Renault 5
| Renault 5 | |
|---|---|
.jpg) | |
| Виробник | Renault |
| Також називається | Le Car |
| Роки виробництва | 1972—1996 |
| Попередник(и) | Renault 4 |
| Наступник(и) | Renault Clio Renault Twingo |
| Клас | суперміні (класу B) |
| Стиль кузова | хетчбек |
| Споріднені | Renault 7 |
| Дизайнер | Мішель Буйе (фр. Michel Boué) |
Renault 5 — компактні хетчбеки малого класу (сегмент B) компанії Renault, що вироблялись з 1972 по 1998 рік.
Перше покоління (1972—1985)
Renault 5 був уперше продемонстрований 10 грудня 1971 року, а наступного року запущений у серійне виробництво[1].
Renault 5 розроблений дизайнером Мішелем Буйе (фр. Michel Boué), померлим до початку виробництва. R5 виділялася завдяки кузову хетчбек зі «скошеною» задньою частиною і передньою панеллю. Буйе пропонував використовувати «довгі» задні ліхтарі від бампера до даху по всій довжині задньої частини автомобіля. У той час вони не знайшли застосування і з'явилися набагато пізніше на автомобілях Fiat Punto і Volvo 850 Estate/Wagon, а R5 отримав стандартні ліхтарі.
R5 запозичив механіку Renault 4 — поздовжньо розташований двигун з коробкою передач перед ним, торсіонну підвіску. Двигуни OHV встановлювалися від моделей R4, R8 і R16 робочим об'ємом від 850 до 1400 см³.
На перших R5 важіль управління коробкою передач знаходився на торпедо і пізніше перемістився на підлогу. Дверні ручки являли собою невеликі вирізи у дверях і бічних стійках. R5 став одним з перших автомобілів з пластиковими бамперами.
Всього було виготовлено 5 709 639 автомобілів першого покоління.
Renault 5 Alpine / Gordini / Copa
Renault 5 Alpine був одним з перших «гарячих хетчів», випущених у 1976 році — за два місяці до оригінального Volkswagen Golf GTi. Праворульний 5 Alpine був показаний на Британському автосалоні в 1978 році, продажі почалися з 4 квітня 1979 року у Великій Британії, але вже як Renault 5 Gordini, оскільки Chrysler Europe вже мав права на назву «Alpine» в Об'єднаному Королівстві. Вони вже використовували його на Chrysler Alpine, британській ребеджинговій моделі Simca 1307 з правим кермом (RHD), що була представлена в той час. Це було за кілька місяців до появи VW Golf GTi 1976 року з правим кермом, на що Volkswagen знадобилося три роки (щоб переробити авто на RHD).
Назва Gordini походить від Amédée Gordini, французького тюнера автомобілів, який мав зв'язки з Renault та попередніми спортивними моделями, такими як Renault 8. Ці автомобілі, а також моделі Alpine Turbo збиралися на заводі Alpine в Дьєппі, починаючи з 1975 року[2]. Стартова ціна у Великій Британії склала £4'149 (фунтів стерлінгів) — майже на третину більше, ніж попередня топова модель, 5 TS, за £3'187 — що свідчить про значні зміни в автомобілі порівняно з 64 к.с. (63 к.с.; 47 кВт) 5 TS, який не міг досягти 161 км/год (100 миль/год), порівняно з 93 к.с. (92 к.с.; 68 кВт) Gordini, який міг досягати 177 км/год (110 миль/год).
Двигун OHV об'ємом 1,4 л (1397 см³), що працює в парі з п'ятиступінчастою коробкою передач, був заснований на двигуні з штовхачами Renault "Sierra", але мав головку блоку циліндрів з перехресним потоком з напівсферичними камерами згоряння і розвивав 93 PS (68 кВт; 92 к.с.), що вдвічі більше, ніж стандартний Renault 5 об'ємом 1,1 л (1108 куб.см). Більший двигун і різні високопродуктивні деталі під капотом, означало, що запасне колесо більше не могло туди поміститися і було переміщено в багажник[3]. Версю Alpine можна було впізнати за спеціальними легкосплавними дисками та передніми протитуманними фарами і були оснащений жорсткою підвіскою, але все ще зберігали торсіон ззаду з додатковими стабілізаторами поперечної стійкості. Renault вказала максимальну швидкість як 110 миль/год (177 км/год) і протестувала в липневому номері британського журналу Car за 1979 рік, було досягнуто максимальної швидкості 110 миль/год (177 км/год) і 0÷60 миль/год (0÷97 км/год) за 9,7 секунди. Британський автомобільний журнал Motor зі свого дорожнього тесту наводив дані про максимальну швидкість у 104,7 миль/год (168,5 км/год) і 0÷60 миль/год (0÷97 км/год) за 9,7 секунди[4].
Renault 5 Alpine Turbo / Gordini Turbo / Copa Turbo
.jpg)
Renault 5 Alpine Turbo був випущений в 1982 році як модернізований наступник атмосферного Alpine[5]. У Британії автомобіль все ще називали Gordini, а не Alpine. Журнал Motor провів дорожні випробування Turbo в 1982 році, і хоча вони оцінили його продуктивність (максимальна швидкість 179,9 км/год (111,8 миль/год), від 0 до 97 кілометрів на годину (від 0 до 60 миль/год) за 8,7 секунди), вони критикували його високу ціну, оскільки він був на 2 фунти стерлінгів дорожчим, ніж більший Ford Escort XR3[6].
Двигун об'ємом 1,4 л (1397 см³) в Alpine/Gordini Turbo мав один турбонагнітач Garrett T3, що збільшило вихідну потужність до 110 к.с. (82 кВт; 112 PS)[7]. Продажі тривали до 1984 року, коли було випущено друге покоління Renault 5, а також вийшов Renault 5 GT Turbo в 1985 році.
Renault Le Car
Renault мава близько 250 дилерських центрів у Сполучених Штатах[8]. Північноамериканський Renault 5 дебютував у 1976 році, але продажі були недуже, і багато автомобілів залишилися на дилерських базах. Відповіддю Renault була зміна рекламних агентств і ребрендинг автомобіля на наступний рік під назвою «Le Car»[8][9]. Нова маркетингова кампанія наголошувала на спортивному характері автомобіля та успішній історії європейських змагань[8].
— електро Le Car
Компанія U.S. Electricar, що базується в місті Атол (Массачусетс), проводила переобладнання Renault Le Car на електромобілі, встановлюючи шістнадцять шестивольтових свинцево-кислотних акумуляторів, що забезпечували скромний запас ходу в 60 км (37 миля)[10][11]. У 1978 році переобладнані автомобілі були перейменовані в «Lectric Leopard» і продавалися державним агенціям[12].
У французькому кузовному ательє Heuliez carrosserie переобладнували авто у фургони під назвою Le Car Van. Задні бічні панелі були замінені пластиковими панелями, які включали круглі вікна-ілюмінатори та нові невеликі підйомні двері з вікнами. В інтер'єрі був червоний велюр. Він був доступний як у дво-, так і в чотиримісному виконанні. У період з 1979 по 1983 рік було побудовано близько 450 фургонів Le Car Van[13].
Renault 5 Turbo
Задньопривідний Renault 5 Turbo не слід плутати з передньопривідними версіями Alpine Turbo, Gordini Turbo, GT Turbo. Він розроблявся для Group B і мав встановлений за водієм потужний двигун із турбонаддувом і був ралійним «гарячим хетчбеком». Renault 5 Turbo мав кілька модифікацій, найпотужнішою з яких була Renault 5 Maxi Turbo.
Двигуни
- B1B — 0,8 л (845 см³) рядний 4-циліндровий; 36 к. с. (26 кВт); максимальна швидкість: 120 км/год
- C1C (689) — 1,0 л (956 см³) рядний 4-циліндровий; 42 к. с. (31 кВт); максимальна швидкість: 130 км/год
- C1E (688) — 1,1 л (1108 см³) рядний 4-циліндровий; 45 к. с. (33 кВт); максимальна швидкість: 135 км/год; 0—100 км/год: 13,8 с
- 810 — 1,3 л (1289 см³) рядний 4-циліндровий; 55 к. с. (40 кВт); максимальна швидкість: 140 км/год (АКПП)
- 810 — 1,3 л (1289 см³) рядний 4-циліндровий; 64 к. с. (47 кВт); максимальна швидкість: 151 км/год
- C1J (847) — 1,4 л (1397 см³) рядний 4-циліндровий; 63 к. с. (46 кВт); максимальна швидкість: 142 км/год (АКПП)
- C2J — 1,4 л (1397 см³) турбо рядний 4-циліндровий; 160 к. с. (118 кВт); максимальна швидкість: 204 км/год; 0—100 км/год: 7,1 с
Друге покоління (1985—1998)
Друге покоління, зване також Supercinq або Superfive, з'явилося в 1985 році. Хоча кузов і шасі були абсолютно нові (на платформі Renault 9/11), автомобілі мали знайомі риси моделі 5. Дизайнером був призначений Марчелло Гандіні (Marcello Gandini). Новий кузов став більшим і ширшим, знизився коефіцієнт аеродинамічного опору (cx = 0,35) і витрата палива (4,10 л на 100 км при швидкості в 89 км/год)[14]. Найбільшими змінами стали двигун 9 і 11, а також менш складна підвіска Макферсон.
R5 другого покоління отримав нову модифікацію — вантажопасажирський фургон, відомий як Renault Express[15]. У Великій Британії він продавався під назвою Renault Extra, в німецькомовних країнах — Renault Rapid. Він призначався для заміни фургона R4 F6, виробництво якого припинилося в 1986 році.
Renault використовував рядний 4-циліндровий атмосферний двигун об'ємом 1,7 л від моделей 9 і 11 з багатоточковим уприскуванням палива, як доповнення до спортивного 1,4 л турбо. Одержав індекс GTE, він розвивав потужність до 95 к. с. (70 кВт). Версії Baccara і GTX мали 1,7-л двигун, шкіряний салон, гідропідсилювач рульового управління, електричні склопіднімачі, люк на даху, кондиціонер з комп'ютерним управлінням (останній встановлювався опціонально).
До початку 1990-х років модель починає застарівати. У 1990 році вона замінюється на Renault Clio, що успішно продавався по всій Європі. Але виробництво R5 як і раніше продовжується на заводі Revoz в Словенії, де він отримує назву Campus. Виробництво остаточно припинено в 1996 році. У 2005 році Renault Clio II знову отримує бейджик Campus.
Всього виготовлено 3'436'650 автомобілів другого покоління.
Renault 5 GT Turbo
Версія «гарячий хетчбек» GT Turbo другого покоління серійно випускалася з 1985 року. Двигун — об'ємом 1397 см³ з модифікованими чотирма циліндрами, вісьмома клапанами Cléon, турбонаддувом Garrett T2 з повітряним охолодженням. Важив близько 850 кг, потужністю 160 к.с. (117 кВт), GT Turbo мала гарне співвідношення ваги й потужності, що дозволяло їй розганятися до 100 км/год за 6,6 секунд. Для відмінності від базового 5, GT Turbo мала бічні пластикові «пороги». Однак двигун турбо мав проблеми із запуском і був важкокерованим. Аналогічний двигун використовувався на Renault 9 і 11 Turbo.
У 1987 році запущений оновлений Phase II[16], відрізнявся установкою водяного охолодження, що дозволив зберегти життя турбо, новою системою запалювання (до 500 об/хв і вище). Ці зміни дозволили збільшити потужність двигуна до 162 к.с. (119 кВт). Зовнішнє оформлення автомобіля було оновлено (зокрема нові бампери й колісні арки), коефіцієнт аеродинамічного опору знизився від 0,36 до 0,35. Phase II розганялася до 100 км/год за 7,7 с. У 1989 році GT Turbo отримав новий інтер'єр, а в 1990 році випущена модель Raider, яка використовувала 120-сильний двигун C1J з турбонаддувом низького тиску. Була доступна тільки в кольорі «синій металік»[17]. Виробництво припинено в 1991 році, на зміну моделі прийшли Clio 16v і Clio Williams.
Двигуни
- C1C (689) 1,0 л (956 см³) рядний 4-циліндровий; 42 к. с. (31 кВт); максимальна швидкість: 130 км/год
- C1E 1,1 л (1108 см³) рядний 4-циліндровий; 49 к. с. (36 кВт); максимальна швидкість: 150 км/год
- C1J (847) 1,4 л (1397 см³) рядний 4-циліндровий; 63 к. с. (46 кВт); максимальна швидкість: 155 км/год
- C1J (784—788) 1,4 л (1397 см³) турбо рядний 4-циліндровий; 115—120 к. с. (85—88 кВт); максимальна швидкість: 204 км/год; 0—100 км/год: 7,9—7,5 с
- Renault Cléon-Fonte 1,4 л (1390 см³) турбо рядний 4-циліндровий; 160 (162) к. с., максимальна швидкість: 209 (212) км/год; 0—100 км/год: 6,6 (7,7) с
- F2N 1,7 л (1721 см³) рядний 4-циліндровий; 82 к. с., максимальна швидкість: 170 км/год; 0—100 км/год: 8,9 с
Відродження
- R5 Prototype (2021)
У січні 2021 року Renault представила концепт-кар, який став серійним. З 2024 року автомобіль R5 надійшов в продаж як електромобіль.
-
Renault R5 Prototype 2021 -
Renault R5 Prototype 2021
- Renault 5 E-Tech (2024)
Ім'я Renault 5 повернулося в лютому 2024 року для електричного хетчбека Renault 5 E-Tech з електродвигуном, та із дизайнерськими фішками, натхненними оригінальним дизайном "п'ятірки" та Renault 5 Turbo.
Потім з'явилася високопродуктивна версія від Alpine під назвою A290.
Примітки
- ↑ Morors: Renault's New Baby. Evening News. 10 грудня 1971. с. 35. Архів оригіналу за 11 жовтня 2015. Процитовано 15 червня 2011.
- ↑ Barbaza, Pierre (Квітень 1985). L'usine Alpine: renaissance ou révolution? [The Alpine works: renaissance or revolution?]. Echappement (фр.). № 198. Paris, France: Michael Hommell. с. 90.
- ↑ Howard, Tony (Червень 1979). London Review. SA Auto. Т. 1, № 10. Pretoria, South Africa. с. 14.
- ↑ Motor 5 May 1979
- ↑ The Glasgow Herald, 31 May 1982
- ↑ Motor Road Test Annual 1982
- ↑ Octane - Model specs: 1976-1984 Renault 5 Gordini/Turbo. classicandperformancecar.com. Архів оригіналу за 11 березня 2012. Процитовано 15 червня 2011.
- ↑ а б в Severson, Aaron (24 жовтня 2009). Five by Five: The Renault 5 and the Mid-Engine Renault 5 Turbo. Ate Up With Motor. Процитовано 25 грудня 2022.
- ↑ Renault 5 & "Le Car": Le Car History's. renault-5.net.
- ↑ Dowgiallo Jr., Edward J.; Snellings, Ivan R. (Жовтень 1980). Verification tests of the U.S. Electricar Corp. 'Lectric Leopard' (PDF) (Звіт). U.S. Army Mobility Equipment Research and Development Command. 2312. Процитовано 28 лютого 2023.
- ↑ National Aeronautics and Space Administration, Lewis Research Center (Вересень 1977). State-of-the-art assessment of electric and hybrid vehicles (PDF) (Звіт). Energy Research and Development Administration, Division of Transportation Energy Conservation. NASA TM-73756. Процитовано 24 лютого 2023.:247–250
- ↑ Knight, Jerry (12 жовтня 1978). From Newspaper Owner To New Car Salesman. The Washington Post. Процитовано 24 лютого 2023.
- ↑ Carlsson, Mårten. Le Car van. klassiker.nu. Процитовано 20 серпня 2019.
- ↑ Euro hatchback. Popular Science. 206 (1): 36. Січень 1985. Процитовано 15 червня 2011.
- ↑ Ménard, Christophe (28 травня 2013). Derives - Super Van Cinq. web.archive.org (фр.). Архів оригіналу за 28 травня 2013. Процитовано 4 березня 2024. [Архівовано 2013-05-28 у Wayback Machine.]
- ↑ Porter, Richard (Листопад 2008). Renault 5 GT Turbo. Evo. Архів оригіналу за 25 лютого 2011. Процитовано 15 червня 2011.
- ↑ Technical Specifications (Renault literature). renault5gtturbo.com. Архів оригіналу за 13 серпня 2012. Процитовано 15 червня 2011.
Див. також
Посилання
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
| Тип | 1940-ві | 1950-ті | 1960-ті | 1970-ті | 1980-ті | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 0 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 0 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 0 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 0 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | |
| Міські | 3 / 4 | 4 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Суперміні | 5 / 7 | Super 5 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Малі сімейні | 4CV | Dauphine | 8 / 10 | 6 | 14 | 9 / 11 | 19 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Великі сімейні | Juvaquatre | 12 | 18 | 21 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Бізнес-клас | Frégate | 16 | 20 / 30 | 25 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Гран-турізмо | Torino | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Купе | 15 / 17 | Fuego | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Родстери | Caravelle | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позашляховики | Rodeo 4 / 6 | Rodeo | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||