SMS Erzherzog Ferdinand Max (1907)

Історія
Австро-Угорщина
Назва:	«Ерцгерцог Фердінанд Макс»
Оператор:	ВМС Австро-Угорщини
Будівник:	Stabilimento Tecnico Triestino, Трієст
Закладений:	9 березня 1904 року
Спуск на воду:	21 травня 1905 року
Прийнятий:	21 грудня 1907 року
Доля:	Зданий на злам у 1921 році
Основні характеристики
Клас і тип:	Пре-дредноут типу «Ерцгерцог Карл»
Водотоннажність:	10 640 т
Довжина:	126,2 м
Ширина:	21,8 м
Осадка:	7,5 м
Потужність:	18 000 к.с.
Двигуни:	2 парові машини
Швидкість:	20,5 вузлів
Команда:	700
Озброєння:	4 (2x2) x 240-мм гармати «Škoda 24 cm L/40 K97»; 12 x 190-мм гармат «Škoda 19 cm vz. 1904»; 12 x 70-мм гармат «Škoda 7 cm G. L/18»; 2 × 47-мм гармати Skoda QF; 4 × 37-мм зенітні гармати Vickers ; 2 x 450-мм торпедні апарати;
Бронювання:	Пояс: 210 мм; Палуба: 55 мм; Башти: 240 мм; Каземати: 150 мм; Рубка: 220 мм; Перебірки: 200 мм;

«Ерцгерцог Фердінанд Макс» (нім. SMS Erzherzog Ferdinand Max) — броненосець-пре-дредноут типу «Ерцгерцог Карл» ВМС Австро-Угорщини початку XX століття.

Історія створення

Корабель був закладений 9 березня 1904 року на верфі «Stabilimento Tecnico Triestino» у Трієсті. Спущений на воду 21 травня 1905 року, вступив у стрій 21 грудня 1907 року.

Свою назву отримав на честь ерцгерцога Фердинанда Максиміліана.

Історія служби

Довоєнна служба

Протягом 1907-1910 років ескадра броненосців типу «Ерцгерцог Карл» здійснила низку походів по Середземному морю, здійснивши заходи в порти Танжер, Гібралтар, Барселону, Малагу. З 1910 по літо 1914 року кораблі перебували у складі резервної ескадри, за винятком періоду з грудня 1912 року по травень 1913 року, коли флот був мобілізований через балканську кризу.

Перша світова війна

З початком Першої світової війни броненосці типу «Ерцгерцог Карл» сформували 3-тю дивізію, її флагманом став «Ерцгерцог Карл». З початком Першої світової війни дивізія 7 серпня 1914 року виходила в море для прикриття можливого прориву крейсерів «Гебен» та «Бреслау». Надалі кораблі перебували на своїй базі в Полі.

Після вступу у війну Італії австро-угорський флот 23 травня 1915 року завдав удару по італійському узбережжю. «Ерцгерцог Фердінанд Макс» бомбардував семафор та сигнальну станцію.

У лютому 1918 року всі 3 кораблі взяли участь у придушенні заколоту на флоту в Каттаро.

У липні 1918 року всі кораблі брали участь в атаці на патруль в протоці Отранто. 10 червня біля острова Премуда група кораблів була помічена італійськими торпедними катерами MAS-15 і MAS-21. О 03:25 лінкор «Сент Іштван» отримав влучання двох 450-мм торпед з MAS-15 і о 06:05 перекинувся та затонув. Після цього операція була згорнута, і всі кораблі повернулись до Поли. Більше до жодних операцій до кінця війни вони не залучались.

Післявоєнний час

Після закінчення війни «Ерцгерцог Фердінанд Макс» разом з іншими австро-угорськими кораблями був інтернований Югославією. Проте у 1920 році, згідно з умовами Сен-Жерменського договору, він та решта флоту були передані союзним державам як військові трофеї. За умовами договору «Ерцгерцог Фердінанд Макс» дістався Великій Британії. Він був розібраний у 1921 році.

Джерела

Conway's All the World's Fighting Ships, 1906–1921. — London: Conway Maritime Press, 1986. — ISBN 0-85177-245-5 (англ.)
В.В.Полуян. Броненосцы Австро-Венгерской Империи. Часть II. С-Пб.:Издатель Р.Р.Муниров, 2008 - 60 с.;илл. ISBN 978-5-903740-05-5 (рос.)