SMS Kolberg

«Кольберг»
SMS Kolberg (1908)

Німецький легкий крейсер «Кольберг». 1912
Служба
Тип/клас	легкий крейсер типу «Кольберг»
Держава прапора	Німецька імперія Франція
Належність	Імператорські військово-морські сили Німеччини Військово-морські сили Франції
На честь	міста Кольберг
Корабельня	Schichau-Werke, Данциг
Замовлено	24 серпня 1907
Закладено	15 січня 1908
Спущено на воду	14 листопада 1908
Введено в експлуатацію	21 червня 1910
На службі	1910–1922
Статус	1922 року списаний на брухт
Бойовий досвід	Перша світова війна * Битва в Гельголандській бухті * Рейд на Ярмут * Рейд на Скарборо, Гартлпул і Вітбі * Бій при Доггер-банці Битва на Балтійському морі * Бій у Ризькій затоці
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	4 362 тонни (стандартна), 4882 тонни (повна)
Довжина	130,5 м (загальна)
Ширина	14 м
Осадка	5,35 м
Бронювання	Палуба: 20-40 мм Бойова рубка: 100 мм
Технічні дані
Рухова установка	2 парових турбіни 15 парових котлів
Гвинти	2 гвинти
Потужність	19 000 к.с.
Швидкість	25 вузлів (46 км/год)
Екіпаж	367 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія	12 × 105-мм гармат SK L/45
Торпедно-мінне озброєння	2 × 450-мм торпедних апарати

«Кольберг» (нім. SMS Kolberg (1908)) — військовий корабель, легкий крейсер, головний у своєму типі Імперського флоту Німеччини. Перший корабель, названий на честь міста Кольберг. Брав участь у боях Першої світової війни.

«Кольберг» був закладений 15 січня 1908 року на верфі німецької компанії Schichau-Werke у Данцигу. 14 листопада 1908 року він був спущений на воду, а 21 червня 1910 року увійшов до складу Імперського флоту Німеччини.

Історія служби

Після початку Першої світової війни в липні 1914 року «Кольберг» та решта II розвідувальної групи отримали завдання патрулювати узбережжя Німеччини в Північному морі та підтримувати завісу міноносців, які стежили за ворожими морськими силами. 17–18 серпня «Кольберг» та легкі крейсери «Штрасбурґ» і «Штральзунд» вирушили на патрулювання, але не зустріли жодних британських суден. «Кольберг» чергував у гирлі річки Емс вранці 28 серпня, коли звук далеких гарматних пострілів сповістив екіпаж про битву в Гельголандській затоці, яка тоді розпочалася. Корабель разом з «Штральзундом» і легким крейсером «Данциг» негайно вирушили на підкріплення німецьких кораблів у затоці, але вони прибули занадто пізно, щоб вступити в бій з британськими крейсерами. «Кольберг» досяг палаючого крейсера «Аріадна» та зняв його екіпаж, що вижив, перш ніж останній затонув.

9 вересня «Штральзунд» і крейсер «Кольберг» супроводжували мінні крейсери «Альбатрос» і «Наутілус» та допоміжний мінний загороджувач «Кайзер» під час встановлення мінного поля в Північному морі.

Починаючи з листопада, німецький флот розпочав серію рейдів на прибережні британські міста в надії спровокувати частину британського Великого флоту на вилазку, яку потім міг би відрізати та знищити Флот відкритого моря. «Кольберг» брав участь у першому з них, рейді на Ярмут 2–4 листопада, де він підтримував лінійні крейсери I розвідувальної групи під командуванням контр-адмірала Франца фон Гіппера. Під час операції він прикривав «Штральзунд», який був оснащений для перевезення морських мін, встановлених біля британського узбережжя. Під час наступного рейду на Скарборо, Хартлпул та Вітбі 15–16 грудня «Кольберг» також був модифікований для перевезення 100 мін, які він встановив на Файлі-Брігг, поки лінійні крейсери обстрілювали порти. Через сильну погоду корабель був дещо пошкоджений, тому «Кольберг» довелося ремонтувати з 16 грудня по 6 січня 1915 року.

Битва на Балтійському морі

На початку вересня 1917 року після здобутої в Ризькій операції перемоги німецьке командування в умовах максимальної секретності розпочало підготовку операції «Альбіон» з метою захоплення Моонзундських островів. Для проведення операції кайзерівський флот зосередив під командуванням віцеадмірала Шмідта флот з 5 дредноутів, 5 лінкорів — колишніх броненосців, 1 лінійного крейсера, 9 легких крейсерів, 58 есмінців, 7 міноносців, 6 підводних човнів, 27 тральщиків, 66 катерів-тральщиків, 4 проривачі мінних загороджень, 59 патрульних суден, 1 мінного, 2 мережевих і 2 бонових загороджувачів, 5 плавучих баз, 32 транспортів^{[Прим. 1]} і низки інших кораблів і суден, загалом 351 одиницю^[1].

Висадка німецького морського десанту на острів Езель. На задньому плані легкий крейсер «Колберг». 12 жовтня 1917

«Кольберг» діяв у VI скаутській групі разом зі «Страсбургом» і «Аугсбургом». О 06:00 14 жовтня 1917 року три кораблі вийшли з Лібави для супроводу мінних операцій у Ризькій затоці. На підході вони були атаковані російськими 305-мм береговими гарматами і були змушені тимчасово відхилитися від курсу. Однак до 08:45 вони стали на якір біля берега Михайлівський і тральщики почали розчищати проходи в мінних полях.

Об 11:30 крейсери «Кольберґ» і «Штрасбурґ» за підтримки групи тральщиків висадили на Моон морський десант на допомогу піхоті, яка наступала через Оріссарську дамбу. Тим часом при висадці десанту на Даго підірвався на міні і затонув німецький есмінець T-66.

Післявоєнний час

«Кольберг» був у списку німецьких кораблів, що мали бути здані союзним державам згідно з умовами Версальського договору. 5 листопада 1919 року корабель був виключений з військово-морського реєстру, а 21 квітня він покинув Німеччину в супроводі шести мінонсців. 28 квітня 1920 року «Кольберг» був офіційно переданий до складу французького флоту під назвою «W». Він був прийнятий на службу до французького флоту під назвою «Кольмар» у 1922 році. Він не зазнав суттєвих модифікацій на службі у Франції, основною зміною була заміна його 8,8-см гармат на 75-мм (3-дюймові) зенітні гармати. На «Кольмарі» також була побудована нова кормова рубка, а 75-мм гармати були встановлені на її даху. Після завершення робіт він проходив ходові випробування майже рік.[29][31]

Див. також

Примітки

Виноски

↑ 1 лінійний крейсер «Мольтке», 10 лінійних кораблів «Кьоніґ», «Баєрн», «Маркграф», «Кронпринц», «Гроссер Курфюрст», «Кайзер», «Фрідріх Великий», «Принц-регент Луітпольд», «Кьоніґ Альберт», «Кайзерін», 8 легких крейсерів «Кенігсберг», «Карлсрує», «Данциг», «Франкфурт», «Нюрнберг», «Колберг», «Штрасбурґ», «Аугсбург», 1 мінний крейсер «Наутилус», 1 авізо «Бліц».

Джерела

↑ Больных А. Г. Морские битвы Первой мировой: Трагедия ошибок. Операция «Альбион», октябрь 1917 года. — М.: АСТ, 2002. Архів оригіналу за 30 грудня 2019. Процитовано 30 січня 2020.

Посилання

Kolberg class Cruisers (1908)(англ.)

Література

Dodson, Aidan; Nottelmann, Dirk (2021). The Kaiser's Cruisers 1871—1918. Annapolis: Naval Institute Press. ISBN 978-1-68247-745-8.
Gröner, Erich (1990). German Warships: 1815—1945. Vol. I: Major Surface Vessels. Annapolis: Naval Institute Press. ISBN 978-0-87021-790-6.
Halpern, Paul G. (1995). A Naval History of World War I. Annapolis: Naval Institute Press. ISBN 978-1-55750-352-7.
Hildebrand, Hans H.; Röhr, Albert & Steinmetz, Hans-Otto (1993). Die Deutschen Kriegsschiffe: Biographien — ein Spiegel der Marinegeschichte von 1815 bis zur Gegenwart. Vol. 1. Ratingen: Mundus Verlag. ISBN 978-3-7822-0237-4.(нім.)

[1] 1 лінійний крейсер «Мольтке», 10 лінійних кораблів «Кьоніґ», «Баєрн», «Маркграф», «Кронпринц», «Гроссер Курфюрст», «Кайзер», «Фрідріх Великий», «Принц-регент Луітпольд», «Кьоніґ Альберт», «Кайзерін», 8 легких крейсерів «Кенігсберг», «Карлсрує», «Данциг», «Франкфурт», «Нюрнберг», «Колберг», «Штрасбурґ», «Аугсбург», 1 мінний крейсер «Наутилус», 1 авізо «Бліц».

[Больных-2] Больных А. Г. Морские битвы Первой мировой: Трагедия ошибок. Операция «Альбион», октябрь 1917 года. — М.: АСТ, 2002. Архів оригіналу за 30 грудня 2019. Процитовано 30 січня 2020.

[Прим. 1]

[1]