SMS Oldenburg (1910)

«Ольденбург»
SMS Oldenburg
Лінійний корабель «Ольденбург»
Служба
Тип/клас дредноут типу «Гельголанд»
Держава прапора Німецька імперія Німецька імперія
Належність  Імператорські військово-морські сили Німеччини
На честь Великого герцогства Ольденбурзького
Корабельня Німецька імперія Schichau-Werke, Данциг
Первинна вартість 45 801 000 золотих марок
Закладено 1 березня 1909
Спущено на воду 30 червня 1910
Введено в експлуатацію 1 травня 1912
На службі 1912–1919
Виведений зі складу флоту 5 листопада 1919 року
Статус 1920 року переданий Японії і у 1921 році розібраний на брухт
Бойовий досвід Перша світова війна
Битва за Атлантику
* Ютландська битва
Битва на Балтійському морі
* Бій у Ризькій затоці
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 22 808 тонн (стандартна)
24 700 тонн (повна)
Довжина 167,2 м (загальна)
Ширина 28,5 м
Осадка 8,94 м
Бронювання Головний пояс: 300 мм
Башти головного калібру: 300 мм
Барбети: 300 мм
Палуба: 63,5 мм
Каземати: 170 мм
Передня рубка 100—400 мм
Задня рубка 50–200 мм
Технічні дані
Рухова установка 3 парові машини потрійного розширення
15 водотрубних вугільних парових котлів
Гвинти 3 гвинти
Потужність 13 810 к.с.
Швидкість 20,8 вузла (38,5 км/год)
Дальність плавання 5 500 морських миль (10 190 км) на швидкості 10 вузлів (18,6 км/год)
Екіпаж 42 офіцери і 1027 матросів
Озброєння
Артилерія 12 (6 × 2) × 305-мм корабельні гармати SK L/50
14 × 150-мм корабельних гармат SK L/45
16 × 88-мм швидкострільних гармат SK L/45
Торпедно-мінне озброєння 6 × 500-мм торпедних апаратів

«Ольденбург» (нім. SMS Oldenburg) — німецький військовий корабель, дредноут типу «Гельголанд» Імператорських військово-морських сил Німеччини. Другий корабель, названий на честь Великого герцогства Ольденбурзького. Брав активну участь у Першій світовій війні.

«Ольденбург» був закладений 1 березня 1909 року на верфі компанії Schichau-Werke у Данцигу. 30 червня 1910 року він був спущений на воду, а 1 травня 1912 року увійшов до складу ВМС Німецької імперії. Корабель був озброєний артилерією головного калібру з дванадцяти 305-мм гармат у шести здвоєних баштах і мав максимальну швидкість 21,2 вузла (39,3 км/год; 24,4 миль/год).

Історія служби

Більшу частину своєї кар'єри, включно з Першою світовою війною, «Ольденбург» діяв у лавах І бойової ескадри Флоту відкритого моря. Разом з трьома однотипними дредноутами, «Гельголанд», «Остфрізланд» і «Тюрінген», «Ольденбург» брав участь у всіх основних операціях флоту в Північному морі проти британського Великого флоту.

Ютландська битва

Ольденбург був присутній під час операції флоту, результатом якої стала битва при Ютландії, яка відбулася 31 травня та 1 червня 1916 року. Німецький флот знову намагався відтягнути та блокувати частину Великого флоту та знищити його до того, як головний британський флот зможе дати відсіч. Під час операції «Ольденбург» був четвертим кораблем у I дивізії I ескадри та дванадцятим кораблем в ордері, прямо за кормою свого сестринського корабля «Гельголанд» і попереду «Позена». У центрі німецької лінії перебувала I ескадра, позаду восьми лінійних кораблів класу «Кеніг» і «Кайзер» III ескадри. Шість літніх додредноутів III і IV дивізії II бойової ескадри утворили ар'єргард бойового порядку.

Незадовго до 16:00 лінійні крейсери I розвідувальної групи зіткнулися з британською 1-ю ескадрою лінійних крейсерів під командуванням Девіда Бітті. Протиборчі кораблі почали артилерійську дуель, у результаті якої незабаром після 17:00 було знищено «Індефатігебл» і менше ніж через півгодини Queen Mary. До цього часу німецькі лінійні крейсери прямували на південь, щоб витягнути британські кораблі до основної частини свого Флоту відкритого моря. О 17:30 екіпаж провідного німецького лінкора «Кьоніг» помітив, як наближалася І розвідувальна група та 1-ша ескадра лінійних крейсерів. Німецькі лінійні крейсери рухалися по правому борту, а британські кораблі — по лівому. О 17:45 Шеєр наказав повернути на два румби ліворуч, щоб наблизити свої кораблі до британських лінійних крейсерів, а через хвилину було віддано наказ відкрити вогонь.

Спочатку «Ольденбург» був надто далеко, щоб ефективно вступити в бой з будь-якими британськими кораблями. Незадовго до 18:30 німецькі кораблі натрапили на британські есмінці «Нестор» і «Номад», які були виведені з ладу раніше в бою. Військово-морський історик Джон Кемпбелл стверджує, що «„Тюрінген“ і „Гельголанд“, і, можливо, „Ольденбург“ і „Позен“, стріляли з баштових гармат», а також із допоміжних артилерійських систем по «Нестору». Корабель був зруйнований кількома сильними вибухами і затонув о 18:35; більшу частину його екіпажу врятували німецькі міноносці. Незабаром після 19:15 британський дредноут «Воспайт» підійшов у зону дії; він став першим великим військовим кораблем, з яким «Ольденбург» зміг вступити в бій. У ході стрілянини німецькі артилеристи стверджували про влучання у ворожий лінкор, але це факт недоведений.

Близько 23:30 німецький флот перешикувався в нічний крейсерський стрій. «Ольденбург» тепер був п'ятим кораблем, який перебував у передній частині бойової лінії з 24 кораблів. Близько 01:10 німецька лінія зіткнулася з шістьма міноносцями британської 4-ї флотилії міноносців. «Ольденбург» з близької відстані обстріляв кілька есмінців, у тому числі «Форчун» і «Порпойз». «Форчун» завдав єдиного удару по «Ольденбургу» зі своїх 4-дюймових гармат. Снаряд влучив у передній прожектор над мостом і спричинив серйозні втрати. «Ольденбург» втратив контроль руху і ледве не протаранив сусідні «Позен» і «Гельголанд», доки капітану Гепфнеру не вдалося дістатися до штурвала і взяти під контроль корабель. «Ольденбург» і кілька інших лінійних кораблів бомбардували «Ардент»; британський есмінець перетворився на палаючі уламки. У темряві «Форчун» і «Ардент» були потоплені, а решта чотири кораблі були розсіяні.

Незважаючи на жорстокість нічних боїв, Флот відкритого моря прорвався крізь сили британських міноносців і досяг рифу Хорнс о 4:00 1 червня. Через кілька годин флот прибув у Ядебузен; «Тюрінген», «Гельголанд», «Нассау» та «Вестфален» зайняли оборонні позиції на зовнішньому рейді, а «Кайзер», «Кайзерін», «Принц Луїтпольд» і «Кронпрінц» стали на якір біля в'їзних шлюзів до Вільгельмсгафена. «Ольденбург» та інші сім дредноутів, що залишилися, увійшли в порт, де капітальні кораблі, що все ще перебували в бойовому стані, поповнили запаси боєприпасів і палива. У ході бою «Ольденбург» випустив 53 снаряди калібру 30,5 см, 88 снарядів калібру 15 см і 30 снарядів калібру 8,8 см. Влучення «Форчуна» було єдиним пошкодженням, яке корабель дістав унаслідок ворожих дій. Загалом «Ольденбург» зазнав вісім убитих членів екіпажу і чотирнадцять поранених.

«Ольденбург» також здійснив кілька бойових виходів у Балтійське море, діючи проти російського флоту. Вперше це відбулося під час битви в Ризькій затоці, де «Ольденбург» підтримував німецький штурм затоки[Прим. 1].

Під час операції «Альбіон», при висадці десанту на острови в Ризькій затоці, «Ольденбург» і три однотипні лінкори були переміщені до Данських проток, щоб заблокувати будь-яку можливу спробу британського втручання в перебіг подій. 28 жовтня чотири кораблі прибули в Пуциг-Вік, а звідти попрямували до Аренсбурга. 2 листопада операція була завершена, і «Ольденбург» із «сістершипами» почав рух назад до Північного моря.

Див. також

Примітки

Виноски
  1. ↑ В битві брали участь: I ескадра: дредноути «Нассау», «Рейнланд», «Вестфален», «Позен», «Остфрізланд», «Тюрінген», «Ольденбург», «Гельґоланд»; I Розвідувальна група: лінійні крейсери «Зейдліц», «Мольтке» і «Фон дер Танн»; II Розвідувальна група: крейсери «Ґрауденц», «Піллау», «Регенсбург» і «Штральзунд»; легкі сили: крейсер «Колберг», I флотилія есмінців (4 кораблі), III флотилія есмінців (10 кораблів), V флотилія есмінців (8 кораблів), IX флотилія есмінців (10 кораблів), I дивізіон тральщиків (13 кораблів) і дирижабль Parseval PL25
Джерела

Посилання

Література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: SMS Oldenburg (1910)
  • Siegfried Breyer: Schlachtschiffe und Schlachtkreuzer 1905—1970. J. F. Lehmanns Verlag, München 1970, ISBN 3-88199-474-2, S. 283—287
  • Gröner, Erich, Dieter Jung, Martin Maass: Die deutschen Kriegsschiffe 1815—1945. Band 1: Panzerschiffe, Linienschiffe, Schlachtschiffe, Flugzeugträger, Kreuzer, Kanonenboote. Bernard & Graefe Verlag, München 1982, ISBN 3-7637-4800-8, S. 46 f.
  • Grießmer, Axel (1999). Die Linienschiffe der Kaiserlichen Marine: 1906—1918; Konstruktionen zwischen Rüstungskonkurrenz und Flottengesetz. Bonn: Bernard & Graefe Verlag. ISBN 978-3-7637-5985-9.(нім.)
  • Staff, Gary (2010). German Battleships: 1914—1918. Vol. 1. Oxford: Osprey Books. ISBN 978-1-84603-467-1.
  • Апальков Ю. В. ВМС Германии 1914—1918. Справочник по корабельному составу. — Москва: Моделист-конструктор, 1996. — 32 с. — (Морская коллекция № 3 / 1996).
This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.