Saint Seiya

Saint Seiya
Обкладинка першого тому манґи
聖闘士星矢（セイントセイヤ）
Seinto Seiya
Жанр
Аудиторіясьонен
Манґа
АвторКурумада Масамі
ВидавецьShueisha
ІмпринтJump Comics
Журнал
Період випуску3 грудня 1985  — 12 грудня 1990
Кількість томів28
Телевізійний аніме-серіал
СтудіяToei Animation
МережаANN (TV Asahi)
Період показу11 жовтня 1986  — 1 квітня 1989
Кількість серій114
OVA
Saint Seiya: The Hades Chapter
СтудіяToei Animation
Період показу9 листопада 2002  — 1 серпня 2008
Кількість серій31
Манґа
Saint Seiya: Rerise of Poseidon
АвторЦунакан Суда
ВидавецьAkita Shoten
ІмпринтChampion Red Comics
ЖурналChampion Red
Період випуску16 вересня 2022  — дотепер
Кількість томів3
Манґа
Saint Mariya
АвторСейра Шімоцукі
ВидавецьAkita Shoten
ЖурналPrincess
Період випуску6 січня 2025  — дотепер
Кількість томів1
Повʼязана манґа
  • Saint Seiya: Next Dimension (продовження)
  • Saint Seiya Episode.G
  • Saint Seiya: The Lost Canvas
  • Saint Seiya: Saintia Shō
  • Saint Seiya: Dark Wing
Повʼязане аніме
  • Saint Seiya Omega (серіал)
  • Saint Seiya: Soul of Gold (ONA-серіал)
  • Knights of the Zodiac: Saint Seiya (ONA-серіал)
Ігровий фільм

Saint Seiya (яп. 聖闘士星矢（セイントセイヤ）, Seinto Seiya, укр. Лицарі зодіаку) — японська манґа, написана та проілюстрована Масамі Курумадою. Вона публікувалася в журналі сьонен-манґи Weekly Shōnen Jump видавництва Shueisha з 1985 по 1990 рік, а її розділи були зібрані у 28 томів-танкобонів.

Історія розповідає про п’ятьох містичних воїнів, яких називають Святими. Вони б’ються, носячи священні комплекти обладунків під назвою «Клофи», дизайн яких походить від різних сузір’їв, що були обрані персонажами як їхні призначені символи-охоронці. Святі присягнули захищати реінкарнацію олімпійської богині Афіни в її боротьбі проти інших богів, які прагнуть панувати над Землею.

Манґа отримала аніме-адаптацію студії Toei Animation у вигляді 114-серійного телесеріалу, який транслювався на TV Asahi з 1986 по 1989 рік. За аніме-серіалом вийшов 31-серійний оригінальний відеоанімаційний відеосеріал (OVA) під підзаголовком The Hades Chapter, який виходив з 2002 по 2008 рік. Чотири анімаційні повнометражні фільми вийшли в японських кінотеатрах з 1987 по 1989 рік, п’ятий — у 2004-му, а шостий — у 2014-му. У 2023 році відбулася прем’єра кіноадаптації з живими акторами.

До 2022 року тираж манґи Saint Seiya перевищив 50 мільйонів примірників, що робить її однією з найпродаваніших серій манґи всіх часів.

Сиквел манґи під назвою Saint Seiya: Next Dimension виходив з 2006 по 2024 рік. Також було створено кілька спін-офів манґи від різних авторів.

Сюжет

Сейя — сирота, якого відправили до Святилища Афіни в Греції, щоб отримати потужний обладунок, відомий як «Клоф». Йому вдається пробудити внутрішнє джерело сили Святого — своє «Космо», — і він повертається до Японії як Бронзовий Святий Пегаса, щоб знайти свою зниклу сестру. Онука чоловіка, який його відправив, Саорі Кідо, обіцяє знайти його сестру, якщо він візьме участь у турнірі Галактичних воєн, щоб здобути Золотий Клоф Стрільця. Подію перериває мстивий Бронзовий Святий Фенікса — Іккі, якого перемагають Сейя та інші Бронзові Святі: Шун, Шірю та Хьоґа.

Вони згодом дізнаються, що Саорі є реінкарнацією богині Афіни, а корумпований Папа, який колись намагався вбити її немовлям, тепер править Святилищем. Після того як Саорі смертельно поранено, Бронзові Святі вирушають до Греції, щоб зіштовхнутися з Папою, проходячи крізь дванадцять храмів, кожен із яких охороняє один із надзвичайно могутніх Золотих Святих. Діставшись храму Папи, Сейя дізнається, що правитель насправді — це Сага Близнюки, Золотий Святий, чия зла особистість убила справжнього Папу. За допомогою товаришів Сейя перемагає Сагу, який після відновлення своєї доброї натури здійснює самогубство, а Афіна зцілюється.

Пізніше бог Посейдон реінкарнується в тілі Джуліана Соло й затоплює світ. Афіна та її Святі прямують до його підводного храму, щоб зупинити його. Вони дізнаються, що конфліктом керує Канон Близнюки, брат-близнюк Саги. Після запеклої битви пробуджений дух Посейдона зрештою перемагають, а його душу запечатує Афіна.

Останній конфлікт починається, коли Аїд, бог Підземного світу, звільняється від своєї печатки. Він оживляє померлих Золотих Святих і посилає їх атакувати Святилище. У рамках своєї стратегії Афіна жертвує власним життям, щоб особисто вирушити до Підземного світу, а за нею слідують Бронзові Святі. Там Аїд вселяється в тіло Шуна. Афіна виганяє його, після чого її забирають до Елізіуму, де Святі, отримавши божественні Клофи Богів, вступають у бій з Аїдом і його братами-богами — Гіпносом і Танатосом. Вони перемагають богів, хоча Сейю вражає меч Аїда. Афіна та вцілілі Святі повертаються до світу живих, несучи його тіло.

Виробництво

Автор манґи Масамі Курумада спершу планував створити мангу на тему реслінгу, віддаючи перевагу індивідуальним видам спорту замість командних сюжетів[5]. Натхненний фільмом «Малюк-каратист» (1984), він спочатку задумав історію про молодого каратиста на ім'я Сейя, якого тренує майстер карате та його асистентка, але видавець відхилив цю ідею[6]. Вважаючи, що традиційні бойові мистецтва, такі як дзюдо чи карате, не мають достатньої привабливості, Курумада інтегрував елементи грецької міфології та сузір'їв для створення чогось нового[5]. Основна концепція Saint Seiya постала як nekketsu-манґа (гарячокровна історія), яку вирізняли «модні» Клофи Святих. Після раптового скасування його серії 1984 року Otoko Zaka Курумада прагнув надати новому твору унікальної естетики, відмінної від його попередніх робіт із простими шкільними формами[7]. Хоча «Клофи» нагадують середньовічні обладунки, вони були в основному натхненні книгою ілюстрацій Хаджіме Сораями 1983 року «Сексуальний робот»[5]. Окрім естетики, обладунки також мали практичне призначення — захищали персонажів під час вибухових бойових сцен[6]. Курумада спочатку вагався щодо дизайну обладунків, навіть розглядав буддійські ряси касая, але зрештою зупинився на грецько-натхненних Клофах Святих[6]. Міфологічний каркас був адаптований з його попередньої серії манґи Ring ni Kakero (1977)[8].

Під час розробки Курумада спочатку назвав головного героя Рін, а манґу назвав Ginga no Rin (Рін Галактики). Однак пізніше він змінив ім’я на Сейя, спершу використавши канджі, що означали «Священна Стріла» (щоб відобразити статус героя як Святого), а згодом зупинився на варіанті «Зоряна Стріла», аби підкреслити небесну тематику. Остаточна назва, Saint Seiya, була обрана після того, як концепція Святих повністю сформувалася[9]. Однією з найперших ідей Курумади був прийом «Метеоритний кулак Пеґаса», задуманий так, щоб нагадувати метеорний дощ і відповідати мотиву сузір’їв[9]. Попри повільний старт, який був спричинений тим, що читачі не були знайомі з такими поняттями, як Космо та Святилище, серія здобула популярність приблизно через пів року[10].

Божественні Клофи, представлені в останній арці для перемоги над Танатосом, пізніше були визнані Курумадою надмірними. Природа божественного захисту — як-от Клоф Афіни або обладунки Аїда й Посейдона — залишалася неоднозначною. Арка Аїда черпала натхнення з «Пекла» Данте, а повернення Золотих Святих (у ролі зрадників) було зроблене для задоволення запитів фанатів. Арієс Шіон був доданий, щоб підкреслити його перевагу над Дезмаском Рака та Афродітою Риб, показавши його наставником Овена Му[8]. лючові сюжетні повороти, такі як протистояння Хьоґи зі своїм наставником Камю або те, що Шун став носієм Аїда, були імпровізовані, оскільки Курумада не планував більшість історії заздалегідь[8].

Дизайн Сейї був змодельований за зразком Рюджі Такане, головного героя попередньої манґи Курумади Ring ni Kakero, що відображало його дотримання Зоряній системі Осаму Тедзуки (повторне використання архетипів персонажів). Кожному головному герою були надані відмінні риси: Шірю (праведний), Хьоґа (стриманий), Шун (ніжний) та Іккі (одинак)[6]. Незважаючи на те, що основна увага приділялася п’яти головним героям, другорядні персонажі часто перевершували їх за популярністю — тенденція, що повторюється у творах Курумади[10]. Хоча манґа завершилася битвою проти Аїда, Курумада розглядав арки за участю Аполлона та Артеміди, але відмовився від цієї ідеї через проблеми з робочим навантаженням, вирішивши натомість зосередитися на продовженні Ring ni Kakero[10].

Медіа

Манґа

Написана та проілюстрована Масамі Курумадою, Saint Seiya дебютувала в журналі сьонен-манґи Weekly Shōnen Jump видавництва Shueisha 3 грудня 1985 року[11]. Вона завершилася в 49-му випуску журналу 1990 року (дата обкладинки 19 листопада)[12], а останній розділ був опублікований у першому випуску V Jump (випущеному як додаткове видання Weekly Shōnen Jump, дата обкладинки 12 грудня 1990 року)[13][14]. Shueisha зібрало 110 розділів у 28 томів у форматі танкобон, випущених з 10 вересня 1986 року[15] по 10 квітня 1991 року[16]. Shueisha також випускало серію в інших виданнях; 15 томів айдзобанів, з 20 листопада 1995 року по 20 січня 1997 року[17]; 15 томів бункобанів, з 18 січня по 10 серпня 2001 роу[18]; 22 томи канзенбанів, з 2 грудня 2005 року[19] по 4 жовтня 2006 року[20]. Видавництво Akita Shoten розпочало перевидання серії у шінсобан-виданні 8 червня 2021 року[21]. Станом на 6 вересня 2024 року було випущено тринадцять томів[22].

Курумада розпочав роботу над продовженням Saint Seiya у 2006 році під назвою Saint Seiya: Next Dimension. Пролог був опублікований у Weekly Shōnen Champion видавництва Akita Shoten 27 квітня 2006 року[23], а манґа офіційно дебютувала в журналі 23 серпня того ж року[24]. Зібрані томи опубліковані у повному кольорі[25]. Серія завершилася після вісімнадцяти років публікації 4 липня 2024 року[26][27].

Курумада публікував у журналі Champion Red видавництва Akita Shoten серію спеціальних поглиблених розділів про події з манги: Saint Seiya: Episode Zero з 19 грудня 2017 року[28] по 19 лютого 2018 року[29], Saint Seiya Origin з 19 грудня 2018 року по 19 січня 2019 року[30] та Saint Seiya: Destiny 19 грудня 2018 року[31]. Три розділи Episode Zero були включені до першого тому шінсобан-видання серії[21].

Спін-офи

Перший спін-оф авторства Меґуму Окади під назвою Saint Seiya Episode.G виходив у журналі Champion Red видавництва Akita Shoten з 19 грудня 2002 року[32] по 19 червня 2013 року[33].

Другий спін-оф авторства Шіорі Тешірогі під назвою Saint Seiya: The Lost Canvas виходив у журналі Weekly Shōnen Champion з 24 серпня 2006 року[34] до 7 квітня 2011 року[35].

Третій спін-оф авторства Чімакі Куорі під назвою Saint Seiya: Saintia Shō виходив у Champion Red з 19 серпня 2013 року[36] до 19 липня 2021 року[37].

Четвертий спін-оф авторства Кенджі Сайто та Шіншу Уеди під назвою Saint Seiya: Dark Wing (яп. 聖闘士星矢（セイントセイヤ）・冥王異伝　ダークウィング, Seinto Seiya Meiō Iden: Dāku Wingu) почав публікацію в Champion Red 19 грудня 2020 року[38][39].

П'ятий спін-оф авторства Цунакана Суди під назвою Saint Seiya: Rerise of Poseidon (яп. 聖闘士星矢（セイントセイヤ）・海皇再起, Seinto Seiya: Kaiō Saiki) почав публікацію в Champion Red 16 вересня 2022 року[40]. Перший том було випушено 19 жовтня 2023 року[41] . Станом на серпень 2025 року було випущено три томи[42]. Завершення публікації планується з виходом четвертого тому[43].

Шостий спін-оф авторства Сейри Шімоцукі під назвою Saint Mariya (яп. 聖闘士真理矢（セイント マリヤ)）) почав публікацію в журналі Princess 6 січня 2025 року[44]. Перший том було випущено 16 червня 2025 року[45].

Аніме

Телесеріал

114-серійна аніме-адаптація, створена студією Toei Animation, транслювалася на TV Asahi з 11 жовтня 1986 року по 1 квітня 1989 року[46].

Фільми

Чотири анімаційні повнометражні фільми вийшли в японських кінотеатрах з 1987 по 1989 рік. П’ятий фільм, Heaven Chapter – Overture (яп. 天界編 序奏, Tenkai Hen Josō), вийшов у 2004 році і був задуманий як пролог до нової сюжетної арки, яка відбувається після подій манґи[47]. Спочатку анонсований як початок нової історії, автор Масамі Курумада пізніше заявив, що планував фільм як частину трилогії, у якій Пегас Сейя зрештою зіштовхнеться з Зевсом і Хроносом[48]. 21 червня 2014 року вийшов фільм, створений за допомогою комп'ютерної графіки, Legend of Sanctuary, на честь 25-ї річниці франшизи[49].

OVA

Остання сюжетна арка оригінальної манґи була адаптована до оригінальної відеоанімації (OVA) з підзаголовком The Hades Chapter (яп. 冥王ハーデス編, Meiō Hādesu-hen). Її було випущено у трьох частинах.

Перша частина, Sanctuary (яп. 十二宮編, Jūnikyū-hen), складається з 13 епізодів. Вона вперше транслювалася на SKY PerfecTV! з 9 листопада 2002 року по 12 квітня 2003 року[50][51][52]. Також була випущена на семи DVD компанією Bandai Visual з 25 січня по 25 липня 2003 року[53][54].

Друга частина, Inferno (яп. 冥界編, Meikai-hen), складається з 12 епізодів і представляє новий акторський склад головних героїв[55]. Перші шість епізодів транслювалися на SKY PerfecTV! з 17 грудня 2005 року по 18 лютого 2006 року[55][56], і були випущені на трьох DVD компанією Avex з 22 лютого по 26 квітня 2006 року[57][58]. Останні шість епізодів транслювалися на Perfect Choice з 15 грудня 2006 року по 18 лютого 2007 року[59][60][61] та були випущені на трьох DVD з 31 січня по 28 березня 2007 року[62][63].

Фінальна частина, Elysion (яп. エリシオン編, Erishion-hen), складається з шести епізодів. Прем'єра відбулася на каналі Perfect Choice з 7 березня по 1 серпня 2008 року[64][65], а також була випущена на трьох DVD з 28 березня по 22 серпня 2008 року[66][67].

ONA

Оригінальний мережевий анімаційний серіал (ONA) під назвою Saint Seiya: Soul of Gold розпочав трансляцію у 2015 році[68].

Ще один серіал-ONA, Knights of the Zodiac: Saint Seiya, який складався з шести епізодів, вийшов на Netflix 19 липня 2019 року[69]. Ще шість епізодів вийшли 23 січня 2020 року[70]. Прем'єра другого сезону відбулася на Crunchyroll 31 липня 2022 року[71].

Ігровий фільм

У 2003 році в інтерв’ю французькому журналу AnimeLand автор Масамі Курумада розповів, що кілька років тому голлівудська студія зверталася до нього з п’ятнадцятихвилинним пілотним уривком для фільму Saint Seiya із живими акторами. Курумада відхилив проєкт, вважаючи, що він не зберіг сутності серіалу. У наступному інтерв’ю 2005 року повідомлялося, що пілотна версія змінила імена головних персонажів і перетворила Андромеду Шуна з чоловіка на жінку[72][73].

У 2017 році Toei Animation та гонконгська компанія A Really Good Film Company оголосили про співпрацю у створенні ігрового фільму. Польський режисер Томаш Багінський був запрошений зняти екранізацію серіалу 1986 року, вихід якого спочатку був запланований на 2019 рік[74][75]. У фільмі під назвою «Лицарі Зодіаку» знялися Маккенью в ролі Сейї, Медісон Айземан у ролі Сієнни, Шон Бін у ролі Алмана Кідо, Дієго Тіноко в ролі Неро, Фамке Янссен у ролі Вандера Гураада, Нік Шталь у ролі Кассіоса та Марк Дакаскос у ролі Майлока[76]. Прем'єра фільму відбулася в Японії 28 квітня 2023 року, а розповсюдженням за межами Японії, за винятком Китаю та Близького Сходу, займалася Sony Pictures[77][78].

Сценічні вистави

У серпні 1991 року в токійському театрі Аояма відбувся мюзикл за підтримки компанії Bandai. Сюжет мюзиклу переказує арки Святилища та Посейдона. У ролях п’яти Бронзових Святих та Посейдона виступили учасники гурту SMAP.

Адаптація першого фільму Saint Seiya, Evil Goddess Eris, у форматі театральної постановки йшла в театрі Space Zero в Шібуї з 28 по 31 липня 2011 року[79].

Відеоігри

За мотивами серії було випущено кілька відеоігор.

Інші медіа

На початку 1990-х років компанія Renaissance-Atlantic Entertainment планувала випустити американську анімаційну версію серіалу під назвою «Вартові Космосу». Був випущений лише пілотний епізод, а вступний епізод був показаний в кінці документального фільму ютубера Рея Мони на цю тему під назвою «Таємні історії Saint Seiya» у грудні 2022 року[80]. Повний пілотний епізод був показаний у наступному документальному фільмі «Таємні історії Saint Seiya, частина 2» у квітні 2023 року[81]. У вересні 2024 року Маршалл завантажила на свій канал пілотний епізод «Зоряного шторму», запропонованої екранізації Saint Seiya, знятої в 1990-х роках[82].

У червні 2016 року в Акіхабарі відбулася виставка, присвячена 30-річчю манґи, на якій було представлено численні пам'ятні гаджети[83][84]; друга виставка відбулася в Гонконзі в серпні того ж року[85][86]; третя виставка відбулася в Китаї (Шанхай) з грудня 2017 року по березень 2018 року[87].

Сприйняття

До 2007 року в Японії було продано понад 25 мільйонів примірників манґи Saint Seiya[88]. До 2017 року її тираж становив понад 35 мільйонів[89], а до 2022 року — понад 50 мільйонів[90].

Джейсон Томпсон охарактеризував серію як насамперед орієнтовану на бойові сцени. Він зазначив, що така спрямованість походить від щирої пристрасті Курумади до основоположних елементів жанру бойового сьонену, який включає теми дружби та емоційної жертви, усе це подано через впізнаваний візуальний стиль динамічної дії та драматичного впливу[2].

Термін «яой» став популярним у 1987 році завдяки доджінші, заснованому на серіалі[91]. Великий і переважно чоловічий склад персонажів сприяв «надзвичайній кількості» парувань, через що серія стала особливо популярною темою для яой-робіт. Андромеда Шун був одним із персонажів, що найчастіше з’являвся в цих паруваннях[92].

Художник манґи Тайто Кубо зазначав Saint Seiya як головне джерело натхнення для дизайну зброї та бойових сцен у власній серії «Бліч».

Примітки

  1. ↑ The Official Website for Knights of the Zodiac (Saint Seiya). Viz Media. Архів оригіналу за 27 лютого 2011. Процитовано 28 жовтня 2017.
  2. ↑ а б Thompson, Jason (18 листопада 2010). Jason Thompson's House of 1000 Manga – Saint Seiya: Knights of the Zodiac. Anime News Network. Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 29 липня 2018.
  3. ↑ Toole, Mike (18 лютого 2004). Saint Seiya vol. 1. Anime Jump. Архів оригіналу за 10 травня 2006. Процитовано 24 червня 2020.
  4. ↑ Loo, Egan (12 березня 2009). Masami Kurumada Hints at New Ring ni Kakero Work. Anime News Network. Архів оригіналу за 29 липня 2018. Процитовано 29 липня 2018. Kurumada is best known around the world for the Saint Seiya mythological manga and its various anime
  5. ↑ а б в 聖闘士星矢 黄金伝説 打倒教皇! 奥義の書!! (яп.). Home-sha. 31 серпня 1987. с. 97–. ISBN 4-8342-1057-X.
  6. ↑ а б в г 車田正美インタビュー: 昨日、今日、そして未来へ!!... [Interview with Masami Kurumada: Yesterday, Today, and Into the Future!]. 聖闘士星矢 コスモスペシャル [Saint Seiya Cosmo Special] (яп.). Shueisha. 10 серпня 1988. с. 153—159.
  7. ↑ 熱血漫画屋インタビュー. June (яп.). Травень 1987.
  8. ↑ а б в 聖闘士聖衣大全 [Saint Seiya Myth Cloth Chronicle] (Japanese) . World Photo Press. Вересень 2008. с. 122—125. ISBN 978-4-8465-2737-2.
  9. ↑ а б Kappa Magazine, number 80 (яп.). 1999.
  10. ↑ а б в Kurumada, Masami (2001). Saint Seiya Encyclopedia (яп.). Shueisha. с. 101—105. ISBN 978-4-8342-1690-5.
  11. ↑ 誕生３０周年記念！「聖闘士星矢」のすべてが揃う史上初の企画展！聖闘士星矢30周年展 Complete Works of Saint Seiya ２０１６年６月、秋葉原ＵＤＸにて開催決定！ (Пресреліз) (яп.). Toei Animation Co., Ltd. 3 грудня 2015. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 2 жовтня 2023.
  12. ↑ 週刊少年ジャンプ 1990/11/19 表示号数49. Media Arts Database (яп.). Agency for Cultural Affairs. Архів оригіналу за 5 травня 2019. Процитовано 4 січня 2019.
  13. ↑ コミック雑誌 付録無)ブイジャンプ 1990年12月12日号. suruga-ya.jp (яп.). Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 6 листопада 2021.
  14. ↑ 集英社 Vジャンプ 1990年(平成2年)12/12増刊号(巻頭カード完品) 901212 (яп.). Mandarake Inc. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 25 січня 2022.
  15. ↑ 聖闘士星矢 1 (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 12 березня 2005.
  16. ↑ 聖闘士星矢 28 (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 28 серпня 2004.
  17. ↑ 聖闘士星矢 愛蔵版. s-book.com (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 21 березня 2004. Процитовано 10 листопада 2021.
  18. ↑ 聖闘士星矢 文庫版. s-book.com (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 12 липня 2003. Процитовано 10 листопада 2021.
  19. ↑ 聖闘士星矢 完全版 1. s-book.com (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 15 листопада 2006. Процитовано 10 листопада 2021.
  20. ↑ 聖闘士星矢 完全版 22 (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 15 листопада 2006. Процитовано 10 листопада 2021.
  21. ↑ а б 「聖闘士星矢 Final Edition」刊行スタート、1巻には「EPISODE.0」収録. Comic Natalie (яп.). Natasha, Inc. 8 червня 2021. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
  22. ↑ 【9月6日付】本日発売の単行本リスト. Comic Natalie (яп.). Natasha, Inc. 6 вересня 2024. Архів оригіналу за 7 жовтня 2024. Процитовано 15 грудня 2024.
  23. ↑ 週刊少年チャンピオン 2006年No.22+23 (яп.). Akita Shoten. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
  24. ↑ 週刊少年チャンピオン 2006年No.36+37 (яп.). Akita Shoten. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
  25. ↑ Critique du volume manga. manga-news.com (фр.). 12 листопада 2010. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
  26. ↑ Cayanan, Joanna (1 липня 2024). Saint Seiya: Next Dimension Manga Ends on July 4. Anime News Network. Архів оригіналу за 1 липня 2024. Процитовано 28 серпня 2024.
  27. ↑ 「聖闘士星矢 ND 冥王神話」約18年の連載に幕、次号「SANDA」も完結＆重大発表. Comic Natalie (яп.). Natasha, Inc. 4 липня 2024. Архів оригіналу за 4 липня 2024. Процитовано 28 серпня 2024.
  28. ↑ Ressler, Karen (16 листопада 2017). Saint Seiya Gets 'Episode Zero' Manga Next Month. Anime News Network. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
  29. ↑ 「ニンジャスレイヤー」第2部マンガ版が4月からREDで、今号には予告版が掲載. Comic Natalie (яп.). Natasha, Inc. 19 лютого 2018. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
  30. ↑ Pineda, Rafael (19 листопада 2018). Saint Seiya Episode Zero Manga's 2nd Season Will Run for 2 Chapters. Anime News Network. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
  31. ↑ 「聖闘士星矢」車田正美が描く新作がREDに、付録は2世代の黄金聖闘士ポスター. Comic Natalie (яп.). Natasha, Inc. 19 грудня 2019. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
  32. ↑ Macdonald, Christopher (19 листопада 2002). New Author for Saint Seiya. Anime News Network. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
  33. ↑ 若き愚地独歩の激闘！バキ外伝「拳刃」 REDで連載開始. Comic Natalie (яп.). Natasha, Inc. 19 червня 2013. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
  34. ↑ 週刊少年チャンピオン 2006年No.39 (яп.). Akita Shoten. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
  35. ↑ Loo, Egan (28 березня 2011). Saint Seiya: The Lost Canvas Manga to End on April 7. Anime News Network. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
  36. ↑ 美少女の聖闘士描く新連載がREDで開幕、野上武志も登場. Comic Natalie (яп.). Natasha, Inc. 19 серпня 2013. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
  37. ↑ Hodgkins, Crystalyn (20 червня 2021). Saint Seiya: Saintia Shō Manga Ends in July (Updated). Anime News Network. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
  38. ↑ Mateo, Alex (18 листопада 2020). Saint Seiya Series Gets New Manga on December 19. Anime News Network. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
  39. ↑ 「聖闘士星矢」×異世界転生の新連載がREDで！普通の高校生がエリシオンに. Comic Natalie (яп.). Natasha, Inc. 19 грудня 2020. Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 11 листопада 2021.
  40. ↑ Pineda, Rafael (23 серпня 2022). Saint Seiya Gets New Manga Spinoff About Poseidon. Anime News Network. Архів оригіналу за 23 серпня 2022. Процитовано 23 серпня 2022.
  41. ↑ 「聖闘士星矢」新シリーズ1巻、海皇ポセイドンと海将軍の戦いを描く. Comic Natalie (яп.). Natasha, Inc. 19 жовтня 2023. Процитовано 7 листопада 2024.
  42. ↑ 【8月20日付】本日発売の単行本リスト. Comic Natalie (яп.). Natasha, Inc. 20 серпня 2025. Процитовано 26 серпня 2025.
  43. ↑ Tai, Anita (25 серпня 2025). Saint Seiya: Kaiō Saiki - Rerise of Poseidon Manga Ends With 4th Volume. Anime News Network. Архів оригіналу за 26 серпня 2025. Процитовано 26 серпня 2025.
  44. ↑ Cayanan, Joanna (8 грудня 2024). Masami Kurumada, Seira Shimotsuki to Launch New Saint Seiya Shōjo Spinoff Manga. Anime News Network. Архів оригіналу за 9 грудня 2024. Процитовано 9 грудня 2024.
  45. ↑ 車田正美×霜月星良「聖闘士真理矢」1巻　お人好し体質の主人公による新たな銀河神話. Comic Natalie (яп.). Natasha, Inc. 16 червня 2025. Архів оригіналу за 16 червня 2025. Процитовано 26 червня 2025.
  46. ↑ Saint Seiya (Toei Animation Film List). Toei Animation. Архів оригіналу за 4 грудня 2009. Процитовано 30 серпня 2009.
  47. ↑ Saint Seiya The Heavens-Overture- (Toei Animation Film List). Toei Animation. Архів оригіналу за 17 лютого 2009. Процитовано 30 серпня 2009.
  48. ↑ Masashi, Yamaguchi (23 жовтня 2005). 『星矢～冥界編～』声優陣変更について. Masami Kurumada Official Website. Архів оригіналу за 30 жовтня 2005. Процитовано 30 серпня 2025.
  49. ↑ 'Saint Seiya: Legend of Sanctuary' Review: Anime Saints Get CG Upgrade. Variety. 3 липня 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 вересня 2014.
  50. ↑ Macdonald, Christopher (3 вересня 2002). Saint Seya [sic] OVA in November. Anime News Network. Архів оригіналу за 5 червня 2023. Процитовано 28 серпня 2024.
  51. ↑ Saint Seiya The Hades Chapter – Sanctuary. Toei Animation. Архів оригіналу за 18 лютого 2009. Процитовано 30 серпня 2009.
  52. ↑ 聖闘士星矢 冥王 ハーデス 十二宮編 [Saint Seiya: The Hades Chapter – Sanctuary] (яп.). Shueisha. 18 серпня 2003. с. 61. ISBN 978-4-08-782056-0.
  53. ↑ 聖闘士星矢 冥王 ハーデス十二宮編 1 (яп.). Toei Animation. Архів оригіналу за 23 березня 2005. Процитовано 28 серпня 2024.
  54. ↑ 聖闘士星矢 冥王 ハーデス十二宮編 7 (яп.). Toei Animation. Архів оригіналу за 6 березня 2005. Процитовано 28 серпня 2024.
  55. ↑ а б 聖闘士星矢　冥王ハーデス冥界編 (яп.). Toei Animation. Архів оригіналу за 16 жовтня 2005. Процитовано 28 серпня 2024.
  56. ↑ Saint Seiya The Hades Chapter – Inferno 1. Toei Animation. Архів оригіналу за 16 лютого 2009. Процитовано 30 серпня 2009.
  57. ↑ 聖闘士星矢 冥王ハーデス 冥界編 前章 1 (яп.). Toei Animation. Архів оригіналу за 8 березня 2006. Процитовано 28 серпня 2024.
  58. ↑ 聖闘士星矢 冥王ハーデス 冥界編 前章 3 (яп.). Toei Animation. Архів оригіналу за 13 грудня 2007. Процитовано 28 серпня 2024.
  59. ↑ 今月の放送作品 (яп.). Perfect Choice. Архів оригіналу за 10 грудня 2006. Процитовано 28 серпня 2024.
  60. ↑ 今月の放送作品 (яп.). Perfect Choice. Архів оригіналу за 3 лютого 2007. Процитовано 1 вересня 2024.
  61. ↑ Saint Seiya The Hades Chapter – Inferno 2. Toei Animation. Архів оригіналу за 16 лютого 2009. Процитовано 30 серпня 2009.
  62. ↑ 聖闘士星矢 冥王ハーデス 冥界編 後章 1 (яп.). Toei Animation. Архів оригіналу за 21 січня 2007. Процитовано 28 серпня 2024.
  63. ↑ 聖闘士星矢 冥王ハーデス 冥界編 後章 3 (яп.). Toei Animation. Архів оригіналу за 13 грудня 2007. Процитовано 28 серпня 2024.
  64. ↑ Saint Seiya The Hades Chapter – Elysion on Animax PPV Premia SKY PerfecTV! from March 7, 2008!. Toei Animation. 3 березня 2008. Архів оригіналу за 13 вересня 2008. Процитовано 28 серпня 2024.
  65. ↑ 聖闘士星矢 冥王ハーデス 冥界編 (яп.). Perfect Choice. Архів оригіналу за 15 лютого 2008. Процитовано 28 серпня 2024.
  66. ↑ 聖闘士星矢 冥王ハーデス エリシオン編 1 (яп.). Toei Animation. Архів оригіналу за 3 лютого 2008. Процитовано 28 серпня 2024.
  67. ↑ 聖闘士星矢 冥王ハーデス エリシオン編 3 (яп.). Toei Animation. Архів оригіналу за 22 квітня 2008. Процитовано 28 серпня 2024.
  68. ↑ Nelkin, Sarah (30 жовтня 2014). Saint Seiya Soul of Gold Anime Teased for Next Spring. Anime News Network. Архів оригіналу за 20 липня 2019. Процитовано 20 липня 2019.
  69. ↑ Netflix Posts Knights of the Zodiac: Saint Seiya CG Anime's Japanese-Dubbed Video. Anime News Network. 23 березня 2019. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 26 червня 2019.
  70. ↑ Pineda, Rafael (23 січня 2020). Netflix Posts Video for Knights of the Zodiac: Saint Seiya CG Anime's Part 2. Anime News Network. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
  71. ↑ Hazra, Adriana (30 липня 2022). Saint Seiya: Knights of the Zodiac – Battle for Sanctuary CG Anime Streams on Crunchyroll on July 31. Anime News Network. Архів оригіналу за 13 грудня 2022. Процитовано 13 грудня 2022.
  72. ↑ AnimeLand # 97 (фр.). Грудень 2003.
  73. ↑ AnimeLand # 117 (фр.). Грудень 2005.
  74. ↑ Green, Scott. "Saint Seiya" Inspires International Live-Action Production. Crunchyroll. Архів оригіналу за 25 серпня 2018. Процитовано 20 липня 2019.
  75. ↑ Grater, Tom (26 жовтня 2018). GFM Films boosts AFM slate with 'Monkey Prince', 'Knights Of The Zodiac' (exclusive). Screen Daily. Архів оригіналу за 26 жовтня 2018. Процитовано 20 липня 2019.
  76. ↑ Couch, Aaron (21 вересня 2021). Mackenyu, Madison Iseman, Sean Bean, Famke Janssen to Star in Live-Action 'Knights of the Zodiac' Adaptation (Exclusive). The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 22 вересня 2021. Процитовано 21 вересня 2022.
  77. ↑ Hodgkins, Crystalyn (23 липня 2022). Live-Action Knights of the Zodiac Film Opens in 2023. Anime News Network. Архів оригіналу за 26 липня 2022. Процитовано 26 липня 2022.
  78. ↑ Mateo, Alex (14 лютого 2023). Saint Seiya Manga's Live-Action Knights of the Zodiac Film's Trailer Reveals Japanese Title, April 28 Opening. Anime News Network. Архів оригіналу за 17 лютого 2023. Процитовано 17 лютого 2023.
  79. ↑ Hodgkins, Crystalyn (16 травня 2011). Saint Seiya Anime's 1st Film Gets New Stage Musical. Anime News Network. Процитовано 7 грудня 2024.
  80. ↑ Morrissy, Kim (2 грудня 2022). Lost 90s American Animated Saint Seiya Teaser Finally Unveiled. Anime News Network. Архів оригіналу за 2 грудня 2022. Процитовано 2 грудня 2022.
  81. ↑ Morrissy, Kim (12 квітня 2023). Lost '90s American Animated Saint Seiya Pilot Episode Goes Public. Anime News Network. Архів оригіналу за 12 квітня 2023. Процитовано 12 квітня 2023.
  82. ↑ Iikura-Gross, Ken (30 вересня 2024). Lost Live-Action American Saint Seiya Pilot Episode Found. Anime News Network. Архів оригіналу за 1 жовтня 2024. Процитовано 1 жовтня 2024.
  83. ↑ Loveridge, Lynzee (20 січня 2016). Saint Seiya 30th Anniversary Exhibit Will Display 12 Life-Size, Golden Armor Saints. Anime News Network. Архів оригіналу за 21 травня 2024. Процитовано 28 серпня 2024.
  84. ↑ 君もペガサスの聖闘士に！星矢30周年展でバーチャル聖衣装着コーナー登場. Comic Natalie (яп.). Natasha, Inc. 10 червня 2016. Архів оригіналу за 21 грудня 2021. Процитовано 28 серпня 2024.
  85. ↑ Lo, Kinling (8 серпня 2016). 'I cannot miss this': grown Hong Kong men spend hours in line for limited-edition Saint Seiya figures. South China Morning Post. Архів оригіналу за 13 серпня 2016. Процитовано 1 жовтня 2024.
  86. ↑ 'Saint Seiya' 30th anniversary exhibition shines in Hong Kong. China Daily. 10 серпня 2016. Архів оригіналу за 15 вересня 2024. Процитовано 28 серпня 2024.
  87. ↑ Yang Jian (15 грудня 2017). Exhibition begins on popular Japanese cartoon. Shanghai Daily. Архів оригіналу за 1 жовтня 2024. Процитовано 1 жовтня 2024.
  88. ↑ Comipress News article on "The Rise and Fall of Weekly Shōnen Jump". comipress.com. 6 травня 2007. Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 14 лютого 2007.
  89. ↑ Ressler, Karen (18 травня 2017). Saint Seiya Manga Gets Live-Action Hollywood Film. Anime News Network. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 10 листопада 2021.
  90. ↑ TVアニメ『聖闘士星矢』獅子座のアイオリア＆水瓶座のカミュの35周年ダイジェスト映像が公開！ 公式サイトにて、描き下ろしビジュアルが公開. Animate Times (яп.). 7 лютого 2022. Архів оригіналу за 21 травня 2022. Процитовано 29 березня 2022.
  91. ↑ McHarry, Mark (Листопад 2003). Yaoi: Redrawing Male Love. The Guide. Архів оригіналу за 17 квітня 2008.
  92. ↑ Kimbergt, Sébastien (2008). Ces mangas qui utilisent le yaoi pour doper leurs ventes. У Brient, Hervé (ред.). Homosexualité et manga : le yaoi. Manga: 10000 images (фр.). Editions H. с. 113—115. ISBN 978-2-9531781-0-4.

Подальше читання

Посилання

  • Офіційний сайт (яп.)
This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.