Strangelove

Strangelove
Сингл Depeche Mode
з альбому Music for the Masses
Випущений13 квітня 1987
ФорматCD
Сторона Б"Pimpf", "Agent Orange"
Записаний1987
Жанрсинті-поп, Нова хвиля, Альтернативний рок
Моваанглійська Редагувати інформацію у Вікіданих
КомпозиторМартін Гор
Тривалість3:45
ЛейблMute Records
Хронологія синглів Depeche Mode
Попередній
←
 A Question of Time
(1986)
Never Let Me Down Again
(1987)
Наступний
→

«Strangelove» — пісня британського електронного гурту Depeche Mode, випущена 27 квітня 1987 року як головний сингл з їхнього шостого студійного альбому Music for the Masses (1987).

Композиція здобула міжнародний успіх, посівши 16-те місце в британському чарті синглів[1], друге місце у Західній Німеччині та ПАР, а також увійшла до першої двадцятки в низці інших країн, зокрема в Ірландії, Іспанії, Швеції та Швейцарії. У Сполучених Штатах вона досягла 50-ї сходинки в чарті Billboard Hot 100[2] і стала першим із дев'яти хітів гурту, що посіли перше місце в чарті Hot Dance Club Play, де перебувала на вершині протягом трьох тижнів[3]. Музиканти вважали цю пісню вирішальною для прориву в американських чартах і здобуття широкої популярності на ринку США, де до того моменту вони мали певні труднощі протягом більшої частини кар'єри.

Історія створення

На початку 1986 року Depeche Mode випустили альбом Black Celebration[4], після чого провели концертний тур на його підтримку, що тривав до середини року[5]. Також гурт записав пісню «But Not Tonight» для саундтреку до фільму «Сучасні дівчата» (1986)[6].

Запис

Початкова версія

Наприкінці 1986 року Мартін Гор представив демозаписи нових пісень іншим учасникам гурту в домашній студії Алана Вайлдера[7]. Демо було відтворено на синтезаторі Yamaha[8]. Даніель Міллер, посилаючись на зростання напруженості під час запису Black Celebration, відмовився від продюсування цієї платівки[9]. Замість нього гурт розпочав співпрацю з Девідом Баскомбом, який щойно завершив роботу звукоінженером над альбомом Tears for Fears Songs from the Big Chair (1985)[6]. Міллер описував Алана Вайлдера як людину, що мала бачення звуку альбому та фактично «керувала кораблем» у студії, зокрема під час роботи над «Strangelove». Через це Баскомб, попри офіційний статус продюсера, здебільшого виконував роль звукоінженера[8].

Запис початкової версії «Strangelove» проходив у домашній студії Вайлдера[10]. Зведення синглу завершили ще до закінчення роботи над рештою матеріалу альбому[8], а сам реліз відбувся за п'ять місяців до виходу платівки[11]. Ця перша версія синглу була початковим міксом, який гурт випустив, щоб мати змогу зосередитися на роботі над іншими композиціями[12].

Однією з бі-сайдів до «Strangelove» став інструментальний трек «Pimpf»[13]. Оскільки студія Guillaume Tell була облаштована в колишньому кінотеатрі, там залишилися старі інструменти, які гурт використав для запису, зокрема оркестрові великі барабани та литаври[8]. Спочатку трек планувався лише як бі-сайд, проте гурту настільки сподобався мікс Баскомба, що «Pimpf» включили як фінальну композицію альбому. Баскомб називав цей мікс своїм улюбленим серед усіх пісень платівки[13]. Назва є відсиланням до наймолодших членів «Дойчес Юнгфольк» (підрозділу Гітлер'югенду для хлопчиків віком від 10 до 14 років), яких називали Pimpfe[14].

Другий інструментальний бі-сайд, «Agent Orange», отримав назву на честь гербіциду, який застосовували під час В'єтнамської війни. «Agent Orange» увійшов до версій Music for the Masses на CD та касетах[15].

Альбомна версія

Учасники гурту відчували, що хоча початкова версія пісні була «динамічною»[8], вона здавалася занадто «захаращеною»[16] і не відповідала похмурій атмосфері решти альбому. Тому пісню повторно звели на основі «Blind»-міксу Міллера[8], що в результаті дало певний «гібридний» варіант для альбому[12]. Баскомб згадував, що Гор і Вайлдер не могли дійти згоди щодо басової лінії: Гор наполягав на швидшому варіанті, тоді як Вайлдер пропонував повільніший[8]. Компромісу було досягнуто завдяки пропозиції Баскомба використати обидва варіанти одночасно — саме так пісня звучить на платівці[8]. За словами Баскомба, він і Вайлдер, за епізодичної участі вокаліста Дейва Гаана, відповідали за фінальне альбомне зведення[8].

Реліз

«Strangelove» вийшла 27 квітня 1987 року[17] на лейблах Mute Records у Великій Британії, Intercord Records у Західній Німеччині, Sire Records у США та Alfa Records у Японії[18]. У Великій Британії реліз включав 7-дюймовий сингл (номер у каталозі 7BONG13), промо-версію (RBONG13), 12-дюймові платівки (12BONG13 та лімітовану L12BONG13), а також три промо-видання на 12 дюймів (SBONG13, CLUBBONG13 та DANCEBONG13), останнє з яких було випущене невеликим накладом на синьому вінілі[19]. У Західній Німеччині Intercord Records випустила 7-дюймовий сингл на червоному вінілі[14]. Sire Records видала промо-сингл у Канаді та США. В Японії сингл вийшов з оригінальним оформленням[14].

7 травня 1987 року гурт виступив у програмі BBC Top of the Pops для просування пісні[20], а 7 вересня 1988 року виконав її на церемонії MTV Video Music Awards в Універсальному амфітеатрі в Лос-Анджелесі[21].

Strangelove '88

Завдяки успіху американської частини туру «Music for the Masses» на початку 1988 року, Sire Records 23 серпня 1988 року перевидала пісню з новими міксами під назвою «Strangelove '88»[22]. Ремікс від Тіма Сіменона (проєкт Bomb the Bass)[22] досяг 50-го місця в чарті Billboard Hot 100[2].

Музичні відео

Режисером кліпу на «Strangelove» став Антон Корбейн[14]. Відео на «Strangelove '88» зняв Мартін Аткінс[22]. Робота Корбейна, знята в чорно-білих тонах у Парижі, була описана як така, що використовує «візуальну мову, споріднену з італійським неореалізмом»[23]. Кліп Корбейна з'явився у відеозбірці Strange (1988), а обидві версії увійшли до The Videos 86–98 (2002) та Video Singles Collection (2016).

Критика та спадщина

2006 року учасники гурту зазначили, що вихід синглу «Strangelove», а також наступний реліз альбому Music for the Masses і супровідне турне мали велике значення, оскільки нарешті принесли їм успіх в Америці[24]. Журнал Slant Magazine у ретроспективному огляді 2002 року назвав «Strangelove» «прихистком для класичної лірики Мартіна Гора та позачасового вокалу Дейва Гаана», оцінивши її у 3,5 зірки з 5[25]. У 2017 році видання Variety (через Billboard) назвало пісню «крутішою старшою сестрою» їхньої попередньої композиції на тематику БДСМ «Master and Servant» (1984), поставивши «Strangelove» на 8-ме місце у списку 20 найкращих пісень Depeche Mode[26].

Список треків

Автор усіх пісень — Мартін Л. Гор.

Чарти

Сертифікації

Регіон Сертифікація Продажі
США (RIAA)[32] Золотий 500 000double-dagger

double-daggerпродажі+прослуховування, що базуються лише на сертифікаціях

Примітки

  1. ↑ а б Depeche Mode Songs and Albums / Full Official Chart History. https://www.officialcharts.com. Процитовано 28 лютого 2026. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |веб-сайт= (довідка)
  2. ↑ а б в "Depeche Mode Chart History (Hot 100)". Billboard.
  3. ↑ Whitburn, Joel (2004). Hot Dance/Disco: 1974-2003. Record Research. с. 75.
  4. ↑ Depeche Mode: The Archives – Black Celebration. DepecheMode.com. Процитовано 6 березня 2024.
  5. ↑ Book of Love (вересень 1986). Depeche Mode/Book of Love Itinerary. Love Letter. № 5. с. 3.
  6. ↑ а б Miller, Jonathan (2003). Stripped: Depeche Mode. Omnibus Press. ISBN 0-7119-9397-1.
  7. ↑ Gittins, 2018, p. 125-126.
  8. ↑ а б в г д е ж и к Vaughn George and David Bascombe (Part 1) на YouTube
  9. ↑ Blanning, Lisa (26 березня 2013). 'It's almost too personal': Daniel Miller contemplates the Depeche Mode catalogue. Electronic Beats. Процитовано 1 грудня 2015.
  10. ↑ Lewin, Jon (червень 1987). Mode-al. Making Music (magazine). № 15. с. 24—25.
  11. ↑ Rowe, Felix (10 квітня 2025). Making Depeche Mode's Music For The Masses. classicpopmag.com. Процитовано 2 жовтня 2025.
  12. ↑ а б Sinclair, Paul (4 липня 2019). Producer Dave Bascombe on Depeche Mode's ‘Music For The Masses’. superdeluxeedition.com. Процитовано 2 жовтня 2025.
  13. ↑ а б Vaughn George and David Bascombe (Part 1) на YouTube
  14. ↑ а б в г Burmeister та Lange, 2017, p. 156.
  15. ↑ depe.depmode.com, © depe | 15 08 2008 www depmode com | personal site. Depeche Mode "Strangelove" 1987. www.depmode.com (брит.). Процитовано 15 червня 2023.
  16. ↑ Q+A / Depeche Mode / MFTM. Процитовано 2 жовтня 2025.
  17. ↑ Smith, Robin (25 квітня 1987). News Digest. Record Mirror. с. 29. ISSN 0144-5804.
  18. ↑ Burmeister та Lange, 2017, pp. 154—157.
  19. ↑ Burmeister та Lange, 2017, pp. 154—155.
  20. ↑ Depeche Mode : Top of the Pops appearances. Процитовано 25 жовтня 2025.
  21. ↑ MTV Video Music Awards – Performers. MTV. Архів оригіналу за 4 серпня 2013. Процитовано 4 грудня 2011.
  22. ↑ а б в Burmeister та Lange, 2017, p. 174.
  23. ↑ Burmeister та Lange, 2017, p. 154.
  24. ↑ Depeche Mode: 1987: Sometimes you do need new jokes (DVD). Mute Records. 2006.
  25. ↑ Cinquemani, Sal (2 листопада 2002). Review: Depeche Mode, Music for the Masses. slantmagazine.com. Процитовано 2 жовтня 2025.
  26. ↑ Bein, Kat (20 вересня 2017). The 20 Best Depeche Mode Songs: Critic's Picks.
  27. ↑ Depeche Mode — Strangelove Austriancharts.at (нім.). Ö3 Austria Top 40. Hung Medien.
  28. ↑ Ultratop.be - Depeche Mode - Strangelove (нід.). Ultratop 50. ULTRATOP & Hung Medien / hitparade.ch.
  29. ↑ Depeche Mode — Strangelove swisscharts.com. Swiss Singles Chart. Hung Medien.
  30. ↑ "Depeche Mode Chart History (Dance Club Songs)". Billboard.
  31. ↑ "Offiziellecharts.de – Depeche Mode – Strangelove". GfK Entertainment charts. Retrieved 26 березня 2019.
  32. ↑ American single certifications – Depeche Mode – Strangelove (Англійська) . Американська асоціація компаній звукозапису (RIAA). Процитовано 1 квітня 2025.
  • Burmeister, Dennis; Lange, Sascha (2017). Depeche Mode: Monument. New York: Akashic Books. ISBN 978-1-61775-593-4.
  • Gittins, Ian (2018). Depeche Mode: Faith and Devotion. London: Palazzo Editions. ISBN 978-1-78675-064-8.
This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.