Tacuadactylus
| ?† Tacuadactylus Час існування: Верхня юра, 152–145 млн років тому | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Ряд: | †Птерозаври (Pterosauria) |
| Родина: | †Ctenochasmatidae |
| Підродина: | †Gnathosaurinae |
| Рід: | †Tacuadactylus Soto et al., 2021 |
| Вид: | †T. luciae |
| Біноміальна назва | |
| Tacuadactylus luciae Soto et al., 2021 | |
Tacuadactylus — рід птерозаврів родини Ctenochasmatidae, що існував на території Уругваю за пізнього юрського періоду. Типовим і наразі єдиним видом є T. luciae, описаний у 2021 році.
Історія вивчення
Зразок FC-DPV 2869, що став голотипом T. luciae, походить із нижньої частини формації Такуарембо, поблизу Серро-Батові, у департаменті Такуарембо, Уругвай. Він являє собою фрагмент рострума і форму з пісковику, що природно утворилась навколо зразка і включає відбитки частини щелеп, що не збереглися скам'янілим кістковим матеріалом. Уперше FC-DPV 2869 було описано у 2016 році як риба-пила. Новий опис цього зразка, вже як птерозавра із підродини Gnathosaurinae родини Ctenochasmatidae, було опубліковано у 2018 році, проте через фрагментарність його не було віднесено до жодного роду, хоча автори дослідження відзначали, що він може належати до нового таксона[1]. У 2021 році Сото і колеги виділили на основі цього матеріалу новий таксон, Tacuadactylus luciae, а також віднесли до нього FC-DPV 3416, два ізольовані зуби та FC-DPV 3415, фрагментарну нижню щелепу, на підставі подібності форми зубів у розрізі та їх розташування у щелепі до FC-DPV 2869[2].
Примітки
- ↑ Daniel Perea, Matías Soto, Pablo Toriño, Valeria Mesa & John G. Maisey, (2018), «A Late Jurassic-?earliest Cretaceous ctenochasmatid (Pterosauria, Pterodactyloidea): The first report of pterosaurs from Uruguay», Journal of South American Earth Sciences 85: 298—306
- ↑ Soto, M.; Montenegro, F.; Mesa, V.; Perea, D. (2021). A new ctenochasmatid (Pterosauria, Pterodactyloidea) from the late Jurassic of Uruguay. Journal of South American Earth Sciences. doi:10.1016/j.jsames.2021.103472.












