Tarsius supriatnai
| ?Tarsius supriatnai | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Примати (Primates) |
| Родина: | Довгоп'ятові (Tarsiidae) |
| Рід: | Довгоп'ят (Tarsius) |
| Вид: | T. supriatnai |
| Біноміальна назва | |
| Tarsius supriatnai Shekelle, Groves, Maryanto, Mittermeier, 2017 | |
 Мапа поширення різних видів довгоп'ятів на Сулавесі: ареал T. supriatnai позначено сірим. | |
| Посилання | |
 Віківиди: | Tarsius supriatnai |
 ITIS: | 1063212 |
 МСОП: | 162336881 |
Tarsius supriatnai — вид приматів з родини довгоп'ятових (Tarsiidae). Описаний у 2017 році.
Етимологія
Вид названо на честь індонезійського приматолога Ятни Супріатни (нар. 1951) за його внесок у вивчення та збереження індонезійських приматів.
Поширення
Ендемік індонезійського острова Сулавесі. Поширений в північній частині півострова Мінагаса. Мешкає у вологих тропічних лісах.[1]
Опис
Зовні дуже схожий на Tarsius spectrumgurskyae. Відрізняється більшою плямою біля основи вух, довшими задніми кінцівками, дуже довгим хвостом і довшим середнім пальцем. Вага дорослої самиці 104—114 г, вага самця близько 135 г. Крім того, від інших довгоп'ятів відрізняється вокалізацією.[1]
Див. також
Примітки
- ↑ а б Shekelle, Myron; Groves, Colin P.; Maryanto, Ibnu; Mittermeier, Russell A. (2017). Two New Tarsier Species (Tarsiidae, Primates) and the Biogeography of Sulawesi, Indonesia (PDF). Primate Conservation. 31. Архів оригіналу (PDF) за 19 квітня 2022. Процитовано 3 листопада 2020.