USS Tautog (SS-199)
| «Таутог» | ||
|---|---|---|
| USS Tautog (SS-199) | ||
 | ||
| Американський ПЧ «Таутог». 29 травня 1945 | ||
| Верф | .svg.png){kind=small} General Dynamics Electric Boat, Гротон, Коннектикут
| |
| Під прапором | США
| |
| Належність |  ВМС США
| |
| Порт приписки | Перл-Гарбор | |
| На честь | риби таутог | |
| Замовлення | 2 серпня 1938 | |
| Закладений | 1 березня 1939 | |
| Спуск на воду | 27 січня 1940 | |
| Введений до складу флоту | 3 липня 1940 | |
| Виведений зі складу флоту | 1 вересня 1959 | |
| На службі | 1940—1959 | |
| Сучасний статус | 1 липня 1960 року списаний на брухт | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Тихоокеанський ТВД Холодна війна | |
| Нагороди |  14 бойових зірок .svg.png){kind=small}  .png){kind=small}  
| |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | дизель-електричний торпедний ДПЧ | |
| Розробник проєкту | Electric Boat
| |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 20,4 вузол (38,1 км/год) | |
| Швидкість (підводна) | 8,75 вузлів (16 км/год) | |
| Робоча глибина занурення | 76 м | |
| Гранична глибина занурення | 150 м | |
| Дальність плавання | 11 000 миль (20 000 км) на швидкості 10 вузлів (18,6 км/год) (надводна) | |
| Автономність плавання | 48 годин на швидкості 2 вузли (3,7 км/год) (підводна) 75 днів | |
| Екіпаж | 60 офіцерів та матросів | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 93,62 м | |
| Ширина корпусу найб. | 8,31 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 4,458 м | |
| Водотоннажність надводна | 1 499 т | |
| Водотоннажність підводна | 2 408 т | |
| Силова установка | ||
|
дизель-електрична; 4 × головні дизельні двигуни Electro-Motive Diesel Model 16-248[1] 2 × 126-секційні хімічні батареї типу «Сарго»[2] 4 × високошвидкісні електродвигуни General Electric з редукторами[1] |
||
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 2 740-5400 к.с. | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 × 76-мм корабельна гармата 3"/50 | |
| Торпедно- мінне озброєння |
10 × 533-мм торпедних апаратів 24 торпеди | |
| ППО | 1 × 40-мм зенітна гармата Bofors L60 1 × 20-мм автоматична зенітна гармата «Ерлікон» | |
| Історія служби | |
|---|---|
| Командувачі | Lt. Джозеф Гарріс Віллінгем молод., T/Cdr. Вільям Бернард Зіглаф, T/Cdr. Томас Слек Баскетт |
| Операції | 13 походів |
| Перемоги | 26 кораблів та суден (72 606 тонн) |
«Таутог» (англ. USS Tautog (SS-199) — американський дизель-електричний океанський підводний човен типу «Тамбор», що перебував у складі військово-морських сил США у роки Другої світової війни.
Човен став одним з найрезультативніших американських підводних човнів у Другій світовій війні, потопивши 26 японських кораблів та суден, загальною водотоннажністю (72 606 тонн), посівши друге місце за кількістю затоплених суден та 11-те — за тоннажем. Здобув назву «Жахливий Т.» З дванадцяти підводних човнів типу «Тамбор» він був одним з п'яти, які пережили війну.
Історія створення
«Таутог» був закладений 1 березня 1939 року на верфі компанії General Dynamics Electric Boat у місті Гротон, штат Коннектикут. 27 січня 1940 року він був спущений на воду, а 3 липня 1940 року увійшов до складу ВМС США.
Історія служби
Перший патруль «Таутога» наприкінці 1941 та на початку 1942 років поблизу Маршаллових островів мав розвідувальний характер, жодного ворожого судна він не потопив. Під час свого другого походу в цей район, навесні 1942 року, човен торпедував японські підводні човни Ro-30 і I-28, а також вантажне судно. Діючи з бази в Австралії з липня 1942 по травень 1943, «Таутог» заходив у води Ост-Індії та Індокитаю п'ять разів, під час цих походів американський підводний човен потопив японський есмінець «Ізонамі» та сім торгівельних суден. Він також заклав міни біля Хайфона і в листопаді 1942 року витримав атаку глибинними бомбами.
У жовтні 1943 року, після капітального ремонту в Сан-Франциско, «Таутог» повернувся до служби, базуючись у Перл-Гарборі, потопивши японський підводний корабель № 30 і пошкодивши танкер і три вантажних судна під час цього рейсу, восьмого за всю війну. Його наступні чотири бойові походи, з грудня 1943 року по серпень 1944 року, виконувалися переважно поблизу Японських островів і в північній частині Тихого океану. Цей період був дуже продуктивним: есмінець «Сіракумо» та одинадцять японських торгових суден стали жертвами «Таутога». У грудні 1944 року він пройшов черговий капітальний ремонт і вийшов у тринадцяте патрулювання у Східнокитайське море. Наступного місяця він потопив десантний корабель і тендер торпедних катерів, завершивши на цьому свою бойову кар'єру.
У лютому 1945 року «Таутог» перевели на навчання, й решту Другої світової війни він провів біля Гаваїв і Західного узбережжя. В листопаді 1945 року він перейшов в Атлантику, через кілька місяців після капітуляції Японії, і в грудні був виведений з експлуатації. У 1947 році «Таутог» відправилася до Великих озер, де майже дванадцять років працював в ролі стаціонарного навчального підводного човна військово-морського резерву в Мілуокі, штат Вісконсин. У вересні 1959 року «Таутог» був виведений зі складу сил флоту. Через кілька місяців його продали, і на початку 1960-х років він був розібраний на брухт у Маністі, штат Мічиган.
Див. також
- HMS Unshaken (P54)
- К-51 (1939)
- U-199
- HNLMS K XII
- Ro-109
- Diane (NN4)
Примітки
- Виноски
- Джерела
Посилання
- Tautog (SS-199). на uboat.net. (англ.)
- Tautog (SS-199). на navsource.org. (англ.)
- USS Tautog (SS-199)(англ.)
Література
- Friedman, Norman (1995). U.S. Submarines Through 1945: An Illustrated Design History. Annapolis, Maryland: United States Naval Institute. pp. 285—304. ISBN 1-55750-263-3.
- Lenton, H. T. American Submarines (Navies of the Second World War) (Doubleday, 1973), ISBN 0-38504-761-4
- Bauer, K. Jack; Roberts, Stephen S. (1991). Register of Ships of the U.S. Navy, 1775—1990: Major Combatants. Westport, Connecticut: Greenwood Press. pp. 270—280. ISBN 978-0-313-26202-9. OCLC 24010356.