WHL0137-LS

WHL0137-LS
Зображення
Названо на честь Eàrendild і Аурванділь Редагувати інформацію у Вікіданих
Каталожний код WHL-J24.3324-8.477 Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце відкриття Габбл Редагувати інформацію у Вікіданих
Сузір'я Кит[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Червоне зміщення 6,2 ± 0,1[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Відстань від Землі 28 000 000 000 світловий рік Редагувати інформацію у Вікіданих
Спектральний клас B[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Видима зоряна величина 27,2[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Маса 75 ± 0 M☉ Редагувати інформацію у Вікіданих
Описано за адресою space.com/hubble-telescope-sees-most-distant-star-earendel​(англ.)
old.elementy.ru/novosti_nauki/433950/Zvezda_Earendel_zazhglas_menshe_chem_cherez_milliard_let_posle_Bolshogo_vzryva​(рос.) Редагувати інформацію у Вікіданих
Епоха J2000.0 Редагувати інформацію у Вікіданих
Пряме піднесення 0,42 радіан[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Схилення 0 радіан[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Ефективна температура 20 000 K Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: WHL0137-LS у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Координати: Карта зоряного неба 01г 37м 23.232с, −08° 27′ 52.20″WHL0137-LS, також відома під назвою Еарендел (англ. Earendel, «Ранкова зоря» англосаксонською) — зоря, виявлена телескопом Габбл методом гравітаційного лінзування скупчення галактик WHL0137-LS. Розташована на відстані 28 мільярдів світлових років від Сонця[4].

Комп'ютерне моделювання ефекту лінзування свідчить про те, що яскравість Еаренделя була збільшена від тисячі до сорока тисяч разів[5]. Станом на кінець березня 2022 року є найвіддаленішою від Землі з усіх відомих зір. Її червоний зсув становить 6,2 ± 0,1. Світло від зорі було випущено через 900 млн років після Великого вибуху і йшло до Землі 12,9 млрд років[6][4][7][8][9][10][5][11]. Але через розширення Всесвіту спостережуване положення зорі тепер розташоване на відстані 28 мільярдів світлових років[12]. Попередня найвіддаленіша зоря, MACS J1149 Lensed Star 1 має червоний зсув 1,49.

Зорю було відкрито 30 березня 2022 року[7]. Дати показу Габбла були 7 червня 2016 року, 17 липня 2016 року, 4 листопада 2019 року та 27 листопада 2019 року[13].

Відкривачі дали зорі назву Еаренділь, що походить від давньоанглійської назви «ранкова зоря» або «східне світло»[6][11]. Еаренділь — також ім'я напівельфійського персонажа з міфопоетичної збірки Джона Толкіна «Сильмариліон», що подорожував по небу з сяючою коштовністю, яка здавалася яскравою, як зоря; Астроном НАСА Мішель Таллер підтвердила, що посилання на Толкіна було навмисним[14]. Галактика, до якої належить зоря, WHL0137-zD1, отримала прізвисько «Дуга сходу сонця»[15].

Згідно із заявами представників НАСА, підтвердження і спектральна класифікація зорі очікується після спостережень з нового космічного телескопа Джеймс Вебб[6]. Очікується, що його вища чутливість дасть змогу проаналізувати зоряні спектри Еаренделя і визначити, чи це насправді одна зоря[12][10]. Спектральний аналіз дасть змогу виявити наявність елементів, важчих за водень і гелій, якщо такі[15].

Маса Еарендела, імовірно, становить від 50 до 100 сонячних[16]. Через велику масу зоря, імовірно, вибухнула як наднова лише через кілька мільйонів років після формування[16][17]. Вона має ефективну температуру поверхні близько 20 000 К[6]. Еарендел, ймовірно, є зорею III населення, що означає, що вона майже не містить інших елементів, крім первинного водню та гелію[4].

Примітки

  1. ↑ а б в https://hubblesite.org/contents/media/images/2022/003/01FWRZTQFDGGP05KM1PRCCNZ1E?news=true
  2. ↑ а б https://www.nature.com/articles/s41586-022-04449-y
  3. ↑ Webb Reveals Colors of Earendel, Most Distant Star Ever Detected - NASA — 2023.
  4. ↑ а б в Gianopoulos, Andrea (30 березня 2022). Record Broken: Hubble Spots Farthest Star Ever Seen. NASA. Архів оригіналу за 30 березня 2022. Процитовано 30 березня 2022.
  5. ↑ а б Timmer, John (30 березня 2022). Hubble picks up the most distant star yet observed - Gravitational lensing has amplified the light of what may be a single star. Ars Technica. Архів оригіналу за 30 березня 2022. Процитовано 30 березня 2022.
  6. ↑ а б в г Welch, Brian та ін. (30 березня 2022). A highly magnified star at redshift 6.2 (PDF). Nature. 603: 815-818. doi:10.1038/s41586-022-04449-y. Архів оригіналу (PDF) за 31 березня 2022. Процитовано 30 березня 2022.
  7. ↑ а б Staff (30 березня 2022). Record Broken: Hubble Spots Farthest Star Ever Seen. Space Telescope Science Institute. Архів оригіналу за 30 березня 2022. Процитовано 30 березня 2022.
  8. ↑ Chang, Kenneth (30 березня 2022). Hubble Space Telescope Spots Oldest and Farthest Star Known - Its light twinkled some 900 million years after the Big Bang, astronomers say. The New York Times. Архів оригіналу за 30 березня 2022. Процитовано 30 березня 2022.
  9. ↑ Letzter, Rafi (30 березня 2022). Meet Earendel, the most distant star ever detected - The star, imaged by the Hubble telescope, shone just 900 million years after the Big Bang. The Verge. Архів оригіналу за 30 березня 2022. Процитовано 30 березня 2022.
  10. ↑ а б Starr, Michelle (30 березня 2022). The Most Distant Single Star Was Just Detected, as Ancient as The Cosmic Dawn. ScienceAlert. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 30 березня 2022.
  11. ↑ а б Parks, Jake (30 березня 2022). Hubble spots the farthest star ever seen - At the risk of sounding like a broken record, NASA’s Hubble Space Telescope has broken another record. Astronomy. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 30 березня 2022.
  12. ↑ а б Kabir, Radifah (31 березня 2022). Hubble Detects Earendel, The Farthest Star Ever Seen. It's 28 Billion Light Years Away. ABP Live. ABP News. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
  13. ↑ Lensed Star Earendel. HubbleSite.org. 30 березня 2022. Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 2 квітня 2022.
  14. ↑ Gohd, Chelsea (31 березня 2022). Meet Earendel: Hubble telescope's distant star discovery gets a Tolkien-inspired name. Space.com (англ.). Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
  15. ↑ а б Rauchhaupt, Ulf von (31 березня 2022). Der früheste Stern [The earliest star]. FAZ.NET (нім.). Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
  16. ↑ а б Konitzer, Franziska (30 березня 2022). Entferntester Stern dank 1000-facher Vergrößerung entdeckt [Furthest star discovered thanks to 1000x magnification]. Spektrum der Wissenschaft (нім.). Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
  17. ↑ Dunn, Marcia (30 березня 2022). This is Earendel, the most distant star ever seen by humans. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 30 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.