Будз
![]() | |
| Походження | Україна, Польща |
|---|---|
| Необхідні компоненти | овече молоко |
Будз[1][2][3] також буц[4][2][3] — молочний продукт гірського вівчарства,[5] традиційна їжа гуцулів,[2][6] свіжий сир з овечого молока,[7][8][9][10] груда овечого сиру, яку просушують на протязі для виготовлення бринзи.[11] Його готують безпосередньо на полонинах.[3]
Будз — яскравий самобутній продукт Верховини, всіх Українських Карпат, рецептури його приготування з численними видозмінами та регіональними особливостями відомі здавна.[12][13][14]
Виготовлення
Традиційний будз готують зі свіжовидоєного молока[3] або змішують його з підігрітим вечірнім. Будз готують свіжим із вранішнього або вечірнього молока.[15] Приноситься те все молоко, але доки його принесеться, то стає холоднішим, і треба його підігріти.[16] Молоко, зібране ввечері, нагрівають до 35 градусів та додають у свіже ранкове молоко, щоб температура складала 31 – 32 градуси.[17] В середньому підігрівається до 38 градусів.[16] Після цього молоко проціджують.[17] Потім переливають у дерев’яні діжки, додають натуральну закваску з сичужним ферментом[4] так званий кляґ (із шлунка новонародженої тварини)[5][17] (або ґлєґ,[18] глєк[16]) і настоюють молоко — у дерев’яній діжці воно згортається протягом півтори-двох годин, після чого його злегка перемішують до утворення великої кількакілограмової грудки.[5][19] Протягом цього часу сир підіймається вгору, його зрізають і подрібнюють.[17] Або використовуть так званий бетелаг, яким розбивають загусле молоко в путері (дерев’яній бочці, в якій воно згортається) і, закотивши рукава, формують будз — головку свіжого сиру,[19] — згорнуте молоко в м’яку білу речовину, що відділяється від сироватки та опускається на дно, після чого його загортають в марлю і залишають стікати на 1 добу.[17] Після обтікання готовий будз укладають на полиці для висушування.[3] Або готовий будз акуратно викладають в марлю для стікання рідини, і він буде висіти 10-12 днів до повної готовності,[5] — будз буде викладений в шматок марлі або полотна для проціджування молока або витримування сиру поки він не зцідиться.[11] Поки на горищі сир коптитиметься тиждень — це все ще народжуватиметься будз.[4] Таким чином, наступним етапом є просушення сиру, що займає близько тижня, і це часто робиться в приміщенні з вогнем, що надає продукту злегка копченого смаку.[17] Біля ватри або в колибах, поки груди сиру сушаться і водночас будяться, звідси вони отримують й особливий димчастий смак і темно-жовту шкірку. Після того, як сир добре просохне, його можна їсти, і він дуже смачний. Свіжий будз є швидкопсувним продуктом[3] — він має термін зберігання лише 2 тижні, тому його часто перетворюють на бринзу, яка має довший термін зберігання.[17] Для приготування 1 кг будзу потрібно 8-12 літрів молока.[17]
Будз вівчарі виробляють за чітко визначеним, традиційним рецептом.[20] Кожен ватаг (людина, яка керує господарством на полонині) має свої маленькі секрети виготовлення сиру, і хоча сир на полонинах дуже схожий, він буде відрізнятися від локації до локації.[21] Будз можуть виготовляти з різноманітними травами та фруктами,[22] готують також коров'ячий будз,[18][23][16][17] а консервований будз — це вже бриндзя.[20] «Гуцульська овеча бриндзя» є унікальним сиром, який виробляють та продають мешканці високогірних районів Закарпаття, Прикарпаття та Буковини.[20] І сир будз, який тут виробляли споконвіку, був не лише продуктом харчування, а й своєрідною грошовою одиницею, якою при обміні вимірювали кількість зерна, металевих виробів та інших речей, які не могли бути отримані шляхом натурального гуцульського господарства.[24]
Після виготовлення будзу, з отриманої сироватки «жентиці»[19] готують дуже смачний і поживний продукт — вурду, що теж високо цінується,[20] — вишукана страва є продуктом повторної переробки овечого молока, і виготовляється в незначній кількості.[26]
Продукція гірського вівчарства відображає вікові традиції, які існують з XV століття, — часу, відколи виготовлялася бриндзя.[5][27]
На столах традиційно подають три види сиру: вурду, будз і похідну від нього бринзу, а також домашній хліб, самогон (53о) і часто сало та мед.[21]
Етимологія
Назва походить від рум. bulț — «брила, кулька, грудка», не зовсім ясного походження.[28]
Польський бундз
У Польщі бундз, бунц (пол. bundz, bunc) — сир з овечого молока.[29]
Процес виробництва бундзу на першому етапі виглядає так само, як виробництво осципека — твердого вурдженого сиру. Злите до «пуцери» молоко «ґлягається» (пол. się klaguje), тобто відбувається процес руйнування структури білка до зрушення під дією ферментів, що містяться в сичужку зі шлунка молодих телят. Отримані сирні згустки після чого заварюють протягом декількох хвилин при температурі близько 70оС. Сир відціджують на полотно у вигляді великих грудок.[30] Отримуємо сир з м'яким смаком.
Смакові якості бундзу не є постійними. Найсмачніший — від весняного випасу овець до ночі Івана Купала, традиційно вважається делікатесом — він навіть має свою традиційну назву: травневий бундз.[29]
10 жовтня 2005 року бундз був включений до переліку традиційних польських продуктів. [30]
У літературі
Будз, бринзю, жентицю, бербеницю М.Коцюбинський згадує у своїх творах: «Fata Morgana», «Тіні забутих предків».
Опис приготування будзу з «Тіней забутих предків»:
| Молоко в путині жовкне і гусне. Ватаг схилився над ним скуплений, навіть суворий. Розщібає поволі рукава і по сам лікоть занурює в нього свої голі, зарослі волоссям руки. І так застигає над молоком…
Тепер має бути тихо у стаї, двері замкнені, і навіть спузар не сміє кинуть оком на молоко, поки там твориться щось, поки ватаг чаклує. Все наче застигло в німому чеканні, бербениці затаїли у собі голос, притаїлись будзи на полицях, поснули сном чорним стіни і лави, вогонь ледве диха, і навіть дим соромливо тікає в вікно. Тільки по легкому рухові жил на ватагових руках помітно, що насподі в посуді одбувається щось. Руки оживають потроху, то підіймаються вище, то опускаються нижче, закруглюють лікті, щось плещуть, бгають та гладять там всередині, і раптом з дна посуди, з-під молока, підіймається кругле сирове тіло, що якимсь чудом родилось. Воно росте, обертає плескаті боки, купається в білій купелі, само біле і ніжне і коли ватаг його виймає, зелені родові води дзвінко стікають в посуду… Ватаг легко зітхнув. Тепер і спузар може вже глянуть. Славний родився будз, ватагові на втіху і на пожиток людям… — М. М. Коцюбинський «Тіні забутих предків» |
Див. також
Примітки
- ↑ Будз // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
- ↑ а б в Кокотюха Андрій. Третій рівень. Короткі історії. Збірка / Андрій Кокотюха. — Київ: Нора-Друк, 2020. — 240 с. — (серія «Морок»). ISBN 978-966-688-048-5. (Стор.: 200)
- ↑ а б в г д е Віра Хмельницька. Ви могли цього не знати: як сказати українською "творог" | 14 жовтня 2024 | tsn.ua
- ↑ а б в Ірина Бреза. Гуцульську коров’ячу бринзу вироблятимуть за європейськими стандартами, але «дідівськими» методами | 29 вересня 2020 | radiosvoboda.org
- ↑ а б в г д Василь Бедзір. Біле золото Карпат оцінили європейці | 16 серпня 2019 | «Урядовий кур'єр»
- ↑ Іван Крайній. Реінкарнація вівці | 14 лютого 2012 | Газета «Україна молода»
- ↑ Будз // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Галина Добош. «Вівці, мої вівці...» Коли в Карпатах відродиться вівчарство? | 30 червня 2009 | radiosvoboda.org
- ↑ Оксана Соломка. Гастрономічна подорож на Закарпаття | 15 березня 2017 | nv.ua
- ↑ Юлія Голодрига. Великодні традиції великих українців. Пасха у родинах Івана Франка, Лесі Українки та Василя Стефаника | 13 квітня 2023 | Газета «Експрес»
- ↑ а б Гавука П.Д. Тлумачний словник гуцульських говірок. Словник/Гавука — Косів: Писаний Камінь, 2017 — 296 с. ISBN 978-617-7436-06-4 (Стор.: 59, 267)
- ↑ Тиводар М.П. Традиційне скотарство Українських Карпат, 1994 — 560 с.
- ↑ Гищук Ірина. Гори смакують сиром, 2012. — 10 с.
- ↑ Януш Тудоровскі та ін. Полонинське господарство Українських 10 Карпат: традиції, сучасний стан і перспективи, 2011. — 25 с.
- ↑ Олександр Дмитрієнко. Як фермерка з Косівщини відмовилась від медичної кар'єри, створила сироварню, забезпечила доходами односельців | 23 січня 2023 | nv.ua
- ↑ а б в г Леся Головата, Сергій Новіков. Секрет гуцульської коров’ячої бринзи від родини Марусняків: чим дивує високогір'я Карпат | 27 червня 2021 | 5 канал
- ↑ а б в г д е ж и к Ірина Бенцак. Секрет гуцульських сирів: як їх виготовляють та з чим їдять | 8 жовтня 2021 | 24tv.ua
- ↑ а б Наталя Мостова. Сир на висоті 1300 метрів: гуцульська родина досі живе, як їхні пращури | 31 серпня 2023 | Суспільно-політичний тижневик «Галицький кореспондент»
- ↑ а б в Микола Пуговиця. Ніч на полонині | 8 вересня 2012 | «Урядовий кур'єр»
- ↑ а б в г Бриндзя стала першим українським продуктом із географічною назвою: що це дасть українським вівчарам | 11 грудня 2019 | tsn.ua
- ↑ а б Гуцульські сирні плаї. Що потрібно знати про новий гастро-маршрут Карпат | 25 вересня 2021 | nv.ua
- ↑ На Вижниччині за кошти гранту запрацювала молочна ферма з виготовлення різних видів сиру | 09 лютого 2024 | Чернівецький обласний центр зайнятості
- ↑ Фермер з Кельменеччини за кошти гранту створить цех з виготовлення сиру | 01 вересня 2023 | Чернівецький обласний центр зайнятості
- ↑ Іван Крайній. Царство кіз | 30 вересня 2014 | Газета «Україна молода»
- ↑ Коломийки / Передм. Н. С. Шумади — К.: Наук, думка, 1969. —603 с.
- ↑ Василь Бедзір. День міри з вурдою на вустах | 12 травня 2011 | «Урядовий кур'єр»
- ↑ Ірина Каразуб. Сонячні панелі для полонини. Як карпатські виробники бриндзи сертифікують сир та виграють гранти | 15 серпня 2024 | suspilne.media
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
- ↑ а б Magda Krämer: Zakopane. Warszawa: Multico Oficyna Wydawnicza, 2007, s. 26. ISBN 978-83-7073-483-1.
- ↑ а б Bundz / bunc. Ministerstwo Rolnictwa i Rozwoju Wsi. Процитовано 13 липня 2010.
Посилання
- Відео «Приготування будзу» [Архівовано 14 листопада 2021 у Wayback Machine.] на YouTube

