Ігай
Ігай
| |||
|---|---|---|---|
![]() | |||
| Божество Оазису | |||
| Міфологія | Єгипетська | ||
| | |||
Ігай (єгипет. Jg3j) — в давньоєгипетській міфології є другорядним богом. Він носив титул «Володар Оазису». Ігай зображується в людській подобі, з двома вас-скіпетрами, що виписують його ім'я на голові.[1]
Поклоніння

Ігай згадується в єгипетських джерелах ще за часів Третьої династії та був важливим богом в оазисі Дахла за часів Стародавнього царства.[2] Середнє царство було золотим віком культу Ігая, що дає переважну більшість свідчень. Починаючи з Середнього царства, головним міським центром, присвяченим культу бога в Новій Долині, був 19-й Ном Верхнього Єгипту.[1]
Існує мало артефактів, що документують культ Ігая; поза оазисами ім'я Ігая написано на графіті з похоронного храму Ніусерри (П'ята династія) в Абусірі.[3]
Сет та Ігай — єдині божества, що ототожнюються з епітетом «Володар Оазису».[4]
Інші асоціації
Динозавр Igai semkhu («Забутий Володар Оазису») названий на честь Ігая; його було виявлено в частині єгипетської пустелі, яка зараз відома як оазис Харга, і він належить до кампанської епохи пізнього крейдового періоду.[5]
Див. також
Примітки
- ↑ а б Marti, Heri Abruña (2018). Igai 'the Lord of the Oasis'. The Journal of Egyptian Archaeology. 104 (1): 41—58. doi:10.1177/0307513318777479. ISSN 0307-5133. S2CID 220268859.
- ↑ Treasures of the Dakhleh Oasis, Kaper, O.E.; Zoest, C.H. van, 2006, p 24
- ↑ Accetta, Kelly; Fellinger, Renate; Gonçalves, Pedro Lourenço; Musselwhite, Sarah (30 квітня 2014). Current Research in Egyptology 14 (2013) (англ.). Oxbow Books. с. 176. ISBN 978-1-78297-686-8.
- ↑ Hubschmann, Caroline (1 січня 2010). Igai: a little-known deity of Dakhleh Oasis, Egypt. Rosetta: Papers of the Department of Classics, Ancient History and Archaeology at the University of Birmingham: 9.
- ↑ 75-Million-Year-Old Titanosaur Named After Egyptian God Fills Gaps In Dino History. IFLScience (англ.). 13 жовтня 2023. Процитовано 14 лютого 2024.
Бібліографія
Генрі Джордж Фішер: Бог і генерал Оазису на стелі Пізнього Середнього царства. У: Journal of Near Eastern Studies, с. 16, № 4, 1957, с. 230–235.

