Аб
Аб — в релігії стародавніх єгиптян — позначення однієї з п'яти складових частин людини, сполучний елемент (аспект сонця) між людиною і «сяючою життєвою силою». Після смерті аб залишає мертве тіло і приєднується до зірок, які лежать неподалік від полюса.
Зображувався в образі чубатого ібіса в Геліополі.
Також термін «аб» єгиптяни вживали для «духу серця» — символічного втілення волі і бажання особистості. Серце як вмістилище для «аб» називалося «хаті».
Джерела
- Египетская мифология: Энциклопедия. — М: Эксмо, 2002, С. 419. ISBN 5-699-00761-X
