ЗУ-23-2

ЗУ-23-2
Типбуксована 23-мм зенітна установка
ПоходженняСРСР
Історія використання
На озброєнні1960 — по т.ч.
Історія виробництва
Розробленокінець 1950-их
Виготовленняз 1960
Характеристики
Вага950 кг
Довжина4,57 м
Довжина ствола87,3 калібри (2008 мм)
Ширина2,88 м
Висота1,22 м
Обслуга5
Снаряд23×152Б
Калібр23 мм
Стволи2
Траверс360°
Темп вогню2000 пострілів/хв (циклічний)
400 пострілів/хв для ствола (практичний)
Дальність вогню
Ефективна2,5 км
ЗУ-23-2 у Вікісховищі

ЗУ-23 (рос. Зенитная установка калибра 23 мм; індекс ГРАУ — 2А13) — радянська 23-мм спарена зенітна установка, до складу якої входять дві автоматичні гармати 2А14, верстат, приціл ЗАП-23, платформа з ходовою частиною, наземний приціл Т-3.

ЗУ-23 прийнята на озброєння ЗС СРСР 22 березня 1960 року.

Історія

ЗУ-23-2 була розроблена наприкінці 1950-х років. Її створили для ураження низьколітних літальних апаратів на висотах до 2,5 км, а також бронетехніки на відстані до 2 км, і для безпосередньої оборони військ та стратегічних об’єктів від повітряних атак, які зазвичай проводяться вертольотами та низьколітними літаками.[1]

У 1955 році КБП представило одноствольну ЗУ-1 та двоствольну ЗУ-14. Перша була зрештою відхилена, а ЗУ-14 обрали та після деяких модифікацій запустили в серійне виробництво.

У Радянському Союзі було вироблено близько 140 000 таких установок. ЗУ-23 також виготовлялася за ліцензією у Болгарії,[2] Польщі, Єгипті[3] та Китайській Народній Республіці.[4]

Розвиток цієї установки як самохідної зенітної установки привів до створення ЗСУ-23-4 «Шилка».

Бойове застосування

ЗУ-23-2 була прийнята на озброєння Радянської Армії у 1960 році. Використовувалась під час війни в Афганістані (1979—1989), а також під час громадянських війн у період розпаду СРСР (найперше встановлювалися на різну техніку — від ГАЗ-66 до МТ-ЛБ). У російській армії широко використовувалися під час Чеченських війн.

Широке розповсюдження привело до того, що без цієї установки практично не обходилися війни останнього часу, в тому числі громадянські війни в Лівії та Сирії. Українські установки знаходяться в частинах, які воюють на Донбасі.

Російсько-українська війна

Вже на другий день повномасштабного вторгнення, 25 лютого 2022 року в Києві було знищено групу російських диверсантів, які пересувались на вантажівці Урал-4320 з встановленою установкою ЗУ-23-2[5].

Українські військові, зокрема 122-а бригада тероборони, яка базується в Одеській області, також отримали на озброєння фінські установки «23 ItK 61» («Sergej»)[6].

Львівські десантники з 80-ї окремої десантно-штурмової бригади збили російський винищувач Су-30 на початку вересня[7][8][9]. Уламки підбитого літака впали неподалік міста Ізюм[10].

Варіанти та модифікації

Залп з зенітної установки ЗУ-23

Іран

  • Mesbah 1 — система ППО на базі ЗУ-23-2 та ПЗРК. Вперше продемонстрована у 2010.
  • ZU-23-6 — передсерійний прототип Mesbah-1

Китайська Народна Республіка

  • Type 80 — місцева назва ліцензійного ЗУ-23-2, який виготовляється NORINCO. Експортна назва — G-AA-01.
    • Giant Bow — також відома як Shengong (神弓). Це назва системи ППО, яка складається з 8 ЗУ Type 80, а також командної машини.
    • Giant Bow II — також Shengong-II — модернізована версія на експорт (з 2005). В систему також входять самохідний ЗРК TY-90 та 3D РЛС.
  • Type 87 — модернізована версія для снарядів типу 25x183Б. На озброєнні з 1987.
    • Type 95 — ЗСУ на базі Type 87.

Польща

Вантажівка Star 266 зі встановленою ZUR-23-2KG
  • ZU-23-2 — польська назва для базового варіанта. Виготовлявся за ліцензією Zakłady Mechaniczne «Tarnów» S.A. з 1972.
    • ZUR-23-2S «Jod» — польський варіант з установкою електрооптичного прицілу GP-1R та пари ПЗРК «Стрела-2M». Використовується з 1988.
      • ZUR-23-2KG «Jodek-G» — установка ZUR-23-2S з новим прицілом та парою ПЗРК Grom. Виготовляється з 2002.
        • ZUR-23-2KG-I — експортна версія для Індонезії з прицілом CKE-2I.
        • Kobra — модульна система ППО близької дії. Типова батарея: 6 ЗУ (найчастіше ZUR-23-2KG), до 6 систем Poprad, командний пост WD-95 та РЛС Radwar MMSR.
    • ZU-23-2M «Wróbel» — польська версія ЗУ-23-2 для флоту. Виготовляється з 1979.
    • ZU-23-2MR «Wróbel-II» — польський морський комплекс ППО з ZUR-23-2S та ПЗРК «Стрела-2M». Виготовляється з 1986.
      • «Hibneryt» — військова система ППО з ЗУ-23-3 на спеціальній армійській вантажівці Star 266. Перш за все об'єднані електричні системи.
    • ZU-23-2CP — установка з покращеним лафетом меншої маси, придатним для буксирування на швидкості до 90 км/год. Збільшено ресурс стволів та автоматики, а також замінено зенітний приціл на новий, для вогню по наземних цілях[11].

Pilica

Спарена 23-мм гармата (установка ЗУ-23-2) з двома пусковими ЗКР Grom/Piorun лежить в основі ЗРАК (PSR-A) PILICA. Перша батарея якого була передана польським збройним силам в грудні 2020 року[12][13].

До складу батареї PSR-A Pilica входять[12]:

  • командний пункт;
  • радіолокаційна станція SLR-97, побудована на базі ізраїльського 3D-радара IAI/Elta ELM-2106 NG;
  • 6 вогневих установок з артилерійськими тягачами, базовим шасі є Jelcz 442.32 4×4;
  • 2 транспортних автомобілі;
  • 2 вантажівки для перевезення боєприпасів.

Наведення забезпечується комп'ютеризованою системою, що включає оптичний модуль з тепловізором і лазерним далекоміром. Це дозволяє використовувати кожну вогневу установку PILICA автономно, або ж комплексно як систему ППО ближньої дії (SHORAD)[12].

Російська Федерація

Білоруська ЗУ-23-2
  • ЗУ-23M — варіант модернізації КБ «Точмаш» зі встановленою новою системою керування вогнем. Опціонально монтується разом із парою малогабаритних ЗРК типа 9M32M «Стрела-2M» або 9K38 «Игла»
  • ЗУ-23M1 — Експортний варіант зі встановленою парою ПЗРК 9M342 «Ігла-С»

Словаччина

  • ZU 23M — модернізована версія з автоматичною системою керування вогнем EVPU company. Поставляється в Індію.

Єгипет

  • ZU 23-M — ліцензійна версія ЗУ-23. Також має назву SH-23M та виробляється Abu Zaabal Engineering Industries (Завод 100).
    • Nile 23 — варіант ЗСУ на базі БТР M113.
    • Sinai 23 — подібна Nile 23, однак встановлюється на турелі TA-23E разом з РЛС RA-20S та ПЗРК (або Saqr Eye або FIM-92 Стінгер).

Україна

ДП «КБ „Артилерійське озброєння“», що входить до складу ДК «Укроборонпром» на виконання програми імпортозаміщення, за власні обігові кошти розробило та опанувало виробництво стволів калібром 23-мм — КБА40 для зенітної установки ЗУ-23-2 (2А13). Про це стало відомо на військовій виставці «Зброя та Безпека 2017» в жовтні 2017 року. КБА40 дозволить оперативно замінити аналогічні радянські стволи, які сьогодні використовуються у зенітних установках ЗУ-23-2, що зарекомендувала себе як ефективний засіб знищення як повітряних, так і наземних цілей завдяки високому темпу та дальності стрільби[14].

Реалізація програми зі створення КБА40 потребувала від ДП «КБ „Артилерійське озброєння“» освоєння нових циклів виробництва для підвищення балістичних характеристик автоматичних гармат[14].

У квітні 2020 року на Рівненському полігоні відбувались визначальні відомчі випробування локалізованої версії ЗУ-23-2 (2А13) виробництва компанії «Українська бронетехніка». Випробування здійснювала бригада Державного науково-дослідного інституту випробувань та сертифікації озброєння і військової техніки. За результатами випробувань очікується направлення дослідного зразка на підконтрольну експлуатацію у війська та подальше прийняття модифікації ЗУ-23 на озброєння Збройних сил України[15].

На початку 2021 року стало відомо, що завод «Маяк» освоїв виробництво ЗІП для спареної 23-мм спареної зенітної установки ЗУ-23. Було запущено серійне виробництво запасних частин, інструментів та приладь. На підприємстві також анонсують початок серійного виготовлення ЗІП для капітального ремонту 23-мм спареної зенітної установки ЗУ-23[16].

В жовтні 2021 року стало відомо, що в 169-му навчальному центрі «Десна» встановлено мультимедійний комплекс для навчання обслуги зенітної установки ЗУ-23-2 від КБ «Логіка». Цей комплекс забезпечує імітацію застосування зенітної установки ЗУ-23-2 для тренування обслуги без використання боєприпасів. За допомогою комплексу можна імітувати знищення повітряних та наземних цілей, піхоти й надводних суден[17].

Фінляндія

  • ZU-23-2 використовується у Збройних силах Фінляндії під назвою 23 Зенітна гармата 61 (23 ItK 61)
  • 23 ItK 95 — фінський варіант модернізації оригінального 23 ItK 61, розроблений Instrumentointi Oy та Vammas Oy. Встановлено новий гіростабілізований приціл, а також лазерний далекомір.
  • SAKO 23 мм/87 — морський варіант в модифікації 23 M74, 23 M77, 23 M80 та 23 M85. Використовується разом з ПЗРК Mistral.

Чехія

  • ZU-23-2M2 Vlara — комплект для польової модернізації.

Оператори

Україна

До 2022 року Сили оборони України мали ЗУ-23-2 радянського та українського виробництва. В рамках МТД для відбиття російської агресії з 2022 року Україна отримувала фінські 23 ItK 61 та польські ZU-23-2CP[11].

Галерея

  • Болгарія
    Болгарія
  • Громадянська війна в Лівії
    Громадянська війна в Лівії
  • Афганістан
    Афганістан
  • Ірано-іракська війна
    Ірано-іракська війна
  • Естонія
    Естонія

Примітки

  1. ↑ Militarium.net. militarium.net. Архів оригіналу за 12 червня 2010. Процитовано 6 травня 2018.
  2. ↑ Defense & Security Intelligence & Analysis: IHS Jane's – IHS. articles.janes.com. Архів оригіналу за 26 січня 2013. Процитовано 6 травня 2018.
  3. ↑ Defense & Security Intelligence & Analysis: IHS Jane's – IHS. articles.janes.com. Процитовано 6 травня 2018.
  4. ↑ Defense & Security Intelligence & Analysis: IHS Jane's – IHS. articles.janes.com. Процитовано 6 травня 2018.
  5. ↑ Mick F. (25 березня 2022). Weapons & equipment seized from alleged Russian saboteurs in Ukraine (2022). Armament Research Services. Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 26 березня 2022.
  6. ↑ Тероборону озброїли фінськими зенітними установками “23 ItK 61”. Мілітарний. 26 серпня 2022.
  7. ↑ Львівські десантники збили з ЗУ-23 ворожий багатоцільовий винищувач Су-30 (укр.), процитовано 14 вересня 2022
  8. ↑ Уламки Су-30СМ ВКС росії RF-81773 (62 червоний). Telegram. Оперативний ЗСУ. 13 вересня 2022. Процитовано 21 жовтня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  9. ↑ Десантники із зенітної установки збили ворожий винищувач Су-30. Укрінформ. 14 вересня 2022.
  10. ↑ Рашисти так стрімко тікали з Харківщини, що залишили "підказку" для кращого знищення їх Су-30СМ (фото). Defense Express. 13 вересня 2022.
  11. ↑ а б До України надійшли нові зенітки ZU-23-2CP. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 4 вересня 2023. Процитовано 4 вересня 2023.
  12. ↑ а б в Польська армія отримала першу батарею ЗРАК PILICA. Ukrainian Military Pages. 20 грудня 2020. Архів оригіналу за 20 грудня 2020. Процитовано 21 грудня 2020.
  13. ↑ Pierwsza Pilica w służbie [WIDEO]. DEFENCE 24 - Siły zbrojne. 18 грудня 2020. Архів оригіналу за 20 грудня 2020. Процитовано 21 грудня 2020.
  14. ↑ а б КБА40 – 23-мм ствол для зенітної установки. Військові сторінки України. 15.10.17. Архів оригіналу за 15 жовтня 2017. Процитовано 16 жовтня 2017.
  15. ↑ Люксіков Михайло (22 квітня 2020). В Україні локалізували ЗУ-23. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 11 травня 2020. Процитовано 23 квітня 2020.
  16. ↑ Завод «Маяк» освоїв виробництво ЗІП для ЗУ-23. Український мілітарний портал. 5 січня 2021. Архів оригіналу за 5 січня 2021. Процитовано 6 січня 2021.
  17. ↑ Козацький Саня (25 жовтня 2021). Українські зенітники на симуляторі вчаться знищувати повітряні та наземні цілі. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 26 жовтня 2021.
  18. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 6 грудня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: ЗУ-23-2
This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.