ГАЗ-51

ГАЗ-51
ГАЗ-51 в Кракові
Виробник	ГАЗ
Також називається	FSC Lublin-51 Sungri-58 Yuejin NJ-130
Роки виробництва	1946-1975
Місце виробництва	СРСР, Нижній Новгород  СРСР, Іркутськ
Попередник(и)	ГАЗ-ММ
Наступник(и)	ГАЗ-52
Клас	Вантажний автомобіль
Двигун(и)	Бензиновий двигун
Колісна база	3300 мм
Довжина	5715 мм
Ширина	2280 мм
Висота	2130 мм
Кліренс	245 мм
Передня колія	1589 мм
Задня колія	1650 мм
Маса	5150 кг (повна)
Місткість бака	90 л
Споріднені	ГАЗ-63
Подібні	Studebaker US6 Praga RN/RND

ГАЗ-51 — радянський вантажний автомобіль конфігурації 4х2, який випускався Горьківським автомобільним заводом з 1946 по 1955 р. У 1955—1975 роках вироблялася модернізована модель ГАЗ-51А.

Кузов — дерев'яна платформа з трьома відкидними бортами. Кабіна — суцільнометалева, двомісна.

Проектування базового автомобіля ГАЗ-51, почалося в лютому 1937 року. Концепція машини формулювалася гранично чітко і ясно: проста і надійна універсальна вантажівка, скомпонована з кращих на той час, добре відпрацьованих і перевірених світовою практикою агрегатів.

У червні 1938 році почалося виготовлення вузлів, в січні 1939 року — збірка, а вже в травні перший автомобіль надійшов на дорожні випробування, що закінчилися в липні 1940 року. Влітку 1940 дослідний екземпляр ГАЗ-51 (з новою кабіною і облицюванням) експонувався на Всесоюзній сільськогосподарській виставці в Москві в числі кращих зразків радянського машинобудування.

Випробування. що пройшли успішно, дозволили заводу в 1941 році почати підготовку серійного виробництва ГАЗ-51, але почалася Німецько-радянська війна. Ряд агрегатів ГАЗ-51 (двигун, зчеплення з відцентровими тягарцями, що підсилюють притиснення натискного диска, коробка передач, карданні шарніри на голчастих підшипниках) були на той час освоєні заводом і знайшли широке застосування в інших машинах, що випускалися в ті роки.

Роботи над перспективними автомобілями поновилися в 1943 році. Швидкий розвиток техніки в роки війни внесло свої корективи в конструкцію ГАЗ-51. Ведучий конструктор А. Д. Просвірнін радикально перекомпонував і допрацював машину, і від довоєнного ГАЗ-51, по суті, залишилося лише назва. Накопичений досвід експлуатації на бойових машинах шестициліндрових моторів дозволив значно вдосконалити двигун і обслуговуючі його системи. У проект заклали добре зарекомендував себе у світовій практиці гідравлічний гальмовий привод, спроектували більш сучасну і зручну кабіну і облицювання. Були збільшені розміри шин, зросла вантажопідйомність автомобіля — до оптимальних 2,5 т, вдалося досягти ще більшої (до 80 %) уніфікації з повнопривідним варіантом вантажівки — ГАЗ-63, проектувати паралельно на сусідніх компонувальних щитах, а по двигуну — з чотирициліндровим мотором майбутньої «Побєди».

У травні і вересні 1944 року побудували два нових зразки ГАЗ-51 (з різними варіантами оформлення капота), а в червні 1945 року — ще два, остаточно відпрацьовані (передсерійні). Впевненість у високій якості нової конструкції вантажівки дозволила заводу негайно почати підготовку його виробництва. 19 червня 1945 року ГАЗ-51 разом з іншими новими радянськими автомобілями був показаний в Кремлі членам уряду і отримав повне схвалення.

Виготовлення машини завод налагодив дуже швидко — позначився досвід воєнного часу. Вже наприкінці 1945 року випустили установчу партію — два десятка машин, а в 1946 році, ще до завершення випробувань, країна отримала 3136 серійних вантажівок нового покоління.

Машина вийшла вдалою і простою.

ГАЗ-51 був добре прийнятий експлуатаційниками за вдале поєднання швидкохідності (швидкість — понад 70 км/год), надійності, економічності, міцності і витривалості, зручності і легкості управління. Подобалася м'яка підвіска з ефективними амортизаторами, що дозволяло машині розвивати більш високу, ніж ГАЗ-АА, середню швидкість, незважаючи на меншу питому потужність. За продуктивністю ГАЗ-51 значно перевершував навіть знаменитий ЗІС-5, витрачаючи при цьому палива на тонно-кілометр на 28-36 % менше, ніж попередник ГАЗ-ММ. Саме тому нові автомобілі виявилися найбільш підходящими для сільського господарства, куди і направлялася велика їх частина. У 1947 році творців ГАЗ-51 разом з головним конструктором заводу А. А. Ліпгартом удостоїли Сталінської премії.

З кінця 1940-х збірка ГАЗ-51 була додатково організовано на Іркутському (1950—1952) і Одеському (1948—1975) заводах. За короткий термін ГАЗ-51 став найпоширенішим автомобілем в країні. У 1958 році річний випуск ГАЗ-51 досяг апогею — понад 173 тисяч. Вантажівка виробляли 29 років — досить рідкісне довголіття. Останній ГАЗ-51А зійшов з конвеєра 2 квітня 1975 року та був відправлений в заводський музей. Загальний тираж «газонів» склав 3 481 033 примірників, включаючи 11 418 автомобілів, вироблених на Іркутському автоскладальному заводі.

Польське виробництво вантажівок Люблін-51 тривало з 1951 по 1959 рік, всього виготовили 17 479 одиниць.

У 1958 році виробництво ГАЗ-51 (під найменуванням «Синрі-58») почав Токчхонскій автозавод в місті Токчхон (КДНР).

Під час російського вторгнення в Україну українські військові захопили один російський військовий автомобіль ГАЗ-51.^[1]

• ГАЗ-51А — модернізований автомобіль, випускався з 1955 до 1975 р.;
• ГАЗ-51У — експортний варіант;
• ГАЗ-51В — експортний, вантажопідйомністю 3,5 т;
• ГАЗ-51Ю — експортний, тропічний;
• ГАЗ-51Ж — газобалонний;
• ГАЗ-51Р — вантажо-пасажирське таксі;
• ГАЗ-51С — з двома паливними баками;
• ГАЗ-51Т — вантажне таксі;
• ГАЗ-51Н — з двома паливними баками та сидіннями уздовж бічних бортів.

Радянський ГАЗ-51 зразка 1955 року, варіант в комплектації пожежної машини. Встановлений у вигляді пам'ятника пожежникам у однієї з протипожежних частин ГУ НС міста Москви.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: ГАЗ-51

• Краткий автомобильный справочник. Гос. НИИавтомоб. транс 8-е изд., перераб. и доп. — М. Транспорт, 1979, — 464 с. (рос.)