Лофн

Лофн
Брати/сестриСіґюн Редагувати інформацію у Вікіданих
Частина відскандинавська міфологія і Ásynjurd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих

Лофн (давносканд. можл. «утішаюча», «дозволяюча») — богиня германо-скандинавської міфології, яка уособлює перемогу кохання над заборонами. Добра та прихильна до молитов пар, які хочуть бути разом. Лофн згадується у Прозовій Едді, що була написана в XIII столітті Сноррі Стурлусоном, в кенінгах та скальдичній поезії.

Атестації

Лофн згадується у Молодшій Едді («Про Богинь») як восьма богиня, близька до Одіна та Фрігг, яка допомагає подолати заборону богів на союз між чоловіком та жінкою[2]:

Восьма — Лофн така добра і прихильна до благань, що добивається у Всеотця і Фрігг дозволу з'єднатися чоловікові і жінці, хоч би це й було їм раніше сказано. Це її ім'ям називається «дозвіл», а також те, що «славлять» люди. Ім'я «Лофн» (Lofn) має схожість зі словом «дозвіл» (lof) і «славити» (lofa).[3]

Також Лофн фігурує як одна зі служанок Фрігг, у її обов'язки входило усувати перешкоди між закоханими, які щирі у своїх почуттях[4]:

Моя кохана струнка як лілія,

Зняв її я з сідла і повів до вівтаря,

де священик вінчав нас,

І клятви ловного повторювала вона, не затинаючись.

За іншою версією, Лофн уособлює чесноти Фрігг, зокрема її окремі якості, які характеризують імена кожної з прислужниць Фрігг.[5]

Ім'я Лофн також згадується у Сагах про Гіслі, як хейті до слова «жінка»[6]:

Мовила Лофн золота, —

Навіки залиш знахарство,

Скальду ворожба не пристала.

Див. також

Джерела

  1. ↑ Cassell's Dictionary of Norse Myth & Legend — 2002. — С. 36–37. — 494 с. — ISBN 0-304-36385-5
  2. ↑ Огороднов, Леонид (5 вересня 2017). Скандинавская мифодрама. Обретение целостности (рос.). Litres. ISBN 9785040238088. Архів оригіналу за 16 березня 2018. Процитовано 15 березня 2018.
  3. ↑ Stridmann, Tim. Видение Гюльви — Младшая Эдда — Тексты — Norroen Dyrd. norse.ulver.com (рос.). Архів оригіналу за 16 вересня 2017. Процитовано 15 березня 2018.
  4. ↑ Гербер, Хелен (5 вересня 2017). Мифы Северной Европы (рос.). Litres. ISBN 5457027562. Архів оригіналу за 16 березня 2018. Процитовано 15 березня 2018.
  5. ↑ Бранстон, Бриан (5 вересня 2017). Забытые боги Англии (рос.). Litres. ISBN 9785457605589. Архів оригіналу за 16 березня 2018. Процитовано 15 березня 2018.
  6. ↑ Stridmann, Tim. Часть вторая — Книга о занятии земли — Тексты — Северная Слава. norroen.info (рос.). Архів оригіналу за 16 березня 2018. Процитовано 15 березня 2018.
This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.