Нотт

Нотт
давньоскан. Nótt, Nátt
Нотт скаче на коні Грімфаксі. Петер Арбо, XIX століття
Божество вскандинавська міфологія Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоНарві
ДітиАуд, Йорд, Даґ
Частина відскандинавська міфологія Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Нотт (давньоскан. Nótt, Nátt, «ніч»[1]) — персоніфікація ночі в германо-скандинавській міфології, донька йотуна Нарві, мала трьох чоловіків. Від першого, Наґльфарі, народила сина Ауда; від другого, Аннара, мала доньку Йорд, богиню землі; і від останнього чоловіка, Деллінґа, мала сина на ім'я Даґ, що був усоболенням дня[2].

Етимологія

Ім’я Нотт означає «ніч» і є персоніфікацією відповідного загального іменника. Це слово походить від праіндоєвропейського кореня nókʷts, що дав споріднені назви ночі в більшості індоєвропейських мов: латинське nox, грецьке nyx, санскритське nakti, готське nahts тощо[3][4].

Згадки в текстах

Старша Едда

У «Старшій Едді» Нотт згадується у трьох поемах: Vafþrúðnismál («Мова Вафтрудніра»), Alvíssmál («Мова Альвіса») та Sigrdrífumál («Промова Сіґрдріви»).

У строфі 25 «Мови Вафтрудніра» Одін питає велетня Вафтрудніра про походження дня і ночі:

Dellingr heitir, hann er Dags faðir,
en Nótt var Nörvi borin;
ný ok nið skópu nýt regin
öldum at ártali[5].
Батько Дня зветься Деллінґ,
А Ніч народив Нарві.
Повний Місяць і старий — створили боги,
Щоб людям час вказати.

У строфі 30 «Мови Альвіса» Тор запитує цверга Альвіса, як різні народи називають ніч. Альвіс ж відповідає:

Nótt heitir með mönnum, en njól með goðum,
kalla grímu ginnregin, óljós jötnar,
alfar svefngaman, kalla dvergar draumnjörun[6].
Люди звуть її Ніччю, Боги кличуть Темрявою,
Покров — святі аси називають,
Велети — Безсвітлом, Альви — Радістю Сну,
А дварфи — Ткачем Сновидінь.

У строфі 4 «Промови Сіґрдріви» валькірія Сіґрдріва пробуджується та звертається з гімном-привітанням до космічних сил, де згадує й ніч:

Heill dagr!
Heilir dags synir!
Heil nótt ok nipt!
Óreiðum augum
lítið okkr þinig
ok gefið sitjöndum sigr![7]
Хай буде благословенний день!
Хай будуть благословенні сини дня!
Благословенна ніч і її донька!
З мирними очима
погляньте на нас з висоти
і даруйте нам, що сидимо тут, перемогу!

Молодша Едда

У Gylfaginning («Видіння Гюльві») Сноррі Стурлусон описує походження та роль Нотт у космології скандинавської міфології:

Ньорві або Нарві звався йотун. У нього була донька на ім’я Нотт. Вона була чорною і темною, як і личило її роду. Вона була одружена з чоловіком на ім’я Наґльфарі. Їхній син звався Ауд. Потім вона одружилася з іншим чоловіком на ім’я Аннар. Їхня донька звалась Йорд. Потім вона взяла шлюб з Деллінґом. Він був з роду асів. Їхній син звався Даґ. Він був світлий і прекрасний, як і личило його батькові. Тоді Альфадір (Одін) взяв Нотт і Даґа та помістив їх на небо, давши їм по коню і колісниці, і наказав їм їздити кожні дві доби навколо землі. Нотт їздить першою на коні, що зветься Грімфаксі, і щоранку він зрошує землю росою зі свого вудила. Кінь, на якому їздить Даґ, зветься Скінфаксі, і його грива освітлює небо і всю землю[8].

Див. також

Примітки

  1. ↑ Шімек, Рудольф; Голл, Анджела (1993). A dictionary of Northern mythology (англ.). Cambridge Boydell & Brewe. с. 238. ISBN 978-0-85991-513-7.
  2. ↑ Орчард, Енді (1997). Cassell dictionary of Norse myth & legend (англ.). London: Cassell. с. 120. ISBN 978-0-304-34520-5.
  3. ↑ Кронен, Ґус (2013). Etymological Dictionary of Proto-Germanic (англ.). с. 381. ISBN 978-90-04-18340-7. ISSN 1574-3586.
  4. ↑ Night - Etymology, Origin & Meaning. etymonline (амер.). Процитовано 26 травня 2025.
  5. ↑ English translations of the Poetic Edda and Prose Edda. www.voluspa.org. Архів оригіналу за 26 травня 2025. Процитовано 26 травня 2025.
  6. ↑ English translations of the Poetic Edda and Prose Edda. www.voluspa.org. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 26 травня 2025. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 26 травня 2025? (довідка)
  7. ↑ Bernharðsson, Haraldur. Codex Regius of the Poetic Edda: an electronic edition, Sigrdrífumál 4. Skaldic Poetry of the Scandinavian Middle Ages (англ.).
  8. ↑ Сноррі, Стурлусон (1220). Edda Snorra Sturlusonar. www.germanicmythology.com (англ.). Частина 11. Архів оригіналу за 25 травня 2025. Процитовано 26 травня 2025. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 6 травня 2025? (довідка)
This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.