МіГ-17

МіГ-17
МіГ-17
Призначення:Винищувач
Перший політ:14 січня 1950 року
Прийнятий на озброєння:1951
Знятий з озброєння:у СРСР СРСР — початок 70-х рр.
Розробник:МіГ, РРФСР, Ракетно-космічний центр «Прогрес», Самара, Авіабудівельний завод «Сокол»d, Тбіліський авіаційний завод, Тбілісі, Комсомольськ-на-Амурі авіаційне виробниче об'єднання імені Ю. Гагаріна, Комсомольськ-на-Амурі, Novosibirsk Aircraft Production Associationd, Новосибірськ, Aero Vodochody, PZLd і КНР Редагувати інформацію у Вікіданих
Виробник:СРСР СРСР, КНР КНР, Польща Польща, Чехословаччина
Всього збудовано:7999 в СРСР 2825 за ліцензією
Модифікації:МіГ-19
Конструктор:МіГ Редагувати інформацію у Вікіданих
Екіпаж:1 особа
Максимальна швидкість (МШ):1200 км/год (гранично допустима) км/год
Довжина:11,09 м
Висота:3,8 м
Площа крила:22,6 м²
Кут стрілоподібності крила по лінії ¼ хорд:49°
Порожній:3798 кг
Двигуни:1 × ТРД ВК-1А
Гарматне озброєння:1× 37 мм пушка Н-37Д; 2 × 23 мм НР-23
Боєзапас:40 та по 80 патронів
Кількість точок підвіски:4-6
МіГ-17 у Вікісховищі

МіГ-17 (за класифікацією НАТО: Fresco) — радянський реактивний винищувач періоду Холодної війни. Стояв на озброєнні країн Варшавського договору, Китаю та інших держав.

Історія створення

МіГ-17 став подальшим розвитком радянського винищувача МіГ-15 та МіГ-15біс.

Участь в бойових діях

МіГ-17 Північного В'єтнаму під час війни

Винищувач МіГ-17 брав участь майже у всіх військових конфліктах другої половини XX століття. Зазвичай, цей літак використовували країни-сателіти СРСР, які часто поступались своєму супротивнику, який спонсувався США. Але, попри свою технічну відсталість у порівнянні з американськими літаками, літаки МіГ-17 завжди демонстрували чудові бойові можливості в ближньому повітряному бою. Прикладом цьому є В'єтнамська війна, коли МіГ-17 мав цілковиту перевагу над важкими американськими винищувачами F-4[1]

Оператори

Єгипетський МіГ-17 в 1981 році
Країни, які мали на озброєнні МіГ-17

Перелік колишніх операторів МіГ-17

Афганістан
  • Повітряні сили Афганістану отримали свої перші МіГ-17 у 1957 та експлуатували щонайменше 90[2]. До кінця 1980 більшість були зняти з ладу[3].
Албанія Албанія
Алжир Алжир
Ангола Ангола
Бангладеш Бангладеш
Болгарія Болгарія
Буркіна-Фасо Буркіна-Фасо
Камбоджа Камбоджа
КНР КНР
Республіка Конго Республіка Конго
Куба Куба
 НДР
Єгипет Єгипет
Ефіопія Ефіопія
Гвінея Гвінея
Індонезія Індонезія
Ірак Ірак
Угорщина Угорщина
Мадагаскар Мадагаскар
Малі Малі
Марокко Марокко
Мозамбік Мозамбік
Нігерія Нігерія
Північна Корея Північна Корея
Пакистан Пакистан
Польща Польща
Румунія Румунія
Сомалі Сомалі
СРСР СРСР
Шрі-Ланка Шрі-Ланка
Сирія Сирія
Танзанія Танзанія
Уганда Уганда
В'єтнам В'єтнам
Ємен Ємен
Зімбабве Зімбабве

Галерея

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Mikoyan-Gurevich MiG-17

Примітки

  1. ↑ http://aviastory.com.ua/uk/aviaciya-v-viyskovyh-diyah/37-aviaciya-v-viyskovyh-diyah/714-litak-mig-17f-proty-f-4- [Архівовано 10 травня 2013 у Wayback Machine.] Літак МіГ-17Ф проти F-4 «Фантом» у в'єтнамській війні
  2. ↑ Flight Magazine 1990 or The Encyclopaedia of World Air Forces
  3. ↑ Müller, Lukas (2020). Wings over the Hindu Kush: Air Forces, Aircraft and Air Warfare of Afghanistan, 1989-2001. Helion and Company. с. 8. ISBN 978-1913118662.

Джерела


This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.