Су-30

Су-30
Су-30
Призначення:багатоцільовий винищувач завоювання переваги в повітрі
Перший політ:31 грудня 1989
Прийнятий на озброєння:1992
Період використання:1992 — по т.ч.
На озброєнні у:Алжир Алжир
Індія Індія
КНР КНР
Росія Росія
див. Оператори
Розробник:ДКБ Сухого
Виробник:КнААЗ, «Іркут»
Всього збудовано:630+
Вартість одиниці:$ 40—50 млн станом на 2010 р. (залежить від модифікації)[1][2]
Конструктор:І.В. Ємельянов
Екіпаж:2 особи
Максимальна швидкість (МШ):(МШ) км/год
МШ біля землі:1350 км/год
МШ на висоті:2125 км/год
Бойовий радіус:1500 км
Тривалість польоту:3,5 год
Практична стеля:17300 м
Швидкопідйомність:230 м/с
Довжина:21,9 м
Висота:6,36 м
Розмах крила:14,7 м
Площа крила:62 м²
Кут стрілоподібності крила по лінії ¼ хорд:(Кут стрілоподібності крила по лінії ¼ хорд)°
Шасі:триопорне
Порожній:17 700 кг
Споряджений:24 900 кг
Максимальна злітна:34 500 кг
Двигуни:2 × ТРДДФ АЛ-31Ф
Тяга (потужність):2 × 7770
Тяга форсажна:2 × 12 500
Гарматне озброєння:1 × 30-мм авіаційна гармата ГШ-30-1
Боєзапас:150 снарядів
Кількість точок підвіски:12
Маса підвісних елементів:8 000 кг
Підвісне озброєння:Можливі різні комбінації керованого і некерованого озброєння різного класу
див. Озброєння
Су-30 у Вікісховищі

Су-30 (за кодифікації НАТО — Flanker-C) — радянський/російський двомісний багатоцільовий винищувач покоління 4++. Розроблений на основі Су-27УБ. Призначений для завоювання переваги в повітрі, далекого патрулювання, супроводу літаків дальньої авіації, радіолокаційного спостереження, наведення і управління, а також може використовуватися як навчально-бойовий літак.

На відміну від Су-27УБ, Су-30 здатний виконувати бойові дії, пов'язані з великою дальністю і тривалістю польоту і ефективним управлінням групою винищувачів. На Су-30 застосовувалися системи дозаправляння пальним у польоті, навігаційні системи, було розширено склад апаратури управління груповими діями, а також вдосконалено систему життєзабезпечення. За рахунок встановлення нових ракет і системи управління озброєнням, було значно підвищено бойову ефективність літака.

Історія створення

Досвід експлуатації одномісних винищувачів показав, що в сучасному повітряному бою навантаження на льотчика є надто великими, які викликані необхідністю маневрувати та одночасно керувати комплексом сучасного озброєння. Тому було вирішено ввести до екіпажу льотчика-оператора, який міг би вирішувати тактичні та навігаційні завдання, здійснювати управління групою літаків, а за потреби й брати управління літаком на себе, розвантажуючи льотчика під час тривалих польотів. Крім того, другий член екіпажу безсумнівно позитивно впливав у психологічному плані. Тому ще в середині 80-х років у КБ Сухого розпочалися перші опрацювання концепції бойового двомісного винищувача. Керівником проєкту було призначено І. В. Ємельянова[3].

Базовою машиною для розроблення нового проєкту став Су-27УБ, що мав двомісну кабіну екіпажу, великий внутрішній запас палива і десять точок підвіски озброєння. Безпосереднім прототипом нового варіанта винищувача-перехоплювача слугував дослідний літак-лабораторія Т-10У-2, оснащений системою дозаправляння паливом у повітрі. Дальні перельоти, здійснені на цій машині в 1987—1988 роках, переконали конструкторів у можливості поліпшення бойових якостей серійного перехоплювача Су-27П[3].

Для відпрацювання нової концепції влітку-восени 1988 року на ІАПО, що випускав серійні Су-27УБ, силами співробітників Іркутської філії ДКБ Сухого (під керівництвом В Макріцкого) і місцевих фахівців було доопрацьовано два навчально-бойових літаки іркутського складання, які отримали в ОКБ шифри Т-10ПУ-5 і Т-10ПУ-6, а на заводі — виріб «10-4ПУ». Машини оснастили системою дозаправляння в повітрі, новою системою навігації, модернізованими системами дистанційного керування та керування озброєнням[3].

Перші два збудовані літаки з № 79371010101 і № 79371010102 надійшли до ЛІІ на випробування, після завершення яких були передані пілотажній групі А. Н. Квочура. Вони були перефарбовані у червоно-синьо-білі кольори та отримали бортові номери 596 і 597. Перше публічний виступ пілотажної групи та показ Су-30 відбулися під час авіаційної виставки у 1992 році. Саме з цього моменту в РФ поновилися показові польоти та участь у різноманітних міжнародних виставках військової авіаційної техніки[3].

Однак у зв’язку з розпадом СРСР і важкою економічною ситуацією виробництво Су-30 велося дуже повільно. 148-й Центр бойового застосування та перенавчання льотного складу авіації військ ППО в Саваслейці отримав літаки № 96310107035, № 96310107023, № 96310104007, № 96310104010, № 96310107037 виробництва 1994—96 рр. Два літаки взяли участь в авіашоу RIAT'97[3].

Участь літаків у виставках зацікавила іноземних потенційних покупців. Оскільки РФ вже не мала можливості закуповувати бойові літаки, було вирішено поставляти Су-30 іноземним замовникам, що дозволило б підтримати вітчизняну авіаційну промисловість. У результаті на базі Су-30 розпочалися роботи над експортними модифікаціями[3].

Першим іноземним замовником Су-30 стала Індія. Індійська модифікація Су-30К («комерційний») незначно відрізнялася від базової моделі складом обладнання. Загалом було збудовано 18 машин[3].

У подальшому літак неодноразово модернізувався за запитами різних іноземних замовників і постачався за кордон. У середині 2000-х років на літак звернули увагу й російські замовники, і на базі однієї з останніх модифікацій для Індії — Су-30МКІ була розроблена модифікація для Росії — Су-30СМ. 21 вересня 2012 року літак уперше піднявся в небо, і вже до кінця року два перші серійні літаки були передані ВПС[3].

Виробництво та обслуговування в умовах санкцій

10 жовтня 2024 року міжнародна розвідувальна спільнота InformNapalm звернулася до французьких компаній Thales і Safran у зв’язку з використанням їхнього обладнання на російських винищувачах, яке обслуговується в Казахстані. З’ясувалося, що компанія ARC Group забезпечує сервісне обслуговування російських Су-30СМ в обхід міжнародних санкцій, використовуючи авіоніку виробництва Thales і Safran[4].

Призначення

Цей літак був створений завдяки зусиллям конструкторів та технологів агрегатно-складальних і монтажно-випробувальних цехів, а також конструкторів СКО. На відміну від одномісних Су-27П, серійний Су-30 призначався для:

  • завоювання панування в повітрі;
  • далекого патрулювання і супроводу літаків стратегічної авіації;
  • радіолокаційного дозору, наведення і управління;
  • навчання льотного складу.

Су-30 міг виконувати всі навчальні та бойові завдання Су-27УБ і при цьому був наділений додатковими можливостями:

  • виконання бойових дій, пов'язаних з дуже великими дальністю і тривалістю польоту;
  • ефективнішого керування групою винищувачів

Розширення діапазону можливостей на Су-30 забезпечувалося установленням наступних нових систем:

  • системи дозаправки пальним у польоті;
  • радіосистеми дальньої навігації;
  • розширеного складу апаратури управління груповими діями;
  • вдосконаленої системи життєзабезпечення.

Технічний опис проєкту

Загальні відомості

Су-30ЛЛ на МАКС-2007
Су-30СМ ВПС РФ

Літак побудований за нормальною аеродинамічною схемою і має так звану інтегральну компоновку. Средньорозташоване трапецієподібне крило невеликого подовження, оснащене розвиненими напливами, плавно сполучається з фюзеляжем, утворюючи єдиний тримальний корпус. Два двоконтурні турбореактивні двигуни з форсажними камерами типу АЛ-31Ф розміщені в окремих мотогондолах, встановлених під тримальним корпусом літака на відстані один від одного, що дозволяє уникнути їх аеродинамічного взаємовпливу і підвішувати між ними за схемою «тандем» дві керовані ракети. Надзвукові регульовані повітрозабірники розташовані під центропланом.

Обтічники шасі плавно переходять в хвостові балки — службові платформами для установки суцільноповоротних консолей горизонтального оперення з прямою віссю обертання, двокілевого, рознесеного по зовнішніх бортах хвостових балок, вертикального оперення і підбалочних гребенів.

Літак спроєктовано за концепцією «електронної стійкості», і він не має традиційної механічної проводки управління в поздовжньому каналі — замість неї використовується електродистанційна система управління (СДУ). Шасі літака трьохопорне, прибиране, з одним колесом на кожній опорі.

Основні відмінності від літака Су-27УБ

  • встановлена система дозаправки паливом у польоті з випущеної штангою в передкабінному відсіку ліворуч;
  • встановлена спеціальна апаратура зв'язку та наведення, на приладовій дошці задньої кабіни змонтований широкоформатний телевізійний індикатор тактичної обстановки.

Основне бортове радіоелектронне обладнання

Sukhoi Su-30
  1. Система керування озброєнням
    1. Система керування озброєнням «повітря-повітря»
      1. Радіолокаційний прицільний комплекс
      2. Оптико-електронна прицільна система
        1. Оптико-локаційних станцій
        2. Нашоломні системи цілевказівки
      3. Система єдиної індикації з індикатором на лобовому склі
      4. Запитувач апаратури системи розпізнавання
    2. Система керування озброєнням «повітря-поверхня»
      1. Кольорові багатофункціональні рідкокристалічні індикатори
      2. Бортова цифрова обчислювальна машина
      3. Супутникова навігаційна система
      4. Система керування зброєю
  2. Система дистанційного керування літаком
  3. Відповідач системи державного розпізнавання
  4. Антенно-фідерна система
  5. Пілотажно-навігаційний комплекс
    1. Цифрова обчислювальна машина
    2. Інформаційний комплекс вертикалі і курсу
    3. Радіотехнічна система ближньої навігації
    4. Система міжнародної навігації
    5. Система автоматичного керування
    6. Інформаційний комплекс висотно-швидкісних параметрів
    7. Система повітряних сигналів
  6. Засоби радіоелектронного протидії
    1. Станція попередження про опромінення з блоком наращиваемого пристрої
    2. Пристрій скидання дипольних відбивачів і хибних теплових цілей
    3. Станція активних перешкод (в контейнері)
  7. Комплекс засобів зв'язку
    1. Зв'язкова радіостанція МВ-ДМХ діапазону
    2. Зв'язкова радіостанція МВ-ДМХ діапазону
    3. Зв'язкова радіостанція КВ діапазону
  8. Бортова автоматизована система контролю
    1. Узагальнена система вбудованого контролю і попередження екіпажа
    2. Апаратура реєстрації польотної інформації
    3. Бортова апаратура оповіщення про аварійні ситуації
  9. Система відео реєстрації
    1. Бортовий відеореєстратор
    2. Телевізійна камера переднього огляду
    3. Відеоконтролер
  10. Літаковий відповідач
  11. Система телекомандного наведення
  12. Оптико-електронна прицільна система контейнерного типу

БРЛС Н011 Барс

Тактико-технічні характеристики (для літака Су-30МКІ)

  • Діапазон частот: Х (8 — 12 ГГц)
  • Зона контролю:
    • Електронне сканування:
      • По азимуту: ± 3 — 10 °
      • По куті місця: −14 — +40 °
    • Механічне сканування:
      • По азимуту: ± 70 °
  • Кількість каналів приймача: 3
  • Кількість цілей, що обробляються одночасно:
    • Супроводжуваних: 15
    • Обстрілюваних: 4
  • Коефіцієнт шуму приймача: не більше 3 дБ
  • Потужність передавача:
    • Імпульсна: 4,5 кВт
    • Середній: 1,5 кВт
    • Підсвітки і наведення: 1 кВт
  • Дальність виявлення цілей (не менше):
    • «Винищувач»: 120—140 км
    • «Залізничний міст»: 80-120 км
    • «Група танків»: 40-50 км
    • «Есмінець»: 120—150 км
  • Максимальна роздільна здатність: 10 м

Варіанти та модифікації

  • Су-30МК (модернізований, комерційний) — двомісний ударний літак, призначений для постачань на експорт. Спочатку створювався для ВПС Росії, але економічна криза змусила Міністерство оборони РФ відмовитися від закупівель літаків цього типу.
  • Су-30МКА (модернізований, комерційний, алжирський) — версія Су-30МК для Алжиру.
  • Су-30МКІ (модернізований, комерційний, індійський; Flanker-H) — версія Су-30МК для Індії.
  • Су-30МКК (модернізований, комерційний, китайський; Flanker-G) — версія Су-30МК для Китаю.
  • Су-30МК2 — вдосконалена версія Су-30МК. Ціна 50 млн. USD. На кінець лютого 2012 збудовано 130 екземплярів модифікації[5]. Експортується в Китай, Індонезію, В'єтнам, Венесуэлу та Уганду
  • Су-30МКМ (модернізований, комерційний, малайзійська) — версія Су-30МК для Малайзії. Заснована на версії Су-30МКІ.
  • Су-30МКВ (модернізований, комерційний, венесуельський) — версія Су-30МК2 для Венесуели.
  • Су-30М2 — модернізований Су-30МК2, призначений для ВПС Росії.
  • Су-30СМ — літак з планером Су-30МКІ(М), призначений для ВПС Росії. Обладнаний деяким іноземним устаткуванням, наприклад, індикатор на лобовому склі та двигунами АЛ-31ФП з керованим вектором тяги
  • Су-30СМ2 — збільшено дальність виявлення та розпізнавання повітряних цілей. До складу озброєння додано нові високоточні засоби ураження повітряних, наземних та морських об’єктів на дальності кілька сотень кілометрів[6].

На експортних модифікаціях Су-30 широко застосовується обладнання іноземного виробництва — бортові комп'ютери, навігаційне устаткування і т. д. ОКБ «Сухой» співпрацює з постачальниками з Франції, Індії, Ізраїлю.

Бойове застосування

Інтервенція Росії в Сирію

У вересні 2015 року Росія вперше розгорнула винищувачі Су-30СМ на території аеропорту імені Басіля аль-Ассада у Латакії, Сирія. Щонайменше чотири Су-30СМ були зафіксовані на супутниковому знімку[7]. Наприкінці грудня 2015 року на авіабазі Хмеймім перебувало 16 Су-30СМ[8]. У рамках їхнього бойового розгортання вони забезпечували підсвітку цілей для бомбардувальників, які здійснювали авіаудари по групах повстанців.

Су-30СМ спочатку були призначені для супроводу російських штурмовиків та стратегічних бомбардувальників, але також виконували завдання з ударів по наземних цілях. 21 березня 2017 року повстанські сили розпочали новий наступ у провінції Хама; через кілька днів з'явилося відео, на якому Су-30СМ Повітряно-космічних сил Росії завдавав ударів по наземних цілях некерованими авіаційними ракетами у пікіруючій атаці проти повстанців.

3 травня 2018 року Су-30 Повітряно-космічних сил Росії зазнав аварії невдовзі після зльоту з авіабази Хмеймім, що призвело до загибелі обох членів екіпажу[9].

Прикордонні конфлікти між Індією та Пакистаном

У лютому 2014 року винищувач Су-30МКІ ПС Індії збив розвідувальний автоматичний дрейфуючий аеростат, що залетів з Пакистану.

27 січня 2016 року над індійським містом Бармер у штаті Раджастхан винищувач Су-30МКІ ВПС Індії збив розвідувальний автоматичний дрейфуючий аеростат, що залетів з Пакистану. Для ураження цілі було витрачено 97 30-мм снарядів, уламки були ідентифіковані як аеростат американського виробництва, що належав Пакистану[10].

Під час прикордонного конфлікту між Індією та Пакистаном у лютому 2019 року, 27 лютого 2019 року, відбувся повітряний бій між групою ПС Індії та ПС Пакистану. З боку ПС Індії у бою брали участь вісім винищувачів, зокрема чотири Су-30МКІ, з боку ПС Пакистану — 24 літаки. Су-30 у цьому бою не зазнали втрат і не здобули перемог[11].

4 березня 2019 року над індійським містом Біканер-Ніл у штаті Раджастхан винищувач Су-30МКІ ПС Індії збив безпілотний літальний апарат, що залетів з Пакистану[12].

Російсько-українська війна (2014—2022)

25 листопада 2018 року МБАКи «Бердянськ», «Нікополь» та рейдовий буксир «Яни Капу» здійснювали плановий перехід з порту Одеси до порту Маріуполь Азовського моря. Буксир «Яни Капу» зазнав тарану з боку російського прикордонного корабля «Дон». Близько 20:10 (за київським часом) катери були атаковані ЗС та ФСБ РФ під час відходу на місце базування. Катери зазнали вогневого ураження та втратили можливість самостійно продовжувати рух. У результаті, близько 20:50 (за київським часом), катери разом з екіпажем були захопленні спецпідрозділами ФСБ Росії.

За офіційними російськими даними до атаки на українські катери були залучені вертольоти Ка-52. Так, гелікоптер Ка-52 здійснив переслідування та в нейтральних водах зупинив малий броньований артилерійський катер «Нікополь», до якого підійшов малий протичовновий корабель Чорноморського флоту РФ «Суздалец»[13]. Перед тим з вертольота було випущено по українських кораблях дві некеровані ракети. Окрім вертольотів, за даними Служби безпеки України, до атаки з повітря був залучений винищувач Су-30, який так само здійснив бойове застосування двох ракет проти українських кораблів[14].

Російське вторгнення в Україну (з 2022)

28 лютого речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат повідомляв, що ворожі Су-30 та Су-35 ведуть маневри над Чорнобильською АЕС та здійснюють звідти обстріли, щоб українські війська не могли бити по ним у відповідь, адже збиття літака над АЕС може призвести до екологічної катастрофи[15].

Су-30 неодноразово застосовувались для нанесення авіаційно-бомбових ударів по території України та зокрема по цивільним об'єктам, далі наведено лише окремі випадки:

  • 31 травня Су-30СМ завдав удару по Сумщині, про деталі не повідомляється[16];
  • 2 червня близько 00:10 Су-30 завдав 4 авіаційно-бомбових удари по селищу Краснопілля на Сумщині. Пошкоджено 6 домоволодінь, та два транспортні засоби. Поранення отримало подружжя пенсіонерів: 82-річний чоловік та 80-річна дружина[17];
  • 9 червня два Су-34 та один Су-30 вилетіли з району Мозиря (Білорусь) та ракетами Х-59 завдали удару по Житомирщині[18];
  • 2 липня винищувач Су-30 вдарив ракетою Х-31 по Білгород-Дністровському району, жертви відсутні[19].

В серпні 2022 року під час контрнаступу на Харківщині на околицях міста Ізюм українські військові виявили уламки російського Су-30СМ який мав бортовий номер 62 «Червоний» та реєстраційний номер RF-81773. На поширених фото видно майже неушкоджену частину комплексу радіоелектронної боротьби САП-518 «Регата» (також відомий як «Хибины-У»)[20]. На збитому літаку також була підвішена ракета «повітря — повітря» Р-73[21].

В середині серпня 2023 року поблизу захоплених раніше бурових платформ «Чорноморнафтогаз» відбулось бойове зіткнення між українськими військовими на чотирьох катерах та російським винищувачем Су-30. Інцидент був знятий з певної відстані з українського БПЛА. Російський літак невдало намагався уразити українські катери з гарматного та ракетного озброєння, та ці спроби були припинені пострілом ПЗРК, внаслідок якого літак зазнав ушкодження[22].

13 липня 2024 року російський безпілотник «Шахед» без дозволу вторгся у повітряний простір Білорусі. На перехоплення дрону було піднято білоруський винищувач Су-30. У результаті дрон впав на заході Білорусі, за 60 миль на захід від Мінська[23].

Битва за острів Зміїний

7 травня російський винищувач Су-30СМ збив гелікоптер Мі-14 морської авіації України. За штурвалом цього гелікоптера загинув Герой України (посмертно), полковник Ігор Бедзай[24].

2 липня головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний опублікував відео датоване 1 липня, на якому видно, що Су-30 росіян намагається знищити покинуте на острові Зміїний обладнання, після втечі з нього 30 червня. З чотирьох бомб по острову влучила лише одна. За повідомлення головнокомандувача, бомбардування відбувалось фосфорними бомбами, літак злітав з кримського аеродрому Бельбек[25].

Знищені під час російсько-Української війни

Станом на 20 квітня 2026 року редактори Oryx Blog знайшли фото чи відео підтвердження безповоротної втрати Росією 17 літаків Су-30СМ[26].

Су-30 у символіці

Зображення падаючого Су-30 є центральною частиною нагрудного знаку Збройних Сил України «За знищення ворожої авіаційної техніки»[27]. Також силует Су-30 присутній на нарукавній відзнаці Збройних Сил України «За знищення ворожої авіаційної техніки». Обидві відзнаки встановлені у травні 2022 року[28].

Нагрудний знак ЗСУ «За знищення ворожої авіаційної техніки», зображено Су-30СМ

Оператори

Країни-оператори Су-30
Перші два літаки поставлені замовнику в грудні 2007 року. Контракт був підписаний у лютому 2006 року, парафований в березні 2006 року[33]. Станом на червень 2008 року поставлено 8 літаків (чотири — у 2007 році[34], по два літаки — у березні та червні 2008 року[35]). У липні 2010, під час проведення авіафорума «Фарнборо-2010», з'явилася інформація про укладення контракту з Алжиром на поставку ще 16 Су-30МКА до 2012 року,[36] довівши загальне число літаків до 44.
  • Білорусь Білорусь — 8 Су-30СМ та 4 Су-30СМ2 на озброєнні, станом на серпень 2025 року[37][38]. (Отримано 4 Су-30СМ у листопаді 2019 року та 4 Су-30СМ у 2024 році. Приблизно по 2 винищувача Су-30СМ2 отримано 27 травня та 16 серпня 2025 року[39][38]).
  • Венесуела Венесуела — 21 Су-30МКВ на озброєнні, станом на 2025 рік[40].
Рішення про купівлю літаків було ухвалене після того, як пара Су-30 зробила безпосадковий політ з Росії до Венесуели і назад (з кількома дозаправленнями в повітрі і єдиною посадкою в Росії). Перші два літаки були поставлені в грудні 2006 року, 8 літаків було поставлене протягом 2007 року, 14 поставлені в кінці липня — початку серпня 2008 року. У цей час всі 24 винищувачі надійшли в розпорядження ВПС Венесуели.
  • В'єтнам В'єтнам — 35 Су-30МК2 на озброєнні, станом на 2025 рік[41].
Су-30 Повітряних сил Вірменії
  •  Вірменія: У лютому 2019 року стало відомо, що Вірменія замовила для потреб національних повітряних сил чотири багатоцільові винищувачі Су-30СМ. В грудні того ж року літаки були доставлені до Вірменії, їх пунктом дислокації стала авіабаза «Шира» в місті Гюмрі. Проте, за словами прем'єр-міністра Ніколи Пашиняна літаки були придбані без боєприпасів[42]. Станом на 2025 рік ПС Вірменії мають 4 Су-30СМ на озброєнні[43]
  • Індія Індія: 262 Су-30МКІ, станом на 2024 рік[44][45].
  • Індонезія Індонезія — два Су-30МК і 9 Су-30МК2, станом на 2024 рік[46]. Винищувачі Су-30 ВПС Індонезії дислоковані на авіабазі Хасануддін[47][48].
  • Казахстан Казахстан — 29 Су-30СМ на озброєнні, станом на 2025 рік[37].
  • КНР КНР — Повітряні сили Китайської Народної Республіки мають 73 Су-30МКК, 24 Су-30МК2 на 2024 рік[49]
  • Малайзія Малайзія — 18 Су-30МКМ (технічний стан деяких під сумнівом), станом на 2024 рік[50]. Су-30 отримав перемогу в тендері на постачання літаків ПС Малайзії, перемігши в тому числі і американський F-18. Контракт на постачання 18 винищувачів на загальну суму 900 млн доларів США був підписаний 5 серпня 2003 року. На початок червня 2009 року поставлені 12 винищувачів Су-30МКМ[51] Частиною договору також було те, що Росія організовує політ малазійського космонавта на МКС.
  • Уганда Уганда — 6 Су-30МК2 на озброєнні, станом на 2025 рік[52].

Індія

Після тривалих переговорів Індія замовила 50 літаків Су-30МКІ, оснащених новими двигунами АЛ-31ФП і поліпшеною авіонікою. Також Індія отримала ліцензію на виробництво додаткових 140 винищувачів до 2020 року, на 2009 рік 98 СУ-30МКІ, на 2010[53]:362 У 2007 році були передані 18 винищувачів Су-30МКІ замість поставлених у 1997—1999 роках Су-30К. Постачання одних літаків замість інших пов'язана з неможливістю модернізації Су-30К до рівня Су-30МКІ. У 2008 році повинна початися реалізація програми ліцензійного складання партії з 40 літаків Су-30МКІ вартістю 1,5 млрд доларів. З цієї партії 20 Су-30МКІ будуть поставлені в Індію вже облітаними, 15 — зібраними повністю, але не облітаними, а решта 5 будуть поставлені «по другій фазі»[34].

Станом на 2019 рік на озброєнні індійської армії стоїть близько 240 винищувачів Су-30МКІ, що робить його наймасовішим у ВПС Індії[45].

Починаючи з 2009 року близько десяти літаків Су-30 в індійській версії було втрачено з різних причин. Зокрема до основних відносять низьку підготовку індійських льотчиків, а також низьку якість винищувачів російського виробництва та зібраних в Індії за ліцензією[45].

Аварії та катастрофи

Втрати РФ

№ дата приналежність місце жертви подробиці
1 12.06.1999 Росія ДКБ Сухого Франція Ле-Бурже — Падіння тяги в двигунах[54].
2 22.07.2003 7057 авіабаза ЧФ РФ Росія Витязево — «Складання» передньої стойки шасі на ЗПС, дані про причини аварії суперечливі[55].
3 26.07.2006 Росія ЛДІ ім. М. Громова Росія Жуковський — Розбився під час випробувань[56].
4 28.02.2012 Росія «КнААПО» Росія Хабаровський край — Неполадки в системі керування при зльоті, пожежа в правому двигуні під час прискорення, відмова систем керування літаком[5].
5 03.05.2018 ПКС Росії Сирія Джебла 2 загиблих Су-30СМ при наборі висоти після зльоту з авіабази «Хмеймім» впав у Середземне море, ймовірно технічна несправність або потрапляння птаха в двигун[57].
6 22.09.2020 ПКС Росії Росія Тверська область — Су-30М2 ВПС РФ був збитий вогнем іншого російського Су-35 під час навчально-тренувального польоту, впав і розбився[58].
Втрати під час вторгнення в Україну
7 25.02.2022 ПКС Росії Росія Міллєрово — Знищений ракетним ударом на аеродромі[59][60].
8 05.03.2022 ПКС Росії Україна Щасливе, Миколаївська область 2 полонених Літак Су-30СМ б\н 45, RF-33787 "Іркутськ". Летів на розвідку на Миколаївщину, але був збитий після влучання двох ракет[61][62].
9 13.03.2022 ПКС Росії Україна Ізюм, Харківська область — Літак RF-81771 був збитий в бою[63][64].
10 15.03.2022 ПКС Росії Україна Харківська область — Збитий розрахунком ЗРК Бук[65][66][67].
11 16.03.2022 ПКС Росії Україна Херсонська область — Збитий з землі[68][69].
12 09.08.2022 ПКС Росії Україна Новофедорівка, АР Крим — Щонайменше 5 Су-30СМ були знищені внаслідок удару ЗСУ по аеродрому Новофедорівка 09.08.22[70][71][72].
13 ПКС Росії —
14 ПКС Росії —
15 ПКС Росії —
16 ПКС Росії —
17 07.09.2022 ПКС Росії Україна Волохів Яр, Харківська область — Збитий з ПЗРК[73].
18 12.09.2022 ПКС Росії Україна Ізюмський р-н, Харківська область — Уламки літака RF-81773 знайдені 12.09.2022[74].
19 23.10.2022 ПКС Росії Росія Іркутськ 2 загиблих За попередніми даними, Су-30СМ під час випробувального польоту увійшов у пікірування і впав на житловий двоповерховий будинок[75].
20 12.08.2023 ВПС БФ РФ Росія Калінінградська область 2 загиблих Су-30СМ російського виробництва розбився під час виконання планового навчально-тренувального польоту, технічна несправність[76].
21 19.05.2024 ПКС Росії Росія Краснодарський край — Українські дрони успішно атакували аеродром у станиці Кущівська Краснодарського краю, виведено з ладу винищувач Су-30[77].
22 10.09.2024 ПКС Росії Україна Чорне море (63 км від Залізного Порту) 2 загиблих Збитий з ПЗРК o 23:49 під час проведення операції ССО над однією з газовидобувних платформ, 11 вересня на місці його зникнення тривали рятувально-пошукові роботи[78][79].
23 23.04.2025
(орієнтовно) 		ПКС Росії Росія Ростов-на-Дону — Згідно повідомлення ГУР МО України багатоцільовий винищувач Су-30СМ (борт.ном. 35) знищений в результаті підпалу на території аеродрому «Ростов-на-Дону Центральний»[80][81].
24 02.05.2025 ПКС Росії Росія Чорне море (~50 км від порту міста Новоросійськ) — 2 травня 2025 року спецпідрозділом ГУР МО України у взаємодії з СБУ та Силами оборони України у Чорному морі було збито російський Су-30. Удар здійснили воїни спецпідрозділу ГУР МО України Group 13 ракетою AIM-9 з безпілотного катера «Magura V7». Це перший в історії випадок зі знищенням реактивного винищувача морським дроном[82].
25 02.05.2025 ПКС Росії Росія Чорне море (~50 км від порту міста Новоросійськ) 2 загиблих 2 травня 2025 року спецпідрозділом ГУР МО України у взаємодії з СБУ та Силами оборони України у Чорному морі було збито другий протягом доби російський Су-30. Удар здійснено ракетою AIM-9 з безпілотного катера «Magura V7»[83][84].
26 30.06.2025 ПКС Росії Україна Авіабаза Саки, Крим — Далекобійний дрон UJ-26 «Бобер» уразив російський винищувач Су-30. Безпілотник прорвався на військовий аеродром у Саках та влучив неподалік винищувача[85].
27 04.08.2025 ПКС Росії Україна Авіабаза Саки, Крим — За даними Служби Безпеки України безпілотники ЦСО «А» «завітали» на військовий аеродром «Саки» в тимчасово окупованому Криму. Внаслідок удару повністю знищено літак Су-30СМ, ще один – пошкоджено[86].
28
29 14.08.2025 ПКС Росії Україна поблизу острова Зміїний — За повідомленням ВМС ЗС України засобами розвідки ВМС отримано радіоперехоплення про втрату зв’язку з літаком російських загарбників Су-30СМ, який виконував завдання південно-східніше острова Зміїний. На поверхні моря виявили уламки літака, пілотів поки не знайдено[87].
30 17.10.2025 ПКС Росії Україна Крим — У ніч проти 17 жовтня російська протиповітряна оборона знищила власний винищувач Су-30СМ, повідомив речник Військово-морських сил України Дмитро Плетенчук. За його словами, літак виконував завдання з перехоплення українських безпілотників. Екіпажу вдалося катапультуватися[88].
31 13.11.2025 ПКС Росії Росія Республіка Карелія 2 загиблих У Прионезькому районі Республіки Карелія винищувач Су-30СМ зазнав аварії неподалік від Петрозаводська. За попередніми даними, літак впав у лісовій місцевості поблизу міського аеропорту. На борту перебували двоє членів екіпажу[89].
32 21.12.2025 ПКС Росії Росія Липецьк — У ніч з 20 на 21 грудня 2025 року на російському військовому аеродромі під ліпєцком спалахнула пожежа — горіли два ворожі дороговартісні винищувачі Су-30. Один з бортів ідентифіковано як Су-30СМ червоний “82” [90].
33
34 03.04.2026 ПКС Росії Україна Крим — У тимчасово окупованому Криму під час тренувального польоту розбився винищувач Су-30. Причина — пожежа двигуна. За інформацією Міністерства оборони РФ екіпаж катапультувався, жертв немає[91].

Втрати інших країн

№ дата приналежність місце жертви подробиці
1 30.04.2009 30-та ескадрилья «Rhinos» ПС Індії Індія Похран 1 загиблий збій у системі керування під час тренувального польоту на висоті 6 км[92]
2 13.12.2011 ПС Індії Індія Пуне — відмови в электронній системі керування[93]
3 19.02.2013 ПС Індії Індія Раджастхан — технічна несправність[94]
4 14.10.2014 ПС Індії Індія Пуне — технічна несправність[95]
5 19.05.2015 ПС Індії Індія Ассам — технічна несправність[96]
6 17.09.2015 ПС Венесуели Венесуела Апуре 2 загиблих літак розбився при плановому патрулюванні кордону з Колумбією[97]
7 24.06.2016 ПС Вʼєтнаму Південнокитайське море 1 загиблий літак розбився під час польоту, згодом зазнав катастрофи рятувальний гелікоптер який шукав пілотів[98]
8 15.03.2017 ПС Індії Індія Уттарлай, Раджастхан — плановий політ, літак впав при заході на посадку[99]
9 23.05.2017 ПС Індії Індія Ассам 2 загиблих плановий політ[100]
10 27.06.2018 ПС Індії Індія Магараштра — технічна несправність[101]
11 09.08.2019 ПС Індії Індія Ассам — Су-30МКІ російського виробництва розбився під час виконання планового навчально-тренувального польоту[45]
12 16.10.2019 ПС Венесуели Венесуела Гуаріко 2 загиблих Cу-30 російського виробництва розбився під час набору висоти[102]
13 02.07.2023 ПС Венесуели Венесуела Гуайкайпуро 1 загиблий винищувач зіткнувся під час польоту зі зграєю птахів[103]
14 04.06.2024 ПС Індії Індія Магараштра — під час льотних випробувань у Державній аерокосмічній та оборонній компанії Hindustan Aeronautics Limited, де літак Су-30MKI перебував на капітальному ремонті[104]
15 07.05.2025 ПС Індії Індія пустеля Тар — відомо про збитий літак Су-30МКІ у ході військових сутичок із Пакистаном[105]
16 25.02.2026 ПС Казахстану Казахстан Казахстан — під час виконання навчально-тренувальних польотів зазнав аварії винищувач[106]
17 05.03.2026 ПС Індії Індія Ассам 2 загиблих літак Су-30МКІ розбився під час польоту[107]
  • В ЗМІ також згадується декілька аварій цього літака в ПС КНР, але точних даних про них нема.

Тактико-технічні характеристики літака

Дані для літака СУ-30 взяті з KnAAPO[108], Sukhoi[109], Gordon and Davison[110], deagel.com[111], airforce-technology.com[112]

Технічні характеристики

Схема Су-30 в 3 проекціях
  • Екіпаж: 2 особи
  • Довжина: 21,9 м
  • Розмах крила: 14,7 м
  • Висота: 6,36 м
  • Площа крила: 62 м²
  • Маса порожнього: 17 700 кг
  • Нормальна злітна маса: 24 900 кг
  • Максимальна злітна маса: 34 500 кг
  • Маса палива у внутрішніх баках: 9400/5200 кг повний/неповний варіант заправки
  • Силова установка: 2 × ТРДДФ АЛ-31ФП
    • Безфорсажна тяга: 2 × 74,5 кН
    • Форсажна тяга: 2 × 122,6 кН

Льотні характеристики

  • Максимальна швидкість:
    • на великій висоті: M=2 (2120 км/год на висоті 12000 м)
    • на малій висоті 200 м: M=1,13 (1350 км/год)
  • Дальність польоту:
    • у землі: 1270 км
    • на висоті: 3000 км
    • бойовий радіус: 1500 км
  • Практична стеля: 17 300 м
  • Швидкопідйомність: 230 м/с
  • Навантаження на крило: 401 кг/м² (532 кг/м² при максимальній злітній масі)
  • Тягооснащеність: 1 з 56% внутрішнього палива (0,86 з повним паливом)
  • Максимальне експлуатаційне перевантаження: +9,0 g

Озброєння

Авіоніка

      • РЛС: Н011 Барс
      • Оптико-електронний комплекс: ОЭПС-27
      • Шоломна система індикації: «Щілина-3УМ» (рос. «Щель-3УМ»)
      • Оптико-локаційна станція: ОЛС-30


Примітки

  1. ↑ Sharma, Suman. "Aircraft deals with friend Russia costing dear." [Архівовано 20 серпня 2010 у Wayback Machine.] Dnaindia.com, 17 August 2010. Retrieved 16 December 2010.
  2. ↑ "Strategic Command to acquire 40 nuclear capable fighters." [Архівовано 17 жовтня 2010 у Wayback Machine.] Hindustan Times, 12 September 2010. Retrieved 20 December 2010.
  3. ↑ а б в г д е ж и Су-30. Уголок Неба (рос.). Процитовано 11 липня 2025.
  4. ↑ Thales і Safran прокоментували обслуговування їх приладів на російських винищувачах у Казахстані. Мілітарний. Процитовано 10 липня 2025.
  5. ↑ а б Interfax: Су-30 разбился на Дальнем Востоке
  6. ↑ У Росії виготовили нові Су-30СМ2 та Як-130 (укр.). Процитовано 24 листопада 2022.
  7. ↑ Su-30SM fighters in Syria for war. AirForceWorld.com. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 21 вересня 2015. [Архівовано 2015-09-25 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Cencoti, David (22 грудня 2015). These photos of everyday life at Hmeymim say a lot about the Russian Air Force operations in Syria. The Aviationist. Архів оригіналу за 23 грудня 2015. Процитовано 23 грудня 2015.
  9. ↑ Russian Su-30SM Fighter Jet Crashed off the Syrian Coast Killing Its Crew. Архів оригіналу за 8 травня 2018. Процитовано 8 травня 2018.
  10. ↑ IAF Jet Fired 97 Rounds to Shoot Down Ballo From PAK Sources. Rahul Singh. Hindustan Times. January 28, 2016. Архів оригіналу за 7 березня 2019. Процитовано 7 березня 2019.
  11. ↑ No proof India shot down Pakistan F-16. Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 5 березня 2019.
  12. ↑ Indian Sukhoi-30 shoots down Pakistani drone in Bikaner sector. Архів оригіналу за 7 березня 2019. Процитовано 7 березня 2019.
  13. ↑ Агресія Росії в Керченській протоці: ФСБ надала власну версію. OBOZREVATEL INCIDENT (укр.). 26 листопада 2018. Процитовано 5 березня 2022.
  14. ↑ СБУ отримала нові беззаперечні докази агресивного збройного нападу РФ на кораблі Військово-Морських Сил України (відео). Служба Безпеки України. 29 листопада 2018.
  15. ↑ Цензор.НЕТ. Літаки РФ ведуть обстріли з неба над ЧАЕС і ЗАЕС, щоб їх не збили, - Повітряні сили. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 2 липня 2022.
  16. ↑ РФ завдала авіаудар по українських військах на Сумщині. glavcom.ua (укр.). Процитовано 2 липня 2022.
  17. ↑ Обстріл Краснопільскої громади на Сумщині: є поранені. 02.06.2022.
  18. ↑ Оперативна ситуація на фронті (укр.), процитовано 2 липня 2022
  19. ↑ РФ знову вдарила ракетами по базі відпочинку на узбережжі Одеської області – ОК "Південь". www.unian.ua (укр.). Процитовано 2 липня 2022.
  20. ↑ Рашисти так стрімко тікали з Харківщини, що залишили "підказку" для кращого знищення їх Су-30СМ (фото). Defense Express. 13 вересня 2022.
  21. ↑ Joseph Trevithick (12 вересня 2022). Ukraine Just Captured One Of Russia’s Most Capable Aerial Electronic Warfare Pods. The War Zone. The Drive.
  22. ↑ У ГУР показали епізод з відбиттям атаки Су-30 у районі "Вишок Бойка" і знову засвітили невідомий "стелс-дрон" (відео). Defense Express. 23 серпня 2023.
  23. ↑ Institute for the Study of War.
  24. ↑ Martirosyan 1, Ruslan. Первое видео реального воздушного боя между Су-30СМ и вертолетом. Naked Science. Процитовано 3 липня 2022.
  25. ↑ російські Су-30 завдали авіаудару по острову Зміїний. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 2 липня 2022.
  26. ↑ Attack On Europe: Documenting Equipment Losses During The 2022 Russian Invasion Of Ukraine. Oryx Blog. 24 лютого 2022. Процитовано 20 квітня 2026.
  27. ↑ Нагрудний знак, 2022.
  28. ↑ Почесні та памятні нагрудні знаки Головнокомандувача ЗСУ. Міністерство оборони України. Процитовано 8 жовтня 2023.
  29. ↑ IISS, 2024, p. 188.
  30. ↑ IISS, 2025, p. 187.
  31. ↑ IISS, 2025, p. 454.
  32. ↑ IISS, 2025, p. 330.
  33. ↑ Иркутский авіазавод поставив у Алжир два перші винищувача Су-30МКА. avia.ru. 25 грудня 2007. Архів оригіналу за 31 травня 2012. Процитовано ???.
  34. ↑ а б http://www.vpk-news.ru/article.asp?pr_sign=archive.2008.220.articles.defence_01 [Архівовано 9 квітня 2008 у Wayback Machine.] Газета «Військово-промисловий кур'єр»
  35. ↑ Іркутський авіазавод відправив до Алжиру два винищувачі Су-30МКА. avia.ru. 2 червня 2008. Архів оригіналу за 31 травня 2012. Процитовано ???. [Архівовано 2012-07-16 у Archive.is]
  36. ↑ В'єтнам та Алжир купили 36 російських винищувачів. lenta.ru. 21.07.2010. Архів оригіналу за 08.02.2012. Процитовано 21 липня 2010. Другий контракт, за словами Фоміна, передбачає постачання Алжиру 16 Су-30МКА в 2011-2012 роках. В кінці 2009 року завершилася поставка Алжиру 28 замовлених в 2006 році винищувачів Су-30МКА. Частина цих літаків була передана країні замість забракованої ВПС Алжиру партії МіГ-29
  37. ↑ а б IISS, 2024, p. 177.
  38. ↑ а б Білорусь отримала додаткові два винищувачі Су-30СМ2. Мілітарний. Процитовано 16 серпня 2025.
  39. ↑ Білорусь отримала нові винищувачі Су-30СМ2. Мілітарний. Процитовано 25 травня 2025.
  40. ↑ IISS, 2025, p. 439.
  41. ↑ IISS, 2025, p. 310.
  42. ↑ Люксіков Михайло (21 березня 2021). Вірменія придбала російські Су-30 без боєприпасів – Пашинян. Український мілітарний портал.
  43. ↑ IISS, 2025, p. 169.
  44. ↑ IISS, 2024, p. 269.
  45. ↑ а б в г В Індії впав Су-30 російського виробництва. Український мілітарний портал. 9 серпня 2019.
  46. ↑ IISS, 2024, p. 275.
  47. ↑ Індонезія візьме позику на закупівлю шести винищувачів «Сухого»
  48. ↑ Індонезія отримала перші винищувачі Су-30МК2
  49. ↑ IISS, 2024, p. 260.
  50. ↑ IISS, 2024, p. 293.
  51. ↑ Королівські ВПС Малайзії очікують отримання останньої партії Су-30мкм[недоступне посилання]
  52. ↑ IISS, 2025, p. 506.
  53. ↑ International Institute for Strategic Studies. The Military Balance 2010 (англ.). Т. 110. Taylor & Francis Group.
  54. ↑ Авария Су-30МК в Ле Бурже-99 / Su-30MK crash at Paris Air Show (укр.), процитовано 4 липня 2023
  55. ↑ По одній версії: — «стійка шасі зламалася при старті… після приземлення». По іншій версії вона зламалася під час розгону літа по смузі перед зльотом. Див: В районе Анапы потерпел аварию истребитель Су-30, а також Newa.Ru: В районе Анапы потерпел аварию истребитель Су-30. Міністерство Оборони РФ заявило, що «аварія сталася виключно з вини пілота, котрий після приземлення під час руління літака помилково натиснув не той тумблер»: RIA.ru: Катастрофы истребителя Су-30 в России. Справка
  56. ↑ РИА-Новости: В подмосковном Жуковском произошла авария самолета Су-30
  57. ↑ В Сирии разбился российский истребитель, два летчика погибли. BBC News Русская служба (рос.). Процитовано 5 березня 2022.
  58. ↑ Росія судитиме свого льотчика Су-35, який збив російський Су-30. 03.11.2021
  59. ↑ Ukraine reportedly strikes Russian airbase. Janes.com (англ.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 14 березня 2022.
  60. ↑ ГРОМ. Telegram. Процитовано 7 листопада 2022.
  61. ↑ На Миколаївщині взяли в полон пілота збитого Су-30СМ. Мілітарний (рос.). Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022.
  62. ↑ Повернись живим - Збита російська «сушка» допоможе ЗСУ... www.facebook.com (укр.). Процитовано 5 жовтня 2022.
  63. ↑ Журавель, Дмитро (13 березня 2022). ЗСУ збили черговий літак окупантів над Харківщиною (ВІДЕО). ШоТам (укр.). Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022.
  64. ↑ @uaweapons (18 серпня 2022). https://twitter.com/uaweapons/status/1560293319703670784 (Твіт) (укр.). Процитовано 19 серпня 2022 — через Твіттер.
  65. ↑ Під Харковом збили ще один літак зс рф / Под Харьковом сбили еще один самолёт вс рф / СтопКор (укр.), архів оригіналу за 17 березня 2022, процитовано 17 березня 2022
  66. ↑ @ukraine_af (20 березня 2022). https://twitter.com/ukraine_af/status/1505486035186331650 (Твіт) (укр.). Архів оригіналу за 5 квітня 2022. Процитовано 5 квітня 2022 — через Твіттер.
  67. ↑ Oryx. List Of Aircraft Losses During The 2022 Russian Invasion Of Ukraine. Oryx. Архів оригіналу за 23 квітня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
  68. ↑ Oryx. List Of Aircraft Losses During The 2022 Russian Invasion Of Ukraine. Oryx. Архів оригіналу за 23 квітня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
  69. ↑ List Of Aircraft Losses During The 2022 Russian Invasion Of Ukraine. Архів оригіналу за 28 березня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
  70. ↑ Ukraine Weapons Tracker [@uaweapons] (9 серпня 2022). https://mobile.twitter.com/uaweapons/status/1557080196011941889 (Твіт) (англ.). Процитовано 10 серпня 2022 — через Твіттер. #Ukraine: New footage from the ground at the Russian airbase in Novofedorivka, #Crimea, shows that at least 1 Su-24M attack aircraft was totally destroyed due to a "violation of fire safety requirements". The real reason for the catastrophic explosions today is currently unknown.
  71. ↑ https://twitter.com/i/web/status/1557475072306208768. Twitter (укр.). Процитовано 11 серпня 2022. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |title= (довідка)
  72. ↑ @uaweapons (10 серпня 2022). https://mobile.twitter.com/uaweapons/status/1557445569278345216 (Твіт) (укр.). Процитовано 11 серпня 2022 — через Твіттер.
  73. ↑ @uaweapons (7 вересня 2022). https://mobile.twitter.com/uaweapons/status/1567464762098814983 (Твіт) (укр.). Процитовано 7 вересня 2022 — через Твіттер.
  74. ↑ У районі Ізюма знайшли уламки російського Су-30СМ. Мілітарний. 12 вересня 2022. Архів оригіналу за 26 грудня 2024. Процитовано 15 лютого 2025.
  75. ↑ У Росії військовий літак впав на житловий будинок. 23 жовтня 2022.
  76. ↑ У Росії розбився винищувач Су-30 (укр.). 12 серпня 2023. Процитовано 12 серпня 2023.
  77. ↑ На Кубані знищено літак групи «Русские Витязи». Мілітарний (укр.). Процитовано 26 травня 2024.
  78. ↑ Біля Севастополя зник російський Су-30. Мілітарний (укр.). Процитовано 11 вересня 2024.
  79. ↑ Ракети, катери та винищувачі: Сили оборони провели операцію в Чорному морі та збили ворожий літак. 11.09.2024, 19:22
  80. ↑ ГУР повідомило про знищення Су-30СМ на аеродромі у Ростові-на-Дону. // Автор: Ярослава Прадід, 24.04.2025, 19:35
  81. ↑ Сили спротиву знищили багатоцільовий винищувач Су-30СМ просто на аеродромі рф. ВІДЕО. 24.04.2025, 19:59
  82. ↑ Вперше у світі ― воїни ГУР ударом з морського дрона Magura знищили ворожий бойовий літак. gur.gov.ua. Процитовано 3 травня 2025.
  83. ↑ У Криму знищено ще один російський літак, другий за добу, - Зеленський. // Автор: Катерина Черновол. 03.05.2025, 21:51
  84. ↑ Подробиці ліквідації двох російських літаків з борту безпілотника повідомив Буданов. 04.05.2025, 19:44
  85. ↑ Дрони ГУР уразили російський винищувач та ЗРК в Криму. Мілітарний (укр.). Процитовано 1 липня 2025.
  86. ↑ Нова спецоперація СБУ: безпілотники Служби вразили 5 російських винищувачів на аеродромі Саки, один літак знищено повністю.
  87. ↑ ВМС ЗСУ: російський літак впав у районі Зміїного. Процитовано 14 серпня 2025.
  88. ↑ Російська ППО збила над Кримом власний СУ-30СМ - речник ВМС ЗСУ. Мілітарний. Процитовано 17 жовтня 2025.
  89. ↑ У Карелії розбився російський винищувач Су-30 — пілоти загинули. Мілітарний. Процитовано 14 листопада 2025.
  90. ↑ Уражено ворожі винищувачі Су-30 та Су-27 ― відео та деталі унікальної операції ГУР в ліпєцку. gur.gov.ua. Процитовано 22 грудня 2025.
  91. ↑ Російський Су-30 розбився в окупованому Криму. Мілітарний. Процитовано 3 квітня 2026.
  92. ↑ Rajasthan: IAF's SU-30 MKI crashes, one pilot dead. India Today (англ.). Процитовано 4 липня 2023.
  93. ↑ Air Force's Sukhoi jet crashes near Pune, pilots safe. NDTV.com. Процитовано 4 липня 2023.
  94. ↑ Incident Sukhoi Su-30MKI Flanker-H , 19 Feb 2013. aviation-safety.net. Процитовано 4 липня 2023.
  95. ↑ IAF's fighter plane Sukhoi 30 crashes in Pune, both pilots eject safely. India Today (англ.). Процитовано 4 липня 2023.
  96. ↑ IAF Sukhoi SU-30 jet crashes in Assam; pilots safe. India Today (англ.). Процитовано 4 липня 2023.
  97. ↑ В Венесуэле разбился истребитель Су-30
  98. ↑ Vietnam confirms crashes of SU-30 fighter jet, CASA aircraft - Xinhua | English.news.cn. www.xinhuanet.com. Процитовано 20 жовтня 2023.
  99. ↑ Міністр оборони країни Манохар Паррікар заявив, що придбання основної частини парку індійських бойових літаків у Росії було стратегічною помилкою, оскільки російські машини зарекомендували себе як непотріб і баласт ВПС Індії [1][недоступне посилання]
  100. ↑ Accident Sukhoi Su-30 MKI , 23 May 2017. aviation-safety.net. Процитовано 4 липня 2023.
  101. ↑ Indian Su-30MKI fighter jet crashed during a test flight. Defence Blog. 27 червня 2018.
  102. ↑ Accident Sukhoi Su-30MK2V 0457,. aviation-safety.net. Процитовано 4 жовтня 2023.
  103. ↑ У Венесуелі розбився винищувач Су-30 - Мілітарний. mil.in.ua. Процитовано 4 липня 2023.
  104. ↑ В Індії розбився винищувач Су-30 російського виробництва. // Автор: Софія Рожик. 04.06.2024, 15:27
  105. ↑ Pakistan Shows Evidence of Indian Su-30MKI and Rafale Takedown in Dogfight | Defense Express. en.defence-ua.com (англ.). Процитовано 14 травня 2025.
  106. ↑ Су-30СМ: У Казахстані розбився винищувач. Militarnyi. Процитовано 26 лютого 2026.
  107. ↑ 2 Air Force Pilots Killed In Sukhoi Su-30 Crash In Assam.
  108. ↑ The Su-30MK multipurpose double-seat fighter. knaapo. 2008. Архів оригіналу за 24 квітня 2008. Процитовано 3 серпня 2019. [Архівовано 2008-04-24 у Wayback Machine.]
  109. ↑ Su-30MK: Aircraft performance. Sukhoi. Архів оригіналу за 16 липня 2011. Процитовано 3 липня 2011. [Архівовано 2011-07-16 у Wayback Machine.]
  110. ↑ Gordon; Davison, 2006, pp. 92, 95—96.
  111. ↑ Su-30. www.deagel.com. Архів оригіналу за 27 березня 2018. Процитовано 24 березня 2018.
  112. ↑ Su-30M Flanker-H Air-Superiority Fighter – Airforce Technology. Архів оригіналу за 3 жовтня 2005. Процитовано 24 березня 2018.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Су-30

Література

  • International Institute for Strategic Studies (13 лютого 2024). The Military Balance 2024 (англ.). Taylor & Francis. ISBN 978-1-040-05115-3.
  • The Military Balance 2025 / IISS. — London : Taylor & Francis, 2025. — 530 p. — ISBN 9781041049678.
  • Gordon, Yefim; Davison, Peter. Sukhoi Su-27 Flanker. — North Branch, MN : Speciality Press, 2006. — ISBN 978-1-58007-091-1.


This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.