Су-30
| Су-30 | |
|---|---|
![]() | |
| Су-30 | |
| Призначення: | багатоцільовий винищувач завоювання переваги в повітрі |
| Перший політ: | 31 грудня 1989 |
| Прийнятий на озброєння: | 1992 |
| Період використання: | 1992 — по т.ч. |
| На озброєнні у: | див. Оператори |
| Розробник: | ДКБ Сухого |
| Виробник: | КнААЗ, «Іркут» |
| Всього збудовано: | 630+ |
| Вартість одиниці: | $ 40—50 млн станом на 2010 р. (залежить від модифікації)[1][2] |
| Конструктор: | І.В. Ємельянов |
| Екіпаж: | 2 особи |
| Максимальна швидкість (МШ): | (МШ) км/год |
| МШ біля землі: | 1350 км/год |
| МШ на висоті: | 2125 км/год |
| Бойовий радіус: | 1500 км |
| Тривалість польоту: | 3,5 год |
| Практична стеля: | 17300 м |
| Швидкопідйомність: | 230 м/с |
| Довжина: | 21,9 м |
| Висота: | 6,36 м |
| Розмах крила: | 14,7 м |
| Площа крила: | 62 м² |
| Кут стрілоподібності крила по лінії ¼ хорд: | (Кут стрілоподібності крила по лінії ¼ хорд)° |
| Шасі: | триопорне |
| Порожній: | 17 700 кг |
| Споряджений: | 24 900 кг |
| Максимальна злітна: | 34 500 кг |
| Двигуни: | 2 × ТРДДФ АЛ-31Ф |
| Тяга (потужність): | 2 × 7770 |
| Тяга форсажна: | 2 × 12 500 |
| Гарматне озброєння: | 1 × 30-мм авіаційна гармата ГШ-30-1 |
| Боєзапас: | 150 снарядів |
| Кількість точок підвіски: | 12 |
| Маса підвісних елементів: | 8 000 кг |
| Підвісне озброєння: | Можливі різні комбінації керованого і некерованого озброєння різного класу див. Озброєння |
Су-30 (за кодифікації НАТО — Flanker-C) — радянський/російський двомісний багатоцільовий винищувач покоління 4++. Розроблений на основі Су-27УБ. Призначений для завоювання переваги в повітрі, далекого патрулювання, супроводу літаків дальньої авіації, радіолокаційного спостереження, наведення і управління, а також може використовуватися як навчально-бойовий літак.
На відміну від Су-27УБ, Су-30 здатний виконувати бойові дії, пов'язані з великою дальністю і тривалістю польоту і ефективним управлінням групою винищувачів. На Су-30 застосовувалися системи дозаправляння пальним у польоті, навігаційні системи, було розширено склад апаратури управління груповими діями, а також вдосконалено систему життєзабезпечення. За рахунок встановлення нових ракет і системи управління озброєнням, було значно підвищено бойову ефективність літака.
Історія створення
Досвід експлуатації одномісних винищувачів показав, що в сучасному повітряному бою навантаження на льотчика є надто великими, які викликані необхідністю маневрувати та одночасно керувати комплексом сучасного озброєння. Тому було вирішено ввести до екіпажу льотчика-оператора, який міг би вирішувати тактичні та навігаційні завдання, здійснювати управління групою літаків, а за потреби й брати управління літаком на себе, розвантажуючи льотчика під час тривалих польотів. Крім того, другий член екіпажу безсумнівно позитивно впливав у психологічному плані. Тому ще в середині 80-х років у КБ Сухого розпочалися перші опрацювання концепції бойового двомісного винищувача. Керівником проєкту було призначено І. В. Ємельянова[3].
Базовою машиною для розроблення нового проєкту став Су-27УБ, що мав двомісну кабіну екіпажу, великий внутрішній запас палива і десять точок підвіски озброєння. Безпосереднім прототипом нового варіанта винищувача-перехоплювача слугував дослідний літак-лабораторія Т-10У-2, оснащений системою дозаправляння паливом у повітрі. Дальні перельоти, здійснені на цій машині в 1987—1988 роках, переконали конструкторів у можливості поліпшення бойових якостей серійного перехоплювача Су-27П[3].
Для відпрацювання нової концепції влітку-восени 1988 року на ІАПО, що випускав серійні Су-27УБ, силами співробітників Іркутської філії ДКБ Сухого (під керівництвом В Макріцкого) і місцевих фахівців було доопрацьовано два навчально-бойових літаки іркутського складання, які отримали в ОКБ шифри Т-10ПУ-5 і Т-10ПУ-6, а на заводі — виріб «10-4ПУ». Машини оснастили системою дозаправляння в повітрі, новою системою навігації, модернізованими системами дистанційного керування та керування озброєнням[3].
Перші два збудовані літаки з № 79371010101 і № 79371010102 надійшли до ЛІІ на випробування, після завершення яких були передані пілотажній групі А. Н. Квочура. Вони були перефарбовані у червоно-синьо-білі кольори та отримали бортові номери 596 і 597. Перше публічний виступ пілотажної групи та показ Су-30 відбулися під час авіаційної виставки у 1992 році. Саме з цього моменту в РФ поновилися показові польоти та участь у різноманітних міжнародних виставках військової авіаційної техніки[3].
Однак у зв’язку з розпадом СРСР і важкою економічною ситуацією виробництво Су-30 велося дуже повільно. 148-й Центр бойового застосування та перенавчання льотного складу авіації військ ППО в Саваслейці отримав літаки № 96310107035, № 96310107023, № 96310104007, № 96310104010, № 96310107037 виробництва 1994—96 рр. Два літаки взяли участь в авіашоу RIAT'97[3].
Участь літаків у виставках зацікавила іноземних потенційних покупців. Оскільки РФ вже не мала можливості закуповувати бойові літаки, було вирішено поставляти Су-30 іноземним замовникам, що дозволило б підтримати вітчизняну авіаційну промисловість. У результаті на базі Су-30 розпочалися роботи над експортними модифікаціями[3].
Першим іноземним замовником Су-30 стала Індія. Індійська модифікація Су-30К («комерційний») незначно відрізнялася від базової моделі складом обладнання. Загалом було збудовано 18 машин[3].
У подальшому літак неодноразово модернізувався за запитами різних іноземних замовників і постачався за кордон. У середині 2000-х років на літак звернули увагу й російські замовники, і на базі однієї з останніх модифікацій для Індії — Су-30МКІ була розроблена модифікація для Росії — Су-30СМ. 21 вересня 2012 року літак уперше піднявся в небо, і вже до кінця року два перші серійні літаки були передані ВПС[3].
Виробництво та обслуговування в умовах санкцій
10 жовтня 2024 року міжнародна розвідувальна спільнота InformNapalm звернулася до французьких компаній Thales і Safran у зв’язку з використанням їхнього обладнання на російських винищувачах, яке обслуговується в Казахстані. З’ясувалося, що компанія ARC Group забезпечує сервісне обслуговування російських Су-30СМ в обхід міжнародних санкцій, використовуючи авіоніку виробництва Thales і Safran[4].
Призначення
Цей літак був створений завдяки зусиллям конструкторів та технологів агрегатно-складальних і монтажно-випробувальних цехів, а також конструкторів СКО. На відміну від одномісних Су-27П, серійний Су-30 призначався для:
- завоювання панування в повітрі;
- далекого патрулювання і супроводу літаків стратегічної авіації;
- радіолокаційного дозору, наведення і управління;
- навчання льотного складу.
Су-30 міг виконувати всі навчальні та бойові завдання Су-27УБ і при цьому був наділений додатковими можливостями:
- виконання бойових дій, пов'язаних з дуже великими дальністю і тривалістю польоту;
- ефективнішого керування групою винищувачів
Розширення діапазону можливостей на Су-30 забезпечувалося установленням наступних нових систем:
- системи дозаправки пальним у польоті;
- радіосистеми дальньої навігації;
- розширеного складу апаратури управління груповими діями;
- вдосконаленої системи життєзабезпечення.
Технічний опис проєкту
Загальні відомості

_(526-29).jpg)
Літак побудований за нормальною аеродинамічною схемою і має так звану інтегральну компоновку. Средньорозташоване трапецієподібне крило невеликого подовження, оснащене розвиненими напливами, плавно сполучається з фюзеляжем, утворюючи єдиний тримальний корпус. Два двоконтурні турбореактивні двигуни з форсажними камерами типу АЛ-31Ф розміщені в окремих мотогондолах, встановлених під тримальним корпусом літака на відстані один від одного, що дозволяє уникнути їх аеродинамічного взаємовпливу і підвішувати між ними за схемою «тандем» дві керовані ракети. Надзвукові регульовані повітрозабірники розташовані під центропланом.
Обтічники шасі плавно переходять в хвостові балки — службові платформами для установки суцільноповоротних консолей горизонтального оперення з прямою віссю обертання, двокілевого, рознесеного по зовнішніх бортах хвостових балок, вертикального оперення і підбалочних гребенів.
Літак спроєктовано за концепцією «електронної стійкості», і він не має традиційної механічної проводки управління в поздовжньому каналі — замість неї використовується електродистанційна система управління (СДУ). Шасі літака трьохопорне, прибиране, з одним колесом на кожній опорі.
Основні відмінності від літака Су-27УБ
- встановлена система дозаправки паливом у польоті з випущеної штангою в передкабінному відсіку ліворуч;
- встановлена спеціальна апаратура зв'язку та наведення, на приладовій дошці задньої кабіни змонтований широкоформатний телевізійний індикатор тактичної обстановки.
Основне бортове радіоелектронне обладнання

- Система керування озброєнням
- Система керування озброєнням «повітря-повітря»
- Радіолокаційний прицільний комплекс
- Оптико-електронна прицільна система
- Оптико-локаційних станцій
- Нашоломні системи цілевказівки
- Система єдиної індикації з індикатором на лобовому склі
- Запитувач апаратури системи розпізнавання
- Система керування озброєнням «повітря-поверхня»
- Кольорові багатофункціональні рідкокристалічні індикатори
- Бортова цифрова обчислювальна машина
- Супутникова навігаційна система
- Система керування зброєю
- Система керування озброєнням «повітря-повітря»
- Система дистанційного керування літаком
- Відповідач системи державного розпізнавання
- Антенно-фідерна система
- Пілотажно-навігаційний комплекс
- Цифрова обчислювальна машина
- Інформаційний комплекс вертикалі і курсу
- Радіотехнічна система ближньої навігації
- Система міжнародної навігації
- Система автоматичного керування
- Інформаційний комплекс висотно-швидкісних параметрів
- Система повітряних сигналів
- Засоби радіоелектронного протидії
- Станція попередження про опромінення з блоком наращиваемого пристрої
- Пристрій скидання дипольних відбивачів і хибних теплових цілей
- Станція активних перешкод (в контейнері)
- Комплекс засобів зв'язку
- Зв'язкова радіостанція МВ-ДМХ діапазону
- Зв'язкова радіостанція МВ-ДМХ діапазону
- Зв'язкова радіостанція КВ діапазону
- Бортова автоматизована система контролю
- Узагальнена система вбудованого контролю і попередження екіпажа
- Апаратура реєстрації польотної інформації
- Бортова апаратура оповіщення про аварійні ситуації
- Система відео реєстрації
- Бортовий відеореєстратор
- Телевізійна камера переднього огляду
- Відеоконтролер
- Літаковий відповідач
- Система телекомандного наведення
- Оптико-електронна прицільна система контейнерного типу
БРЛС Н011 Барс
Тактико-технічні характеристики (для літака Су-30МКІ)
- Діапазон частот: Х (8 — 12 ГГц)
- Зона контролю:
- Електронне сканування:
- По азимуту: ± 3 — 10 °
- По куті місця: −14 — +40 °
- Механічне сканування:
- По азимуту: ± 70 °
- Електронне сканування:
- Кількість каналів приймача: 3
- Кількість цілей, що обробляються одночасно:
- Супроводжуваних: 15
- Обстрілюваних: 4
- Коефіцієнт шуму приймача: не більше 3 дБ
- Потужність передавача:
- Імпульсна: 4,5 кВт
- Середній: 1,5 кВт
- Підсвітки і наведення: 1 кВт
- Дальність виявлення цілей (не менше):
- «Винищувач»: 120—140 км
- «Залізничний міст»: 80-120 км
- «Група танків»: 40-50 км
- «Есмінець»: 120—150 км
- Максимальна роздільна здатність: 10 м
Варіанти та модифікації
- Су-30МК (модернізований, комерційний) — двомісний ударний літак, призначений для постачань на експорт. Спочатку створювався для ВПС Росії, але економічна криза змусила Міністерство оборони РФ відмовитися від закупівель літаків цього типу.
- Су-30МКА (модернізований, комерційний, алжирський) — версія Су-30МК для Алжиру.
- Су-30МКІ (модернізований, комерційний, індійський; Flanker-H) — версія Су-30МК для Індії.
- Су-30МКК (модернізований, комерційний, китайський; Flanker-G) — версія Су-30МК для Китаю.
- Су-30МК2 — вдосконалена версія Су-30МК. Ціна 50 млн. USD. На кінець лютого 2012 збудовано 130 екземплярів модифікації[5]. Експортується в Китай, Індонезію, В'єтнам, Венесуэлу та Уганду
- Су-30МКМ (модернізований, комерційний, малайзійська) — версія Су-30МК для Малайзії. Заснована на версії Су-30МКІ.
- Су-30МКВ (модернізований, комерційний, венесуельський) — версія Су-30МК2 для Венесуели.
- Су-30М2 — модернізований Су-30МК2, призначений для ВПС Росії.
- Су-30СМ — літак з планером Су-30МКІ(М), призначений для ВПС Росії. Обладнаний деяким іноземним устаткуванням, наприклад, індикатор на лобовому склі та двигунами АЛ-31ФП з керованим вектором тяги
- Су-30СМ2 — збільшено дальність виявлення та розпізнавання повітряних цілей. До складу озброєння додано нові високоточні засоби ураження повітряних, наземних та морських об’єктів на дальності кілька сотень кілометрів[6].
На експортних модифікаціях Су-30 широко застосовується обладнання іноземного виробництва — бортові комп'ютери, навігаційне устаткування і т. д. ОКБ «Сухой» співпрацює з постачальниками з Франції, Індії, Ізраїлю.
Бойове застосування
Інтервенція Росії в Сирію
У вересні 2015 року Росія вперше розгорнула винищувачі Су-30СМ на території аеропорту імені Басіля аль-Ассада у Латакії, Сирія. Щонайменше чотири Су-30СМ були зафіксовані на супутниковому знімку[7]. Наприкінці грудня 2015 року на авіабазі Хмеймім перебувало 16 Су-30СМ[8]. У рамках їхнього бойового розгортання вони забезпечували підсвітку цілей для бомбардувальників, які здійснювали авіаудари по групах повстанців.
Су-30СМ спочатку були призначені для супроводу російських штурмовиків та стратегічних бомбардувальників, але також виконували завдання з ударів по наземних цілях. 21 березня 2017 року повстанські сили розпочали новий наступ у провінції Хама; через кілька днів з'явилося відео, на якому Су-30СМ Повітряно-космічних сил Росії завдавав ударів по наземних цілях некерованими авіаційними ракетами у пікіруючій атаці проти повстанців.
3 травня 2018 року Су-30 Повітряно-космічних сил Росії зазнав аварії невдовзі після зльоту з авіабази Хмеймім, що призвело до загибелі обох членів екіпажу[9].
Прикордонні конфлікти між Індією та Пакистаном
У лютому 2014 року винищувач Су-30МКІ ПС Індії збив розвідувальний автоматичний дрейфуючий аеростат, що залетів з Пакистану.
27 січня 2016 року над індійським містом Бармер у штаті Раджастхан винищувач Су-30МКІ ВПС Індії збив розвідувальний автоматичний дрейфуючий аеростат, що залетів з Пакистану. Для ураження цілі було витрачено 97 30-мм снарядів, уламки були ідентифіковані як аеростат американського виробництва, що належав Пакистану[10].
Під час прикордонного конфлікту між Індією та Пакистаном у лютому 2019 року, 27 лютого 2019 року, відбувся повітряний бій між групою ПС Індії та ПС Пакистану. З боку ПС Індії у бою брали участь вісім винищувачів, зокрема чотири Су-30МКІ, з боку ПС Пакистану — 24 літаки. Су-30 у цьому бою не зазнали втрат і не здобули перемог[11].
4 березня 2019 року над індійським містом Біканер-Ніл у штаті Раджастхан винищувач Су-30МКІ ПС Індії збив безпілотний літальний апарат, що залетів з Пакистану[12].
Російсько-українська війна (2014—2022)
25 листопада 2018 року МБАКи «Бердянськ», «Нікополь» та рейдовий буксир «Яни Капу» здійснювали плановий перехід з порту Одеси до порту Маріуполь Азовського моря. Буксир «Яни Капу» зазнав тарану з боку російського прикордонного корабля «Дон». Близько 20:10 (за київським часом) катери були атаковані ЗС та ФСБ РФ під час відходу на місце базування. Катери зазнали вогневого ураження та втратили можливість самостійно продовжувати рух. У результаті, близько 20:50 (за київським часом), катери разом з екіпажем були захопленні спецпідрозділами ФСБ Росії.
За офіційними російськими даними до атаки на українські катери були залучені вертольоти Ка-52. Так, гелікоптер Ка-52 здійснив переслідування та в нейтральних водах зупинив малий броньований артилерійський катер «Нікополь», до якого підійшов малий протичовновий корабель Чорноморського флоту РФ «Суздалец»[13]. Перед тим з вертольота було випущено по українських кораблях дві некеровані ракети. Окрім вертольотів, за даними Служби безпеки України, до атаки з повітря був залучений винищувач Су-30, який так само здійснив бойове застосування двох ракет проти українських кораблів[14].
Російське вторгнення в Україну (з 2022)
28 лютого речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат повідомляв, що ворожі Су-30 та Су-35 ведуть маневри над Чорнобильською АЕС та здійснюють звідти обстріли, щоб українські війська не могли бити по ним у відповідь, адже збиття літака над АЕС може призвести до екологічної катастрофи[15].
Су-30 неодноразово застосовувались для нанесення авіаційно-бомбових ударів по території України та зокрема по цивільним об'єктам, далі наведено лише окремі випадки:
- 31 травня Су-30СМ завдав удару по Сумщині, про деталі не повідомляється[16];
- 2 червня близько 00:10 Су-30 завдав 4 авіаційно-бомбових удари по селищу Краснопілля на Сумщині. Пошкоджено 6 домоволодінь, та два транспортні засоби. Поранення отримало подружжя пенсіонерів: 82-річний чоловік та 80-річна дружина[17];
- 9 червня два Су-34 та один Су-30 вилетіли з району Мозиря (Білорусь) та ракетами Х-59 завдали удару по Житомирщині[18];
- 2 липня винищувач Су-30 вдарив ракетою Х-31 по Білгород-Дністровському району, жертви відсутні[19].
В серпні 2022 року під час контрнаступу на Харківщині на околицях міста Ізюм українські військові виявили уламки російського Су-30СМ який мав бортовий номер 62 «Червоний» та реєстраційний номер RF-81773. На поширених фото видно майже неушкоджену частину комплексу радіоелектронної боротьби САП-518 «Регата» (також відомий як «Хибины-У»)[20]. На збитому літаку також була підвішена ракета «повітря — повітря» Р-73[21].
В середині серпня 2023 року поблизу захоплених раніше бурових платформ «Чорноморнафтогаз» відбулось бойове зіткнення між українськими військовими на чотирьох катерах та російським винищувачем Су-30. Інцидент був знятий з певної відстані з українського БПЛА. Російський літак невдало намагався уразити українські катери з гарматного та ракетного озброєння, та ці спроби були припинені пострілом ПЗРК, внаслідок якого літак зазнав ушкодження[22].
13 липня 2024 року російський безпілотник «Шахед» без дозволу вторгся у повітряний простір Білорусі. На перехоплення дрону було піднято білоруський винищувач Су-30. У результаті дрон впав на заході Білорусі, за 60 миль на захід від Мінська[23].
Битва за острів Зміїний
7 травня російський винищувач Су-30СМ збив гелікоптер Мі-14 морської авіації України. За штурвалом цього гелікоптера загинув Герой України (посмертно), полковник Ігор Бедзай[24].
2 липня головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний опублікував відео датоване 1 липня, на якому видно, що Су-30 росіян намагається знищити покинуте на острові Зміїний обладнання, після втечі з нього 30 червня. З чотирьох бомб по острову влучила лише одна. За повідомлення головнокомандувача, бомбардування відбувалось фосфорними бомбами, літак злітав з кримського аеродрому Бельбек[25].
Знищені під час російсько-Української війни
Станом на 20 квітня 2026 року редактори Oryx Blog знайшли фото чи відео підтвердження безповоротної втрати Росією 17 літаків Су-30СМ[26].
Су-30 у символіці
Зображення падаючого Су-30 є центральною частиною нагрудного знаку Збройних Сил України «За знищення ворожої авіаційної техніки»[27]. Також силует Су-30 присутній на нарукавній відзнаці Збройних Сил України «За знищення ворожої авіаційної техніки». Обидві відзнаки встановлені у травні 2022 року[28].

Оператори

Росія
- Повітряні сили Російської Федерації — близько 80 Су-30СМ, 19 Су-30М2 та 4+ Су-30СМ2 на озброєнні, станом на 2025 рік[29].
- Авіація ВМФ РФ — близько 17 Су-30СМ та 8+ Су-30СМ2 на озброєнні, станом на 2025 рік[30].
Ангола — 12 Су-30К на озброєнні, станом на 2025 рік[31].
Алжир — 59 Су-30МКА на озброєнні, станом на 2025 рік[32].
- Перші два літаки поставлені замовнику в грудні 2007 року. Контракт був підписаний у лютому 2006 року, парафований в березні 2006 року[33]. Станом на червень 2008 року поставлено 8 літаків (чотири — у 2007 році[34], по два літаки — у березні та червні 2008 року[35]). У липні 2010, під час проведення авіафорума «Фарнборо-2010», з'явилася інформація про укладення контракту з Алжиром на поставку ще 16 Су-30МКА до 2012 року,[36] довівши загальне число літаків до 44.
Білорусь — 8 Су-30СМ та 4 Су-30СМ2 на озброєнні, станом на серпень 2025 року[37][38]. (Отримано 4 Су-30СМ у листопаді 2019 року та 4 Су-30СМ у 2024 році. Приблизно по 2 винищувача Су-30СМ2 отримано 27 травня та 16 серпня 2025 року[39][38]).
Венесуела — 21 Су-30МКВ на озброєнні, станом на 2025 рік[40].
- Рішення про купівлю літаків було ухвалене після того, як пара Су-30 зробила безпосадковий політ з Росії до Венесуели і назад (з кількома дозаправленнями в повітрі і єдиною посадкою в Росії). Перші два літаки були поставлені в грудні 2006 року, 8 літаків було поставлене протягом 2007 року, 14 поставлені в кінці липня — початку серпня 2008 року. У цей час всі 24 винищувачі надійшли в розпорядження ВПС Венесуели.

Вірменія: У лютому 2019 року стало відомо, що Вірменія замовила для потреб національних повітряних сил чотири багатоцільові винищувачі Су-30СМ. В грудні того ж року літаки були доставлені до Вірменії, їх пунктом дислокації стала авіабаза «Шира» в місті Гюмрі. Проте, за словами прем'єр-міністра Ніколи Пашиняна літаки були придбані без боєприпасів[42]. Станом на 2025 рік ПС Вірменії мають 4 Су-30СМ на озброєнні[43]
Індія: 262 Су-30МКІ, станом на 2024 рік[44][45].
Індонезія — два Су-30МК і 9 Су-30МК2, станом на 2024 рік[46]. Винищувачі Су-30 ВПС Індонезії дислоковані на авіабазі Хасануддін[47][48].
Казахстан — 29 Су-30СМ на озброєнні, станом на 2025 рік[37].
КНР — Повітряні сили Китайської Народної Республіки мають 73 Су-30МКК, 24 Су-30МК2 на 2024 рік[49]
Малайзія — 18 Су-30МКМ (технічний стан деяких під сумнівом), станом на 2024 рік[50]. Су-30 отримав перемогу в тендері на постачання літаків ПС Малайзії, перемігши в тому числі і американський F-18. Контракт на постачання 18 винищувачів на загальну суму 900 млн доларів США був підписаний 5 серпня 2003 року. На початок червня 2009 року поставлені 12 винищувачів Су-30МКМ[51] Частиною договору також було те, що Росія організовує політ малазійського космонавта на МКС.
Уганда — 6 Су-30МК2 на озброєнні, станом на 2025 рік[52].
Індія
Після тривалих переговорів Індія замовила 50 літаків Су-30МКІ, оснащених новими двигунами АЛ-31ФП і поліпшеною авіонікою. Також Індія отримала ліцензію на виробництво додаткових 140 винищувачів до 2020 року, на 2009 рік 98 СУ-30МКІ, на 2010[53]:362 У 2007 році були передані 18 винищувачів Су-30МКІ замість поставлених у 1997—1999 роках Су-30К. Постачання одних літаків замість інших пов'язана з неможливістю модернізації Су-30К до рівня Су-30МКІ. У 2008 році повинна початися реалізація програми ліцензійного складання партії з 40 літаків Су-30МКІ вартістю 1,5 млрд доларів. З цієї партії 20 Су-30МКІ будуть поставлені в Індію вже облітаними, 15 — зібраними повністю, але не облітаними, а решта 5 будуть поставлені «по другій фазі»[34].
Станом на 2019 рік на озброєнні індійської армії стоїть близько 240 винищувачів Су-30МКІ, що робить його наймасовішим у ВПС Індії[45].
Починаючи з 2009 року близько десяти літаків Су-30 в індійській версії було втрачено з різних причин. Зокрема до основних відносять низьку підготовку індійських льотчиків, а також низьку якість винищувачів російського виробництва та зібраних в Індії за ліцензією[45].
Аварії та катастрофи
Втрати РФ
| № | дата | приналежність | місце | жертви | подробиці |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | 12.06.1999 | — | Падіння тяги в двигунах[54]. | ||
| 2 | 22.07.2003 | — | «Складання» передньої стойки шасі на ЗПС, дані про причини аварії суперечливі[55]. | ||
| 3 | 26.07.2006 | — | Розбився під час випробувань[56]. | ||
| 4 | 28.02.2012 | — | Неполадки в системі керування при зльоті, пожежа в правому двигуні під час прискорення, відмова систем керування літаком[5]. | ||
| 5 | 03.05.2018 | 2 загиблих | Су-30СМ при наборі висоти після зльоту з авіабази «Хмеймім» впав у Середземне море, ймовірно технічна несправність або потрапляння птаха в двигун[57]. | ||
| 6 | 22.09.2020 | — | Су-30М2 ВПС РФ був збитий вогнем іншого російського Су-35 під час навчально-тренувального польоту, впав і розбився[58]. | ||
| Втрати під час вторгнення в Україну | |||||
| 7 | 25.02.2022 | — | Знищений ракетним ударом на аеродромі[59][60]. | ||
| 8 | 05.03.2022 | 2 полонених | Літак Су-30СМ б\н 45, RF-33787 "Іркутськ". Летів на розвідку на Миколаївщину, але був збитий після влучання двох ракет[61][62]. | ||
| 9 | 13.03.2022 | — | Літак RF-81771 був збитий в бою[63][64]. | ||
| 10 | 15.03.2022 | — | Збитий розрахунком ЗРК Бук[65][66][67]. | ||
| 11 | 16.03.2022 | — | Збитий з землі[68][69]. | ||
| 12 | 09.08.2022 | — | Щонайменше 5 Су-30СМ були знищені внаслідок удару ЗСУ по аеродрому Новофедорівка 09.08.22[70][71][72]. | ||
| 13 | — | ||||
| 14 | — | ||||
| 15 | — | ||||
| 16 | — | ||||
| 17 | 07.09.2022 | — | Збитий з ПЗРК[73]. | ||
| 18 | 12.09.2022 | — | Уламки літака RF-81773 знайдені 12.09.2022[74]. | ||
| 19 | 23.10.2022 | 2 загиблих | За попередніми даними, Су-30СМ під час випробувального польоту увійшов у пікірування і впав на житловий двоповерховий будинок[75]. | ||
| 20 | 12.08.2023 | 2 загиблих | Су-30СМ російського виробництва розбився під час виконання планового навчально-тренувального польоту, технічна несправність[76]. | ||
| 21 | 19.05.2024 | — | Українські дрони успішно атакували аеродром у станиці Кущівська Краснодарського краю, виведено з ладу винищувач Су-30[77]. | ||
| 22 | 10.09.2024 | 2 загиблих | Збитий з ПЗРК o 23:49 під час проведення операції ССО над однією з газовидобувних платформ, 11 вересня на місці його зникнення тривали рятувально-пошукові роботи[78][79]. | ||
| 23 | 23.04.2025 (орієнтовно) |
— | Згідно повідомлення ГУР МО України багатоцільовий винищувач Су-30СМ (борт.ном. 35) знищений в результаті підпалу на території аеродрому «Ростов-на-Дону Центральний»[80][81]. | ||
| 24 | 02.05.2025 | — | 2 травня 2025 року спецпідрозділом ГУР МО України у взаємодії з СБУ та Силами оборони України у Чорному морі було збито російський Су-30. Удар здійснили воїни спецпідрозділу ГУР МО України Group 13 ракетою AIM-9 з безпілотного катера «Magura V7». Це перший в історії випадок зі знищенням реактивного винищувача морським дроном[82]. | ||
| 25 | 02.05.2025 | 2 загиблих | 2 травня 2025 року спецпідрозділом ГУР МО України у взаємодії з СБУ та Силами оборони України у Чорному морі було збито другий протягом доби російський Су-30. Удар здійснено ракетою AIM-9 з безпілотного катера «Magura V7»[83][84]. | ||
| 26 | 30.06.2025 | — | Далекобійний дрон UJ-26 «Бобер» уразив російський винищувач Су-30. Безпілотник прорвався на військовий аеродром у Саках та влучив неподалік винищувача[85]. | ||
| 27 | 04.08.2025 | — | За даними Служби Безпеки України безпілотники ЦСО «А» «завітали» на військовий аеродром «Саки» в тимчасово окупованому Криму. Внаслідок удару повністю знищено літак Су-30СМ, ще один – пошкоджено[86]. | ||
| 28 | |||||
| 29 | 14.08.2025 | — | За повідомленням ВМС ЗС України засобами розвідки ВМС отримано радіоперехоплення про втрату зв’язку з літаком російських загарбників Су-30СМ, який виконував завдання південно-східніше острова Зміїний. На поверхні моря виявили уламки літака, пілотів поки не знайдено[87]. | ||
| 30 | 17.10.2025 | — | У ніч проти 17 жовтня російська протиповітряна оборона знищила власний винищувач Су-30СМ, повідомив речник Військово-морських сил України Дмитро Плетенчук. За його словами, літак виконував завдання з перехоплення українських безпілотників. Екіпажу вдалося катапультуватися[88]. | ||
| 31 | 13.11.2025 | 2 загиблих | У Прионезькому районі Республіки Карелія винищувач Су-30СМ зазнав аварії неподалік від Петрозаводська. За попередніми даними, літак впав у лісовій місцевості поблизу міського аеропорту. На борту перебували двоє членів екіпажу[89]. | ||
| 32 | 21.12.2025 | — | У ніч з 20 на 21 грудня 2025 року на російському військовому аеродромі під ліпєцком спалахнула пожежа — горіли два ворожі дороговартісні винищувачі Су-30. Один з бортів ідентифіковано як Су-30СМ червоний “82” [90]. | ||
| 33 | |||||
| 34 | 03.04.2026 | — | У тимчасово окупованому Криму під час тренувального польоту розбився винищувач Су-30. Причина — пожежа двигуна. За інформацією Міністерства оборони РФ екіпаж катапультувався, жертв немає[91]. | ||
Втрати інших країн
| № | дата | приналежність | місце | жертви | подробиці |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | 30.04.2009 | 1 загиблий | збій у системі керування під час тренувального польоту на висоті 6 км[92] | ||
| 2 | 13.12.2011 | — | відмови в электронній системі керування[93] | ||
| 3 | 19.02.2013 | — | технічна несправність[94] | ||
| 4 | 14.10.2014 | — | технічна несправність[95] | ||
| 5 | 19.05.2015 | — | технічна несправність[96] | ||
| 6 | 17.09.2015 | 2 загиблих | літак розбився при плановому патрулюванні кордону з Колумбією[97] | ||
| 7 | 24.06.2016 | Південнокитайське море | 1 загиблий | літак розбився під час польоту, згодом зазнав катастрофи рятувальний гелікоптер який шукав пілотів[98] | |
| 8 | 15.03.2017 | — | плановий політ, літак впав при заході на посадку[99] | ||
| 9 | 23.05.2017 | 2 загиблих | плановий політ[100] | ||
| 10 | 27.06.2018 | — | технічна несправність[101] | ||
| 11 | 09.08.2019 | — | Су-30МКІ російського виробництва розбився під час виконання планового навчально-тренувального польоту[45] | ||
| 12 | 16.10.2019 | 2 загиблих | Cу-30 російського виробництва розбився під час набору висоти[102] | ||
| 13 | 02.07.2023 | 1 загиблий | винищувач зіткнувся під час польоту зі зграєю птахів[103] | ||
| 14 | 04.06.2024 | — | під час льотних випробувань у Державній аерокосмічній та оборонній компанії Hindustan Aeronautics Limited, де літак Су-30MKI перебував на капітальному ремонті[104] | ||
| 15 | 07.05.2025 | — | відомо про збитий літак Су-30МКІ у ході військових сутичок із Пакистаном[105] | ||
| 16 | 25.02.2026 | — | під час виконання навчально-тренувальних польотів зазнав аварії винищувач[106] | ||
| 17 | 05.03.2026 | 2 загиблих | літак Су-30МКІ розбився під час польоту[107] |
- В ЗМІ також згадується декілька аварій цього літака в ПС КНР, але точних даних про них нема.
Тактико-технічні характеристики літака
Дані для літака СУ-30 взяті з KnAAPO[108], Sukhoi[109], Gordon and Davison[110], deagel.com[111], airforce-technology.com[112]
Технічні характеристики

- Екіпаж: 2 особи
- Довжина: 21,9 м
- Розмах крила: 14,7 м
- Висота: 6,36 м
- Площа крила: 62 м²
- Маса порожнього: 17 700 кг
- Нормальна злітна маса: 24 900 кг
- Максимальна злітна маса: 34 500 кг
- Маса палива у внутрішніх баках: 9400/5200 кг повний/неповний варіант заправки
- Силова установка: 2 × ТРДДФ АЛ-31ФП
- Безфорсажна тяга: 2 × 74,5 кН
- Форсажна тяга: 2 × 122,6 кН
Льотні характеристики
- Максимальна швидкість:
- на великій висоті: M=2 (2120 км/год на висоті 12000 м)
- на малій висоті 200 м: M=1,13 (1350 км/год)
- Дальність польоту:
- у землі: 1270 км
- на висоті: 3000 км
- бойовий радіус: 1500 км
- Практична стеля: 17 300 м
- Швидкопідйомність: 230 м/с
- Навантаження на крило: 401 кг/м² (532 кг/м² при максимальній злітній масі)
- Тягооснащеність: 1 з 56% внутрішнього палива (0,86 з повним паливом)
- Максимальне експлуатаційне перевантаження: +9,0 g
Озброєння
- Стрілецько-гарматне: 1×30 мм авіаційна гармата ГШ-30-1, 150 сн.
- Точки підвісу: 12
- Бойове навантаження: 8 000 кг
- Керовані ракети:
- Некеровані ракети:
- Бомби:
- Некеровані бомби:
- ФАБ-250М-54/М-62
- ФАБ-500М-54/М-62
- РБК-500
- ОФАБ-100-120
- ОФАБ-250-270
- ОДАБ-500ПМ
- Кориговані бомби:
- Некеровані бомби:
Авіоніка
- РЛС: Н011 Барс
- Оптико-електронний комплекс: ОЭПС-27
- Шоломна система індикації: «Щілина-3УМ» (рос. «Щель-3УМ»)
- Оптико-локаційна станція: ОЛС-30
Примітки
- ↑ Sharma, Suman. "Aircraft deals with friend Russia costing dear." [Архівовано 20 серпня 2010 у Wayback Machine.] Dnaindia.com, 17 August 2010. Retrieved 16 December 2010.
- ↑ "Strategic Command to acquire 40 nuclear capable fighters." [Архівовано 17 жовтня 2010 у Wayback Machine.] Hindustan Times, 12 September 2010. Retrieved 20 December 2010.
- ↑ а б в г д е ж и Су-30. Уголок Неба (рос.). Процитовано 11 липня 2025.
- ↑ Thales і Safran прокоментували обслуговування їх приладів на російських винищувачах у Казахстані. Мілітарний. Процитовано 10 липня 2025.
- ↑ а б Interfax: Су-30 разбился на Дальнем Востоке
- ↑ У Росії виготовили нові Су-30СМ2 та Як-130 (укр.). Процитовано 24 листопада 2022.
- ↑ Su-30SM fighters in Syria for war. AirForceWorld.com. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 21 вересня 2015. [Архівовано 2015-09-25 у Wayback Machine.]
- ↑ Cencoti, David (22 грудня 2015). These photos of everyday life at Hmeymim say a lot about the Russian Air Force operations in Syria. The Aviationist. Архів оригіналу за 23 грудня 2015. Процитовано 23 грудня 2015.
- ↑ Russian Su-30SM Fighter Jet Crashed off the Syrian Coast Killing Its Crew. Архів оригіналу за 8 травня 2018. Процитовано 8 травня 2018.
- ↑ IAF Jet Fired 97 Rounds to Shoot Down Ballo From PAK Sources. Rahul Singh. Hindustan Times. January 28, 2016. Архів оригіналу за 7 березня 2019. Процитовано 7 березня 2019.
- ↑ No proof India shot down Pakistan F-16. Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 5 березня 2019.
- ↑ Indian Sukhoi-30 shoots down Pakistani drone in Bikaner sector. Архів оригіналу за 7 березня 2019. Процитовано 7 березня 2019.
- ↑ Агресія Росії в Керченській протоці: ФСБ надала власну версію. OBOZREVATEL INCIDENT (укр.). 26 листопада 2018. Процитовано 5 березня 2022.
- ↑ СБУ отримала нові беззаперечні докази агресивного збройного нападу РФ на кораблі Військово-Морських Сил України (відео). Служба Безпеки України. 29 листопада 2018.
- ↑ Цензор.НЕТ. Літаки РФ ведуть обстріли з неба над ЧАЕС і ЗАЕС, щоб їх не збили, - Повітряні сили. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 2 липня 2022.
- ↑ РФ завдала авіаудар по українських військах на Сумщині. glavcom.ua (укр.). Процитовано 2 липня 2022.
- ↑ Обстріл Краснопільскої громади на Сумщині: є поранені. 02.06.2022.
- ↑ Оперативна ситуація на фронті (укр.), процитовано 2 липня 2022
- ↑ РФ знову вдарила ракетами по базі відпочинку на узбережжі Одеської області – ОК "Південь". www.unian.ua (укр.). Процитовано 2 липня 2022.
- ↑ Рашисти так стрімко тікали з Харківщини, що залишили "підказку" для кращого знищення їх Су-30СМ (фото). Defense Express. 13 вересня 2022.
- ↑ Joseph Trevithick (12 вересня 2022). Ukraine Just Captured One Of Russia’s Most Capable Aerial Electronic Warfare Pods. The War Zone. The Drive.
- ↑ У ГУР показали епізод з відбиттям атаки Су-30 у районі "Вишок Бойка" і знову засвітили невідомий "стелс-дрон" (відео). Defense Express. 23 серпня 2023.
- ↑ Institute for the Study of War.
- ↑ Martirosyan 1, Ruslan. Первое видео реального воздушного боя между Су-30СМ и вертолетом. Naked Science. Процитовано 3 липня 2022.
- ↑ російські Су-30 завдали авіаудару по острову Зміїний. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 2 липня 2022.
- ↑ Attack On Europe: Documenting Equipment Losses During The 2022 Russian Invasion Of Ukraine. Oryx Blog. 24 лютого 2022. Процитовано 20 квітня 2026.
- ↑ Нагрудний знак, 2022.
- ↑ Почесні та памятні нагрудні знаки Головнокомандувача ЗСУ. Міністерство оборони України. Процитовано 8 жовтня 2023.
- ↑ IISS, 2024, p. 188.
- ↑ IISS, 2025, p. 187.
- ↑ IISS, 2025, p. 454.
- ↑ IISS, 2025, p. 330.
- ↑ Иркутский авіазавод поставив у Алжир два перші винищувача Су-30МКА. avia.ru. 25 грудня 2007. Архів оригіналу за 31 травня 2012. Процитовано ???.
- ↑ а б http://www.vpk-news.ru/article.asp?pr_sign=archive.2008.220.articles.defence_01 [Архівовано 9 квітня 2008 у Wayback Machine.] Газета «Військово-промисловий кур'єр»
- ↑ Іркутський авіазавод відправив до Алжиру два винищувачі Су-30МКА. avia.ru. 2 червня 2008. Архів оригіналу за 31 травня 2012. Процитовано ???. [Архівовано 2012-07-16 у Archive.is]
- ↑
В'єтнам та Алжир купили 36 російських винищувачів. lenta.ru. 21.07.2010. Архів оригіналу за 08.02.2012. Процитовано 21 липня 2010.
Другий контракт, за словами Фоміна, передбачає постачання Алжиру 16 Су-30МКА в 2011-2012 роках. В кінці 2009 року завершилася поставка Алжиру 28 замовлених в 2006 році винищувачів Су-30МКА. Частина цих літаків була передана країні замість забракованої ВПС Алжиру партії МіГ-29
- ↑ а б IISS, 2024, p. 177.
- ↑ а б Білорусь отримала додаткові два винищувачі Су-30СМ2. Мілітарний. Процитовано 16 серпня 2025.
- ↑ Білорусь отримала нові винищувачі Су-30СМ2. Мілітарний. Процитовано 25 травня 2025.
- ↑ IISS, 2025, p. 439.
- ↑ IISS, 2025, p. 310.
- ↑ Люксіков Михайло (21 березня 2021). Вірменія придбала російські Су-30 без боєприпасів – Пашинян. Український мілітарний портал.
- ↑ IISS, 2025, p. 169.
- ↑ IISS, 2024, p. 269.
- ↑ а б в г В Індії впав Су-30 російського виробництва. Український мілітарний портал. 9 серпня 2019.
- ↑ IISS, 2024, p. 275.
- ↑ Індонезія візьме позику на закупівлю шести винищувачів «Сухого»
- ↑ Індонезія отримала перші винищувачі Су-30МК2
- ↑ IISS, 2024, p. 260.
- ↑ IISS, 2024, p. 293.
- ↑ Королівські ВПС Малайзії очікують отримання останньої партії Су-30мкм[недоступне посилання]
- ↑ IISS, 2025, p. 506.
- ↑ International Institute for Strategic Studies. The Military Balance 2010 (англ.). Т. 110. Taylor & Francis Group.
- ↑ Авария Су-30МК в Ле Бурже-99 / Su-30MK crash at Paris Air Show (укр.), процитовано 4 липня 2023
- ↑ По одній версії: — «стійка шасі зламалася при старті… після приземлення». По іншій версії вона зламалася під час розгону літа по смузі перед зльотом. Див: В районе Анапы потерпел аварию истребитель Су-30, а також Newa.Ru: В районе Анапы потерпел аварию истребитель Су-30. Міністерство Оборони РФ заявило, що «аварія сталася виключно з вини пілота, котрий після приземлення під час руління літака помилково натиснув не той тумблер»: RIA.ru: Катастрофы истребителя Су-30 в России. Справка
- ↑ РИА-Новости: В подмосковном Жуковском произошла авария самолета Су-30
- ↑ В Сирии разбился российский истребитель, два летчика погибли. BBC News Русская служба (рос.). Процитовано 5 березня 2022.
- ↑ Росія судитиме свого льотчика Су-35, який збив російський Су-30. 03.11.2021
- ↑ Ukraine reportedly strikes Russian airbase. Janes.com (англ.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 14 березня 2022.
- ↑ ГРОМ. Telegram. Процитовано 7 листопада 2022.
- ↑ На Миколаївщині взяли в полон пілота збитого Су-30СМ. Мілітарний (рос.). Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022.
- ↑ Повернись живим - Збита російська «сушка» допоможе ЗСУ... www.facebook.com (укр.). Процитовано 5 жовтня 2022.
- ↑ Журавель, Дмитро (13 березня 2022). ЗСУ збили черговий літак окупантів над Харківщиною (ВІДЕО). ШоТам (укр.). Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022.
- ↑ @uaweapons (18 серпня 2022). https://twitter.com/uaweapons/status/1560293319703670784 (Твіт) (укр.). Процитовано 19 серпня 2022 — через Твіттер.
- ↑ Під Харковом збили ще один літак зс рф / Под Харьковом сбили еще один самолёт вс рф / СтопКор (укр.), архів оригіналу за 17 березня 2022, процитовано 17 березня 2022
- ↑ @ukraine_af (20 березня 2022). https://twitter.com/ukraine_af/status/1505486035186331650 (Твіт) (укр.). Архів оригіналу за 5 квітня 2022. Процитовано 5 квітня 2022 — через Твіттер.
- ↑ Oryx. List Of Aircraft Losses During The 2022 Russian Invasion Of Ukraine. Oryx. Архів оригіналу за 23 квітня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
- ↑ Oryx. List Of Aircraft Losses During The 2022 Russian Invasion Of Ukraine. Oryx. Архів оригіналу за 23 квітня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
- ↑ List Of Aircraft Losses During The 2022 Russian Invasion Of Ukraine. Архів оригіналу за 28 березня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
- ↑ Ukraine Weapons Tracker [@uaweapons] (9 серпня 2022). https://mobile.twitter.com/uaweapons/status/1557080196011941889 (Твіт) (англ.). Процитовано 10 серпня 2022 — через Твіттер.
#Ukraine: New footage from the ground at the Russian airbase in Novofedorivka, #Crimea, shows that at least 1 Su-24M attack aircraft was totally destroyed due to a "violation of fire safety requirements". The real reason for the catastrophic explosions today is currently unknown.
- ↑ https://twitter.com/i/web/status/1557475072306208768. Twitter (укр.). Процитовано 11 серпня 2022.
{{cite web}}: Зовнішнє посилання в(довідка)|title= - ↑ @uaweapons (10 серпня 2022). https://mobile.twitter.com/uaweapons/status/1557445569278345216 (Твіт) (укр.). Процитовано 11 серпня 2022 — через Твіттер.
- ↑ @uaweapons (7 вересня 2022). https://mobile.twitter.com/uaweapons/status/1567464762098814983 (Твіт) (укр.). Процитовано 7 вересня 2022 — через Твіттер.
- ↑ У районі Ізюма знайшли уламки російського Су-30СМ. Мілітарний. 12 вересня 2022. Архів оригіналу за 26 грудня 2024. Процитовано 15 лютого 2025.
- ↑ У Росії військовий літак впав на житловий будинок. 23 жовтня 2022.
- ↑ У Росії розбився винищувач Су-30 (укр.). 12 серпня 2023. Процитовано 12 серпня 2023.
- ↑ На Кубані знищено літак групи «Русские Витязи». Мілітарний (укр.). Процитовано 26 травня 2024.
- ↑ Біля Севастополя зник російський Су-30. Мілітарний (укр.). Процитовано 11 вересня 2024.
- ↑ Ракети, катери та винищувачі: Сили оборони провели операцію в Чорному морі та збили ворожий літак. 11.09.2024, 19:22
- ↑ ГУР повідомило про знищення Су-30СМ на аеродромі у Ростові-на-Дону. // Автор: Ярослава Прадід, 24.04.2025, 19:35
- ↑ Сили спротиву знищили багатоцільовий винищувач Су-30СМ просто на аеродромі рф. ВІДЕО. 24.04.2025, 19:59
- ↑ Вперше у світі ― воїни ГУР ударом з морського дрона Magura знищили ворожий бойовий літак. gur.gov.ua. Процитовано 3 травня 2025.
- ↑ У Криму знищено ще один російський літак, другий за добу, - Зеленський. // Автор: Катерина Черновол. 03.05.2025, 21:51
- ↑ Подробиці ліквідації двох російських літаків з борту безпілотника повідомив Буданов. 04.05.2025, 19:44
- ↑ Дрони ГУР уразили російський винищувач та ЗРК в Криму. Мілітарний (укр.). Процитовано 1 липня 2025.
- ↑ Нова спецоперація СБУ: безпілотники Служби вразили 5 російських винищувачів на аеродромі Саки, один літак знищено повністю.
- ↑ ВМС ЗСУ: російський літак впав у районі Зміїного. Процитовано 14 серпня 2025.
- ↑ Російська ППО збила над Кримом власний СУ-30СМ - речник ВМС ЗСУ. Мілітарний. Процитовано 17 жовтня 2025.
- ↑ У Карелії розбився російський винищувач Су-30 — пілоти загинули. Мілітарний. Процитовано 14 листопада 2025.
- ↑ Уражено ворожі винищувачі Су-30 та Су-27 ― відео та деталі унікальної операції ГУР в ліпєцку. gur.gov.ua. Процитовано 22 грудня 2025.
- ↑ Російський Су-30 розбився в окупованому Криму. Мілітарний. Процитовано 3 квітня 2026.
- ↑ Rajasthan: IAF's SU-30 MKI crashes, one pilot dead. India Today (англ.). Процитовано 4 липня 2023.
- ↑ Air Force's Sukhoi jet crashes near Pune, pilots safe. NDTV.com. Процитовано 4 липня 2023.
- ↑ Incident Sukhoi Su-30MKI Flanker-H , 19 Feb 2013. aviation-safety.net. Процитовано 4 липня 2023.
- ↑ IAF's fighter plane Sukhoi 30 crashes in Pune, both pilots eject safely. India Today (англ.). Процитовано 4 липня 2023.
- ↑ IAF Sukhoi SU-30 jet crashes in Assam; pilots safe. India Today (англ.). Процитовано 4 липня 2023.
- ↑ В Венесуэле разбился истребитель Су-30
- ↑ Vietnam confirms crashes of SU-30 fighter jet, CASA aircraft - Xinhua | English.news.cn. www.xinhuanet.com. Процитовано 20 жовтня 2023.
- ↑ Міністр оборони країни Манохар Паррікар заявив, що придбання основної частини парку індійських бойових літаків у Росії було стратегічною помилкою, оскільки російські машини зарекомендували себе як непотріб і баласт ВПС Індії [1][недоступне посилання]
- ↑ Accident Sukhoi Su-30 MKI , 23 May 2017. aviation-safety.net. Процитовано 4 липня 2023.
- ↑ Indian Su-30MKI fighter jet crashed during a test flight. Defence Blog. 27 червня 2018.
- ↑ Accident Sukhoi Su-30MK2V 0457,. aviation-safety.net. Процитовано 4 жовтня 2023.
- ↑ У Венесуелі розбився винищувач Су-30 - Мілітарний. mil.in.ua. Процитовано 4 липня 2023.
- ↑ В Індії розбився винищувач Су-30 російського виробництва. // Автор: Софія Рожик. 04.06.2024, 15:27
- ↑ Pakistan Shows Evidence of Indian Su-30MKI and Rafale Takedown in Dogfight | Defense Express. en.defence-ua.com (англ.). Процитовано 14 травня 2025.
- ↑ Су-30СМ: У Казахстані розбився винищувач. Militarnyi. Процитовано 26 лютого 2026.
- ↑ 2 Air Force Pilots Killed In Sukhoi Su-30 Crash In Assam.
- ↑ The Su-30MK multipurpose double-seat fighter. knaapo. 2008. Архів оригіналу за 24 квітня 2008. Процитовано 3 серпня 2019. [Архівовано 2008-04-24 у Wayback Machine.]
- ↑ Su-30MK: Aircraft performance. Sukhoi. Архів оригіналу за 16 липня 2011. Процитовано 3 липня 2011. [Архівовано 2011-07-16 у Wayback Machine.]
- ↑ Gordon; Davison, 2006, pp. 92, 95—96.
- ↑ Su-30. www.deagel.com. Архів оригіналу за 27 березня 2018. Процитовано 24 березня 2018.
- ↑ Su-30M Flanker-H Air-Superiority Fighter – Airforce Technology. Архів оригіналу за 3 жовтня 2005. Процитовано 24 березня 2018.
Посилання
- Су-30 — комерційно успішний і багатофункціональний винищувач Росії // Мілітарний
- Su-30 // milavia.net
- Sukhoi Flankers – The Shifting Balance of Regional Air Power // Air Powr Australia
Література
- International Institute for Strategic Studies (13 лютого 2024). The Military Balance 2024 (англ.). Taylor & Francis. ISBN 978-1-040-05115-3.
- The Military Balance 2025 / IISS. — London : Taylor & Francis, 2025. — 530 p. — ISBN 9781041049678.
- Gordon, Yefim; Davison, Peter. Sukhoi Su-27 Flanker. — North Branch, MN : Speciality Press, 2006. — ISBN 978-1-58007-091-1.

.jpg)


.jpg)


.jpg)
.jpg)