ФАБ-250

ФАБ-250 М-62
ФАБ-250 М-62
ТипАвіабомба загального (стандартного) призначення
Походження СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Історія виробництва
ВиготовленняМ-46: 1946–?
М-54: 1954 — по т.ч.
М-62: 1962 — по т.ч.
ВаріантиКАБ-250
Характеристики
Вага250 кг
Довжина1,92 м
Діаметр0,3 м
НаповненняТротил
Вага наповнення100 кг
ФАБ-250 у Вікісховищі

ФАБ-250 — 250 кілограмова бомба загального призначення з осколково-фугасною бойовою частиною, яка в основному використовується ВПС Росії, колишніми радянськими республіками та країнами-замовниками. Боєприпас дуже поширений у Третьому світі та використовується в багатьох конфліктах в Азії та Африці, зокрема.

ФАБ-250 використовуються обома сторонами війни під час повномасштабного російського вторгнення в Україну 2022 року

Історія

Оригінальна модель М-46 була випущена в 1946 році, потім випустили модель М-54 1954 року з посиленою конструкцією, обидві моделі створені для внутрішнього лафету важких бомбардувальників, версія М-62 з низьким лобовим опором у 1962 році була призначена для зовнішніх точок підвісу винищувачів-бомбардувальників[1]. Бомба некерована, має один носовий підривник і сумісна з більшістю моделей радянських літаків[2].

Під час російського вторгнення в Україну у 2022 році Росія адаптувала бомби ФАБ-250 і оснастила їх модулями планування та корекції (УМПК), що містять інерційну навігаційну систему, подібну до адаптацій, зроблених для бомб ФАБ-500 M-62, боєприпас ФАБ-250 M-62 легший і більш аеродинамічний, ніж важчий ФАБ-500 M-62, що означає, що він менш руйнівний, але має більшу дальність планування, яка, за російськими твердженнями, становить 80 кілометрів, це зменшує ймовірність ураження російських літаків при скидуванні адаптованих бомб[3].

Тактико-технічні характеристики

Бомба некерована, має один носовий підривник і сумісна з більшістю моделей радянських літаків[2].

За даними Інституту вивчення війни, бомби ФАБ-250 «важать 250 кілограмів, мають вагу вибухівки 99 кілограмів, мають радіус ураження 120 метрів і можуть знищувати живу силу, техніку та легкі укріплення»[4].

Варіанти

  • ФАБ-250 M-46 — модель 1946 року, оригінальна модель з високим лобовим опором, призначена для внутрішнього перевезення всередині важких бомбардувальників, тонкі стінки.
  • ФАБ-250 M-54 — модель 1954 року, покращена версія з високим аеродинамічним опором і посиленою конструкцією.
  • ФАБ-250 M-62 — модель 1962 року, версія з низьким аеродинамічним опором, призначена для зовнішнього підвішування на вузлах кріплення винищувачів-бомбардувальників[5].
  • КАБ-250 — сімейство російських корегованих авіаційних бомб на 250 кг.

Бойове застосування

ФАБ-250 активно використовувалася над Афганістаном радянськими та союзними афганськими силами протягом 1980-х років[6]. ФАБ-250 останнім часом використовувалася над Сирією як російськими, так і сирійськими військовими літаками[7]. Також її застосовувала Ефіопія під час війни в Тиграї.

Російсько-українська війна

Авіабомби ФАБ-250 використовуються обома сторонами війни під час повномасштабного російського вторгнення в Україну 2022 року.

7 липня 2023 року військовослужбовці 28-ї окремої механізованої бригади знищили нерозірвану авіабомбу ФАБ-250 з комплектом МПК, яка, ймовірно зійшла з курсу[8].

У ніч на 30 січня 2025 року у Брянській області 14-й полк безпілотних авіаційних комплексів провів бомбардування нафтоперекачувальної станції «Новозибков» трубопроводу «Дружба». Літак ніс на борту одну 250-кілограмову авіабомбу ФАБ-250 М-54 та два менших снаряди, візуально схожих на артилерійські міни. Ймовірно, для атаки використовували БПЛА на базі надлегких літаків A-22 або Aeros Sky Ranger[9]

Див. також

Примітки

  1. ↑ USSR Bomb (PDF). www.jmu.edu.
  2. ↑ а б Ancile (FAB-500). www.deagel.com.
  3. ↑ Доработка авиабомб ФАБ-250 позволила сделать из них высокоточные боеприпасы. TACC (рос.). Процитовано 25 липня 2024.
  4. ↑ Karolina Hird; Christina Harward; Kateryna Stepanenko; Angelica Evans; Frederick W. Kagan (30 жовтня 2023). Russian Offensive Campaign Assessment, October 30, 2023. understandingwar.org. Процитовано 1 листопада 2023.
  5. ↑ Gordon, Yefim (2004). Soviet / Russian aircraft weapons : since World War Two. Hinkley: Midland Publishing. с. 158. ISBN 1857801881. OCLC 56650196.
  6. ↑ Afghanistan Ordnance Identification Guide (PDF). Global CWD Repository. 2004.
  7. ↑ The Su-22 Is Syria's War-Weary Warhorse. War Is Boring. 15 лютого 2017. Процитовано 15 березня 2018.
  8. ↑ Сапери 28 ОМБр знищили ФАБ-250 з комплектом МПК. Мілітарний. Процитовано 30 січня 2025.
  9. ↑ Російський нафтопровід розбомбили українські дрони-бомбардувальники. Мілітарний. Процитовано 30 січня 2025.
This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.