AH-1Z Viper

AH-1Z Viper
AH-1Z злітає з палуби USS New Orleans
Призначення Ударний вертоліт
Походження США США
Виробник Bell Helicopter
Перший політ 8 грудня 2000
Дата прийняття на службу вересень 2010
Статус Експлуатується
Основні користувачі Корпус морської піхоти США
Виробництво 2000 — по т.ч.
Кількість ~200[1][2]
Вартість одиниці
$27 млн[3]
$31—37 млн (нова побудова)[4][5][2]
Попередня модель Bell AH-1 Super Cobra

AH-1Z Viper (укр. «Ва́йпер»)[a] — ударний вертоліт з двома двигунами на базі вертольота AH-1W SuperCobra, які було розроблено для Корпусу морської піхоти США як частина програми оновлення H-1. AH-1Z має чотирилопатеву, композитну систему несучого гвинта, форсовану трансмісію і нову систему ціленаведення.[6] AH-1Z є одним з останніх членів родини Bell Huey, також отримав назву «Zulu Cobra», яка походить від військового фонетичного алфавіту (Zulu для Z).

AH-1Z був розроблений у 1990-х та 2000-х роках у рамках програми модернізації H-1 для Корпусу морської піхоти США. Фактично, він є оновленою версією AH-1W, який спочатку планували лише модернізувати, проте згодом було замовлено виробництво нових вертольотів. AH-1Z має понад 84% спільних компонентів із багатоцільовим вертольотом Bell UH-1Y Venom, зокрема хвостову балку, двигуни, роторну систему, трансмісію, авіоніку, програмне забезпечення, елементи управління та дисплеї.

Вертоліт здійснив перший політ 8 грудня 2000 року, а початкове малосерійне виробництво розпочалося у жовтні 2003 року. 30 вересня 2010 року Корпус морської піхоти США оголосив про досягнення AH-1Z бойової готовності, а в жовтні 2020 року він повністю замінив AH-1W SuperCobra. AH-1Z є ключовим елементом авіаційної бойової компоненти, що підтримує всі етапи експедиційних операцій КМП США.

З моменту введення в експлуатацію цей вертоліт зазнав подальших модернізацій, зокрема отримав систему обміну даними Link 16 та був оснащений ракетою AGM-179A Joint Air-to-Ground Missile (JAGM). Також AH-1Z активно пропонувався на експорт і часто конкурував за замовлення з Boeing AH-64 Apache. Першим іноземним замовником стали Королівські ПС Бахрейну, також цей тип вертольотів замовили Повітряні сили Чехії.

Розробка

Історія

Поява AH-1Z відноситься до Bell 249 у 1979, який був в основному вертольотом AH-1S оснащеним чотирилопатевою системою несного гвинта від Bell 412. Розробку Bell Cobra II було продемонстровано на авіашоу Фарнборо у 1980. Вертоліт Cobra II було оснащено ПТКР Hellfire, новою системою наведення і покращеними двигунами. Пізніше з'явився вертоліт Cobra 2000 який мав двигуни General Electric T700 і гвинт з чотирма гвинтами. Цей проект привернув увагу Корпусу морської піхоти США, але фінансування було не достатнім. У 1993 Bell запропонував версію на базі AH-1W для нової британської програми ударного вертольота. Похідна конструкція, отримала назву CobraVenom, мала сучасну цифрову кабіну і міг нести на борту ПТКР TOW, Hellfire або Brimstone. Конструкція CobraVenom у 1995 була змінена шляхом заміни несного гвинта на чотирилопатевий. Проте у тому ж році конструкція програла вертольоту AH-64D.[7][8]

Програма оновлення H-1

У 1996 КМП США запустив програму оновлення H-1 підписавши контракт Bell Helicopter на оновлення 180 вертольотів AH-1W до AH-1Z і оновлення 100 вертольотів UH-1N до UH-1Y.[7][9] Програма H-1 створювала цілком модернізовані ударний і вантажопасажирський вертольоти значно уніфіковані для зменшення вартості обслуговування. AH-1Z та UH-1Y мали загальні хвостові балки, двигуни, гвинти, трансмісію, архітектуру авіоніки, програмне забезпечення, органи управління і дисплеї. Загалом уніфікованими були до 84 % компонентів.[10]

Bell взяв участь у спільній з урядом тестовій групі у фазі розробки інженерного виробництва програми H-1. Програма AH-1Z повільно прогресувала з 1996 по 2003 в основному як дослідницька і проектна.[7] Існуюча дволопатева напівжорстка, балансуюча гвинтова система була замінена на чотирилопатеву, безшарнірну, систему несного гвинта. Чотирилопатева конфігурація покращила льотні характеристики в тому числі максимальну швидкість, швидкопідйомність, корисне навантаження і зменшення рівня вібрації гвинта.[11]

AH-1Z вперше піднявся у повітря 8 грудня 2000.[12] Bell надав три прототипи вертольота командуванню авіаційних систем (NAVAIR; англ. «Naval Air Systems Command») ВМС США на авіабазі Патаксент-Рівер у липні 2002, для фази польотних тестів. Малосерійне виробництво було розпочато у жовтні 2003,[7] з поставками до 2018.[13] Наприкінці 2006 NAVAIR підписало контракт з Meggitt Defense Systems для випуску безланкової 20 мм системи живлення для покращення живлення гармати у порівнянні зі звичайною системою живлення.[14]

У лютому 2008 ВМС США скоригували контакт таким чином, що останні 40 вертольотів AH-1Z побудовані на нових планерах замість запланованих AH-1W.[15] У вересні 2008 ВМС США замовили додаткові 46 планерів для КМП, збільшивши загальну кількість до 226.[16] У 2010 КМП планували замовити 189 вертольотів AH-1Z, 58 з яких будуть мати нові планери,[17] з закінченням поставок у 2019.[18] 10 грудня 2010 Управління ВМС США затвердило повномасштабне виробництво вертольотів AH-1Z.[19][20]

У листопаді 2022 року компанія Bell передала 189-й AH-1Z Корпусу морської піхоти США, завершивши програму виробництва вертольотів Viper. Разом із 160 UH-1Y, поставки яких були завершені у 2018 році, це означало фінальну поставку вертольотів серії H-1 для збройних сил США з моменту початку їхніх постачань у 1959 році.[21]

Конструкція

Вертоліт AH-1Z на авіашоу з чотирилопатевим гвинтом і довшими крилами.

Bell AH-1Z Viper — це ударний вертоліт, створений на основі попередньої моделі Bell AH-1 SuperCobra. У порівнянні зі своїм попередником, він отримав низку вдосконалень, зокрема новий чотирилопатевим несучий гвинт на основі нових технологій, оновлену військову авіоніку, модернізовані системи озброєння та електрооптичні сенсори, інтегровані в єдину бойову платформу. Завдяки цим змінам вертоліт має підвищену живучість, може виявляти цілі на більших відстанях і атакувати їх високоточною зброєю.[10]

Конструкція фюзеляжу була суттєво перероблена для підвищення ударостійкості. Серед заходів безпеки – енергопоглинаюче шасі, системи інертизації парів пального, самогерметизувальні паливні баки, крісла з амортизацією удару, а також концепція збереження маси, застосована до основних компонентів.[10]

До активних захисних систем входять диспенсери засобів протидії, система відстрілу пасток, системи попередження про радіолокаційне опромінення, сповіщення про наближення ракет, лазерні датчики наведення на фюзеляжі та система придушення інфрачервоного випромінювання під час зависання (HIRSS; англ. «Hover Infrared Suppression System») для зниження інфрачервоного випромінювання вихлопних газів двигуна.[10]

AH-1Z має нову безшарнірну систему несучого гвинта, яка на 75 % має меншу кількість частин ніж зчленована чотирилопатева система. Лопаті зроблені з композитів, які мають збільшену живучість і напівавтоматичну систему складання для зберігання на борту десантних кораблів.[10] Вертоліт має довші крила, що дозволило збільшити кількість точок підвіски для ракет, наприклад AIM-9 Sidewinder. На кожному крилі є дві точки підвіски для 70-мм НАР Hydra 70 або 4 ПТКР AGM-114 Hellfire. На підкрильовій підвісці опціонально можна розташувати радар керування вогнем AN/APG-78 Longbow.[7][22]

Авіоніка

Інтегрована система авіоніки моделі Z була розроблена Northrop Grumman. Система включає два бойових комп'ютера і автоматичну систему контролю польоту. Кожне місце пілота має два 20×15-см багатофункціональних рідкокристалічних дисплеї (РКД) і один 10,5×10,5-см РКД дисплей подвійної дії. Система комунікації складається з інтегрованою радіостанції RT-1824, UHF/VHF, COMSEC і модемного пристрою. Навігаційний комплекс складається з вбудованого GPS інерційної навігаційної системи (EGI), цифрової мапи і підсистеми повітряних даних низької швидкості Meggitt, що дозволяє вести вогонь у режимі зависання.[11]

Кабіна

Пілоти AH-1Z у нашоломних дисплеях.

Кабіна AH-1Z була спроєктована таким чином, щоб обидва члени екіпажу мали майже ідентичне керування, що дозволяє здійснювати політ як з переднього, так і з заднього місця. Робочі місця оснащені системою Hands on Collective and Stick (HOCAS) із бічним джойстиком, яка дозволяє пілоту виконувати багато функцій, не відриваючи рук від органів управління польотом.[10]

Екіпаж має нашоломну систему наведення Thales «Top Owl».[6] Top Owl є денною/нічною системою і біноклем з кутом огляду 40°. Система має спрямовані вперед ІЧ сенсори або систему відеоспостереження.

Система прицілювання Lockheed Martin має ІЧ сенсор третього покоління. Система дає змогу наводити зброю на ціль вдень, вночі або за поганих погодних умов. Система має різні режими спостереження і може використовувати як ІЧ сенсори або телевізійне наведення.[10] Така ж система використовується на KC-130J Harvest HAWK.[23]

Історія використання

Вертоліт КМП США AH-1Z сідає на USS Makin Island (LHD-8) у 2010.

AH-1Z завершив морські випробування у травні 2005.[24] 15 жовтня 2005 Корпус морської піхоти, через командування авіаційних систем ВМС, підтвердили поставку перших серійних вертольотів AH-1Z.[25] AH-1Z і UH-1Y закінчили свої тестування на початку 2006.[26] Протягом першої чверті 2006 вертоліт було передано до Операційного тестового підрозділу на базі Патаксент-Рівер, де було розпочато операційні оцінювальні тести.[27]

У лютому 2008 AH-1Z і UH-1Y розпочали другий і фінальний етапи тестування.[28] Тестування AH-1Z були зупинені у 2008 через проблеми у системі наведення.[16] AH-1Z був проголошений готовим для бойового використання у вересні 2010.[29]

У жовтні 2020 року командування Корпусу морської піхоти США оголосило про виведення з експлуатації останніх вертольотів AH-1W SuperCobra. Всі ці вертольоти були повністю замінені на AH-1Z Viper.[30]

Вартість експлуатації

Вартість експлуатації AH-1Z Viper є однією з найдешевших у своєму класі. Згідно з даними з офіційного звіту Under Secretary of Defense (Comptroller) за 2025 фінансовий рік, вартість обслуговування однієї години польоту (O&M costs; Operations & Maintenance) AH-1Z Viper становить 7 202 доларів США.[31]

Іноземний інтерес

Не реалізовані замовники

Пакистан

У квітні 2015 державний департамент США підтвердив продаж до Пакистану 15 вертольотів AH-1Z Viper з ракетами Hellfire, обладнанням і підтримкою на $952 млн.[32][33] Пакистан мав отримати 9 вертольотів AH-1Z у вересні 2018.[34][35]

У 2022 році контракт було скасовано через політичні причини, офіційно через технічні.[36]

Південна Корея

У вересні 2012 Конгрес США повідомив про можливі Закордонні військові продажі на 36 вертольотів AH-1Z Vipers і обладнання та озброєння Південній Кореї.[37] Viper конкурував з Boeing AH-64 Apache та TAI/AgustaWestland T129 за замовлення; прийняття рішення очікувалося на кінець 2012.[38] У квітні 2013 Південна Корея анонсувала свій вибір на користь AH-64E.[39]

Туреччина

У 2000 армія Туреччини обрала AH-1Z для закупівель; у 2004 це замовлення було скасовано.[40]

Словаччина

У березні 2023 року стало відомо, що Словаччина, яка погодила передачу Україні своїх літаків МіГ-29, а також зенітних ракетних комплексів «Куб», може взамін поставленій зброї отримати суттєву знижку на 12 гелікоптерів AH-1Z Viper і також надання пріоритету по поставках цих машин Братиславі.

Словаччина зрештою відмовилася від AH-1Z Viper через високу ціну контракту (600 млн. доларів США), про що повідомив міністр оборони Роберт Калиняк.[41] Замість AH-1Z розглядається можливість закупити вживані багатоцільові гелікоптери UH-60 Black Hawk.[42]

Статус замовлення не визначений

Польща

Компанія Bell запропонувала ударний гелікоптер AH-1Z Viper Польщі в рамках програм Kruk по заміні гелікоптерів Мі-24 радянського виробництва.[43] У програмі бере участь й інша американська компанія Boeing з AH-64 Apache.

У березні 2022 року, у зв’язку з вторгненням Росії в Україну, Польща, за повідомленнями, відклала рішення щодо нових ударних вертольотів до завершення масштабного перегляду питань безпеки.[44]

Румунія

У листопаді 2016 Bell Helicopter підписав меморандум про взаєморозуміння з Румунською аерокосмічною компанією IAR — Ghimbav Brasov Group про можливу співпрацю над AH-1Z Viper.[45]

Філіппіни

Весною 2020 року США дали згоду на продаж Філіппінам двох типів ударних гелікоптерів – Viper та Apache. Відповідне рішення було прийнято зважаючи на той факт, що Маніла точно ще не визначила які гелікоптери хоче отримати.[46]

Потенційно Філіппіни розглядають купівлю 6 машин типу AH-1Z Viper. Вони разом із супутнім обладнанням обійдуться офіційній Манілі в 450 млн. доларів.

Замовлення у процесі реалізації

Бахрейн

Державний департамент США 27 квітня 2018 року схвалив поставку Бахрейну в рамках програми «Іноземні військові продажі» 12 ударних вертольотів AH-1Z Viper.

Також поставку супутніх озброєнь (ракет AGM-114, WGU-59B та APKWS-II, 20-мм гармат M197), обладнання (прицільні оптоелектронні комплекси AN / AAQ-30 TSS, нашоломні комплекси цілевказівки Optimized Top Owl, засоби зв’язку і РЕБ, системи розпізнавання «свій-чужий» APX-117), який навчає обладнання і послуг загальною вартістю до 911,4 млн доларів.

Перший контракт вартістю 240,266 млн доларів на поставку 12 вертольотів AH-1Z «Viper» для Повітряних сил Бахрейну США уклали з Bell Helicopter Textron в лютому 2019 року.

У березні 2021 року делегація Королівства Бахрейн відвідала підприємство Bell Amarillo в Техасі у Сполучених Штатах де було продемонстровано процес виробництва ударних гелікоптерів.[47]

У вересні 2021 року компанія Bell приступила до льотних випробувань першого ударного вертольота AH-1Z «Viper» для Бахрейну.[48] У жовтні 2021 року перший Viper для Бахрейну передали для підготовки льотчиків.[49]

Нігерія

Нігерія неодноразово намагалася придбати AH-1Z. Спочатку продаж був заблокований Конгресом через занепокоєння щодо прав людини. Однак у квітні 2022 року було оголошено, що Державний департамент США схвалив продаж цього типу разом із допоміжним обладнанням через контракт майже на 1 мільярд доларів.[50][51]

Чехія

Чехія за результатами тендеру купує гелікоптери виробництва Bell Helicopter для заміни Мі-24 та Мі-35, радянського та російського виробництва.[52]

Серед моделей Bell було обрано вісім багатоцільових UH-1Y Venom та чотири ударних типу AH-1Z Viper.

Загальна вартість угоди оцінюється у 14,5 млрд чеських крон (623 млн доларів).

Перший гелікоптер було виготовлено на початку квітня 2023 року.[53]

Оператори

Країни-оператори Bell AH-1Z

Поточні

За даними За даними FlightGlobal, AH-1Z Viper експлуатують такі країни:[1]

  • Бахрейн Бахрейн: 12 одиниць AH-1Z Viper на озброєнні, станом на 2026 рік. В лютому 2019 року замовив 12 ударних гелікоптерів AH-1Z Viper. У жовтні 2021 року перший Viper для Бахрейну передали для підготовки льотчиків.[49]
  • США США
  • Чехія Чехія: 4 одиниці AH-1Z Viper на озброєнні, станом на 2026 рік. Додатково замовлено 6 одиниць.

Майбутні

Скасовані

  • Пакистан Пакистан
    • Армійська авіація Пакистану (9 мали бути отримані до 2018, всього 15 одиниць).[34][54] Контракт скасували через політичні причини, офіційно через технічні.[36]

Потенційні

Україна

20 жовтня 2025 року компанія Bell Textron повідомила, що готова постачати Збройним Силам України свої гелікоптери AH-1Z Viper і UH-1Y Venom. Також компанія Bell Textron готова розгорнути в Україні власну виробничу базу для складання, технічного обслуговування та ремонту гелікоптерів.[55]

Льотно-технічні характеристики (AH-1Z)

Схема AH-1Z Viper в 3 проекціях
Вид спереду на AH-1Z на авіашоу на авіабазі Мірамар

Джерело: Bell Specifications,[10] The International Directory of Military Aircraft, 2002–2003,[56] Modern Battlefield Warplanes[7]

Основні характеристики

  • Площа обертання несучого гвинта: 168,0 м²
  • Маса порожнього: 5580 кг
  • Нормальна злітна маса: 8390 кг
  • Корисне навантаження: 2620 кг
  • Силова установка: 2 × турбовальний General Electric T700-GE-401C 1800 кс ( 1340 кВт)
  • Повітряний гвинт: 4-лопатевий несний гвинт, 4-лопатевий хвостовий гвинт


Льотні характеристики

Озброєння



Авіаційні інциденти

31 березня 2019 року у США сталась авіакатастрофа військового гелікоптеру AH-1Z Viper Корпусу Морської піхоти США, в результаті якої загинуло двоє льотчиків.[61]

7 січня 2022 року у США в штаті Нью-Джерсі зазнав невдалого приземлення бойовий гелікоптер морської піхоти США Bell AH-1Z Viper. Двоє членів екіпажу зазнали травм, їх було доставлено до медичного закладу.[62]

Див. також

Схожі розробки
Літальні апарати схожі за конфігурацією та ерою

Примітки

  1. ↑ Від англ. viper — гадюка
    Абревіатура в чинній системі позначень авіації та ракет містить індекси:
    • A (attack) — ударний
    • H (helicopter) — гелікоптер
  1. ↑ а б Hoyle, Craig. World Air Forces 2026. FlightGlobal. Процитовано 12 січня 2026.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  2. ↑ а б AH-1Z. Deagel.com. Процитовано 3 квітня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  3. ↑ AH-1Z Viper enters production as substantially new aircraft. Flight Global. 20 грудня 2010. Архів оригіналу за 20 грудня 2010.
  4. ↑ Fiscal Year (FY) 2011 Budget Estimates, Aircraft Procurement, Vol. I, BA 1–4 (PDF). AIRCRAFT PROCUREMENT, NAVY. US: Department of the Navy: 27. Лютий 2010. Архів оригіналу (PDF) за 2 березня 2011. Процитовано 5 грудня 2016.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки зі значенням параметра postscript, що збігається зі стандартним значенням в обраному режимі (посилання) [Архівовано 2 березня 2011 у Wayback Machine.]
  5. ↑ The world’s top attack helicopters. Key.Aero. Процитовано 3 квітня 2025.
  6. ↑ а б Bell AH-1Z page [Архівовано 28 березня 2007 у Wayback Machine.]. Bell Helicopter. Retrieved 3 January 2008.
  7. ↑ а б в г д е Donald, David (2004). Modern Battlefield Warplanes. AIRTime Publishing. ISBN 1-880588-76-5.
  8. ↑ Erik Ipsen (13 липня 1995). U.K. Must Choose 1 of 3 Attack Copters : Pitched Battle Near Done. The New York Times (англ.). Архів оригіналу за 11 квітня 2023. Процитовано 13 вересня 2024.
  9. ↑ Bishop, Chris.
  10. ↑ а б в г д е ж и [1] [Архівовано 17 грудня 2013 у Wayback Machine.]. Bell Helicopter, Retrieved: 16 July 2012.
  11. ↑ а б AH-1W/AH-1Z Super Cobra Attack Helicopter, USA. Airforce-Technology.com. Retrieved: 14 January 2008. [Архівовано 16 березня 2008 у Wayback Machine.]
  12. ↑ «AH-1Z completes first flight» [Архівовано 20 лютого 2008 у Wayback Machine.].
  13. ↑ «AH-1Z/UH-1Y complete developmental testing» [Архівовано 30 грудня 2008 у Wayback Machine.].
  14. ↑ 20mm Linkless™ feed system: Cobra (PDF). Meggitt Defense Systems. Процитовано 8 травня 2022.
  15. ↑ Warwick, Graham.
  16. ↑ а б Trimble, Stephen.
  17. ↑ Butler, Amy. «U.S. Marines Propose AH-1Z Production Boost»[недоступне посилання з 01.11.2013] Aviation Week, 13 October 2010. Retrieved: 13 October 2010.
  18. ↑ «Bell Helicopter AH-1Z Earns Navy Recommendation for full Fleet Introduction» [Архівовано 8 жовтня 2010 у Wayback Machine.].
  19. ↑ Bell Helicopter AH-1Z earns Navy approval for full rate production. Shephard Group Limited. 10 грудня 2010. Архів оригіналу за 16 грудня 2010. Процитовано 11 грудня 2010.
  20. ↑ Snakes and Rotors: The USMC’s H-1 Helicopter Program. Defense Industry Daily. 30 грудня 2010. Архів оригіналу за 14 лютого 2011. Процитовано 2 січня 2011.
  21. ↑ Bell Delivers Last Viper Attack Helicopter to Marines. Aviation International News. 4 November 2022.
  22. ↑ AN/APG — Equipment Listing [Архівовано 12 червня 2010 у Wayback Machine.]. designation-systems.net
  23. ↑ Cpl. Samantha H. Arrington. «From Hueys to Harvest Hawk: Ordnance Marine arms aircraft in Afghanistan» [Архівовано 6 квітня 2012 у Wayback Machine.]. DVIDS. 19 May 2011.
  24. ↑ «AH-1Z/UH-1Y complete first sea trials» [Архівовано 15 лютого 2008 у Wayback Machine.], US Navy, 13 June 2005.
  25. ↑ «Bell 449 SuperCobra and KingCobra» [Архівовано 27 грудня 2008 у Wayback Machine.].
  26. ↑ Milliman, John.
  27. ↑ «AH-1Z/UH-1Y Start OPEVAL». Архів оригіналу за 30 грудня 2008. Процитовано 5 грудня 2016. [Архівовано 2008-12-30 у Wayback Machine.]
  28. ↑ Warwick, Graham. «US Marine Corps' Bell AH-1Z and UH-1Y enter final test phase» [Архівовано 7 лютого 2009 у Wayback Machine.]. Flightglobal.com, 20 February 2008.
  29. ↑ Trimble, Stephen (30 вересня 2010). USMC declares AH-1Z Viper combat ready. Flight International. Архів оригіналу за 2 жовтня 2010. Процитовано 1 жовтня 2010.
  30. ↑ The Marine Corps has officially retired the AH-1W Super Cobra helicopter. Task And Purpose (англ.). 20 жовтня 2020. Архів оригіналу за 2 січня 2024. Процитовано 3 жовтня 2024.
  31. ↑ FY 2025 Reimbursable Rates (B&C Aircraft) (PDF). Under Secretary of War (Comptroller) (англ.). Процитовано 21 жовтня 2025.
  32. ↑ http://www.defensenews.com/story/defense/air-space/strike/2015/04/07/pakistan-ah-1z-deal-dsca-hellfire-taliban-tribal-area-waziristan/25409157/
  33. ↑ US okays attack helicopters, hellfire missiles for Pakistan under $1 billion sale. Daily Times. 2015. Архів оригіналу за 10 квітня 2015. Процитовано 7 квітня 2015.
  34. ↑ а б «Pakistan to receive nine AH-1Z attack helos» [Архівовано 14 вересня 2016 у Wayback Machine.].
  35. ↑ «Pakistan orders nine more Bell AH-1Z gunships» [Архівовано 10 вересня 2016 у Wayback Machine.].
  36. ↑ а б Пакистан скасував великий контракт на турецькі гелікоптери, через ембарго на американські двигуни. Defense Express. Процитовано 3 квітня 2025.
  37. ↑ «Korea — 36 AH-1Z Cobra Attack Helicopters» [Архівовано 3 жовтня 2013 у Wayback Machine.].
  38. ↑ Korea helicopter bids [Архівовано 15 червня 2013 у Wayback Machine.].
  39. ↑ Song, Sang-ho (17 квітня 2013). Seoul to Purchase 36 Apache Helicopters. Korea Herald. Архів оригіналу за 20 червня 2017. Процитовано 5 грудня 2016.
  40. ↑ «AH-1W / AH-1Z Super Cobra Attack Helicopter, United States of America» [Архівовано 22 травня 2016 у Wayback Machine.].
  41. ↑ Словаччина не буде купувати AH-1Z Viper, їх хотіла Україна, але вони коштують 600 млн доларів. Defense Express. Процитовано 3 квітня 2025.
  42. ↑ Міністр оборони Словаччини виступає за придбання UH-60 Black Hawk замість AH-1Z Viper. Мілітарний. Процитовано 3 квітня 2025.
  43. ↑ Польща планує замінити радянські Мі-24 на AH-64 «Apache». Мілітарний. 27 вересня 2017. Архів оригіналу за 9 січня 2022. Процитовано 9 січня 2022.
  44. ↑ Martin, Tim (30 березня 2022). Poland holds off on buying new attack helicopters pending state security assessment. shephardmedia.com.
  45. ↑ Woodward, Andrew (14 листопада 2016). Bell Helicopter signs Memorandum of Understanding with IAR - Ghimbav Brasov. Bell Helicopter. Fort Worth, Texas. Архів оригіналу за 16 листопада 2016. Процитовано 15 листопада 2016.
  46. ↑ США готові продати Філіппінам ударні гелікоптери. Мілітарний. Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 9 січня 2022.
  47. ↑ Bell розпочав виробництво AH-1Z Viper для Бахрейну. Мілітарний. Архів оригіналу за 9 січня 2022. Процитовано 9 січня 2022.
  48. ↑ Для Бахрейну побудували перший вертоліт AH-1Z Viper. Мілітарний. Архів оригіналу за 9 січня 2022. Процитовано 9 січня 2022.
  49. ↑ а б Перший Viper для Бахрейну передали для підготовки льотчиків. Мілітарний. Архів оригіналу за 9 січня 2022. Процитовано 9 січня 2022.
  50. ↑ Ifeoma Okeke-Korieocha and Godsgift Onyedinefu (17 квітня 2022). Explainer: What to know about the $1bn attack helicopters US sold to Nigeria. businessday.ng.
  51. ↑ Dubois, Gastón (15 квітня 2022). U.S. authorizes sale of AH-1Z Viper to Nigeria, but without Hellfire missiles. aviacionline.com.
  52. ↑ Чехія купує гелікоптери Bell. Мілітарний. Архів оригіналу за 9 січня 2022. Процитовано 9 січня 2022.
  53. ↑ Bell побудувала перший вертоліт AH-1Z Viper для Чехії. Мілітарний (укр.). Процитовано 10 квітня 2023.
  54. ↑ Bell's Venom and Viper helos court foreign sales interest [Архівовано 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.] Flight Global 20 May 2016
  55. ↑ Американська Bell Textron готова постачати Україні гелікоптери AH-1Z і UH-1Y. Мілітарний. Процитовано 21 жовтня 2025.
  56. ↑ Frawley, Gerard: The International Directory of Military Aircraft, p. 37. Aerospace Publications Pty Ltd, 2002. ISBN 1-875671-55-2.
  57. ↑ Marine Corps Joint Air-to-Ground Missile Achieves Initial Operational Capability. America's Navy. Процитовано 14 травня 2024.
  58. ↑ У США вперше відстрілялись по рухомому кораблю з AGM-179 JAGM - що це за ракета. Defense Express. Процитовано 3 квітня 2025.
  59. ↑ BAE’s APKWS rockets integrated on Bell’s new Model 407GT [Архівовано 1 серпня 2013 у Wayback Machine.] - Flightglobal.com, March 5, 2013
  60. ↑ Bell's Venom and Viper helos court foreign sales interest. Flightglobal.com. 20 травня 2016. Архів оригіналу за 19 жовтня 2016. Процитовано 19 жовтня 2016.
  61. ↑ У США сталась авіакатастрофа з гелікоптером AH-1Z Viper. Мілітарний. 1 квітня 2019. Архів оригіналу за 9 січня 2022. Процитовано 9 січня 2022.
  62. ↑ У США впав ударний вертоліт AH-1Z Viper. Мілітарний. Архів оригіналу за 9 січня 2022. Процитовано 9 січня 2022.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: AH-1Z Viper
This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.