AIDC AT-3

AIDC АТ-3 «Чжу Чунь»
AIDC АТ-3 «Чжу Чунь»
Тип	навчально-тренувальний та легкий ударний літак
Розробник	Aerospace Industrial Development Corporationd
Виробник	Aerospace Industrial Development Corporationd
Перший політ	вересень 1980
Початок експлуатації	1984
Основні експлуатанти	Республіка Китай
Роки виробництва	1984—1990
Виготовлено	60 літаків; (15 — АТ-3А, 45 — АТ-3B)
	AIDC AT-3 у Вікісховищі

AIDC АТ-3 «Чжу Чунь» (кит.: 自強; піньїнь: Zìqiáng; «Самозабезпечення»^[1]) — тайванський двомісний навчально-тренувальний та легкий ударний літак, який вирізнявся високою маневреністю та використовувався повітряними силами китайських націоналістів.

Історія

Проектування літака розпочалося у 1975 році центром розробок авіаційної промисловості Тайваню спільно з компанією «Нортроп». У 1978 році проект з традиційно низьким розташуванням крил, трьохточковим шасі, послідовним розташуванням крісел пілотів і турбореактивних двигунів, встановлених по обидві сторони фюзеляжу був схвалений. Льотні випробування дослідних екземплярів літака розпочалися у вересні 1980 року,^[2] після яких був укладений контракт на виготовлення 60 літаків АТ-3А «Чжу Чунь». Згодом 45 літаків були вдосконалені (зокрема, були модернізовані радар і коліматорний індикатор). Ця модель отримала позначення АТ-3В.

Варіанти

Демонстрація моделі AT-3 Max Advanced Trainer на стенді AIDC

XAT-3 : Перші два двомісні прототипи.
AT-3A : Двомісний передовий реактивний навчально-тренувальний легкий штурмовик для Повітряних сил Китайської Республіки. Було побудовано 60 серійних літаків.
AT-3B : Двомісний штурмовик для Повітряних сил Китайської Республіки. 45 із 60 літаків AT-3A були заплановані для модернізації до стандарту AT-3B, який включає радар APG-66T і прозорий дисплей (HUD) як проект оновлення середнього терміну експлуатації. Статус наразі невідомий.
XA-3 (Lei Ming): Одномісний штурмовик. Було створено два прототипи, але програму було скасовано через те, що першочергову увагу поставили на AIDC F-CK-1 Ching-kuo. Знятий з експлуатації та виставлений на показ.

Технічні характеристики


Параметр	Характеристика	Зображення
Силова установка	два турбовентиляторні двигуна «Garrett» TFE731-2-2L зі статичною тягою 1588 кг
Льотні характеристики	максимальна швидкість 904 км/год на висоті 11000 м; практична стеля 14650 м; дальність польоту зі звичайним запасом палива — 2280 км
Маса	порожнього — 3855 кг; максимальна злітна — 7940 кг
Розміри	розмах крила — 10,46 м; довжина — 2,90 м; висота — 4,36 м; площа крила — 21,93 м²
Озброєння	два 12,7-мм кулемета в підфюзеляжному відсіку; дві керовані ракети класу «повітря—повітря» AIM-9 «Sidewinder»; бойове навантаження 2720 кг на 5 інших точках підвіски — ракети класу «повітря—земля», контейнери з автоматичними гарматами, касетні та звичайні бомби

Примітки

↑ Hua, Retired General Mike (16 вересня 2010). 30th anniversary of AT-3 first flight. HMHFP. Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 16 вересня 2010.
↑ Taiwan's first fighter jet trainer celebrates its 30th anniversary. Central News Agency. 6 листопада 2010. Архів оригіналу за 28 листопада 2010. Процитовано 1 грудня 2016. Alt URL [Архівовано 2010-11-10 у Wayback Machine.]

Джерела

Майкл Шарп. Военные самолеты. — Харьков, Белгород : Клуб семейного досуга, 2012. — 160 с. — ISBN 978-966-14-2371-7. (рос.)

Посилання

AIDC АТ-3 «Чжу Чунь» — Військові літаки, винищувачі, бомбардувальники^{[недоступне посилання з червня 2019]} (рос.)

[Hua-1] Hua, Retired General Mike (16 вересня 2010). 30th anniversary of AT-3 first flight. HMHFP. Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 16 вересня 2010.

[2] Taiwan's first fighter jet trainer celebrates its 30th anniversary. Central News Agency. 6 листопада 2010. Архів оригіналу за 28 листопада 2010. Процитовано 1 грудня 2016. Alt URL [Архівовано 2010-11-10 у Wayback Machine.]

[1]

[2]