Bjering

Bjering
A/S Bjerings Slaamaskiner
Типавтомобілебудівна компанія Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьавтомобілебудування
Наступник(и)
(спадкоємці)		A/S Autoslæde
Засновано1917
Засновник(и)Ганс Християн Берінг
Закриття (ліквідація)1920
Штаб-квартираЄвік, Норвегія Норвегія
Продукціягазонокосарки, транспортні засоби

CMNS: Bjering у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Bjering (укр. Берінг) — норвезький виробник газонокосарок та автомобілів з фабрикою у місті Євік.

Історія

Ганс Крістіян Берінг (Hans Christian Bjering, 1871–1954) зацікавився інженерною професією, і в 1914 році став працювати на фабриці A/S Jøssingfjord Manufacturing Co. (Jøssingfjord)[1][2], яка будувала гідроелектростанції. Працюючи на фабриці, Берінг винаходить газонокосарку з двома лезами і в 1917 році відкриває свою фабрику A/S Bjerings Slaamaskiner[3] для виготовлення газонокосарок.

Не зважаючи на те, що газонокосарки були доволі надійними і непоганої конструкції, бізнес не пішов.

Узимку 1918 року Берінг вирішив побудувати легкий мікроавтомобіль типу циклокар, який підходив би для зимових норвезьких доріг, які практично були нечищеними.

У 1920 році Берінг закрив фабрику A/S Bjerings Slaamaskiners і заснував фабрику A/S Autoslæde, при якій працювала авторемонтна майстерня.

Автомобілі

1918—1921

Конструкія автомобіля була шириною лише 1,1 м, мотор V-подібний, запозичений у 4-циліндрових мотоциклів Henderson Motorcycle об'ємом 2,1 л і потужністю у 20 к. с., був розташований посередині. 2-місний кузов типу кабріолет, але без відкидного даху, був побудований із дерева[4]. Сидіння були розташовані тандемно, а водій сидів позаду пасажира для кращого навантаження на задню вісь. Замість передніх коліс на ці автомобілі можна було встановити лижі[5]. Також було побудовано дослідний одномісний прототип[6].

До 1922 року було випущено серію з 4 автомобілів. Вартість склала 25000 норвезьких крон[7], але комерційного успіху автомобіль не мав. Один серійний екземпляр зберігається у Norsk Kjøretøyhistorisk Museum[8][9]. У 2017 році, Пошта Норвегії випустила серію поштових марок з норвезькими автомобілями, на одній з яких зображено автомобіль Bjering (1921)[10].

Окрім автомобілів, автомобіле-ремонтна майстерня Берінга випускала причепні лижі для мотоциклів[11][12][13].

1924—1925

У 1923 році збройова фабрика Raufoss Ammunisjonsfabrikker у зв'язку з падінням попиту на амуніцію вирішує зайнятися виробництвом автомобілів[14], для чого вони контактують із Берінгом і наймають його для довершення його проєкту автомобіля. Кузов був побудований з алюмінієвих листів із відкидним брезентовим дахом кабіни[15], а рядний 4-циліндровий мотор[16] перенесений у задню частину і оснащено 3-ступеневою коробкою, яка розташовувалася перед водієм. Машина важила 800 кг і розвивала швидкість до 55 км/год. Як і в першій моделі, автомобіль міг бути обладнаний лижами замість передніх коліс[17][18][19].

Додатково було створено пасажирський двомісний причіп[20][21].

Коли два автомобілі були готові до 1925 року, потреба в автомобілях подібного класу відпала, оскільки дороги в Норвегії стали чистити тракторами. Один автомобіль із двох побудованих зберігається у Norsk Teknisk Museum[22].

Зовнішні зображення
Bjering Autoslaede Blue (1924)
Bjering Autoslaede з лижами
Bjering Autoslaede, вигляд зверху

Див. також

Джерела

  • Harald H. Linz, Halwart Schrader: Die große Automobil-Enzyklopädie. BLV, München 1986, ISBN 3-405-12974-5
  • G. N. Georgano: Autos. Encyclopédie complète. 1885 à nos jours. Courtille, 1975
  • David Burgess Wise, The New Illustrated Encyclopedia of Automobiles, Quarto, London (1979)
  • Bjering. DigitalMuseum. https://digitaltmuseum.no/search?q=Bjering

Примітки

  1. ↑ PA 005 The Jøssingfjord Manufacturing Co. A/S. www.arkivportalen.no.
  2. ↑ A-102710 - The Jøssingfjord Manufacturing Company. www.arkivportalen.no. Fabrikken startet i 1908 og kom i ordinær drift fra 1910. Ny eier la produksjonen om til sink med økt kraftproduksjon.
  3. ↑ Bjerings Slaamaskiner. grinebiter.com.
  4. ↑ Jarslett, Yngve (18 червня 2024). Bjering. Store norske leksikon (норв.).
  5. ↑ beltebil2. gelre.freestarthost.com.
  6. ↑ Arne Jenssveen i H. Chr Bjerings prototype med meier fra 1918-19 i Strandgata på Gjøvik, den senere Shelltomta er til høyre i bildet. -Mjøsmuseet / DigitaltMuseum. digitaltmuseum.no.
  7. ↑ Bjering – bilrim.no. www.bilrim.no.
  8. ↑ Adolfsson, Kristian (1 листопада 2017). Norsk Kjøretøyhistorisk Museum, Lillehammer, Norway (амер.).
  9. ↑ Perico001 (21 липня 2012), Bjering
  10. ↑ 7 October 2017 – Norwegian cars. Posten.no/en (англ.). 9 жовтня 2017.
  11. ↑ Motorsykkelmeier -Norsk vegmuseum / DigitaltMuseum. digitaltmuseum.no.
  12. ↑ Bjerings arbeidsstokk på Bjerings Automobilverksted, på Wangsag-tomta på Gjøvik. Stående bak til venstre Roar Bjering (sønn av H. C. Bjering), 1. rekke nr. 2: Arne Jenssveen, nr. 3. Hjalmar Rasmussen. -Mjøsmuseet / DigitaltMuseum. digitaltmuseum.no.
  13. ↑ Prot: Motorslede -Norsk Folkemuseum / DigitaltMuseum. digitaltmuseum.no.
  14. ↑ Our history | Raufoss Industrial Park. raufossindustripark.no (англ.).
  15. ↑ : H. Chr Bjerings prototype fra 1918-19 i Bjerings bil nr. 1 i aluminium på Wangstomta på Gjøvik. -Mjøsmuseet / DigitaltMuseum. digitaltmuseum.no.
  16. ↑ Bjering (1918-1925). motor-car.net (брит.).
  17. ↑ Bil -Norsk Teknisk Museum / DigitaltMuseum. digitaltmuseum.no.
  18. ↑ Stenbergkvæll 13.november: Bjering - bilproduksjon på Gjøvik og Raufoss - Mjøsmuseet. mjosmuseet.no.
  19. ↑ Norsk alu-bil til Frankfurt. adressa.no (nb) . 24 серпня 2005.
  20. ↑ Bjering 1919 med meier istedenfor forhjul og passasjertilhenger med meier. Produsert ved A/S Raufoss Ammunisjonsfabrikkk -Norsk Teknisk Museum / DigitaltMuseum. digitaltmuseum.no.
  21. ↑ Ingeniør Bjerings bil med henger. Både bilen og hengeren har meier på hjulene. -Mjøsmuseet / DigitaltMuseum. digitaltmuseum.no.
  22. ↑ Toonen, Sander (17 серпня 2024), 1925 BJERING Motorsled 2-Seater Prototype
This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.