Diaspro (1936)
| «Діаспро» | ||
|---|---|---|
| Diaspro (1936) | ||
![]() | ||
| Італійський ПЧ «Діаспро» на верфі під час будівництва. 31 серпня 1936 | ||
| Верф | ||
| Під прапором | ||
| Належність | ||
| Порт приписки | Мессіна, Кальярі | |
| На честь | у перекладі «яшма» | |
| Закладений | 21 вересня 1935 | |
| Спуск на воду | 5 липня 1936 | |
| Введений до складу флоту | 22 серпня 1936 | |
| Виведений зі складу флоту | 1948 | |
| На службі | 1936—1948 | |
| Сучасний статус | 1 лютого 1948 року списаний на брухт | |
| Бойовий досвід | Громадянська війна в Іспанії Друга світова війна Середземномор'я Мальтійські конвої | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | прибережний підводний човен | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 14 вузлів (25,9 км/год) | |
| Швидкість (підводна) | 7,5 вузла (13,9 км/год) | |
| Робоча глибина занурення | 75 м | |
| Гранична глибина занурення | 80 м | |
| Дальність плавання | 5200 миль (9600 км) на швидкості 8 вузлів у надводному положенні 74 милі (137 км) на швидкості 4 вузли (7,4 км/год) у підводному положенні | |
| Екіпаж | 47 офіцерів та матросів | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 60,18 м | |
| Ширина корпусу найб. | 6,45 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 4,7 м | |
| Водотоннажність надводна | 695 тонн | |
| Водотоннажність підводна | 855 тонн | |
| Силова установка | ||
|
Дизель-електрична: 2 × дизельних двигуни FIAT 2 × електродвигуни |
||
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 1400 к. с. (дизелі) 800 к. с. (електродвигун) | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 × 100-мм корабельна гармата 100/47 | |
| Торпедно- мінне озброєння |
6 × 533-мм торпедних апаратів 12 торпед | |
| ППО | 2 × 12,7-мм зенітних кулемети Breda Model 1931 | |
| Історія служби | |
|---|---|
| Командувачі | Джузеппе Мелліна, Антоніо Дотта, Альберто Донато |
| Операції | 9 бойових походів та місій |
| Перемоги | 1 танкер потоплений |

«Діаспро» (італ. Diaspro) — військовий корабель, дизель-електричний прибережний підводний човен 600-тонної серії типу «Перла» Королівських ВМС Італії за часів Другої світової війни.
Підводний човен «Діаспро» закладений 21 вересня 1935 року на верфі компанії Cantieri Riuniti dell'Adriatico у Монфальконе. 5 липня 1936 року він був спущений на воду, а 22 серпня 1936 року увійшов до складу Королівських ВМС Італії.
Історія служби
Після введення в експлуатацію «Діаспро» призначили у 35-ту ескадру (III група підводних човнів), що базувалася в Мессіні. Після короткого навчання човен здійснив тривалий похід у Середземному морі. Під час Громадянської війни в Іспанії він виконував дві спеціальні місії під командуванням капітана Джузеппе Мелліни. Під час першої з них «Діаспро» відплив з Трапані 5 серпня 1937 року, прямуючи для патрулювання району на північ від мису Бон. Під час патрулювання в Сицилійській протоці вздовж африканського узбережжя «Діаспро» здійснив 25 спроб атаки, а 13 серпня 1937 року випустив торпеди по двох кораблях, одним з яких, ймовірно, був французький вантажний корабель «Параме» водотоннажністю 2423 брутто-реєстрові тонни (GRT), але обидва рази промахнувся. «Діаспро» повернувся до Кальярі 15 серпня 1937 року.
На момент вступу Італії у Другу світову війну «Діаспро» перебував у складі 72-ї ескадри (VII група підводних човнів), що базувалася в Кальярі. Його перша місія в Тірренському морі пройшла без подій. У липні 1940 року він патрулював на північний захід від острова Асінари, а потім біля острова Ла-Галіте. У серпні 1940 року здійснював патрулювання біля мису Бугарун.
1 вересня, під час британської операції «Хетс», «Діаспро» патрулював у районі між мисом Спартівенто та островом Ла-Галіте. Йому вдалося наблизитися на десять миль до британської військово-морської групи З'єднання H, але італійський човен не зміг атакувати, оскільки його виявила та неодноразово атакувала авіація британського авіаносця «Арк Роял», що змусило підводний човен зануритися.
14 листопада діяв разом із підводними човнами «Алагі» та «Арадам» у складі сил, що діяли проти британського флоту в рамках операції «Вайт». Розташовуючись приблизно за 315 миль від острова Ла-Галіте, «Діаспро» виявив лише невеликий корабель британських сил, але не зміг його атакувати.
Після капітуляції Японії у Другій світовій війні, «Діаспро» повернувся до Таранто, де його вивели з експлуатації. Протягом усієї бойової діяльності він виконав 59 місій, 48 з яких були навчальними, на загальну відстань 4030 миль.
1 лютого 1948 року «Діаспро» остаточно виведений з експлуатації, і невдовзі після цього, як це було передбачено перемир'ям, його розібрали на брухт. За весь час своєї експлуатації «Діаспро» мав лише одну втрату: сержанта Гаетано Лоффредо.
Див. також
- Diamant (Q173)
- HNLMS K XII
- HMS Turbulent (N98)
- U-147 (1940)
- USS Tautog (SS-199)
- Л-16 (підводний човен СРСР)
Примітки
- Виноски
- Джерела
Посилання
- IT Diaspro. на uboat.net. (англ.)
- R. Smg. Diaspro(англ.)
Література
- Bargoni, Franco (1992). L'impegno navale italiano durante la guerra civile spagnola (1936—1939). Mondadori. ISBN 88-98485-07-7
- Erminio Bagnasco, Maurizio Brescia, I sommergibili italiani 1940—1943 — Parte 2ª, in Storia Militare Dossier, n. 12, gennaio-febbraio 2014.(італ.)
- Giorgerini, Giorgio (2002). Uomini sul fondo. Storia del sommergibilismo italiano dalle origini ad oggi (Second ed.). Mondadori. ISBN 88-04-50537-0.
