Diamant (Q173)
| «Діаман» | ||
|---|---|---|
| Diamant (Q173) | ||
 | ||
| Французький ПЧ «Діаман» на поході | ||
| Верф |  Arsenal de Toulon, Тулон
| |
| Під прапором | Франція
| |
| Належність |  Військово-морські сили Франції
| |
| Порт приписки | Тулон | |
| На честь | діаманта | |
| Закладений | 21 липня 1930 | |
| Спуск на воду | 18 травня 1933 | |
| Введений до складу флоту | 21 червня 1934 | |
| На службі | 1934—1942 | |
| Сучасний статус | 27 листопада 1942 року затоплений екіпажем у Тулоні, щоб запобігти захопленню німецькими військами, 29 березня 1943 року піднятий на воду італійцями. 22 червня 1944 року розбомблений та потоплений у Тулоні авіацією союзників | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Битва на Середземному морі | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | підводний мінний загороджувач | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 12 вузлів (22 км/год) | |
| Швидкість (підводна) | 9 вузлів (17 км/год) | |
| Робоча глибина занурення | 80 м | |
| Дальність плавання | 7 000 миль (12 964 км) на швидкості 7,5 вузлів (надводна) 80 миль (150 км) на швидкості 4 вузли (підводна) | |
| Екіпаж | 42 офіцери та матроси | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 65,9 м | |
| Ширина корпусу найб. | 7,1 м | |
| Висота | 3,9 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 4,2 м | |
| Водотоннажність надводна | 773 тонни | |
| Водотоннажність підводна | 940 тонн | |
| Силова установка | ||
|
Дизель-електрична: 2 дизельні двигуни Vickers-Normand 2 електродвигуни |
||
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 2 × 650 к.с. (надводна) 2 × 550 к.с. (підводна) | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 × 75-мм гармата зразка 1897 року | |
| Торпедно- мінне озброєння |
3 × 550-мм торпедних апарати 2 × 400-мм торпедних апарати 32 морські міни | |
| ППО | 1 × 13,2-мм великокаліберний кулемет M1929 2 × 8-мм кулемети Hotchkiss M1914 | |
| Історія служби |
|---|
«Діаман» (фр. Diamant (Q173) — військовий корабель, підводний мінний загороджувач типу «Сафір» військово-морських сил Франції часів Другої світової війни.
Підводний човен «Діаман» був закладений 21 липня 1930 року на верфі компанії Arsenal de Toulon у Тулоні. 18 травня 1933 року він був спущений на воду, а 21 червня 1934 року увійшов до складу ВМС Франції.
Історія служби
Після введення в експлуатацію в червні 1934 року «Діаман» призначили до складу 21-ї морської дивізії, що базувалася в Тулоні та входила до складу французького Середземноморського флоту. Як спеціалізований підводний човен-загороджувач, його основними функціями в міжвоєнний період було участь у навчальних місіях, зосереджених на удосконаленні тактики мінування, включаючи вправи з підводного розгортання для підвищення майстерності екіпажу в установці контактних мін.
Після перемир'я в червні 1940 року «Діаман» служив у військово-морських силах Франції Віші.
3 липня 1940 року відбулася атака британців на Мерс-ель-Кебір, під час якої ескадра британського флоту атакувала ескадру ВМС Франції, пришвартовану на військово-морській базі в Мерс-ель-Кебір поблизу Орана на узбережжі Алжиру. Оскільки напруженість у відносинах зі Сполученим Королівством все ще була дуже високою, «Діаман», «Султан» і підводні човни «Сирена», «Галаті» і «Перле» стали на якір о 20:00 9 липня 1940 року в готовності захистити Тулон, тоді як «Ціре», «Іріс», «Паллас» і «Вені» патрулювали в Середземному морі на південь від Тулона. Оскільки британські сили в Середземному морі 10 липня повідомляли про те, що вони прямують до Гібралтару, усі підводні човни були відкликані до Тулона.
27 листопада 1942 року Німеччина та Італія окупували Вільну зону Вішістської Франції, німецькі війська увійшли до Тулона того дня. «Діаман» був серед французьких кораблів, затоплених у Тулоні, щоб запобігти їх захопленню противником. Французами були знищені 77 кораблів, у тому числі 3 лінійні кораблі, 1 гідроавіаносець «Командан Тест», 7 крейсерів, 15 есмінців, 13 міноносців, 6 шлюпів, 15 підводних човнів, 9 сторожових катерів, 19 допоміжних суден, 1 навчальний корабель, 28 буксирів і 4 кранів[Прим. 1]. П'яти підводним човнам вдалося вирватися в хаосі ситуації з бази, три досягли Північної Африки (два підводні човни дійшли до Алжиру: «Касаб'янка» і «Марсойн», один човен «Глорі» — Орану), човен «Іріс» дістався іспанської Барселони, і останній — «Венус» — змушений був затопитися в гирлі гавані.
29 березня 1943 року затоплений французький човен підняли на воду італійці. Його не ремонтували. 22 червня 1944 року «Діаман» знову потопили в результаті авіанальоту союзників на Тулон.
Див. також
Примітки
- Виноски
- ↑ Серед затоплених: 3 лінійних кораблі: «Страсбург», «Дюнкерк», «Прованс»; 1 гідроавіаносець: «Командан Тест»; 4 важких крейсери: «Дюпле», «Фош», «Алжері», «Кольбер»; 3 легких крейсери: «Марсельез», «Жан де В'єн», «Ла Галісоньєр»; 15 підводних човнів: «Акерон», «Кайман», «Діаман», «Л'Еспо», «Еврідік», «Френель», «Галаті», «Анрі Пуанкаре», «Наяд», «Паскаль», «Редутабль», «Сирена», «Тетіс», «Венус», «Вендже»
- Джерела
Посилання
- FR Diamant. на uboat.net. (англ.)
- French submarine Diamant (1933)(англ.)
Література
- Claude Huan, Les Sous-marins français 1918—1945, Rennes, Marines Éditions, 2004, 240 p. ISBN 978-2915379075(фр.)
- Fontenoy, Paul E. (2007). Submarines: An Illustrated History of Their Impact (Weapons and Warfare). Santa Barbara.