HMS Coventry (D118)

HMS Coventry (D118)
Історія
Велика Британія
Назва:	HMS Coventry (D118)
Будівник:	Cammell Laird, Беркенгед
Закладений:	29 січня 1973 року
Спуск на воду:	21 червня 1974 року
Прийнятий:	10 листопада 1978 року
Потоплений:	25 травня 1982 року
Основні характеристики
Тип:	Ескадрений міноносець типу 42
Водотоннажність:	4 820 т
Довжина:	125 м
Ширина:	14,3 м
Осадка:	5,8 м
Двигуни:	COGOG 2 високошвидкісні газові турбіни Rolls-Royce Olympus TM3B 2 круїзні газові турбіни Rolls-Royce Tyne RM1C
Швидкість:	30 вузлів
Дальність плавання:	4000 миль на швидкості 18 вузлів
Екіпаж:	287
Навігаційне та радіолокаційне обладнання:	Радар повітряного пошуку Type 1022/965P Радар Type 996/992Q 3-D 2 радари контролю вогню Type 909 GWS-30
Озброєння:	ЗРК Sea Dart 1 x 114-мм гармата Mark 8 2 x 20-мм зенітні установки Phalanx CIWS 2 x 20-мм зенітні установки «Ерлікон» BMARC 6 (2x3) протичовнові торпедні апарати STWS II
Авіаційна група:	вертоліт Westland Lynx1

«Ковентрі» (англ. HMS Coventry (D118)) — ескадрений міноносець з керованим ракетним озброєнням ВМС Великої Британії типу 42 1-ї серії (підтип «Шеффілд»).

Ескадрений міноносець «Ковентрі» був закладений 29 січня 1973 року на верфі компанії Cammell Laird у місті Беркенгед. Спущений на воду 21 червня 1974 року, вступив у стрій 10 листопада 1978 року.

Після вступу у стрій есмінець «Ковентрі» брав участь в програмі з визначення можливостей взаємодії есмінців типу 42 та вертольотів Westland Lynx. У 1980 році корабель разом з есмінцем «Ентрім» та фрегатом «Алакріті» здійснив похід на Далекий Схід. Під час повернення кораблів додому розпочалась ірано-іракська війна, і «Ковентрі» на 6 тижнів залишився у Перській затоці, де здійснював патрулювання. Він повернувся до Великої Британії у грудні 1980 року.

У 1981 році корабель брав участь в навчаннях у навчаннях «Ocean Safari», у 1982 році - в навчаннях «Spring Train 82». На момент їх закінчення корабель перебував у Гібралтарі і готувався до походу в Баренцеве море для спостереження за радянськими кораблями. У березні 1982 року він перебував поблизу Гібралтару, де брав участь у навчаннях «Springtrain 82».

Після початку Фолклендської війни «Ковентрі» вирушив у Південну Атлантику.

Оскільки в аргентинському флоті також були есмінці типу 42, то для кращої ідентифікації своїх кораблів на британських есмінцях на містку намалювали британський прапор, в середній частину корпуса від ватерлінії до димової труби була нанесена чорна лінія для розпізнавання в перископи підводних човнів.

27 квітня «Ковентрі» разом з есмінцями «Глазго» та «Шеффілд» та фрегатами «Ерроу» і «Гламорган» увійшов у зону повної заборони - 200-мильної зони навколо Фолклендських островів, в якій будь-яке судно або літак могли бути атаковані британцями без додаткового попередження.

«Ковентрі», «Глазго» та «Шеффілд» несли патрульну радіолокаційну службу, забезпечуючи оповіщення основного угрупування про атаки аргентинських кораблів та літаків. 3 травня вертольоти з «Ковентрі» та «Глазго» атакували протикорабельними ракетами «Sea Skua» аргентинський патрульний корабель «Альферес Собрал», що було першим їх застосуванням у реальних бойових діях.

4 травня через ремонт радара «Ковентрі» відійшов на північний захід, і його позицію зайняв «Шеффілд». Під час проведення робіт системи раннього сповіщення на «Ковентрі» і «Глазго» отримали сигнал про атаку аргентинських літаків. Проте «Шеффілд» не був готовий до відбиття атаки, внаслідок чого був уражений протикорабельною ракетою «Екзосе». 10 травня при спробі буксирування пошкоджений «Шеффілд» затонув.

8 травня «Ковентрі» здійснював обстріл позицій противника на березі. 9 травня він обстріляв із ЗРК «Sea Dart» три аргентинські літаки. Одна ракета пройшла повз ціль, а два інші літаки незабаром зникли з радарів. Капітан корабля заявляв, що літаки були збиті ракетами «Sea Dart», хоча найімовірніше, що літаки розбились через негоду під час виконання протиракетного маневру. Пізніше того ж дня був збитий аргентинський вертоліт SA 330 «Пума». Це також було перше бойове застосування даного ЗРК.

12 травня внаслідок влучання бомби був пошкоджений есмінець «Глазго», який тепер міг використовуватись лише для радіолокаційного спостереження. «Ковентрі» залишився єдиним есмінцем з охорони авіаносного з'єднання британців. Така ситуація зберігалась до 20 травня, допоки йому на допомогу підійшли есмінці «Ексетер» та «Кардіфф».

На той момент готувалась десантна операція. «Ковентрі» та фрегат «Бродсфорд» зайняли позицію на північ від острова Східний Фолкленд для прикриття десанту від повітряних атак. ЗРК «Sea Wolf» малої дальності «Бродсфорда» забезпечували безпосередня прикриття кораблів дозору.

22 травня був помічений розвідувальний літак аргентинців «Боїнг 707». Проте через несправність пускової установки вразити його не вдалось.

У цей період журналісти BBC випустили репортаж про бойові дії, в якому повідомили, що більшість авіабомб, які влучили у британські кораблі, не вибухнули. Аргентинські спеціалісти негайно взялись за вирішення цієї проблеми.

25 травня, у День Незалежності, аргентинці здійснили серйозну атаку на британські кораблі. У першій хвилі атаки ракетами з «Ковентрі» були збиті два штурмовики. «Скайхок». Друга хвиля мала складатись з двох ланок по три літаки. Проте два літаки (по одному з кожної ланки) не змогли злетіти через технічні проблеми.

Оскільки «Ковентрі» та «Бродсфорд» перебували ближче до материка, ніж інші британські кораблі, то аргентинським літакам не потрібна була дозаправка у повітрі, що суттєво спрощувало задачу аргентинським пілотам. Крім того, літаки йшли на малій висоті, до того ж вони були приховані від радарів островом Пеббл. Внаслідок цього аргентинські літаки були помічені на невеликій відстані, вже візуально. По них був відкритий вогонь з «Ерліконів».

Два літаки атакували «Бродсфорд». У фрегат влучила бомба, яка, хоч і не вибухнула, проте завдала йому значних пошкоджень.

Інша пара «Скайхоків» атакувала «Ковентрі». По літаках була випущена ракета, яка не влучила в ціль. Есмінець активно маневрував, і в якийсь момент опинився на лінії вогню «Бродсфорда», внаслідок чого фрегат не зміг застосувати свої ракети через ризик влучити у «Ковентрі». Один з літаків не зміг скинути бомби через технічну несправність. Проте інший штурмовик скинув три 500-фунтові бомби, які влучили у ціль. Одна з них також не вибухнула, проте дві інші спрацювали. Внаслідок вибуху загинуло декілька моряків, в корпусі утворилась велика пробоїна, через яку стала надходити вода, а на борту спалахнула пожежа. Бомба, що не вибухнула, теж спричинила пошкодження: пробоїна, яку вона зробила, сприяла поширенню вогню та диму у внутрішніх приміщеннях корабля. Через 20 хвилин після влучання бомб «Ковентрі» перевернувся кілем уверх, а ще через годину затонув. Загинуло 18 членів екіпажу, 30 дістали поранення. Один із поранених незабаром помер від ран^[1].

• Conway's All the World's Fighting Ships, 1947—1995. — NAVAL INSTITUTE PRESS, Annapolis, Maryland (англ.)
• С. В. Иванов, П. В. Соломонов, Б. В. Соломонов Эскадренные миноносцы типа «Шеффилд». Часть 2. — Москва: Моделист-конструктор, 2012. — (Морская коллекция № 5 (152) / 2012) (рос.)

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: HMS Coventry (D118)