Peugeot 4008

Peugeot 4008
Peugeot 4008
ВиробникMitsubishi
Роки виробництва04/20122017
Попередник(и)Peugeot 4007 Редагувати інформацію у Вікіданих
Наступник(и)Peugeot 3008 ІІ
Класкросовер
ПлатформаMitsubishi GS
Двигун(и)Бензиновий двигун Редагувати інформацію у Вікіданих
Колісна база2670 мм
Довжина4340 мм
Ширина1800 мм
Висота1635 мм
Маса1500—1570 кг
СпорідненіCitroën C4 Aircross
Mitsubishi ASX
Mitsubishi Lancer
Mitsubishi Outlander
ПодібніDacia Duster
Nissan Qashqai
Hyundai Tucson
Kia Sportage
Škoda Yeti
SsangYong Korando

Peugeot 4008 — компактний кросовер бренду Peugeot.

Перше покоління

Peugeot 4008

Перша інформація про його появу з'явилася ще у вересні 2011 року [1], однак дебют автомобіля відбувся в березні 2012 року на Женевському автосалоні [2], разом з Peugeot 208. Він базується на платформі від Mitsubishi ASX, спільно з Citroën C4 Aircross.

Продажі почалися у квітні 2012 року.

Позашляховик Peugeot 4008 представлений у моделях Active та Allure. Автомобіль постачається з функцією сполучення телефону через Bluetooth, потоковим аудіо, камерою заднього виду, задніми сенсорами паркування та тонованим склом. До бази 4008 також входять: 16-дюймові литі диски коліс, аудіо система на шість динаміків, елементи управління аудіо системою на рульовому колесі, USB-підключення, передні протитуманні вогні, світлодіодні денні ходові вогні, автоматичні передні фари та склоочисники, автоматичне кондиціонування повітря, вікна з електроприводом, бардачок з функцією охолодження та круїз-контроль. Моделі Allure додадуть: ксенонові передні фари, шкіряну обшивку, 18-дюймові литі диски коліс, передні сидіння з підігрівом та пасажирське сидіння, яке налаштовується по висоті. Базовими елементами безпеки є: сім подушок безпеки, антиблокувальна гальмівна система, електронний контроль стабільності, функція допомоги при екстреному гальмуванні та триточкові ремені безпеки з натяжителями[3].   

Технічні характеристики двигунів

Друге покоління (2016)

Peugeot 4008 (II)
Peugeot 4008
ВиробникDongfeng Peugeot-Citroën Automobiles (DPCA)
Батьківська компаніяCitroën (Stellantis)
Роки виробництва2016—донині
Місце виробництваЧенду Китай
Попередник(и)Peugeot 4008 (I)
Наступник(и)
Класкросовер
Стиль кузовагетчбек
ПлатформаEMP2
Двигун(и)Бензиновий двигун Редагувати інформацію у Вікіданих
Коробка передачEAT6
Колісна база2735 мм
Довжина4510 мм
Ширина1840 мм
Висота1635 мм
Маса1250—1465 кг
СпорідненіPeugeot 308 II
Peugeot 3008 II
Peugeot 5008 II
Peugeot Traveller
Citroën C4 Picasso II
Citroën Spacetourer
Toyota ProAce II
Peugeot 4008 II

В 2016 році в Китаї представлене друге покоління Peugeot 4008, що є версією з дещо збільшеною колісною базою, віносно європейського Peugeot 3008 другого покоління. Автомобіль збудований на модульній платформі EMP2.

Від моделей 3008 II та 5008 II взято і стилістичний підхід: можна сказати, що 4008 II є варіантом цих моделей, однак, вони є різними за колісною базою: в той час як два європейських позашляховика мають колісні бази 2,675 та 2,84 метра відповідно, то колісна база 4008 II складає 2,735 метра, що є золотою серединою між першими двома.

Таким чином, підлога була подовжена на 6 см в порівнянні з другим поколінням європейського 3008, та довжина всього кузова 4008 II також стала на 6 см більше. В іншому стиль не відрізняється і походить від концептів Quartz та Exalt.

Виробництво 4008 II, як автомобіля, призначеного тільки для китайського ринку, відбувається на новому заводі DPCA в Ченду, в центральному Китаї. Його маркетинг був запущений в листопаді 2016 року. У 2019 році дві існуючі версії в лінійці були перейменовані в 350 THP (об'єм двигуна 1598 см³) і 380 THP (1751 см³)[4]. Обидва двигуни поєднуються з 6-ступінчатою автоматичною коробкою передач EAT6

Примітки

  1. Peugeot представив модель 4008. Архів оригіналу за 11 грудня 2011. Процитовано 7 січня 2013.
  2. Доступні кросовери - подвійне поповнення. Архів оригіналу за 19 липня 2013. Процитовано 7 січня 2013.
  3. Як ми тестували Peugeot 4008 2016. automoto.ua. Архів оригіналу за 14 листопада 2016. Процитовано 14 листопада 2016.
  4. Brochure della 4008 (indicata come fonte nel luglio 2020) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2021. Процитовано 1 березня 2025.

Посилання