SS Bremen (1928)
 Океанський лайнер «Бремен»
| |
| Історія | |
|---|---|
| Назва: | SS Bremen (1928) |
| Власник: | Norddeutscher Lloyd |
| Оператор: |
.svg.png){kind=small} Веймарська республіка/.svg.png){kind=small} Третій Рейх |
| Будівник: |
Deutsche Schiff- und Maschinenbau, Бремен |
| Будівельний номер: | 494 |
| Закладений: | 18 червня 1927 |
| Спуск на воду: | 16 серпня 1928 |
| Завершений: | 5 липня 1929 |
| Перше плавання: | 16 липня 1929 |
| На службі: | 1929-1941 |
| Доля: | 16–18 березня 1941 року знищений унаслідок пожежі в Бремергафені; розібраний на металобрухт до ватерлінії, потім відбуксирований вгору по річці Везер до Норденхама та затоплений вибухівкою 1 квітня 1946 року |
| Статус: | затоплене |
| Основні характеристики | |
| Клас і тип: | пасажирське судно-лайнер |
| Тоннаж: | 51656 GRT |
| Водотоннажність: | 55 000 т |
| Довжина: | 286,1 м |
| Ширина: | 31,1 м |
| Висота: | 21,8 м |
| Осадка: | 9,7-10,3 м |
| Потужність: | 4 x 33 750 к.с. (25 170 кВт) (максимальна потужність 135 000 к.с. (101 000 кВт)) |
| Двигуни: | 4 x комплекти парових турбін з редуктором |
| Швидкість: | 27 вузлів (50 км/год) |
| Місткість: | 2 139; 811 — перший клас, 500 — другий клас, 300 — туристичний клас, 617 — третій клас |
| Команда: | 966 осіб |
«Бремен» (англ. SS Bremen (1928) — океанський лайнер німецької конструкції, побудований для німецької судноплавної компанії Norddeutscher Lloyd (NDL) для використання на трансатлантичному морському шляху. Спущений на воду в 1928 році, «Бремен» відзначався своїми високошвидкісними двигунами та низьким, обтічним профілем. На момент будівництва він та його «сестринський» корабель «Європа» були двома найсучаснішими високошвидкісними океанськими лайнерами з паротурбінами. Німецька пара започаткувала міжнародну конкуренцію в будівництві великих, швидких, розкішних океанських лайнерів, які були національними символами та предметами престижу в довоєнні роки 1930-х років. Він мав «Блакитну стрічку» і був четвертим кораблем NDL, який носив назву «Бремен».
«Бремен» мав здійснити свій перший трансатлантичний переліт у компанії однотипної «Європи», але на «Європі» сталася серйозна пожежа під час ходових випробувань, тому «Бремен» перетнув океан самостійно, вирушивши з Бременгафена до Нью-Йорка під командуванням комодора Леопольда Цігенбайна 16 липня 1929 року. Він прибув через чотири дні, 17 годин і 42 хвилини, перехопивши «Блакитну стрічку» при русі на захід, у «Мавританії» із середньою швидкістю 27,83 вузла (51,54 км/год).
Ця подорож також ознаменувала перший випадок, коли пошту було перевезено літаком, запущеним з корабля, для доставки до прибуття корабля до порту. Поштовий поплавковий гідролітак Heinkel HE 12, яким керував 27-річний пілот Deutsche Luft Hansa барон Йобст фон Штудніц, був запущений у море за двадцять миль на схід від Файр-Айленда з 11 000 поштовими відправленнями у шести поштових мішках вагою 100 кг, які він доставив до Нью-Йорка за багато годин до того, як корабель пришвартувався до пірсу Норт-Джерман-Ллойд на Мангеттені. На зворотному шляху до Німеччини «Бремен» здобув «Блакитну стрічку» при русі на схід з часом 4 дні 14 годин 30 хвилин та середньою швидкістю 27,91 вузла (51,69 км/год), вперше лайнер побив обидва рекорди на своїх перших двох проходах.
30 серпня 1939 року, напередодні Другої світової війни, «Бремен» вийшов з Нью-Йорка без пасажирів і за першої ж можливості розігнався до понад 28 вузлів. 1 вересня, що збіглося з початком світової війни, йому було наказано прямувати до радянського порту Мурманськ. На цьому шляху його екіпаж пофарбував корабель у сірий колір для камуфляжу та закрив ілюмінатори та вікна. Він скористався негодою та високою швидкістю, щоб уникнути зустрічі з крейсерами Королівського флоту, і прибув до Мурманська 6 вересня 1939 року. З початком Зимової війни між Фінляндією та Радянським Союзом, 10 грудня 1939 року «Бремен» здійснив ривок до Бремергафена, прибувши туди 13 грудня. По дорозі його помітив та спробував атакувати британський підводний човен класу «S» «Сальмон». Гідролітак Dornier Do 18, що супроводжував «Бремен», змусив «Салмона» пірнути на глибину. Командир «Салмона», лейтенант-командир Е. О. Бікфорд, вирішив не торпедувати лайнер, оскільки вважав його недопустимою ціллю. Його рішення не стріляти по «Бремену», ймовірно, затримало початок необмеженої підводної війни.
Після цього корабель стояв на причалі в Бремергафені. «Бремен» використовувався як плавуча казарма; існували плани використовувати його як транспортний корабель в операції «Морський лев» — запланованому вторгненні до Великої Британії.
16 березня 1941 року був атакований британською авіацією, що спричинило пожежу, яка знищила судно та призвела до його повної втрати, хоча деякі джерела пояснюють пожежу саботажем на тлі хаосу в ході авіаційного нальоту[1].
Див. також
- Список океанських лайнерів
- SS Pasteur (1938)
- SS California (1923)
- SS Kaiser Wilhelm der Grosse
- RMS Carinthia (1925)
- Адмірал Нахімов (пароплав)
Примітки
- Виноски
- Джерела
Посилання
Література
- Aschenbeck, Nils: Schnelldampfer Bremen — Die Legende/Express Liner Bremen — The Legend. Delmenhorst, 1999 ISBN 3-932292-16-2.
- Huchthausen, Peter A.: Shadow Voyage: The Extraordinary Wartime Escape of the Legendary S.S. Bremen, Wiley, 2005.
- Nur das Gästebuch bezeugt den alten Glanz. Erinnerungen an Julius Hundt, Chief-Ingenieur der «Bremen» / Besuch an Bord war ein Erlebnis. In Weser-Kurier. Bremen, 1999.