Heinkel HE 12
| Heinkel HE 12 | |
|---|---|
 | |
| Призначення: | поштовий літак |
| Перший політ: | 22 липня 1929 |
| Прийнятий на озброєння: | 1929  |
| Знятий з озброєння: | 1931 |
| На озброєнні у: | Deutsche Luft Hansa |
| Розробник: | Heinkel |
| Виробник: | .svg.png){kind=small} Heinkel |
| Всього збудовано: | 1 |
| Конструктор: | Heinkel |
| Екіпаж: | 2 особи |
| Крейсерська швидкість: | 192 км/год |
| Максимальна швидкість (МШ): | 216 км/год |
| Дальність польоту: | 1600 км |
| Практична стеля: | 3800 м |
| Довжина: | 11,56 м |
| Висота: | 4,55 м |
| Розмах крила: | 16,80 м |
| Площа крила: | 48,46 м² |
| Порожній: | 1580 кг |
| Споряджений: | 2600 кг |
| Двигуни: | 1 × 9-циліндровий рядний поршневий авіаційний двигун повітряного охолодження Pratt & Whitney R-1690 Hornet |
| Тяга (потужність): | 1 × 450 к.с. (370 кВт) |
Heinkel HE 12 у Вікісховищі | |
«Гейнкель» HE 12 (нім. Heinkel HE 12) — німецький одномоторний поштовий поплавковий гідролітак, розроблений компанією Ernst Heinkel Flugzeugwerke наприкінці 1920-х років. Низькоплан оснащувався понтонами і запускався за допомогою катапульти з океанських лайнерів (наприклад, SS Bremen) для прискорення доставки пошти. Розроблений на основі конструкції військового Heinkel HE 9, він мав подвійні поплавки для водних операцій, тандемні відкриті кабіни для пілота та радиста, а також спеціальний поштовий відсік, що вміщував до 200 кг вантажу. Оснащений одним зіркоподібним двигуном Pratt & Whitney Hornet A, літак мав розмах крил 16,8 м, довжину 11,56 м, максимальну швидкість 216 км/год та практичну стелю 4000 м, при цьому був побудований лише один екземпляр (реєстраційний номер D-1717, заводський номер 334).
Історія
Ця концепція виникла після того, як Norddeutscher Lloyd (NDL) у 1927 році перевіз гідроплан Junkers F 13 на борту лайнера Lutzow для забезпечення комфортних поїздок пасажирів, коли лайнер знаходився в порту. Представники NDL зрозуміли, що гідроплан на базі лайнера може мати більш практичне комерційне застосування, злітаючи з авіапоштою лайнера, перебуваючи ще на значний відстані від порту, тим самим значно скорочуючи час доставки пошти. Heinkel розробила катапульту, яку NDL планувала встановити на своїх нових лайнерах «Бремен» та «Європа», а також літак для перевезення пошти. Оскільки екіпаж Lutzow мав проблеми із забезпеченням необхідного технічного обслуговування для F 13, Deutsche Luft Hansa погодилася забезпечити оперативну підтримку підприємства, і коли Bremen вирушив у свій перший рейс у 1929 році, на борту був один HE 12 (D-1717).
HE 12 був похідною від військової конструкції літака HE 9; звичайний моноплан з низьким розташуванням крила та підкосами. Пілот і радист сиділи поруч, у відкритих кабінах, а пошта перевозилася у відсіку позаду них.
Другий екземпляр (D-1919, Atlantik) був побудований для польотів з лайнера «Європа», аналогічного «Бремену». Другий літак, що отримав позначення He 58, загалом був трохи більшим, зі збільшеним корисним навантаженням та розміщенням екіпажу у відкритій кабіні, де пілоти розміщувалися один з одним. Силову установку забезпечував двигун BMW Hornet A потужністю 370 кВт (500 к.с.), спочатку без капота, але пізніше оснащений повним капотом з довгою хордою та охолоджувальними прорізами в носовій частині.
22 липня 1929 року, ще за 400 км (250 миль) від Нью-Йорка, «Бремен» успішно запустив HE 12. Коли гідролітак розвантажили через 2+1⁄2 години, пошта з Берліна дісталася Нью-Йорка лише за 6+1⁄2 днів. Наступного дня, перед натовпом із 3500 осіб, мер Джиммі Вокер охрестив HE 12 назвою міста. На зворотному шляху новоохрещений «Нью-Йорк» стартував з «Бремена» поблизу Шербура 1 серпня, приземлившись у Бремергафені через чотири години, якраз вчасно для того, щоб пошту перевантажили на інший літак і вона прибула на «Берлін» того ж дня, через 5+1⁄2 днів після вильоту з Нью-Йорка. Використання гідролітака заощадило близько 20 годин на західному рейсі та 1-2 дні на східному.
HE 12 (D-1717, «Нью-Йорк») регулярно літав з «Бремена», доки 5 жовтня 1931 року не отримав серйозних пошкоджень в аварії в затоці Кобеквід.
He 58 (D-1919, «Атлантік») продовжував експлуатуватися на «Європі», доки його не замінили гідролітаки Junkers Ju 46.
Див. також
- Список військових літаків Третього Рейху
- Позначення морської авіації США (1922—1962)
- Lockheed Model 18 Lodestar
- Гідро-Аероплан Спеціального Призначення
- Sikorsky S-43
- Авіапошта
Примітки
- Виноски
- Джерела
Посилання
- Heinkel HE 12(англ.)
- HE.12(рос.)
Література
- St. John Turner, P. (1970). Heinkel:An aircraft album. Shepperton: Ian Allan. pp. 27–30. ISBN 07110-01731.
- Cook, John C. (March 2002). «Shot from Ships: Part One». Air Classics.