Stadler Variobahn

Stadler Variobahn
Зображення
Офіційна назва англ. Variotram (1993)
англ. Variobahn (2001) Редагувати інформацію у Вікіданих
Оператор Helsinki City Transportd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Виробник Stadler Rail Редагувати інформацію у Вікіданих
Маса 35 т Редагувати інформацію у Вікіданих
Швидкість 22 метр на секунду Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Stadler Variobahn у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Variobahn у лондонській мережі Tramlink
Variotram у Нюрнберзі, Німеччина
Variotram у Гельсінкі, Фінляндія

Stadler Variobahn (який раніше випускався як ABB Variotram, Adtranz Variotram і Bombardier Variotram) — розроблена у Німеччині модель зчленованого низькопідлогового трамвая і легкорейкового транспорту. З моменту появи на ринку в 1993 році «Variobahn» вироблявся різними компаніями — ABB, Adtranz, Bombardier Transportation, а з 2001 року — Stadler Rail. Станом на 2009 рік було замовлено 254 трамваї з опціоном на 110 штук. Вартість одиниці становить близько 2,5 мільйонів євро [2] [3].

Операторами є Graz Holding, Bergen Light Rail, Chemnitz Tramway, Verkehrsverbund Rhein-Ruhr, трамвай регіону Рейн-Неккар та Tramlink.

Історія

Прототипи та раннє постачання

«Variotram» вперше розроблено «ABB» в Henschel, а прототип був запущений в 1993 році для Хемніцького трамвая у Німеччині, оперованого Chemnitzer Verkehrs-Aktiengesellschaft (CVAG). Серійне постачання з невеликими модифікаціями було здійснено в 1998 — 2001 рр, внаслідок чого загальна кількість складів для Хемніца досягла тридцяти. З них 24 експлуатувалися «CVAG» і шість City-Bahn Chemnitz. У 1995 році підрозділ, що займався виробництвом поїздів компанії «ABB», об'єднали з «Adtran». Один прототип наступного року продано Дуйсбурзькому штадтбану, але серійне постачання в Дуйсбург так і не почалися [2] [4]. Прототип зараз перебуває у приватній власності та зберігається у Норвегії.

У 1996 році поставлено шість трамваїв для роботи на лінії швидкісного трамвая між Мангаймом, Гайдельбергом і Вайнгаймом, Німеччина, яку експлуатує компанія Oberrheinischen Eisenbahn-Gesellschaft. У 2001 — 2007 рр замовлено додатково 20 трамваїв. У 2002 до них додалися вісім одиниць Гайдельберзького трамвая, а у 2001-2007 роках — 16 трамваїв Мангаймського трамвая [2]. У 1996 році мережа легкорейкового транспорту Сіднея в Австралії придбала сім трамваїв, побудованих у Данденонгу. Всі вони були відкликані до середини 2015 року, а 6, що залишилися, виставлені на продаж [5]. Сіднейські трамваї не продавалися, п'ять були списані на початку 2018 року, а останній збудований номер 2107 передано Сіднейському трамвайному музею в жовтні 2018 року для консервації. [6]

Гельсінкі

У 1998 — 2003 рр Міське транспортне підприємство Гельсінкі (HKL) придбало 40 вагонів Variotram для використання у мережі Гельсінського трамвая [7]. Ці трамваї побудовано компанією Transtech (яка пізніше виробила нові моделі Artic) в Отанмякі згідно з угодрю про трансфер технологій з Adtranz. За цей час компанію придбав «Bombardier», який успадкував дизайн у 2000 році, в результаті чого трамваї Гельсінкі стали єдиними вагонами Variotram, що вироблялися під маркою «Bombardier».

Вагони «Variotram», що знаходилися в експлуатації, виявилися непридатними для трамвайної мережі Гельсінкі через численні технічні проблеми, у тому числі тріщини у візках і каркасах кузовів транспортних засобів. До 2009 року в робочому стані найчастіше знаходилося менше половини трамваїв [8] [9]. «HKL» визнала стан трамваїв «Bombardier» незадовільним, але після довгої серії переговорів у травні 2007 року було досягнуто компромісу, коли відповідальність за утримання трамваїв передано «Bombardier». У контракті, узгодженому у травні 2007 року, йдеться, що, починаючи з травня 2008 року, якщо понад чотири «Variotram» у Гельсінкі не будуть у робочому стані, «Bombardier» має сплачувати HKL щоденний штраф за кожен непрацюючий трамвай. Якщо понад вісім трамваїв перебувають у неробочому стані, «HKL» має право розірвати договір та повернути трамваї «Bombardier», який зобов'язаний повернути 76 мільйонів євро, які HKL заплатила за трамваї. Щоб виконати вимоги угоди, «Bombardier» у середині 2008 року відкрила власну майстерню з технічного обслуговування в Гельсінкі, розташовану на території колишнього електродепо VR Group у Пасілан-Конепаю. [10]

У серпні 2017 року після довгих переговорів між «HKL» та «Bombardier» було підписано контракт про скасування покупки «Variotrams». «Bombardier» виплатить «HKL» 33 мільйони євро як компенсацію за коротший, ніж спочатку обумовлений у контракті, термін служби трамваїв. «HKL» почало повертати трамваї до «Bombardier» з 2018 року [11].

Stadler

Stadler Variobahn у Бергені

Щоб сконцентруватися на власній серії транспортних засобів Flexity, «Bombardier» досягла угоди з Європейською комісією, згідно з якою «Bombardier» продасть підрозділ «Variotram» швейцарській «Stadler Rail» [12].

Технічні характеристики

Variotram — низькопідлоговий легкорейковий трамвай, призначений для роботи у центрі міста. Оскільки замовники різняться у вимогах, Variotram має гнучкість у специфікаціях. Потяги можуть бути побудовані як одно- або двоспрямований, з 70 або 100% низькою підлогою. Ширина колії може становити 1435 мм або 1000 мм. Ширина вагона може бути 2,3 м, 2,4 м, 2,5 м і 2,65 м. Довжина змінюється від кількості шарнірних модулів (3, 4, 5 або 7). Висота підлоги становить 350 мм над рейкою. Розташування сидячих і стоячих місць є гнучким, трамваї мають двері шириною 1350 мм. Трамвай має двигун-колесо на всіх колесах, що усуває потребу в осях і візках . Ці компактні двигуни є ключем до концепції низької підлоги, оскільки їх можна розмістити під сидіннями. Це дозволяє на всю довжину трамвая бути доступним без кроків з платформ. [13]

Кілька конфігурацій трамваїв можна налаштувати відповідно до кожного трамваю. На додаток до чотирьох можливих ширин і вибору колії, трамваї можуть бути виготовлені на замовлення для необхідної довжини. Трамваї будуються модально, щоб потім їх можна було перебудувати або розширити. [14] Усі побудовані на сьогодні трамваї мають п’ять модулів і дванадцять коліс. Трамваї доступні з чотирма параметрами двигуна: чотири або шість коліс з двигунами потужністю 95 кВ (127 к.с.) або вісім або дванадцять коліс з двигунами потужністю 45 кіловатів (60 к.с.). Довжина зроблених моделей коливалася від 24,4 до 42,8 м (Гельсінкі та Мангайм відповідно). Аналогічно, маса вагона коливається від 35 до 50 тонн. Кількість місць для сидіння коливається від 38 (Герц) до 100 (Гайдельберг), у той час, як у версії Дуйсбург кількість стоячих місць досягає 193.

Продукція

Мережа Власник Кількість Постачання Довжина Ширина Ширина колії Операції Сидях Стоячих Макс потужність
kW		 Ref
City-Bahn Chemnitz Chemnitzer Verkehrs-Aktiengesellschaft 14 1993-2000 31.4 м 2.65 м 1435 мм Uni 89 123 8 x 45 kW [15][16]
10 2000 Bi 74 124
City-Bahn Chemnitz City-Bahn Chemnitz 6 2001
Трамвай Мангайма MVV Verkehr 6 1996 32.2 м 2.5 м 1,000 мм 90 100 4 x 95 kW [2]
16 2002–07 42.7 м 2.4 м Uni 129 130 6 x 95 kW
20 30.5 м Bi 80 90 4 x 95 kW
Дуйсбурзький штадтбан Duisburger Verkehrsgesellschaft 1 1996 33.8 м 2.3 м 1,435 мм 38 193 8 x 45 KW [17][18]
Inner West Light Rail (Сідней) Transport for NSW 7 1997-98 28.0 м 2.65 м 74 143 [5]
Гельсінський трамвай Міське транспортне підприємство Гельсінкі 40 1998-2004 24.4 м 2.3 м 1000 мм Uni 55 80 12 x 45 kW [7]
Гайдельберзький трамвай Heidelberger Straßen- und Bergbahn 8 2002 39.4 м 2.4 м Bi 100 130 6 x 95 kW [17][18]
Трамвай Мангайма Verkehrsbetriebe Ludwigshafen am Rhein 8 2003 30.5 м Uni 88 90 4 x 95 kW [2]
Трамвай Бохума BOGESTRA 30 2007-11 29.6 м 2.3 м Bi 68 120 8 x 45 kW [19]
Нюрнберзький трамвай Verkehrs-Aktiengesellschaft Nürnberg 8 2007 33.8 м 1,435 мм Uni 87 147 [2]
Мюнхенський трамвай Münchner Verkehrsgesellschaft 14 2008-11 [20][21]
Бергенський швидкісний трамвай Hordaland County Municipality 26 2009-17 42.2 м 2.65 м Bi 98 182 [14][22]
Vestland County Municipality 6 2022-2023 [14][22]
Трамвай Граца Graz AG Verkehrsbetriebe 45 2009– 27.0 м 2.3 м Uni 38 113 [23]
Потсдамський трамвай Verkehrsbetrieb Potsdam 18 2010– 32.2 м 57 118 [3][24][25]
Tramlink Transport for London 6 2011–12 32 м 2.65 м Bi 72 134 [26][27]
6 2014–16
Aarhus Letbane Aarhus Letbane 14 2016–17 32.56 м 84 132 8 x 45 kW [28][29][30]

Примітки

  1. ↑ Helsingin kaupungin liikennelaitos https://www.sttinfo.fi/tiedote/variotram-raitiovaunut-on-myyty-eteenpain?publisherId=17506758&releaseId=69899557 — 2021.
  2. ↑ а б в г д е Stadler Rail. Referenzliste Variobahn (PDF). Процитовано 3 квітня 2009.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  3. ↑ а б Der ViP will die Variobahn. Potsdamer Neueste Nachrichten (нім.). 11 жовтня 2008. Архів оригіналу за 9 червня 2009. Процитовано 3 квітня 2009. [Архівовано 2009-06-09 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Fender, Keith (2014–03). Chemnitz - Germany's latest tram-train network. Today's Railways Europe. Sheffield: Platform 5 Publishing. с. 20—29.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  5. ↑ а б Sydney Light Rail Construction and Extension. Railway Technology. Архів оригіналу за 31 жовтня 2021. Процитовано 3 квітня 2009.
  6. ↑ Sydney Variotram 2107 arrives at Loftus – Ride a tram in Sydney Tramway Museum. www.sydneytramwaymuseum.com.au (англ.). Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 16 листопада 2018.
  7. ↑ а б HKL: Motor trams 201 - 240 Variotram. Finnish Tramway Society. 27 березня 2008. Архів оригіналу за 14 жовтня 2017. Процитовано 27 червня 2008. [Архівовано 2017-10-14 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Alku, Antero (6 травня 2007). Variobahn. Kaupunkiliikenne.net (фін.). Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 27 червня 2008.
  9. ↑ Salonen, Juha (24 серпня 2007). Vikojen vaivaamat raitiovaunut pysyvät Helsingin liikenteessä. Helsingin Sanomat (фін.). Архів оригіналу за 22 травня 2011. Процитовано 27 червня 2008.
  10. ↑ Finnish Tramway Society. Tram repair shop: Bombardier Transportation (фін.). Архів оригіналу за 2 жовтня 2008. Процитовано 29 серпня 2008. [Архівовано 2008-10-02 у Wayback Machine.]
  11. ↑ Salomaa, Marja (22 серпня 2017). HKL hankkiutuu eroon vanhoista matalalalattiaraitiovaunuista - Bombardier maksaa korvauksia 33 miljoonaa euroa. Helsingin Sanomat (фін.). Архів оригіналу за 17 квітня 2022. Процитовано 4 вересня 2017.
  12. ↑ Bombardier acquisition of Adtranz approved. Metro Magazine. 1 квітня 2001. Архів оригіналу за 13 жовтня 2019. Процитовано 17 квітня 2022.
  13. ↑ Stadler. Variobahn (нім.). Архів оригіналу за 15 вересня 2012. Процитовано 24 вересня 2012.
  14. ↑ а б в Schmincke, Jimmy (2007). Nye sporvogner til Bergen. På Sporet (норв.). 132: 4—10.
  15. ↑ City-Bahn Chemnitz. Die Variobahn NGT6-LDZ (нім.). Архів оригіналу за 9 червня 2009. Процитовано 3 квітня 2009.
  16. ↑ Stadler Rail. Chemnitzer Verkehrs-AG (CVAG), Deutschland (нім.). Процитовано 3 квітня 2009. [недоступне посилання з 01.10.2010]
  17. ↑ а б Metro Transport Sydney. Technical Details and All That Stuff... (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 лютого 2012. Процитовано 3 квітня 2009. [Архівовано 2012-02-15 у Wayback Machine.]
  18. ↑ а б Stadler Rail. Stadtbahn Duisburg (DVG), Deutschland (нім.). Процитовано 3 квітня 2009. [недоступне посилання з 01.10.2010]
  19. ↑ Stadler Rail. Niederflur Straßenbahn Typ Variobahn (PDF) (нім.). Архів оригіналу (PDF) за 13 червня 2010. Процитовано 3 квітня 2009. [Архівовано 2010-06-13 у Wayback Machine.]
  20. ↑ Variobahn – eine neue Tram für München. Oekonews (нім.). 2 квітня 2009. Процитовано 3 квітня 2009.
  21. ↑ Stadler Rail. Niederflurstraßenbahn Typ Variobahn für die Stadtwerke München GmbH (SWM) (PDF) (нім.). Процитовано 3 квітня 2009. [недоступне посилання з 01.10.2010]
  22. ↑ а б Stadler Rail. Low-floor light rail vehicle, type Variobahn for Bybanen, Norway (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 січня 2020. Процитовано 3 квітня 2009.
  23. ↑ Stadler Rail. Low-floor tramway, type Variobahn for the Graz AG, Austria (PDF) (нім.). Процитовано 6 серпня 2020. [недоступне посилання з 01.10.2010]
  24. ↑ Potsdam bestellt 19 Straßenbahnen bei Stadler. Potsdamer Neueste Nachrichten (нім.). Архів оригіналу за 9 червня 2009. Процитовано 3 квітня 2009.
  25. ↑ Variobahn Potsdam. Stadler GmbH (нім.). Архів оригіналу за 21 березня 2012. Процитовано 20 березня 2012.
  26. ↑ Stadler wins London Tramlink tram order. Railway Gazette International. Архів оригіналу за 17 вересня 2011. Процитовано 18 серпня 2011. [Архівовано 2011-09-17 у Wayback Machine.]
  27. ↑ Tramlink. Wikipedia. Архів оригіналу за 2 січня 2020. Процитовано 5 січня 2020.
  28. ↑ Aarhus køber samme letbanetog som Bergen (дан.). Aarhus Letbane. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 17 березня 2016.
  29. ↑ German-Italian consortium signs contract for the first LRT-system in Denmark (дан.) (англ.). Aarhus Letbane. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 17 березня 2016.
  30. ↑ Variobahn low-floor Light Rail Vehicle - Letbanen I/S in the city of Aarhus, Denmark (PDF) (англ.). Stadler. Архів оригіналу (PDF) за 9 листопада 2016. Процитовано 9 листопада 2016.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Stadler Variobahn
This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.