Tachikawa R-38
| Tachikawa R-38 | |
|---|---|
| Тип | навчальний літак |
| Розробник | Тачікава |
| Виробник | Тачікава |
| Головний конструктор | Рьокічі Ендо |
| Перший політ | 22 лютого 1939 |
| Основні експлуатанти | Японія |
| Виготовлено | 2 |
Тачікава R-5 (яп. 立川 R-38) — прототип японського навчального літака, створеного в кінці 1930-х років компанією Тачікава. Через те що з 1938 року розподіл ресурсів для японського авіабудування почали контролювати військовики, яким не був потрібен новий навчальний літак, тому побудували тільки два прототипи.
Історія
В 1938 році компанія «Тачікава» вже масово виготовляла навчальні біплани Tachikawa Ki-17, але вирішила почати розробку навчального літака-моноплана. Проєкт під назвою R-38 (яп. 練習機, Реншукі — навчальний літак, 38 — рік початку розробки) з крилом типу парасоль, сильно надихався американським Fairchild 22, один екземпляр якого був імпортований в Японію і збирався саме в ангарах «Тачікави». Він став першим навчальним монопланом в імперії. Керівником проєкту був призначений Моріюкі Накаґава, а основним дизайнером — Рьокічі Ендо.[1]
Перший політ нового літака відбувся 22 лютого 1939 року без помітних проблем. R-38 оснащувався двигуном Jimpu 6, як і серійні Ki-17, але через помітно меншу вагу демонстрував кращу швидкість і маневреність. Армія провела свої випробування і теж справедливо визнала, що R-38 є кращим літаком за наявний Ki-17. Проте останній вже мав налаштовані складальні лінії та оформлене державне замовлення, і про заміну Ki-17 ще ніхто не думав, тому R-38 не зацікавив військових.
Ще в вересні 1937 року «Тачікава» об'єдналась з «Косокудо Кікан» підрозділом Ohta Jidosha, для розробки двигуна Kosoku KO-4 — чотирициліндрового рядного двигуна потужністю 120 к.с. Після років розробки двигун був готовий і його поставили на другий прототип R-38, який здійснив перший політ в липні 1941 року. З ним літак отримав ще кращу аеродинаміку і отримав позначення R-38 кай (яп. R-38改). Проте і цей варіант був відкинутий армією, а коли більшість виробників літаків і двигунів почали сильніше контролюватись урядом, подальшу розробку і двигуна і аероплана було припинено. Другий прототип передали «Льотній школі Мацудо», де він і використовувався до кінця війни.[2]
Тактико-технічні характеристики
Дані з Japanese Aircraft 1910—1941[2]
| R-38 | R-38 кай | ||
|---|---|---|---|
| Екіпаж | 2 особи | ||
| Довжина | 7,62 м | 7,89 м | |
| Висота | 2,78 м | 2,57 м | |
| Розмах крил | 10,8 м | ||
| Площа крил | 19,0 м² | ||
| Маса | пустого | 599 кг | 580 кг |
| спорядженого | 837 кг | 818 кг | |
| Навантаження на крило | 44 кг/м² | 43 кг/м² | |
| Двигун | Gasuden Jimpu 6 | Kosoku KO-4 | |
| Потужність | номінальна | 150 к. с. | 120 к. с. |
| питома | 5,23 кг/к. с. | 6,29 кг/к. с. | |
| Швидкість | максимальна | 207 км/год | 185 км/год |
| крейсерська | 160 км/год | 148 км/год | |
| Дальність польоту | 280 км | 230 км | |
| Час польоту | 2 год. 12 хв | 1 год. 30 хв | |
| Практична стеля | 6350 м | - | |
Джерела
- Robert C. Mikesh, Shorzoe Abe. Japanese Aircraft 1910-1941. — Maryland : Naval Institute Press, 1990. — 293 с. — ISBN 1557505632. (англ.)
Примітки
- ↑ Mikesh, 1967, p. 253.
- ↑ а б Mikesh, 1967, p. 254.