ТЕ3Л

ТЕ3Л
ТЕ3Л
Основні дані
Рік будування	1961
Країна будування	СРСР
Завод	ЛТЗ
Разом побудовано	2 (4 секції); за іншими даними — 6 секцій
Країни експлуатації	СРСР
Залізниця	Донецька, Південна
Роки експлуатації	1962–1968
Ширина колії	1520 мм
Рід служби	вантажний
Технічні дані
Конструкційна швидкість	100 км/год
Осьова формула	2(3о—3о)
Довжина локомотива	2×16 969 мм
Ширина	3080 мм
Висота	4854 мм
Робоча маса	2×114,4 т
Навантаження від ; рушійних осей на рейки	19,06 тс
Повна колісна база	12 800 мм (секція)
Тип дизеля	6Д100
Потужність дизеля	2000 к.с
Тип передачі	Електрична постійного струму
Тяговий генератор	ГП-307
Тип ТЕД	ЭД-104
Потужність ТЕД	12×258 кВт
Діаметр коліс	1050 мм
Сила тяги тривалого режиму	2×20,8 тс (2×197 кН)
Швидкість тривалого режиму	20 км/год
Запас пального	2×5440 кг
Запас піску	2×650 кг
Запас води	2×800 кг
Запас мастила	2×1100 кг

ТЕ3Л (Тепловоз з Електричною передачею, 3-тя серія, Луганська модифікація; проєктне позначення — ТЕ20) — дослідні радянські вантажні тепловози потужністю 2×2000 к. с.

Передісторія

Повномасштабне виробництво тепловозів ТЕ3 на Луганському тепловозобудівному заводі (до початку 1960-х становило приблизно півтисячі секцій на рік) досить швидко виникло питання щодо їхньої модернізації.

Рада міністрів СРСР видала постанови № 639 (від 15 липня 1959) і № 743 (від 19 липня 1960) про розробку проєктів модернізації ТЕ3. Ці проєкти розробляли Харківський завод транспортного машинобудування (ХЗТМ) та Луганський тепловозобудівний завод. Проєкт Харківського заводу пропонував заміну на цільнонесний, ідентичний кузову перших 2ТЕ10, і створення нової дизель-генераторної установки (див. ТЕ30). На відміну від Харківського, проєкт Луганського заводу передбачав лише незначну переробку кузова тепловоза зі збереженням його довжини і конструкції (з несною рамою). Проєктне позначення тепловоза було ТЕ20.

Випуск

1961 Луганський завод випустив дослідний двосекційний тепловоз, який отримав позначення нової серії — ТЕ3Л і повне позначення ТЕ3Л-001. Незважаючи на зовнішню відміну від ТЕ3, новий тепловоз конструктивно був на 80 % з ним уніфікований, зокрема за основними розмірами. На ТЕ3Л була застосована силова установка, яка складалася з дизельного двигуна 6Д100 і тягового генератора ДП-307, виробництва ХЗТМ і ХЕТЗ відповідно. Така ж силова установка була застосована і на тепловозі ТЕ30 Харківського заводу і була на 4200 кг легше силової установки ТЕ3. Але на відміну від ТЕ30, на ТЕ3Л застосували тягові електродвигуни ЕД-104, як на серійних ТЕ10, які мали на цьому тепловозі потужність 258 кВт.

Доля тепловозів

ТЕ3Л-001 спочатку надійшов на Донецьку залізницю, але незабаром його разом з ТЕ3Л-002 направили на Південну залізницю. В 1963—1964 тепловози перевели назад на Донецьку залізницю в локомотивне депо Дебальцеве. Дещо легші, ніж ТЕ3, нові тепловози не показали значних переваг. До того ж Луганський завод у середині 1960-их був зайнятий налагодженням серійного випуску тепловозів 2ТЕ10Л потужністю 2×3000 к. с., які мали такі ж кузови, що й ТЕ3Л.

Дослідні тепловози ТЕ3Л 1968 були виключені з інвентарного парку.

Технічні характеристики двигуна

Двигун — 6Д100
Виробник — ХЗТМ
Тип — однорядний, вертикальний, восьмициліндровий, двотактний дизель з турбонаддувом, із зустрічно рухомими поршнями і прямоточно-щілинною продувкою
Потужність, к.с. — 2000
Оберти колінчастого вала — 850 об/хв
Циліндрів — 8
Кількість тактів — 2

Див. також

ТЕ30

Джерела

Раков В. А. Опытные тепловозы ТЭ30-001, ТЭ3Л-001 и ТЭ3Л-002 // Локомотивы отечественных железных дорог 1956—1975. — Москва : Транспорт, 1999. — С. 156—158. — ISBN 5-277-02012-7.(рос.)
Тепловоз ТЭ3Л // Луганские тепловозы 1956—2006. — Луганск, 2006. — С. 39—44. — 1000 прим.(рос.)

Тепловози, збудовані за часів СРСР (1922–1991)
	Еел2 (1924) • Емх3 (1926) • Еел8 (1932) • Дг14-1 (1941)
	Д^а (1942-46) • Д^б (1944-45)
	Щел1 (1924) • Еел8 (1932) • Еел (1932-41) • АА (1933) • ТЕ1 (1947-1950) • ТЕ2 (1948-1955) • ТЕ5 (1948) • ТЕ4 (1952) • ТЕ6 (1952-1955) • ТГМ1 (1956-1972) • ТГМ2 (1956-59) • ТЕ7 (1956-1964) • ТЕ3 (1956-1973) • ЧМЕ2 (1957-1965) • ТЕ10 (1958-1961) • ТЕМ1 (1958-1966) • ТГК (1958-1962) • ТГ100 (1959) • ТГ102 (1959—1965) • ТГМ20/ТГМ21 (1959) • ТГМ3 (1959-67) • ГТ101 (1960) • ТЕМ2 (1960-1984) • ТГК2 (1960-2008) • ТГМ23 (1960-донині) • ТЕП10 (1960-1968) • ТЕП60 (1960-1985) • ТГ105 (1961) • ТГ106 (1961) • ТЕ3Л (1961) • ТЕ30 (1961) • ТУ4 (1962—1974) ¹ • ЧМЕ3 (1963-1988) • ГП1 (1964) • М62 (1965-1980) • ТГМ6 (1966-донині) • ТУ5 (1967—1973) ¹ • ТУ6 (1968—1971) ¹ • ТЕ109 (1968-1978) • ТЕ114 (1971-1985) • ТУ7 (1971—1986) ¹ • 2ТЕ116 (1971-2015) • ТГМ4 (1971-донині) • ТЕП70 (1973-2006) • ТУ6А (1973—1988) ¹ • ТЕ125 (1974) • ТЕ129 (1974-1979) • ТЕ120 (1975) • ТЕМ7 (1975-донині) • ТЕП75 (1976) • ТУ6Д (1978—1988) ¹ • ТУ6П (1978—1988) ¹ • 2ТЕ121 (1978-1992) • ТЕМ3 (1979-1992) • 2ТЕ116А (1981) • 4ТЕ130 (1982) • ТГМ40 (1982-донині) ^{4, 1520 мм} • ТГМ12 (1983) • ТЕ127 (1985) • 2ТЕ137 (1985) • ЧМЕ5 (1985) • ТУ7А (з 1986) ¹ • ТЕ136 (1984-1992) • 2ТЕ137 (1985) • ТУ6СПА (1986—1993) ¹ • ТЕМ15 (1987-1995) • 2ТЕ126 (1987) • ТЕП80 (1988-1989) • ТУ8 (з 1988) ^{1, 2} • ТУ8Г (з 1988) ^{1, 3} • ТУ8П (з 1988) ^{1, 3} • ТУ10 (з 2010) ¹
Прапорець вказує країну виготовлення. В дужках подано роки виготовлення. Курсивом вказано дослідні тепловози. Жирним виділено маневрові тепловози. Ширина колії: 1 — 750 мм, 2 — 1000 мм 3 — 1067 мм, 4 — 1435 мм.

Тепловози, створені для дослідження
СРСР	АА (1933) • ТЕ5 (1948) • ТЕ4 (1952) • ТГМ2 (1956-59) • ТГ100 (1959) • ТГМ20/ТГМ21 (1959) • ГТ101 (1960) • ТГ105 (1961) • ТГ106 (1961) • ТЕ3Л (1961) • ТЕ30 (1961) • ГП1 (1964) • ТЕ125 (1974) • ТЕ120 (1975) • ТЕП75 (1976) • 2ТЕ116А (1981) • 4ТЕ130 (1982) • ТГМ12 (1983) • ТЕ136 (1984-1992) • ТЕ127 (1985) • 2ТЕ137 (1985) • 2ТЕ126 (1987) ТЕП80 (1988-1989) •
Україна	ТЕМ103 (2005)
Чехословаччина	ЧМЕ5 (1985)
В дужках подано роки виготовлення. Жирним виділено маневрові тепловози.