HMS Wellington (U65)

Історія
Велика Британія
Назва:	HMS Wellington (U65)
Будівник:	HM Dockyard Devonport
Закладений:	25 вересня 1933 року
Спуск на воду:	29 травня 1934 року
Прийнятий:	24 січня 1936 року
Доля:	У 1947 році переданий під штаб-квартиру Почесної роти майстрів-моряків
Основні характеристики
Клас і тип:	Шлюпи класу «Грімсбі»
Водотоннажність:	1 006 т
Повна; водотоннажність:	1 504 т
Довжина:	81,15 м
Ширина:	11 м
Осадка:	2,90 м
Потужність:	2000 к.с.
Двигуни:	2 × парові турбіни Parsons
Швидкість:	16 вузлів
Екіпаж:	100
Озброєння:	2 × 102-мм гармати Mark IX; 4 × 47-мм універсальні гармати QF 3-pounder Vickers; 1 × 76-мм зенітна гармата QF 3-inch 20 cwt;

«Веллінгтон» (англ. HMS Wellington (U65)) — військовий корабель, шлюп класу «Грімсбі» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.

Історія створення

Шлюп «Веллінгтон» був закладений 25 вересня 1933 року на верфі військово-морської бази у Девонпорті. Спущений на воду 29 травня 1934 року, вступив у стрій 24 січня 1936 року.

Історія служби

Після вступу у стрій шлюп «Веллінгтон» ніс службу на Новозеландській станції. З початком Другої світової війни переведений на Китайську станцію, з вересня 1939 року базувався в Пенангу. На початку листопада вирушив до Великої Британії. Прибув до Кардіффа у лютому 1940 року і увійшов до складу 1-го дивізіону ескортних кораблів Командування Західних сполучень. «Веллінгтон» супроводжував конвої в Північній Атлантиці та в Гібралтар. 8 листопада 1940 року зіткнувся із судном «Сарастоун» та отримав незначні пошкодження. Після ремонту супроводжував конвої до Фрітауна.

У листопаді 1942 року «Веллінгтон» брав участь в операції «Смолоскип», супроводжуючи конвої з військами. Потім діяв біля узбережжя Північної Африки. У липні 1943 року переведений до складу Західно-Африканського командування, супроводжував конвої між Фрітауном та Нігерією. У травні-липні 1944 року пройшов ремонт на Бермудських островах. У серпні повернувся до Фрітауна і увійшов до складу 55-ї ескортної групи. У січні 1945 року переведений у Гібралтар. 12 травня 1945 року прийняв капітуляцію німецького підводного човна U-541. У червні повернувся до Великої Британії, 6 серпня виведений в резерв.

Післявоєнне використання

6 лютого 1947 року «Веллінгтон» був переданий Товариству офіцерів британського торгового флоту (англ. Honourable Company of Master Mariners) для переобладнання в плавучий зал засідань. Були демонтовані озброєння, котли та турбіни, внутрішні приміщення отримали розкішне оздоблення. Корабель пришвартований на Темзі в районі Кінгс-Річ. Він залишається єдиним британським шлюпом, побудованим після 1918 року, який зберігся, хоча й у змінному вигляді.

Література

Conway's All the World's Fighting Ships, 1922—1946. — London: Conway Maritime Press, 1980. — ISBN 0-85177-146-7. (англ.)
А. И. Харук, Ю. В.Пахмурин. Британские шлюпы Второй мировой войны. Часть 2. — Москва: Моделист-конструктор, 2012. — (Морская коллекция № 10 (157) / 2012) (рос.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: HMS Wellington (U65)