IFA W50

W50L/K

IFA W50 LA

W50L/K на вікісховищі

Загальні дані

Виробник:

VEB «Industrie Werke Ludwigsfelde»

Роки виробництва:

1965 — 1990

Дизайн

Компонування:

Кабіна над двигуном

Двигуни

4 VD 14,5/12-1SRW[1]
Марка:	4 VD 14,5/12-1SRW[1]
Тип:	дизельний 4-тактний R4
Робочий об'єм:	6560 см3
Максимальна потужність:	125 к.с. (92 кВт [125 к.с. по ГОСТ[2]]), при 2300 об/хв
Максимальний обертовий момент:	422 Н·м, при 1500 об/хв
Хід поршня:	145 мм
Діаметр циліндра:	120 мм
Ступінь стиску:	18:1
Система живлення:	безпосереднє впорскування
Охолодження:	рідинне
Газорозподільний механізм:	OHV
Порядок роботи циліндрів:	1—3—4—2

Трансмісія

Зчеплення: однодискове сухе;
Коробка передач: механічна 5-ступенева 3-ходова з синхронізаторами вмикання ІІ—V передач (передатні числа: І — 8,62; ІІ — 4,56; ІІІ — 2,62; IV — 1,59; V — 1,00; З. Х. — 6,38);
Головна передача: подвійна рознесена (передатне число 5,36)

Характеристики

Масово-габаритні

Довжина:

6530 мм

Ширина:

2500 мм

Висота:

2600 мм

Кліренс:

382 мм, передній звис: 31°

Колісна база:

3200 мм (3700 мм)

Колія передня:

1700 мм

Колія задня:

1780 мм

Маса:

споряджена: 5200 кг; повна: 10200 кг; маса причепа: 9000 кг

Динамічні

Макс. швидкість:

90 км/год

На ринку

Попередник: IFA S4000-1

Наступник: IFA L60

Схожі моделі:

ГАЗ-66 ЗІЛ-130 КАЗ-608 «Колхіда» Jelcz 300 Star 200 / Star 1142 Škoda-LIAZ 706

Інше

Витрата палива:

17 л/100 км

Об'єм бака:

100 л

IFA W50 — вантажний автомобіль, що виготовлявся Об'єднанням виробників транспортних засобів НДР (Industrieverband Fahrzeugbau, IFA). За 1965—1990 рр. було виготовлено 571 789 екземплярів.

Правильна назва цієї машини W50L (тому в СРСР отримала назву «Eллi»), оскільки «ІФА» це абревіатура Індустріальне об'єднання автомобілебудівників НДР, а не назва заводу, як багато хто вважає. Це об'єднання включало в себе практично всі автомобільні заводи на території НДР. Завод, що випускав дані вантажівки, знаходився в місті Людвігсфельде, звідси і літера L в індексі моделі. Літера W позначала (місто Werdau), 50 — вантажопідйомність в центнерах (50 центнерів або 5000 кг, тобто 5 тонн). Машина серійно оснащувалася рядним дизельним чотирициліндровим двигуном 4 KVD 14,5/12 6,6 л потужністю 110 к.с. або 4 VD 14,5/12-1 SRW 6,6 л потужністю 125 к.с. при 2300 об/хв. Існувало близько 60 різних модифікацій цієї вантажівки (військові, пожежні, будівельні та інші спецавтомобілі). У W50L було два варіанти бази: коротка довжиною 3200 мм і довга — 3700 мм відповідно. Деякі модифікації мали повний привід, що підвищував їх прохідність. Автокран на базі W50L мав допустиму вантажопідйомність 10 тонн. У варіанті автопоїзда допустиме навантаження на сідло становило 16 тонн. У колишній НДР ця машина була основою парку пожежних машин.

Вантажівка широко використовувалась не тільки в НДР, але і у всіх країнах колишнього соцтабору, а також в державах Азії, Африки і Південної Америки.

У 1987 році з'явилася модернізована версія L60 (від Ludwigsfelde). Вона мала 9,2-літровий шестициліндровий двигун потужністю 180 кінських сил із заводу в Нордхаузені, кабіну, що нахиляється вперед, перероблену приладову панель, косметичні зміни в кабіні та нові мости. Через торгове ембарго та заборону на продаж ліцензій конструктори були змушені встановити дві коробки передач, що забезпечувало загалом вісім передач плюс задній хід. Однак через свою складнішу конструкцію L60 не зміг завоювати популярність у клієнтів у НДР. Після возз'єднання Німеччини автомобілі із заводу в Людвігсфельде не могли конкурувати із сучасними західними розробками, і, крім того, завод зіткнувся з фінансовими труднощами, що призвело до припинення виробництва L60 у серпні 1990 року після 20 289 випущених одиниць. 17 грудня 1990 року виробництво моделі W50 завершилося з 571 789 випущеними одиницями, що загалом склало 592 078 одиниць W50 та L60.

Одним з основних покупців автомобілів цієї моделі був Радянський Союз. У СРСР автомобілі даної марки поставлялися в період з 1971 по 1988 рр. у двох модифікаціях: бортова вантажівка W50L з базою 3200 мм і самоскид W50L / K з 3-стороннім розвантаженням. Останні часто приходили в складі автопоїздів з причепом HW60.11 виробництва ВЕБ Fahrzeugwerk Waltershauzen (цей завод також входив до складу концерну IFA).

У невеликій кількості в СРСР також потрапили довгобазні вантажівки W50L / Sp з базою 3700 мм. Рідко зустрічалися і інші представники сімейства W50 — повнопривідні бортові W50LA і самоскиди W50L / K3SK5, автомайстерні W50L / W, бортові W50L / BT з дворядною кабіною, ізотермічні фургони W50L / ІКБ і т. д. У більшості випадків це були або екземпляри різних виставок, або техніка, яка належала організаціям з НДР, що виконували роботи на території СРСР (зазвичай будівництво або монтаж промислового обладнання), які після закінчення робіт залишали техніку.

Поставки IFA W50 в СРСР тривали до самого зняття їх з виробництва в 1987. Передбачалося, що замість W50 будуть поставлятися вантажівки нового сімейства L60, але наступні події (розпад соціалістичного табору та СРСР, об'єднання Німеччини) поставили хрест на цих планах. Придбані в радянський час W50 продовжували експлуатуватися, але відсутність запчастин привели до їх швидкого списання вже на початку 1990-х.

Початок і середина дев'яностих були відзначені появою в Росії великої кількості повнопривідних IFA W50LA, які раніш стояли на озброєнні армії НДР та за невеликими цінами розпродавалися в приватні руки. Втім, і вони недовго протрималися і через кілька років зійшли зі сцени.