Luigi's Mansion

Luigi's Mansion
РозробникNintendo EAD[a]
ВидавецьNintendo
Дистриб'юторNintendo eShop Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанр(и)Пригодницький бойовик
Платформа
Дата випуску

GameCubeJP 14 вересня 2001
NA 18 листопада 2001
EU 3 травня 2002

Nintendo 3DSJP 8 листопада 2018
NA 12 жовтня 2018
EU 19 жовтня 2018
Режим гриоднокористувацька гра Редагувати інформацію у Вікіданих
Творці
Продюсер
Режисер(и)
  • Хідекі Конно
  • Кацумі Куґа (3DS)
Ігродизайнер(и)Тадаші Сугіяма
Програміст(и)Хірокі Сотоіке
Композитор(и)
  • Казумі Тотака
  • Сінобу Танака
Технічні деталі
Носійоптичний диск Nintendo, цифрове завантаження і картридж Nintendod Редагувати інформацію у Вікіданих
Luigi's Mansion
Офіційний сайт​(яп.) Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Luigi's Mansion у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Luigi's Mansion[b] — пригодницька відеогра 2001 року, розроблена та видана Nintendo. Гра була стартовою для GameCube та першою грою франшизи Mario, випущеною для консолі; вона була випущена в Японії 14 вересня 2001 року, в Північній Америці 18 листопада 2001 року, в Європі 3 травня 2002 року та в Австралії 17 травня 2002 року. Це третя відеогра, в якій Луїджі є головним героєм замість Маріо, після Mario Is Missing! та Luigi's Hammer Toss. Гравці керують ним, коли він досліджує особняк з привидами, щоб врятувати Маріо, та бореться з привидами, ловлячи їх за допомогою пилососа, наданого професором Е. Ґаддом.

Luigi's Mansion загалом отримала позитивні відгуки критиків, рецензенти високо оцінили геймплей, сеттинг та саундтрек, хоча її короткий проміжок був розкритикований. Гра була продана тиражем понад 3,3 мільйона копій і є п'ятою найпопулярнішою грою на GameCube всіх часів. Це була одна з перших ігор, перевиданих як гра Player's Choice на цій системі. Спочатку фанати сприйняли гру неоднозначно, проте з роками думка покращилася та вона здобула культову популярність.[1] За грою вийшли два продовження – Luigi's Mansion 2, випущене для Nintendo 3DS у 2013 році, та Luigi's Mansion 3, яке вийшло для Nintendo Switch у 2019 році. Ремейк Luigi's Mansion для 3DS, розроблений спільно Nintendo та Grezzo, вийшов у 2018 році.

Ігровий процес

Передрелізний скріншот, на якому Луїджі захоплює Невілла, першого в грі "портретного привида", за допомогою Poltergust 3000. Число позначає HP привида, яке має бути зменшене до нуля, щоб Луїджі міг його захопити.

Історія Luigi's Mansion іде у чотирьох «зонах» або наборах кімнат, які можна досліджувати між битвами з босами. Гравці також можуть отримати доступ до навчальної кімнати та галереї в лабораторії професора Е. Ґадда між зонами або на початку гри.[2] У кожній зоні гравці керують Луїджі, щоб досліджувати кімнати особняка та вистежувати привидів у них, отримуючи ключі, щоб пройти крізь замкнені двері та зрештою поборотися з привидом-босом в кінці зони. Щоб допомогти собі у виконанні завдання, Луїджі використовує ліхтарик та два винаходи, надані Е. Ґаддом – Poltergust 3000, спеціально модифікований потужний пилосос; та Game Boy Horror, гра слів, яка пішла з Game Boy Color від Nintendo.

Щоб зловити привидів, Луїджі спочатку повинен оглушити привида своїм ліхтариком, відкривши їх серце. Потім він повинен використати Poltergust 3000, щоб засмоктати їх, поступово знижуючи очки здоров'я привидів до нуля, після чого вони потрапляють у полон. Чим більше очок здоров'я у привида, тим більше часу потрібно для його захоплення, що дає йому шанс вирватися на волю, залишаючи Луїджі більш вразливим до шкоди. Якщо здоров'я Луїджі зменшується до нуля через травми, поранення привидами або іншими нещасними випадками, гра закінчується.[3] Під час своєї подорожі Луїджі знаходить три медалі стихій, кожна з яких надає Poltergust здатність викликати та висмоктувати привидів з джерел вогню, води та льоду та прибирати відповідні елементи, щоб захопити певних привидів або розгадувати головоломки.[4] Окрім захоплення звичайних привидів в особняку, Луїджі повинен зловити «портретних привидів» з деяких кімнат, кожен з яких вимагає виконання умови, щоб зробити їх доступними для захоплення. Зазвичай при першому вході в кімнати темно, і Луїджі нервово наспівує під музику, але щойно всіх привидів спіймано, вона пожвавлюється, і Луїджі приємно насвистує мелодію.

Використовуючи Game Boy Horror, гравці можуть отримати доступ до карти особняка, побачити, які кімнати вони відвідали, які двері відчинені, а які залишаються замкненими. Коли Луїджі знаходить ключ під час своїх досліджень, Game Boy Horror автоматично вказує, які двері ключ відмикає.[5] Окрім функції карти, пристрій дозволяє гравцеві досліджувати предмети (включаючи серця портретних привидів, що розкривають підказки про те, як їх зловити), читати профілі спійманих портретних привидів та відстежувати будь-які скарби, які знайшов Луїджі. У кімнатах зазвичай заховані скарби, які можуть бути монетами, банкнотами, золотими злитками, перлинами або дорогоцінним камінням. Скарби зазвичай заховані всередині предметів, а також скринь, які з'являються під час очищення кімнат, хоча їх також можна знайти, засмоктуючи привидів пилососом. Луїджі може зібрати ці скарби, зайшовши в них або підбираючи їх пилососом; якщо привид завдасть шкоди Луїджі, він упустить кілька монет, які йому можна буде підібрати назад, перш ніж вони зникнуть. Після того, як Луїджі зустрічає групу Бу, що ховаються в особняку, GameBoy Horror можна використовувати, щоб знайти кожного з них у кімнаті за допомогою звукового сигналу та миготливого жовтого світла на пристрої, яке стає червоним, коли Луїджі наближається до одного з них. Бу можна знайти лише в очищених кімнатах.[5] Бу складніше зловити, оскільки вони можуть розміщувати приманки та пастки в предметах, в яких вони можуть сховатися, що може обдурити GameBoy Horror, і вони втечуть в інші кімнати, якщо зможуть.

Після завершення проходження зони, всі портретні привиди відновлюються до їхніх картин Е. Ґадда, які гравець може переглянути в галереї своєї лабораторії,[6] після чого на екрані результатів відображаються портретні привиди, яких захопив Луїджі, а також загальна кількість скарбів, які він знайшов на цьому етапі. Після перемоги над фінальним босом гравець отримує ранг (від A до H) після кінцевих титрів на основі кількості скарбів, які знайшов Луїджі. Після одноразового завершення гри відкривається другий режим під назвою «Hidden Mansion», у якому представлені сильніший Poltergust та сильніші привиди. У європейській та австралійській версіях цього режиму особняк виглядає як дзеркальне відображення попередньої версії, боси складніші, привидів та портретних привидів складніше спіймати, а в деяких кімнатах з'являється більше привидів. Більшість цих відмінностей у «Hidden Mansion» пізніше були додані до ремейку гри для Nintendo 3DS у всіх регіональних версіях, хоча сильніший Poltergust та віддзеркалений особняк були видалені.[7]

Сюжет

Луїджі дізнається про перемогу в конкурсі, в якому він ніколи не брав участі. Він повідомляє Маріо, і вони домовляються зустрітися там того ж вечора. Луїджі йде за картою до особняка, розташованого в темному лісі, і знаходить його ще більш зловісним, ніж на наданому фото. Не знайшовши Маріо, Луїджі входить до особняка сам. Він зустрічає привида, який кидається на нього, але його несподівано рятує крихітний літній вчений, який безуспішно намагається відлякати привида пилососом. Вони тікають, коли з'являється більше привидів, і вчений представляється професором Елвіном Ґаддом, або скорочено Е. Ґаддом. Він пояснює, що особняк має надприродне походження і з'явився лише кілька днів тому.[8] Е. Ґадд каже Луїджі, що бачив, як Маріо прямував до особняка, але з того часу не бачив його. Дізнавшись, що Маріо це його брат, він довіряє Луїджі своє спорядження для полювання на привидів — пилосос Poltergust 3000 та комунікаційний пристрій Game Boy Horror, а Луїджі повертається до особняка, щоб знайти Маріо.

Досліджуючи особняк, Луїджі виявляє, що його створив Король Бу, щоб прихистити звільнених особливих привидів, яких Е. Ґадд раніше захопив і перетворив на картини за допомогою великої машини під назвою «Портретизатор привидів». Згодом Король Бу надіслав хибне повідомлення про перемогу Луїджі в особняку, щоб заманити братів в пастку у помсту за інших Бу, яких вони перемогли в минулому. Пробираючись через кожен із темних поверхів, залів і замкнених кімнат, Луїджі відбивається від привидів і виявляє, що Маріо був ув'язнений всередині картини Короля Бу і утримується в полоні в таємному ритуальному вівтарі в підвалі особняка. Відбиваючись від останнього з привидів, Луїджі знаходить ключ, який відмикає вхід до вівтаря, і протистоїть Королю Бу, який, зневажливо ставлячись до того, що Луїджі захопив його поплічників, затягує Луїджі в картину. Використовуючи свої ілюзорні сили в кишеньковому вимірі, Король Бу створює копію Боузера, щоб боротися з Луїджі.[9] Луїджі вдається витіснити та захопити Короля Бу. Повернувшись до реального світу згодом, Луїджі знаходить Маріо непритомним, але все ще замкненим у картині, яку він тріумфально виносить з особняка.[10] Повернувшись до лабораторії, Е. Ґадд повідомляє Луїджі, що особняк перестав існувати, оскільки він є ілюзією, і вони перетворюють Короля Бу на картину разом з останнім з відбитих привидів. Використовуючи функцію зворотного перетворення Привида-портрифікаційника, Луїджі звільняє Маріо з картини.[11] В епілозі, на знак подяки Луїджі за всю його допомогу, Е. Ґадд будує для себе новий будинок без привидів на місці колишнього особняка, розмір якого визначається кількістю скарбів, зібраних під час гри.

Розробка

Гру було представлено на Nintendo Space World 2000 як технологічну демонстрацію, розроблену для показу графічних можливостей GameCube.[12] У повноцінному відео були сцени, що були показані в пізніших трейлерах та рекламних роликах гри, але не були використані у фінальному релізі. На одному з відео видно, як Луїджі кричить від жаху в камеру, тікає від невідомого привида у фоє, привиди грають у карти у вітальні, кружляють навколо його, а також похмурий Луїджі стоїть біля особняка зі спалахами блискавок. Ці анімації були зроблені у трьох графічних будинках, щоб віддати шану GameCube. Невдовзі після створення гри Nintendo вирішила перетворити демоверсію на повноцінну відеогру. Рік потому Luigi's Mansion була показана на Electronic Entertainment Expo разом з консоллю GameCube. Розробкою керували Хідекі Конно, Шіґеру Міямото та Такаші Тезука.[13] Новіша версія гри, більш тісно пов'язана з фінальною версією, була представлена на Nintendo Space World 2001.[14]

Початковий план Luigi's Mansion передбачав гру, де рівні оберталися навколо великого особняка або комплексу. Бета-тестування проводилося з персонажами з франшизи Маріо в лялькових будиночках та інших будівлях. У міру розробки схеми освітлення, темрява та тіні стали ключовими областями фокусування, і врешті-решт для місця дії був обраний старий будинок з привидами в американському стилі. Після того, як його перенесли в проект GameCube, Луїджі був обраний головним героєм, щоб гра залишалася оригінальною та новою. Інші ідеї ігрового процесу, такі як привиди та пилосос, що висмоктує привидів, були додані пізніше. Старіші концепції, такі як система, схожа на рольову гру, яка б змінювала кімнати в реальному часі, а також печерна зона, яка була б розташована під особняком, були відкинуті через включення нових ідей.[15][16]

Музику до Luigi's Mansion написали Шінобу Танака та Казумі Тотака,[17] і тому вона містить «Пісню Тотаки», пісню, яка присутня майже в кожній грі, написаній Тотакою.[18] Її можна знайти, зачекавши на екрані конфігурації контролера в тренувальній кімнаті близько трьох з половиною хвилин.[19] Luigi's Mansion отримала нагороду за аудіо від BAFTA Interactive Entertainment Awards у 2002 році.[20]

Усі системи GameCube підтримують відображення стереоскопічного 3D, і для Luigi's Mansion планувалося використовувати цю функцію;[21] однак 3D-телевізори на той час не були широко поширені, і вважалося, що сумісні дисплеї будуть занадто дорогими для споживача. В результаті, ця функція не була реалізована поза межами розробки.[22]

Рецепція

Комерційно, Luigi's Mansion є найуспішнішою грою на GameCube та бестселером листопада 2001 року.[52][53] Протягом першого тижня продажу в США було продано 257 000 одиниць.[54] За даними Nintendo, гра була головною рушійною силою продажів на GameCube та продала більше копій за перший тиждень, ніж Super Mario 64.[55] Незважаючи на мізерні продажі в Японії, загалом близько 348 000 одиниць,[56] вона стала п'ятою найпопулярнішою грою на GameCube в США,[57] з продажами приблизно 2,19 мільйона одиниць.[57] Загалом до 2020 року було продано 3,33 мільйона копій по всьому світу.[c][61] Вона також була однією з перших ігор, що отримала Player's Choice на консолі, поряд із Super Smash Bros. Melee та Pikmin.[62]

Критично, Luigi's Mansion була позитивно сприйнята рецензентами, які високо оцінили графіку, дизайн та ігровий процес. У GameSpot заявили, що Luigi's Mansion «містить кілька свіжих ідей» та «спалахи блиску».[63] У Ігровому журналі Nintendo Power похвалили гру за те, що вона «дуже цікава, поки вона триває, з її розумними головоломками та інноваційним ігровим процесом».[46] У GameSpy сказали, що гра має «чудову візуальну складову, креативний ігровий дизайн та деякі класичні елементи магії Nintendo».[64] GamePro назвали гру «майстерним прикладом ігрового дизайну».[65]У GameRevolution заявили, що «графіка досить гарна, а цікава ігрова механіка приємна».[66] Американське видання Game Informer високо оцінило ігровий процес і назвало його «блискучим і таким, що відповідає найкращим роботам Міямото».[32] Аудіо отримало високі оцінки від IGN, вони вважають озвучку Луїджі «милою, кумедною та задовільною»,[67] та GameSpy, які заявили, що саундтрек залишається «тонким, кумедним та цілком доречним протягом усієї гри».[68] Японське видання про відеоігри Famitsu присудило грі золотий рейтинг та зазначило, що система керування, хоча спочатку й складна, але працює добре.[30]

Гра також отримала критику, головним чином через свою тривалість. У GameSpot заявили, що Luigi's Mansion «не відповідає класичному статусу пригод Маріо», і що «короткий час, необхідний для її проходження, робить її важкою рекомендацією». Однак в огляді також враховувалося, що коротка тривалість запобігає нудьзі від ігрового процесу та аудіо.[36] Пізніше вони назвали Luigi's Mansion найрозчаровішою грою 2001 року.[69] У GameSpy також розкритикували тривалість гри, заявивши, що її можна пройти приблизно за шість годин.[68] У Allgame заявили, що Luigi's Mansion «зрештою не забезпечує цілісного ігрового досвіду в довгостроковій перспективі».[24] Френ Мірабелла III з IGN вважає, що гра є неякісною через свій «передбачуваний, шаблонний ігровий процес».[40] Телешоу X-Play на каналі G4(США) розкритикувало Luigi's Mansion у своєму спеціальному випуску про ігри та медіа про Маріо, назвавши гру розчаруванням для гравців, які чекали на першу гру Маріо на GameCube.[70] Luigi's Mansion була нагороджена премією BAFTA Interactive Entertainment Award 2002 року за аудіо.[71] Гра посіла 99-те місце у списку 100 найкращих ігор всіх часів за версією офіційного журналу Nintendo.[72]

Спадщина

У Luigi's Mansion представлено двох персонажів: професора Елвіна Ґадда, або скорочено Е. Ґадда, та Короля Бу. Е. Ґадд знову з'являвся в інших іграх Mario, таких як Mario Party 6 та Mario & Luigi: Partners in Time. Е. Ґадд згадується в Super Mario Sunshine як творець пристрою FLUDD для Маріо та пензля для Боузера-молодшого. Він також з'являється як скін ігрового персонажа в Super Mario Maker. Король Бу також знову з'являвся в інших іграх, або як бос (включаючи Super Mario 64 DS та Super Mario Sunshine), або як ігровий персонаж (включаючи Mario Kart: Double Dash та Mario Super Sluggers).

Особняк з гри також з'являвся в інших іграх Mario, зазвичай виконуючи роль домашньої арени Луїджі. Він з'являвся в Mario Kart: Double Dash!!, Mario Kart DS, Mario Kart 7, Mario Kart 8 (Deluxe), Mario Power Tennis, Mario Super Sluggers, Mario Hoops 3-on-3, Mario Sports Mix, Super Smash Bros. Brawl, Super Smash Bros. для Wii U та Super Smash Bros. Ultimate. У стартовій грі для Wii U, Nintendo Land, представлена Luigi's Ghost Mansion, багатокористувацька міні-гра, заснована на Luigi's Mansion. У цій міні-грі четверо гравців, які керують Mii, одягненими як Маріо, Луїджі, Варіо та Валуїджі, повинні висмоктати енергію привида, тоді як гравець на GamePad, керуючи привидом, повинен змусити всіх інших гравців непритомніти, перш ніж закінчиться час.[73]

Пряме продовження для Nintendo 3DS, Luigi's Mansion 2, було випущено у березні 2013 року, майже через дванадцять років після виходу Luigi's Mansion, на честь Року Луїджі.[74] У 2015 році Nintendo випустила Luigi's Mansion Arcade, аркадну гру, яка була заснована на Luigi's Mansion 2, розроблена Capcom та видана Sega. Гра використовує той самий сюжет, що й Luigi's Mansion 2, але використовує ігровий стиль від першої особи та спеціальний вакуумний контролер. Гра здебільшого зустрічається в японських аркадах, хоча деякі були локалізовані та випущені у вибраних місцях у США.[75][76] Третя частина під назвою Luigi's Mansion 3 була випущена для Nintendo Switch 31 жовтня 2019 року.[77]

Ремейк для Nintendo 3DS

Ремейк гри Luigi's Mansion для Nintendo 3DS, спільно розроблений Nintendo та Grezzo, був анонсований 8 березня 2018 року та випущений 12 жовтня 2018 року.[78][79]

За кілька років до офіційного оголошення ремейку як комерційного проєкту, Шіґеру Міямото розробив робочий прототип гри, що працює на комплекті розробки 3DS, щоб протестувати апаратне забезпечення системи та функціональність 3D,[80] що зрештою призвело до розробки Luigi's Mansion 2. Ремейк має функціональність amiibo та підтримує гіроскопічне керування, аксесуар Circle Pad Pro, C-Stick на моделях «New» Nintendo 3DS та стереоскопічне 3D.[81] Чотири інші нові функції були додані як новий контент: локальна кооперативна гра, в якій другий гравець бере на себе роль двійника на ім'я «Ґуйґі», нова опція керування, яка дозволяє використовувати ліхтарик Strobulb з Luigi's Mansion 2, список досягнень та режим бою з босом, де до двох гравців можуть намагатися якомога швидше пройти битви з босами. Усі регіональні релізи ремейку також містять елементи з Hidden Mansion, що збільшує складність другого квесту в північноамериканській та японській версіях. Якщо гравець набере достатньо високий бал у Hidden Mansion, він досягне рангу S, на один рівень вище за A, після титрів йому покажуть ще розкішнішу версію нового особняка Луїджі. Станом на 2018 рік у Японії було продано 90 410 копій, що робить її третім найпопулярнішим релізом Nintendo 3DS 2018 року після WarioWare Gold та Detective Pikachu.[82]

Відгуки про ремейк були загалом позитивними; рецензенти оцінили зусилля, вкладені в оновлену візуальну складову, і багато хто вважає, що основний ігровий досвід значною мірою зберігся навіть через 17 років після оригінального релізу. Видання також позитивно відгукнулися про реалізацію стереоскопічного 3D та двох екранів, а також про новий контент, такий як режим «бой з босом» та «Hidden Mansion».[83][84][85][86][87]

Нотатки

  1. ↑ Версія для Nintendo 3DS розроблена Grezzo
  2. ↑ Японська: ルイージマンション Хепберна: Ruīji Manshon
  3. ↑ Розбивка продажів Luigi's Mansion:

Примітки

  1. ↑ Treese, Tyler (17 жовтня 2018). How Luigi's Mansion Went From an Underwhelming Launch Title to a Beloved Classic. GameRevolution (амер.). Архів оригіналу за 24 квітня 2023. Процитовано 24 квітня 2023.
  2. ↑ Luigi's Mansion instruction booklet. Nintendo. 2001. с. 4—5.
  3. ↑ Luigi's Mansion instruction booklet. Nintendo. 2001. с. 10—11.
  4. ↑ Luigi's Mansion instruction booklet. Nintendo. 2001. с. 13.
  5. ↑ а б Luigi's Mansion instruction booklet. Nintendo. 2001. с. 28—29.
  6. ↑ Luigi's Mansion instruction booklet. Nintendo. 2001. с. 16.
  7. ↑ Goldstein, Hilary (2 квітня 2012). Luigi's Mansion Wiki Guide – Secrets. IGN. Архів оригіналу за 4 травня 2022. Процитовано 3 травня 2022.
  8. ↑ Luigi's Mansion instruction booklet. Nintendo. 2001. с. 4—5.
  9. ↑ Nintendo EAD (18 листопада 2001). Luigi's Mansion. Т. Nintendo GameCube. Nintendo. King Boo: Don't imagine that I'll flee... I'll fight you like a true Boo!
  10. ↑ Nintendo EAD (18 листопада 2001). Luigi's Mansion. Т. Nintendo GameCube. Nintendo. E. Gadd: Luigi, you did it! Truly remarkable, my boy! I supplied the Poltergust 3000, but you ran with it all the way to the top, sonny!... What's that? You found King Boo? He jumped into a painting of Bowser, you say? He even blew fire at you?
  11. ↑ Nintendo EAD (18 листопада 2001). Luigi's Mansion. Т. Nintendo GameCube. Nintendo. E. Gadd: ...Right, well, anyhoo, Luigi! Grab your brother's painting and bring him to the lab!... I'll get the machine ready to return your brother to his former state, all righty?
  12. ↑ Luigi's Mansion preview. IGN. 9 жовтня 2001. Архів оригіналу за 18 травня 2022. Процитовано 3 травня 2022.
  13. ↑ Pre-E3: Luigi's Mansion Disc and Controller Revealed. IGN. 15 травня 2001. Архів оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 3 травня 2022.
  14. ↑ Spaceworld 2001: Ghostbusting with Luigi. IGN. 25 серпня 2001. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 3 травня 2022.
  15. ↑ Anthony JC (Вересень 2001). The Making of Luigi's Mansion. N-Sider. Архів оригіналу за 14 жовтня 2007. Процитовано 24 листопада 2007.
  16. ↑ 『ルイージマンション』制作スタッフインタビュー. Nintendo. Вересень 2001. Архів оригіналу за 18 січня 2003. Процитовано 17 січня 2024.
  17. ↑ Game Credits for Luigi's Mansion. MobyGames. Архів оригіналу за 3 червня 2017. Процитовано 6 лютого 2008.
  18. ↑ Orland, Kyle (14 грудня 2006). Totaka's song: The search is On. Engadget. Архів оригіналу за 28 січня 2015. Процитовано 3 травня 2022.
  19. ↑ 'Kazumi Totaka's Song'. NinDB. Архів оригіналу за 26 лютого 2015. Процитовано 7 лютого 2008.
  20. ↑ Parker, Sam (11 жовтня 2002). BAFTA 2002 awards announced. GameSpot. Процитовано 6 лютого 2008.
  21. ↑ Hideki Konno Discusses The 3DS. Edge Magazine. 7 липня 2010. Архів оригіналу за 15 січня 2013. Процитовано 8 липня 2011.
  22. ↑ Iwata Asks: Nintendo 3DS. Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 11 січня 2011. Iwata: To go back a little further, the Nintendo GameCube system actually had 3D-compatible circuitry built in [...] Itoi: Nintendo GameCube did? And all the Nintendo GameCube systems around the world? Iwata: Yeah. If you fit it with a certain accessory, it could display 3D images. [...] Iwata: We already had a game for it, though - Luigi's Mansion, simultaneously released with Nintendo GameCube. Itoi: The one in which Luigi shoulders a vacuum cleaner? Iwata: Yeah, that one. We had a functional version of that in 3D.
  23. ↑ Test: Luigi's Mansion (Action-Adventure). 4Players.de. 22 жовтня 2018. Архів оригіналу за 4 червня 2022. Процитовано 13 серпня 2020.
  24. ↑ а б Thompson, Jon. Luigi's Mansion review. Allgame. Архів оригіналу за 15 лютого 2010. Процитовано 23 квітня 2023.
  25. ↑ Review: Luigi's Mansion (3DS). Destructoid. 3 листопада 2018. Архів оригіналу за 4 травня 2022. Процитовано 3 травня 2022.
  26. ↑ Review. Edge. № 103. 2001.
  27. ↑ EGM – Exquisitely Good Magazine. Games Asylum. 18 травня 2011. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 13 серпня 2020.
  28. ↑ Luigi's Mansion - Review. Eurogamer. Архів оригіналу за 16 червня 2011. Процитовано 3 травня 2022.
  29. ↑ ニンテンドーゲームキューブ - ルイージマンション. Weekly Famitsu. No.915 Pt.2. Pg.95. June 30, 2006.
  30. ↑ а б Famitsu Gives GameCube Gold. IGN. 12 вересня 2001. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 3 травня 2022.
  31. ↑ 'Luigi's Mansion' (GCN) Review. Tech TV. Архів оригіналу за 17 листопада 2001. Процитовано 13 серпня 2020.
  32. ↑ а б Reiner, Andrew. Luigi's Mansion review. Game Informer. Архів оригіналу за 4 жовтня 2007. Процитовано 29 червня 2007.
  33. ↑ Review: Luigi?s Mansion. GamePro. Архів оригіналу за 1 листопада 2007. Процитовано 13 серпня 2020.
  34. ↑ Luigi's Mansion Review. Game Revolution. Листопад 2001. Архів оригіналу за 22 листопада 2001. Процитовано 3 травня 2022.
  35. ↑ Luigi's Mansion Review - Old Haunts. GameSpot. Архів оригіналу за 4 червня 2022. Процитовано 13 серпня 2020.
  36. ↑ а б Satterfield, Shane (7 листопада 2001). Luigi's Mansion Review - Old Haunts. GameSpot. Архів оригіналу за 4 червня 2022. Процитовано 3 травня 2022.
  37. ↑ Luigi's Mansion (GC) Prepare to clean house and rescue the world's most famous plumber. GameSpy. Архів оригіналу за 24 листопада 2001. Процитовано 13 серпня 2020.
  38. ↑ Review: Luigi's Mansion. Hardcore Gamer. 17 жовтня 2018. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 3 травня 2022.
  39. ↑ Luigi's Mansion for 3DS Review. IGN. 11 жовтня 2018. Архів оригіналу за 4 червня 2022. Процитовано 13 серпня 2020.
  40. ↑ а б Casamassina, Matt (16 листопада 2001). Luigi's Mansion review. IGN. Архів оригіналу за 10 липня 2022. Процитовано 3 травня 2022.
  41. ↑ Test : Luigi's Mansion : Les fantômes du passé reviennent hanter la portable de Nintendo. Jeuxvideo. 11 жовтня 2018. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 13 серпня 2020.
  42. ↑ Luigi's Mansion. Next Generation. № 84. Imagine Media. Грудень 2001. с. 82.
  43. ↑ Luigi's Mansion. NGC Magazine. № 61. Future plc. Грудень 2001. с. 28—37.
  44. ↑ Luigi's Mansion Review (3DS). Nintendo Life. 11 жовтня 2018. Архів оригіналу за 4 червня 2022. Процитовано 13 серпня 2020.
  45. ↑ Luigi's Mansion for Nintendo GameCube review. 9 жовтня 2010. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 9 жовтня 2010.
  46. ↑ а б Review. Nintendo Power. Листопад 2001. с. 142.
  47. ↑ Luigi's Mansion 3DS review. Nintendo World Report. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 11 жовтня 2018.
  48. ↑ Luigi's Mansion 3DS review - "It needed to be on Switch". Pocket Gamer. 19 жовтня 2018. Архів оригіналу за 4 травня 2022. Процитовано 3 травня 2022.
  49. ↑ Luigi's Mansion 3DS review: Ghosts suck. Shacknews. 28 жовтня 2018. Архів оригіналу за 4 червня 2022. Процитовано 13 серпня 2020.
  50. ↑ Luigi's Mansion for 3DS Reviews. Metacritic. CBS Interactive. Архів оригіналу за 15 травня 2022. Процитовано 1 листопада 2018.
  51. ↑ Luigi's Mansion for GameCube Reviews. Metacritic. CBS Interactive. Архів оригіналу за 4 червня 2022. Процитовано 20 січня 2006.
  52. ↑ Gerstmann, Jeff (19 грудня 2001). November software sales charts. GameSpot. Архів оригіналу за 25 березня 2014. Процитовано 3 травня 2022.
  53. ↑ GameCube sales hit $100m. BBC. 21 листопада 2001. Архів оригіналу за 8 грудня 2017. Процитовано 8 грудня 2017.
  54. ↑ The Numbers Don't Lie. IGN. 4 грудня 2001. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 5 листопада 2021.
  55. ↑ Ando, Mariko (29 листопада 2001). GameCube sales surpasses Xbox, PS2. MarketWatch. Архів оригіналу за 8 грудня 2017. Процитовано 8 грудня 2017.
  56. ↑ Japan GameCube charts. Japan Game Charts. Архів оригіналу за 8 березня 2008. Процитовано 9 листопада 2007.
  57. ↑ а б US Platinum Videogame Chart. The Magic Box. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 5 грудня 2008.
  58. ↑ Nintendo GameCube Japanese Ranking. Garaph (Media Create. 6 травня 2007. Архів оригіналу за 18 лютого 2013. Процитовано 29 травня 2008.
  59. ↑ ELSPA Sales Awards: Silver. Entertainment and Leisure Software Publishers Association. Архів оригіналу за 17 квітня 2010. Процитовано 3 лютого 2009.
  60. ↑ US Platinum Videogame Chart. The Magic Box. 27 грудня 2007. Архів оригіналу за 21 квітня 2007. Процитовано 3 серпня 2008.
  61. ↑ 2020CESAゲーム白書 (2020 CESA Games White Papers). Computer Entertainment Supplier's Association. 2020. с. 241. ISBN 978-4-902346-42-8.
  62. ↑ Nintendo Expands Player's Choice Line-up. IGN. 23 січня 2003. Архів оригіналу за 4 травня 2022. Процитовано 3 травня 2022.
  63. ↑ Satterfield, Shane (7 листопада 2001). Luigi's Mansion Review - Old Haunts. GameSpot. Архів оригіналу за 4 червня 2022. Процитовано 3 травня 2022.
  64. ↑ Williams, Bryn. Luigi's Mansion review. GameSpy. Архів оригіналу за 26 червня 2007. Процитовано 29 червня 2007.
  65. ↑ Tokyodrifter (19 листопада 2001). Luigi's Mansion review. GamePro. Архів оригіналу за 3 червня 2008. Процитовано 6 лютого 2008.
  66. ↑ Liu, Johnny. Luigi's Mansion review. Game Revolution. Архів оригіналу за 11 травня 2006. Процитовано 3 травня 2022.
  67. ↑ Casamassina, Matt (16 листопада 2001). Luigi's Mansion review. IGN. Архів оригіналу за 10 липня 2022. Процитовано 3 травня 2022.
  68. ↑ а б Williams, Bryn. Luigi's Mansion review. GameSpy. Архів оригіналу за 26 червня 2007. Процитовано 29 червня 2007.
  69. ↑ GameSpot VG Staff (23 лютого 2002). GameSpot's Best and Worst Video Games of 2001. GameSpot. Архів оригіналу за 3 серпня 2002.
  70. ↑ X-Play: Bad Mario Games. G4. Архів оригіналу за 23 квітня 2008. Процитовано 8 червня 2008.
  71. ↑ Interactive - Audio in 2002. bafta.org. British Academy of Film and Television Arts. Архів оригіналу за 27 вересня 2015. Процитовано 27 вересня 2015.
  72. ↑ 100-81 ONM. ONM. Архів оригіналу за 23 лютого 2009. Процитовано 19 лютого 2009.
  73. ↑ Chapman, Ben (5 червня 2012). Nintendo Land Unveiled with Zelda, Animal Crossing, and Luigi's Mansion Mini-games | Piki Geek. Geek.pikimal.com. Архів оригіналу за 8 червня 2012. Процитовано 7 листопада 2012.
  74. ↑ Drake, Audrey (5 червня 2012). E3 2012: Ghost Bustin' in Luigi's Mansion: Dark Moon. IGN. Архів оригіналу за 8 червня 2012. Процитовано 7 листопада 2012.
  75. ↑ Luigi's Mansion Arcade. Архів оригіналу за 25 вересня 2019. Процитовано 9 березня 2018.
  76. ↑ Otero, Jose (13 вересня 2016). Luigi's Mansion Arcade: Inside Nintendo's Wonderfully Spooky Arcade Game. IGN. Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 9 березня 2018.
  77. ↑ Calvert, Darren (13 вересня 2018). Luigi's Mansion 3 Will Be Haunting The Switch Next Year. Nintendo Life. Архів оригіналу за 4 червня 2022. Процитовано 13 вересня 2018.
  78. ↑ Knezevic, Kevin (10 березня 2018). Luigi's Mansion Remake Announced for 3DS in Nintendo Direct. GameSpot. CBS Interactive Inc. Архів оригіналу за 4 травня 2022. Процитовано 6 листопада 2019.
  79. ↑ LUIGI'S MANSION. Department of Communications and the Arts. Australian Government. 3 травня 2018. Архів оригіналу за 8 листопада 2019. Процитовано 6 листопада 2019.
  80. ↑ Behrens, Matt (8 червня 2011). E3 2011 event: Shigeru Miyamoto reveals insights at Nintendo Developer Roundtable. Digital Trends. Designtechnica Corporation. Архів оригіналу за 18 травня 2022. Процитовано 6 листопада 2019.
  81. ↑ Bankhurst, Adam (21 серпня 2018). Release Date for Luigi's Mansion on Nintendo 3DS Announced. IGN. Архів оригіналу за 24 серпня 2018. Процитовано 23 серпня 2018.
  82. ↑ Nintendo 3DS. Game Data Library. Архів оригіналу за 4 червня 2022. Процитовано 6 листопада 2019 — через sites.google.com.
  83. ↑ Petty, Jared (1 листопада 2018). Luigi's Mansion for 3DS Review. IGN. Архів оригіналу за 4 червня 2022. Процитовано 6 листопада 2019.
  84. ↑ O'Connor, James (17 листопада 2001). Luigi's Mansion Review - Old Haunts. GameSpot. CBS Interactive Inc. Архів оригіналу за 4 червня 2022. Процитовано 6 листопада 2019.
  85. ↑ Roemer, Dan (3 листопада 2008). Review: Luigi's Mansion (3DS). Destructoid. Архів оригіналу за 4 травня 2022. Процитовано 3 травня 2022.
  86. ↑ Luigi's Mansion 3DS - REVIEW (YouTube). 11 жовтня 2018. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 6 листопада 2019.
  87. ↑ Bowling, Steve (11 жовтня 2018). Luigi's Mansion Review (3DS). Nintendo Life. Nlife Media. Gamer Network. Архів оригіналу за 4 червня 2022. Процитовано 6 листопада 2019.
This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.