Naïade (Q124)

«Наяд»
Naïade (Q124)

Французький однотипний підводний човен «Сирена»
Верф	Ateliers et chantiers de la Loire, Сен-Назер
Під прапором	Франція
Належність	Військово-морські сили Франції
Порт приписки	Брест, Тулон
На честь	Наяди
Закладений	28 листопада 1924
Спуск на воду	20 жовтня 1925
Введений до складу флоту	6 травня 1927
На службі	1927–1942
Загибель	27 листопада 1942 року затоплений екіпажем у Тулоні
Бойовий досвід	Друга світова війна Битва на Середземному морі
Проєкт
Класифікація ПЧ	дизель-електричний підводний човен 2-го класу
Тип ПЧ	підводний човен типу «Сірен» 600-ї серії
Головний конструктор	М.Сімоно
Основні характеристики
Швидкість (надводна)	14 вузлів (26 км/год)
Швидкість (підводна)	7,5 вузлів (13,9 км/год)
Робоча глибина занурення	75 м
Дальність плавання	3500 миль (6482 км) на швидкості 7,5 вузлів (надводна) 75 миль (139 км) на швидкості 5 вузлів (підводна)
Автономність плавання	14 діб
Екіпаж	41 офіцер та матрос
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ)	65,98 м
Ширина корпусу найб.	4,94 м
Середня осадка (по КВЛ)	3,82 м
Водотоннажність надводна	626 тонн
Водотоннажність підводна	787 тонн
Силова установка
Дизель-електрична: 2 × дизельних двигуни Normand-Vickers 2 × електродвигуни
Гвинти	2
Потужність	2 × 600 к.с. (дизелі) 2 × 500 к. с. (електродвигуни)
Озброєння
Артилерія	1 × 75-мм гармата modèle 1897
Торпедно- мінне озброєння	7 × 533-мм торпедних апаратів 8 торпед
ППО	2 × 8-мм зенітні кулемети

«Наяд»

Район затоплення «Наяд»

«Наяд» (Q124) (фр. Naïade (Q124) — військовий корабель, малий підводний човен типу «Сірен» 600-ї серії військово-морських сил Франції часів Другої світової війни.

Підводний човен «Наяд» був закладений 28 листопада 1924 року на верфі компанії Ateliers et chantiers de la Loire у Сен-Назері. 20 жовтня 1925 року він був спущений на воду, а 6 травня 1927 року увійшов до складу ВМС Франції.

Історія служби

Коли 1 вересня 1939 року з вторгненням Німеччини в Польщу почалася Друга світова війна, «Наяд» базувався в Тулоні у складі 19-ї дивізії підводних човнів разом з підводними човнами «Галаті», «Сирена» і «Аргонот». 3 вересня 1939 року Франція вступила у війну на боці союзників.

10 травня 1940 року почалася битва за Францію, а 10 червня 1940 року Італія оголосила війну Франції та приєдналася до вторгнення. Битва за Францію завершилася поразкою Франції та підписанням 22 червня 1940 року перемир'я з Німеччиною та Італією.

Після перемир'я в червні 1940 року «Наяд» служив у військово-морських силах Франції Віші.

19-та дивізія підводних човнів була розформована 1 вересня 1940 року. Її підводні човни були інтегровані до 5-ї ескадри 1-х сил підводних човнів. Не маючи змоги вийти в море, коли Німеччина та Італія окупували Вільну зону Віші 27 листопада 1942 року, «Наяд» був серед французьких кораблів, затоплених у Тулоні, щоб запобігти їх захопленню противником, коли німецькі війська увійшли до Тулона того дня. Французами були знищені 77 кораблів, у тому числі 3 лінійні кораблі, 1 гідроавіаносець «Командан Тест», 7 крейсерів, 15 есмінців, 13 міноносців, 6 шлюпів, 15 підводних човнів, 9 сторожових катерів, 19 допоміжних суден, 1 навчальний корабель, 28 буксирів і 4 кранів^{[Прим. 1]}. П'яти підводним човнам вдалося вирватися в хаосі ситуації з бази, три досягли Північної Африки (два підводні човни дійшли до Алжиру: «Касаб'янка» і «Марсойн», один човен «Глорі» — Орану), човен «Іріс» дістався іспанської Барселони, і останній — «Венус» — змушений був затопитися в гирлі гавані.

Німці захопили «Наяд» та передали його італійцям, які підняли французький човен з води 13 березня 1943 року. Його знову затопили внаслідок нальоту військової авіації армії США 17 квітня 1943 року. Італійці знову підняли «Наяд» з води 17 липня 1943 року.

Після капітуляції Італії союзникам у вересні 1943 року німці взяли «Наяд» під свій контроль. 24 листопада 1943 року знову був потоплений у результаті нальоту ПС армії США на арсенал Тулона. На початку грудня 1943 року німці вирішили відправити трофейний човен на металобрухт. У 1945 році, вже після завершення воєнних дій у Європі, його підняли з води, а згодом передали на металобрухт.

Див. також

Примітки

Виноски

↑ Серед затоплених: 3 лінійних кораблі: «Страсбург», «Дюнкерк», «Прованс»; 1 гідроавіаносець: «Командан Тест»; 4 важких крейсери: «Дюпле», «Фош», «Алжері», «Кольбер»; 3 легких крейсери: «Марсельез», «Жан де В'єн», «Ла Галісоньєр»; 15 підводних човнів: «Акерон», «Кайман», «Діаман», «Л'Еспо», «Еврідік», «Фрешель», «Галаті», «Анрі Пуанкаре», «Наяде», «Паскаль», «Редутабль», «Сірен», «Тетіс», «Венус», «Вендже»

Джерела

Посилання

FR Naiade. на uboat.net. (англ.)
Sous marin côtier de 2ème classe ou 600 tonnes Classe Sirène 2(фр.)
SIRÈNE(фр.)
Naïade (Q124)(англ.)

Література

Jean Moulin, Les sous-marins français, Rennes, Marines Éditions, 2006, 91 p. (ISBN 2-915379-40-8), p. 22-23.(фр.)

[1] Серед затоплених: 3 лінійних кораблі: «Страсбург», «Дюнкерк», «Прованс»; 1 гідроавіаносець: «Командан Тест»; 4 важких крейсери: «Дюпле», «Фош», «Алжері», «Кольбер»; 3 легких крейсери: «Марсельез», «Жан де В'єн», «Ла Галісоньєр»; 15 підводних човнів: «Акерон», «Кайман», «Діаман», «Л'Еспо», «Еврідік», «Фрешель», «Галаті», «Анрі Пуанкаре», «Наяде», «Паскаль», «Редутабль», «Сірен», «Тетіс», «Венус», «Вендже»

[Прим. 1]