Toyota HiAce

Toyota HiAce

Toyota HiAce GL Grandia Tourer van
ВиробникToyota
Роки виробництва1967 — донині
Наступник(и)Toyota ProAce (для європейського ринку)
СпорідненіToyota HiMedic

Toyota HiAce (яп. トヨタ・ハイエース, Toyota Haiēsu) — легкі комерційні автомобілі, які виробляє японська компанія Toyota. Вперше представлений у жовтні 1967 року, HiAce доступний у широкому спектрі кузовів, включно з мінівеном/MPV, мікроавтобусом, панельним фургоном, екіпажним фургоном, пікапом, таксі та швидкою допомогою.

Перше покоління (H10; 1967—1977)

Toyota Hiace 1
Toyota Hiace 1

У кінці 1960-х років компанія Toyota Auto Body, субпідрядна компанія Toyota, очолила розробку HiAce як невеликого фургона з однокорпусним дизайном, подібним до європейських на той час, але, за словами колишнього старшого співробітника Toyota Акіри Кавахара (Akira Kawahara), було чимось небаченим у японській індустрії[1].

Перше покоління HiAce (заводський індекс H10) представлене в 1967 році, пропонувалося як кебовер пікап, фургон для доставки, та подовжений приміський транспортний засіб (мікроавтобус). У конфігурації кемпера його також називали HiAce Commercial. Автомобіль вийшов на ринок через два роки після появи Nissan Homy, коли Nissan взяв на себе управління Prince Motor Company. На старті було доступно кілька двигунів різних розмірів — від 70 PS (51 kW) 1,35 л до 83 PS (61 kW) 1,6-літрової версії[2][3]. У 1975 році додали 1,8-літровий двигун 16R. HiAce був доступний із обігрівачем, що на той час вважалося предметом розкоші.

Друге покоління (H11/H20/H30/H40; 1977—1985)

Toyota Hiace 2

Новий Hiace, який представлений в 1977 році, отримав простішу кабіну з одинарними фарами. На додаток до бензинового двигуна, на деяких ринках був доступний 2,2-літровий дизель. Новий Hiace «20-40 серії» крім вже відомих варіантів був доступний в кузові пікап з подвійною кабіною, фургон з довгою колісною базою, і мікроавтобус з високим дахом. Після дебюту третього покоління в 1982 році, деякі вантажні варіанти другого покоління ще продовжували виготовлятись протягом декількох років.

  • Toyota Hiace 2 мікроавтобус
    Toyota Hiace 2 мікроавтобус
  • Toyota Hiace 2 пікап
    Toyota Hiace 2 пікап

Третє покоління (H50/H60/H70/H80/H90; 1982—2007)

Toyota Hiace H50 фургон

Новий Hiace був запущений в 1982 році, пікап з'явився дещо пізніше. Дизайн кабіни був спільним з більшою вантажівкою Toyoace, хоча вони мали певні відмінності. Код моделі залежить від розміру колісної бази: мікроавтобуси 50 серії мають коротку колісну базу, 60 серії — довгу, 70 серії мають дуже довгу. Пікапи — 80 і 90 серії. Модель Toyota Mobile Lounge, показана в 1987 році на Tokyo Motor Show, розроблений на базі мікроавтобусів Hiace з високим дахом. Виробництво фургонів і мікроавтобусів припинили в 1989 році, виробництво пікапів тривало до середини 1990-х років. Це був останній пікап HiAce.

У Південній Африці автомобіль продовжував вироблятися і продавався разом із H200 Toyota Quantum (представленою у 2005 році) до кінця 2007 року, коли був представлений таксі-варіант Quantum.[4][5].

  • Toyota HiAce H70 мікроавтобус
    Toyota HiAce H70 мікроавтобус
  • Toyota HiAce H80 пікап
    Toyota HiAce H80 пікап

Четверте покоління (H100; 1989—2004)

Toyota Hiace 4 (1998—2004)
Toyota Hiace 4 (1989—1998)
Toyota Hiace 4 (1989—1998)

Четверте покоління моделі з'явилося в 1989 році і була доступна зі стандартним і довгим варіантами колісної бази; в кузовах фургон та мікроавтобус.

Діапазон двигунів починався з 2,0-літрового бензинового двигуна і 3,0-літрового турбодизеля. Більшість версій мали задній привід, але на певних ринках пропонувалися і повнопривідні версії.

Пізніше діапазон двигунів значно розширився.

Двигуни

  • 2.0 L (1RZ-E) I4
  • 2.0 L (4G20C/D4C) I4 (Jinbei — Китай)
  • 2.0 L (V19) I4 (Jiangnan — Китай)
  • 2.2 L (491Q-ME) I4 (BAW, Jiangnan Auto, Jincheng, King Long, Kingstar — Китай)
  • 2.2 L (4G22C) I4 (BAW — Китай)
  • 2.2 L (4Y) I4
  • 2.2 L (BJ491EQ1/EQ3/EQ4) I4 (Foton — Китай)
  • 2.2 L (GW491QE) I4 (Great Wall, Tianqi — Китай)
  • 2.4 L (2RZ-E) I4
  • 2.4 L (2L-TE) I4
  • 2.4 L (4RB2) I4 (Jinbei — Китай)
  • 2.7 L (3RZ-E) I4
  • 3.4 L (5VZ-FE) V6
  • 4.0 L (1UZ-FE) V8 (швидка допомога)
  • 2.0 L (D20A) I4 (diesel) (Jiangnan Auto — Китай)
  • 2.5 L (YC4F90-23) I4 (diesel) (BAW, King Long — Китай)
  • 2.8 L (3L) I4 (diesel)
  • 2.8 L (4JB1) I4 (diesel) (BAW, Kingstar — Китай)
  • 2.8 L (BJ493ZQ/ZQ3) I4 (diesel) (Foton — Китай)
  • 3.0 L (1KZ-TE) I4 (turbo diesel)

RegiusAce

HiAce був ребрендований у люксовому напрямку під назвою Toyota RegiusAce. Він був представлений у серпні 1999 року з різними версіями під назвами Regius HiAce та Regius Touring HiAce, які продавалися у дилерських центрах Toyota та Vista. RegiusAce використовує компоновку з кеб-овер, де пасажири передніх сидіння розташовані над передньою віссю, а двигун — під підлогою, між передніми пасажирами.

Коли ділерська мережа Vista була замінена мережею продажів NETZ, RegiusAce продавався виключно в салонах Netz. Серія H100 RegiusAce вироблялася з 1999 по 2004 рік.

Китай

HiAce (H100) також залишається популярним у Китаї, де його досі виробляють кілька китайських автовиробників, таких як Jinbei Motors під назвою Jinbei Haise з 1991 року, King Long Motors з 1995 року як Golden Dragon XML6532 та Foton View C1 з 2000 року. Вони експортуються на кілька ринків, зокрема в Чилі, а також збирався в Єгипті (від Bavarian Auto Group), і в Шрі-Ланці (як Micro MPV J)[6]. Поширені двигуни китайських варіантів HiAce — це бензинові двигуни об'ємом 2,0 та 2,2 літра (491Q-ME), а також 2,8-літровий дизельний двигун 4JB1. Китайська версія 2.4-літрового двигуна 2RZ-E також доступна під назвою 4RB2.

Інші бензинові двигуни, такі як V19 (2 л), 4G20C (2 літри) та 4G22 (2,2 л), а також дизельні двигуни об'ємом 2,5 та 2,7 л, також доступні в Китаї. На 2019 рік варіант Jinbei Haise 2006 року все ще був доступний для покупки з бензиновими двигунами 4G20, 4G21 та V19 у стандартній комплектації[7].

Від моменту запуску Jinbei HiAce охоплює понад шість поколінь, п'ять з яких були оновленими: перший відбувся у 1999 році, два окремі — у 2002, третє — у 2006, а четверте — і найсвіжіший — у 2008 році.

Granvia, HiAce Regius, Grand HiAce, Touring HiAce (XH10, XH20; 1995—2020)

Toyota Hiace (XH10) (1995—2006)
Toyota Hiace (XH10) (2006—2012)

В 1995 році для європейського і японського ринку запущений в виробництво Toyota Hiace (заводський індекс XH10) разом з подібним мінівеном Toyota Granvia. На основі Granvia було розроблено ряд комфортабельних мінівенів, таких як Hiace Regius та Touring Hiace.

На відміну від своїх попередників автомобіль незалежну підвіску позаду, виготовлялись версії із заднім, та постійним повним (full time 4WD) приводом. Комплектувалися механічною 5 швидкісною або 4 швидкісною автоматичною коробкою передач.

Машини до 2001 року, для європейського ринку мали дизельний, 2,4 літровий двигун марки 2L, або 2L-T із турбонаддувом, а також бензинові — 2,4 літровий 2RZ-E та 2,7 літровий 3RZ-FE.

З 2001 року дизельні двигуни серії 2L було замінено на нові, більш сучасні 2,5 літрові двигуни серії 2KD-FTV, з 16 клапанними головками блоку, турбонаддувом, та системою вприску D4 Common Rail, в двох варіантах потужності. з цими двигунами модель випускалася до 2012 року.

Японські варіанти мали інші двигуни, а саме дизельний, 3,0 літровий 1KZ-TE з турбонаддувом, а також бензинові — 2,7 літровий 3RZ-FE та 3,4 літровий V6 5VZ-FE, які оснащувалися лише автоматичними коробками передач.

З 1999 року для ринків Азії почали виробництво Toyota Grand Hiace, та модернізували Toyota Granvia.

У 2001 році Toyota Hiace для європейського модернізували, автомобіль отримав новий дизельний двигун об'ємом 2494 см3 потужністю 88 або 102 к.с.

У 2002 році Toyota Granvia зняли з виробнивтва, замінивши її новою Toyota Alphard, а Toyota Grand HiAce модернізували.

У 2005 році Toyota Grand Hiace зняли з виробництва.

У 2006 році Toyota Hiace для європейського модернізували вдруге, автомобіль отримав зовнішній вигляд подібний до Toyota Grand HiAce.

В Австралії Granvia продавалася як HiAce SBV разом із четвертим поколінням HiAce, і обидва були замінені новою моделлю п'ятого покоління. HiAce SBV, що продавався в Австралії (з 1996 по 2003 рік), мав позначення RCH12R (коротка колісна база) та RCH22R (довга колісна база) і був доступний лише з 2,4-літровим бензиновим двигуном 2RZ-E потужністю 88 кВт при 4800 об/хв і 200 Н·м при 3600 об/хв, а також п'ятиступеневою механічною коробкою передач.

Він також дуже популярний в Новій Зеландії, зазвичай імпортують як вживані автомобілі з Японії. Особливо популярний 3,0-літровий турбований дизель, оскільки в нього величезний крутний момент, але не надто вражаюча потужність, ідеально підходить для гірських умов у країні з загальним обмеженням швидкості 100 км/год. Багато з цих транспортних засобів використовуються в комерційному пасажирському сполученні.

Grand HiAce був заснований на HiAce Powervan. Продажі Grand HiAce розпочалися в Японії у 1999 році. Доступні двигуни були 3,4-літровий бензиновий та 3,0-літровий турбодизель. Цей тип продавався лише в Японії до 2002 року, коли його замінив Alphard. У Тайвані Granvia мала назву HiAce Solemio.

Напівкапотний HiAce продавався в Норвегії і був найпопулярнішим фургоном протягом багатьох років, доки 1 січня 2012 року його зняли з європейського ринку, оскільки він не міг відповідати правилам викидів Euro 5[8].

На початку 2012 року, європейську модель зняли з виробництва. На європейському ринку Hiace замінили на нову модель Toyota ProAce, яка виготовляється на заводі Sevel (PSA, Fiat) і є аналогічна моделям Citroën Jumpy, Peugeot Expert та Fiat Scudo[9].

  • Toyota Granvia (1995–1999)
    Toyota Granvia (1995–1999)
  • Toyota Granvia (1999–2002)
    Toyota Granvia (1999–2002)
  • Toyota Grand HiAce (1999–2002)
    Toyota Grand HiAce (1999–2002)
  • Toyota Grand HiAce (2002–2005)
    Toyota Grand HiAce (2002–2005)

П'яте покоління (H200; 2004—донині)

П'яте покоління (H200)
Toyota Hiace 5 (2004–2011)
ВиробникToyota Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки виробництва2004 — донині
Колісна база2570–3110 мм
ДовжинаL1 4695 мм
L2 4830 мм
L3 5380 мм
Ширина1880 мм
Висота1985–2285 мм
Маса1610–2170 кг
Toyota Hiace H200 (2004—2011)
Toyota Hiace H200 (з 2011)
Toyota Hiace H200 (з 2011)
інтер'єр

Вперше за останні 15 років компанія Toyota провела повне оновлення фургонів серії Hiace, в Японії — RegiusAce. Ці задньо-або повнопривідні автомобілі випускаються зараз лише в безкапотному виконанні з великим кутом нахилу вітрового скла. Вони мають два варіанти по колісній базі (2570 і 3110 мм) Та відповідно габаритної довжині (4,7 і 5,4 м) і довжині вантажного відсіку (3,0 і 3,5 м), два варіанти по габаритній ширині (1,7 і 1,9 м), а також виконання з звичайним і високим дахом. Всі фургони можуть обладнуватися другим складним сидінням на трьох людей. Повна маса автомобілів становить 2,87-3,2 т, вантажопідйомність — 850—1250 кг. (Для повнопривідних версій — 1,0 т). Автомобілі комплектують рядними 4-циліндровими двигунами: бензиновими (2,0 л, 133 к.с. і 2,7 л, 151 к.с.) або дизелем з турбонадувом і проміжним охолодженням (2,5 л, 109 к.с.). Коробка передач механічна 5-ступінчаста або автоматична 4-ступінчаста. Передня підвіска — незалежна торсіонна, задня — залежна ресорна.[10]

У 2011 році модель модернізували, змінивши зовнішній вигляд і оснащення.

Мікроавтобус четвертого покоління зображений у фільмі (драма) про геноцид у Руанді — «Готель Руанда», власник якого врятував життя багатьох людей.

Моделі Toyota Hiace 2016 модельного року оснащені 15-дюймовими сталевими дисками коліс, повнорозмірним запасним колесом, гідропідсилювачем керма, системою кондиціонування повітря для передньої частини кузова, мультиінформаційним дисплеєм, CD-програвачем з AM/FM радіо, USB-входом для iPod, Bluetooth та розеткою. Передні вікна мають електропривод. Автомобіль можна зачиняти дистанційно. До переліку елементів безпеки включено: контроль стабільності, камеру заднього виду, аварійний стоп сигнал, антиблокувальну гальмівну систему, круїз-контроль, систему допомоги при гальмуванні, триточкові ремені безпеки та подвійні подушки безпеки[11].

RegiusAce

Друге покоління RegiusAce було повністю оновлене. Варіанти трансмісії — це 5-ступенева механічна або 4-ступенева автоматична, з важелем перемикання передач, інтегрованим у панель приладів, щоб пасажири передніх сидіння могли отримувати доступ до задньої частини автомобіля зсередини. У листопаді 2005 року було проведено помірний рестайлінг. Виробництво було припинено у 2020 році через інтеграцію всіх магазинів Toyota по всій Японії[12][13].

Mazda Bongo

Mazda Bongo Brawny (ззаду)

У 2019 році Mazda представила бедж-інженірингову версію H200 як новий Bongo Brawny[14]. На відміну від попередників, новий Bongo призначений для комерційних цілей[14]. Він доступний у комплектаціях DX та GL[15][16].

Brawny оснащений пакетом уникнення зіткнень у стандартній комплектації з попередженням про пряме зіткнення з автоматичним гальмуванням, автоматичним дальнім світлом і попередженням про вихід зі смуги[15].

Двигуни

Бензинові
  • 2.0 л 1TR-FE Р4
  • 2.7 л 2TR-FE Р4 149 к.с.
  • 2.2 л 4Y-E Р4 94 к.с.
Дизельні
  • 3.0 л 5L-E Р4 91 к.с.
  • 2.5 л 2KD-FTV Р4 101 к.с.
  • 2.8 л 1GD-FTV Р4 150 к.с.
  • 3.0 л 1KD-FTV Р4 170 к.с.
  • 3.0 л 5L-E Р4

Шосте покоління (H300; 2019—донині)

Шосте покоління (H300)
Toyota HiAce GL Grandia Tourer van
ВиробникToyota Редагувати інформацію у Вікіданих
Також називаєтьсяToyota Majesty Grande
Роки виробництва2019 — донині
Колісна базаL1 3210 мм
L2 3860 мм мм
ДовжинаL1 5265 мм
L2 5915 мм
Ширина1950 мм
ВисотаH1 1990 мм
H2 2280 мм
Toyota HiAce GL Grandia Tourer van
Toyota Majesty Grande

19 лютого 2019 року на Філіппінах представлено шосте покоління мікроавтобуса Hiace. Автомобіль створений на модернізованій платформі та збільшився в розмірах. Ще одна важлива особливість: це сімейство Hiace розроблено для зовнішніх ринків, з акцентом на країни, що розвиваються (що в релізі підкреслено особливо) на зразок ряду країн Азії та Океанії, Африки, Латинської Америки та Близького Сходу. Саме тому запуск і стався на Філіппінах, де автомобіль з'явиться у продажу в першу чергу. В Японії ж фірма залишить колишній, п'ятий, Hiace.

GranAce, Granvia, Majesty, HiAce Super Grandia, HiAce VIP, Quantum VX

Запит «Toyota Majesty» перенаправляє сюди. Не слід плутати з [[:Toyota Majesta]].

Більш розкішна пасажирська версія HiAce, під назвою Granvia, була випущена 21 травня 2019 року і продається на Тайвані та в Австралії (замінивши Tarago)[17][18]. Granvia також була випущена в Таїланді під назвою Majesty 16 серпня 2019 року, замінивши Ventury[19], а на Філіппінах — HiAce Super Grandia 19 серпня 2019 року[20]. Також у Японії автомобіль продається під назвою GranAce (яп. トヨタ・グランエース, Toyota Guran'ēsu), який був представлений 8 жовтня 2019 року та представлений на 46-му Токійському автосалоні з жовтня по листопад 2019 року. Продаж відбувся 16 грудня 2019 року[17], і був знятий з виробництва у жовтні 2024 року через низькі продажі[21]. Granvia була представлена в Об'єднаних Арабських Еміратах 10 жовтня 2019 року і оснащена 3,5-літровим V6 двигуном[19]. Також у рФ він був представлений як HiAce VIP 25 жовтня 2019 року[22].

  • 2019 Toyota Granvia Premium
    2019 Toyota Granvia Premium
  • 2019 Toyota Granvia Premium
    2019 Toyota Granvia Premium
  • 2019 Toyota GranAce Premium (інтер'єр)
    2019 Toyota GranAce Premium (інтер'єр)

Двигуни

Бензинові
  • 2.7 л 2TR-FE I4
  • 3.5 л 7GR-FKS DOHC 24v D-4S V6 Dual VVT-i 280 к.с. 365 Нм
Дизельні
  • 2.8 л 1GD-FTV DOHC 16v common rail I4 (VNT) 156 к.с. 420 Нм
  • 2.8 л 1GD-FTV DOHC 16v common rail I4 (VNT) 163 к.с. 420 Нм
  • 2.8 л 1GD-FTV DOHC 16v common rail I4 (VNT) 177 к.с. 450 Нм

Зноски

  1. ↑ Kawahara, Akira (2012). The Origin of Competitive Strength: Fifty Years of the Auto Industry in Japan and the U.S. Springer. ISBN 978-4-431-68419-0.
  2. ↑ 愛される車づくり。トヨタはあすにいどみます。 [Lovable car manufacture. Toyota dares to defy tomorrow.] (яп.), Japan: Toyota, 1972, с. 3
  3. ↑ Toyota Catalog (1972), p. 6.
  4. ↑ Bye-bye HiAce. Wheels (амер.). Процитовано 5 червня 2021.
  5. ↑ Toyota South Africa - Hiace. Toyota South Africa. 15 січня 2008. Архів оригіналу за 15 січня 2008. Процитовано 5 червня 2021.
  6. ↑ Micro Cars Limited. Microcars.lk. Архів оригіналу за 11 лютого 2013. Процитовано 19 липня 2010.
  7. ↑ 金杯海狮_华晨雷诺金杯官方网站 Model Feature [Jinbei Brilliance Renault website Model Feature] (кит.). China. Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 22 грудня 2019.
  8. ↑ Toyota Hiace-kundene er lei seg [Toyota Hiace customers are upset]. Hegnar Online (норв.). 22 травня 2012. Архів оригіналу за 25 червня 2012.
  9. ↑ Toyota Looks to PSA Peugeot-Citroen and Fiat for its New ProAce LCV. carscoop. Архів оригіналу за 28 червня 2013. Процитовано 20 жовтня 2012.
  10. ↑ Toyota HIACE\REGIUSACE Новинка [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] 10-07-2010
  11. ↑ Як ми тестували Toyota Hiace 2016. automoto.ua. Архів оригіналу за 18 листопада 2016. Процитовано 18 листопада 2016.
  12. ↑ ハイエース本日改良発表 商用バン界の王者刷新とレジアスエース静かに絶版 [Hiace Today's Improvement Announcement Renewal of the King of Commercial Vans and Regius Ace Quietly Out of Print]. Best Car (яп.). Japan. 17 квітня 2020. Процитовано 7 червня 2021.
  13. ↑ トヨタ、ハイエース一部改良 全店舗併売でレジアスエース廃止 [Toyota, Hiace partially improved, Regia sold at all stores, Ace abolished]. carview (яп.). Japan: Yahoo. 18 квітня 2020. Процитовано 7 червня 2021.
  14. ↑ а б The Previous-Generation Toyota Hiace is Back...as a Mazda. CarGuide. Philippines. 1 травня 2019. Процитовано 27 липня 2019.
  15. ↑ а б 【MAZDA】マツダ、新型「ボンゴブローニイバン」を発表｜ニュースリリース [Mazda Announces New Bongo Brawny Van] (Пресреліз) (яп.). Japan: Mazda. 23 квітня 2019. Архів оригіналу за 30 червня 2020. Процитовано 30 червня 2020.
  16. ↑ なぜトヨタ「ハイエース」で復活？ マツダ「ボンゴブローニイバン」が9年ぶりに登場した理由 [Car news life Why is it revived with Toyota "Hiace"? The reason why Mazda "Bongo Broni Ivan" appeared for the first time in 9 years. Why is it revived with Toyota "Hiace"? The reason why Mazda "Bongo Broni Ivan" appeared for the first time in 9 years]. kuruma-news.jp. 23 квітня 2019.
  17. ↑ а б TOYOTA GRANVIA台灣全球首發 進軍豪華商旅車市場 - 自由財經. LTN: Liberty Times Net (zh-Hant-TW) . 21 травня 2019. Процитовано 19 грудня 2019.
  18. ↑ Wong, James. 2019 Toyota Granvia revealed, Tarago axed. CarAdvice (англ.). Процитовано 19 грудня 2019.
  19. ↑ а б Leu, Richard (16 серпня 2019). Toyota launches new Majesty in Thailand. Bangkok Post. Процитовано 19 грудня 2019.
  20. ↑ Laurel, Drei (19 серпня 2019). It's official: The 2020 Toyota Hiace Super Grandia starts at P2.42-M. Top Gear Philippines (англ.). Процитовано 19 грудня 2019.
  21. ↑ トヨタ、「グランエース」生産終了 送迎用高級バン [Toyota to end production of GranAce luxury shuttle van]. The Nikkei (Japanese) . Japan: Nikkei, Inc. 23 жовтня 2024. Процитовано 24 жовтня 2024.
  22. ↑ Toyota Hiace VIP: to Russia reached a comfortable minivan. Buzz On Live (амер.). 30 жовтня 2019. Процитовано 22 грудня 2019.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Toyota HiAce
This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.