Nachtjagdgeschwader 101

101-ша ескадра нічних винищувачів Nachtjagdgeschwader 101 (NJG 101)
Емблема нічної винищувальної авіації Люфтваффе
На службі	20 березня 1943 — 15 березня 1945
Країна	Третій Рейх
Належність	Вермахт
Вид	Люфтваффе
Тип	нічна винищувальна авіація
Роль	прикриття важливих об'єктів тилу в нічний час доби, перехоплення повітряних цілей (у першу чергу стратегічних бомбардувальників пр-ка), утримання панування в повітрі, підтримання бойових дій інших родів і видів авіації вночі
Чисельність	ескадра (100—120 нічних винищувачів)
Гарнізон/Штаб	Шлясгайм
Війни/битви	Війни та битви (див.): Друга світова війна Західний фронт
Командування
Визначні командувачі	Рудольф Штоленгофф
Авіація
Бомбард.	Bf 110, Ju 88C, Do 217

101-ша ескадра нічних винищувачів (нім. Nachtjagdgeschwader 101 (NJG 101) — ескадра нічної винищувальної авіації Люфтваффе за часів Другої світової війни. Протягом усього свого існування ескадра використовувалася як навчальний авіаційний підрозділ і не виконувала жодних бойових завдань.

Попередником 101-ї ескадри нічних винищувачів була 1-ша школа нічних винищувачів, сформована 16 вересня 1941 року з 1-ї школи винищувачів бомбардувальників. 20 березня 1943 року штаб 1-ї школи нічних винищувачів був перетворений на штаб 101-ї ескадри нічних винищувачів. Того ж дня 1-ша група 1-ї школи нічних винищувачів отримала нове найменування — 1-ша група 101-ї ескадри нічних винищувачів. Обидві групи на той час дислокувалися в Шляйсгаймі. 2-га група в Мюнхені-Рімі та 3-тя група в Штутгарті-Ехтердінгені також розгорнуто з відповідних груп 1-ї школи нічних винищувачів. Тільки 4-та група, сформована 8 липня 1943 року в Кітцингені, була новим формуванням. Усі підрозділи були переважно оснащені Dornier Do 217, Junkers Ju 88 та Messerschmitt Bf 110 у відповідних варіантах нічних винищувачів.

Протягом усього свого існування ескадра використовувалася як навчальне формування і тому не брала участі в бойових операціях. 24 грудня 1943 року III групу було перейменовано на II групу 102-ї ескадри нічних винищувачів і таким чином відокремлено від неї. Така ж доля спіткала IV групу, яку 18 грудня 1943 року перейменували на I групу 102-ї ескадри нічних винищувачів. Однак 14 червня 1944 року було сформовано нову III групу, яка існувала до 23 листопада 1944 року, коли її розформували.

До 1 липня 1944 року штаб ескадри та 1-ша група отримували накази від 7-ї винищувальної дивізії Повітряного флоту «Рейх», тоді як 2-га група перебувала в підпорядкуванні винищувального командування «Остмарк». Після цього ескадру передали 4-ій авіаційній навчальній дивізії-школі 10-го повітряного флоту.

15 березня 1945 року, ще до беззастережної капітуляції Вермахту, штаб ескадри та 1-ша група були розформовані в Інгольштадт-Манхінгу та Празі-Гебеллі, а 2-га група — у Копенгагені-Каструпі та Фріцларі.

• оберст Рудольф Штоленгофф (20 березня 1943 — 6 лютого 1944)
• майор Герберт Сівінг (7 лютого 1944 — 27 лютого 1945)

• гауптман Теодор Россівалль (20 березня — вересень 1943)
• майор Гюнтер Фовінкель (вересень 1943 — лютий 1944)
• майор Фріц Гербер (15 лютого — 23 серпня 1944)
• майор Рудольф Юнг (20 жовтня 1944 — 15 березня 1945)

• майор Ганс-Дітріх Кнетч (23 березня 1943 — 11 лютого 1944)
• гауптман Фрідріх Шваб (7 березня 1944 — 15 березня 1945)

• гауптман Гельмут Петерс (20 березня — 31 травня 1943)
• гауптман Вольфганг Тімміг (1 червня — 30 вересня 1943)
• гауптман Карл Флойтграф (1 жовтня — 23 грудня 1943)
• майор Рудольф Юнг (31 серпня — 19 жовтня 1944)

• майор Людвіг Фелінг (15 липня — 17 грудня 1943)

Час[1]	Місто	Підпорядкування	Основний літак
20 березня — 28 жовтня 1943	Шляйсгайм		Bf 110, Do 217
29 жовтня — грудень 1943	Нойбург-ам-Інн
грудень 1943 — 15 березня 1945	Інгольштадт-Манхінг

Час	Місто	Підпорядкування	Основний літак
20 — 25 березня 1943	Шляйсгайм[Прим. 1]		Bf 110, Do 217
26 березня 1943 — 15 березня 1945	Інгольштадт-Манхінг		Bf 110, Do 217, Ju 88

Час	Місто	Підпорядкування	Основний літак
20 березня — квітень 1943	Мюнхен-Рим		Bf 110, Do 217
квітень — грудень 1943	Лехфельд
грудень 1943nbsp;— 12 травня 1944	Мюнхен-Рим[Прим. 2]		Bf 110, Do 217, Ju 88
13 травня — листопад 1944	Парндорф
29 листопада 1944nbsp;— 7 лютого 1945	Ландсберг-ам-Лех
7 лютого — 15 березня 1945	Унтершлауерсбах

Час	Місто	Підпорядкування	Основний літак
20 березня — 24 грудня 1943	Штутгарт-Ехтердінген[Прим. 3]		Bf 110, Do 217
14 червня — 23 листопада 1944	Кітцінген

• з 27 вересня по 2 листопада 1944 року існувала оперативна команда III./NJG 101 (нім. Einsatzkommando III./NJG 101), яка базувалася на аеродромі Феріхедь у районі Будапешта, в Угорщині

Час	Місто	Підпорядкування	Основний літак
липень — грудень 1943	Кітцінген		Bf 110, Do 217

• Операція «Флакс»
• Битва за Рур
• Історія Повітряних сил США
• Операція «Припливна хвиля»
• Операція «Частайз»

Виноски

Джерела

• Nachtjagdgeschwader 101. на lexikon-der-wehrmacht.de.(нім.)
• Nachtjagdgeschwader 101. на ww2.dk.(англ.)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Nachtjagdgeschwader 101

• Aders, Gebhard (1978). History of the German Night Fighter Force, 1917—1945. London: Janes. ISBN 978-0-354-01247-8.
• Boiten, Theo (1997). Nachtjagd: the night fighter versus bomber war over the Third Reich, 1939–45. London: Crowood Press. ISBN 978-1-86126-086-4.
• Foreman, John; Parry, Simon; Mathews, Johannes (2004). Luftwaffe Night Fighter Claims 1939—1945. Walton on Thames: Red Kite. ISBN 978-0-9538061-4-0.
• Hinchliffe, Peter (1998). Luftkrieg bei Nacht 1939—1945. Stuttgart, Germany: Motorbuch Verlag. ISBN 978-3-613-01861-7(нім.)
• Scutts, Jerry (1998). German Night Fighter Aces of World War 2. Oxford: Osprey. ISBN 978-1-85532-696-5.
• Бишоп Крис. Эскадрильи люфтваффе. 1939—1945. — Москва: ЭКСМО, 2007. — С. 19-20, 25-27, 45-50, 52-54.
• Зефиров М. В. Асы люфтваффе: ночные истребители. — Москва: АСТ, 2003. — 494 с. — 5000 экз. — ISBN 5-17-019103-0.