Nachtjagdgeschwader 102

102-га ескадра нічних винищувачів Nachtjagdgeschwader 102 (NJG 102)
Емблема нічної винищувальної авіації Люфтваффе
На службі	15 грудня 1943 — 15 березня 1945
Країна	Третій Рейх
Належність	Вермахт
Вид	Люфтваффе
Тип	нічна винищувальна авіація
Роль	прикриття важливих об'єктів тилу в нічний час доби, перехоплення повітряних цілей (у першу чергу стратегічних бомбардувальників пр-ка), утримання панування в повітрі, підтримання бойових дій інших родів і видів авіації вночі
Чисельність	ескадра (100—120 нічних винищувачів)
Гарнізон/Штаб	Кітцінген
Війни/битви	Війни та битви (див.): Друга світова війна Східний фронт
Командування
Визначні командувачі	Альберт Блуменсаат
Авіація
Бомбард.	Bf 110, Ju 88C

102-га ескадра нічних винищувачів (нім. Nachtjagdgeschwader 102 (NJG 102) — ескадра нічної винищувальної авіації Люфтваффе за часів Другої світової війни. Протягом усього свого існування ескадра використовувалася як навчальний авіаційний підрозділ і не виконувала жодних бойових завдань.

102-га ескадра нічних винищувачів сформована 15 грудня 1943 року з III та IV груп 101-ї ескадри нічних винищувачів, які раніше утворювали I та II групи відповідно. Штаб авіакрила та I група на той час дислокувалися в Кітцінгені, тоді як II група базувалася в Штутгарті-Ехтердінгені. III група сформована 26 червня 1944 року в Кітцінгені на базі школи підготовки пілотів B 19. Усі підрозділи переважно були оснащені Junkers Ju 88 та Messerschmitt Bf 110 у відповідних варіантах нічних винищувачів.

Протягом усього свого існування ескадра використовувалася як навчальне формування і тому не брала участі в бойових операціях. До 1 липня 1944 року ескадра отримувала накази від 1-го винищувального корпусу Повітряного флоту «Рейх». Після цього ескадру передали в підпорядкування 2-ї навчальної авіаційної дивізії 10-го повітряного флоту. У листопаді 1944 року її тимчасово підпорядкували командувачу винищувальних сил «Сілезія».

15 березня 1945 року, ще до беззастережної капітуляції Вермахту, ескадру розформовано.

• оберст Альберт Блюменсаат (15 грудня 1943 — лютий 1944)
• гауптман Франц Еверс (лютий — 1 червня 1944)
• оберстлейтенант Карл Теодор Гюльсгофф (1 червня 1944 — 25 березня 1945)

• майор Людвіг Фелінг (15 грудня 1943 — 30 червня 1944)
• гауптман Вільгельм Дорманн (1 липня — 25 жовтня 1944)
• майор Екарт-Вільгельм фон Бонін (26 жовтня 1944 — 28 березня 1945)

• гауптман Карл Флойтграф (24 грудня 1943 — 20 липня 1944)
• майор Герхард Воян (21 липня — 22 листопада 1944)
• гауптман Вільгельм Дорманн (22 листопада 1944 — 15 березня 1945)

• не відомо

Час[1]	Місто	Підпорядкування	Основний літак
15 грудня 1943 — 10 червня 1944	Кітцінген		Bf 110
10 червня — 30 липня 1944	Інстербург
30 липня 1944 — січень 1945	Оглау		Bf 110, Ju 88
січень — березень 1945	Копенгаген-Каструп		Ju 88

Час	Місто	Підпорядкування	Основний літак
15 грудня 1943 — 9 травня 1944	Кітцінген		Bf 110
10 травня — 28 липня 1944	Повунден
29 липня — листопад 1944	Оелс[Прим. 1]		Bf 110, Ju 88
листопад 1944 — січень 1945	Шенфельд-Зайферсдорф[Прим. 2]		Ju 88
січень — 28 березня 1945	Прага-Гбель[Прим. 3]

Час	Місто	Підпорядкування	Основний літак
24 грудня 1943 — 10 червня 1944	Штутгарт-Ехтердінген		Bf 110
11 червня — 30 серпня 1944	Інстербург[Прим. 4]
1 вересня 1944 — 15 січня 1945	Шенфельд-Зайферсдорф
15 січня — 15 березня 1945	Копенгаген-Каструп

Час	Місто	Підпорядкування	Основний літак
26 червня — 11 липня 1944	Кітцінген		Bf 110
12 липня — 26 вересня 1944	Оглау
27 вересня — грудень 1944	Штубендорф

• з серпня 1944 по листопад 1944 року існувала оперативна команда/NJG 102 (нім. Einsatzkommando/NJG 102), яка базувалася в Повундені (серпень 1944 — 20 вересня 1944) і Єсау (20 вересня 1944 — 11 квітня 1944).

• Авіаційна служба Армії США
• Битва за Берлін (операція Королівських ПС)
• Стратегічне командування Повітряних сил США
• Тактичне командування Повітряних сил США
• Потік бомбардувальників

Виноски

Джерела

• Nachtjagdgeschwader 102. на lexikon-der-wehrmacht.de.(нім.)
• Nachtjagdgeschwader 102. на ww2.dk.(англ.)
• I/Nachtjagdgeschwader 102(пол.)
• Nachtjagdgeschwader 102(англ.)

• Aders, Gebhard (1978). History of the German Night Fighter Force, 1917—1945. London: Janes. ISBN 978-0-354-01247-8.
• Boiten, Theo (1997). Nachtjagd: the night fighter versus bomber war over the Third Reich, 1939–45. London: Crowood Press. ISBN 978-1-86126-086-4.
• Foreman, John; Parry, Simon; Mathews, Johannes (2004). Luftwaffe Night Fighter Claims 1939—1945. Walton on Thames: Red Kite. ISBN 978-0-9538061-4-0.
• Hinchliffe, Peter (1998). Luftkrieg bei Nacht 1939—1945. Stuttgart, Germany: Motorbuch Verlag. ISBN 978-3-613-01861-7(нім.)
• Scutts, Jerry (1998). German Night Fighter Aces of World War 2. Oxford: Osprey. ISBN 978-1-85532-696-5.
• Бишоп Крис. Эскадрильи люфтваффе. 1939—1945. — Москва: ЭКСМО, 2007. — С. 19-20, 25-27, 45-50, 52-54.
• Зефиров М. В. Асы люфтваффе: ночные истребители. — Москва: АСТ, 2003. — 494 с. — 5000 экз. — ISBN 5-17-019103-0.