SMS Admiral Spaun

Історія
Австро-Угорщина
Назва:	«Адмірал Шпаун»
Закладений:	30 травня 1908 року
Спуск на воду:	30 жовтня 1909 року
Прийнятий:	10 листопада 1910 року
Доля:	Зданий на злам у 1921 році
Основні характеристики
Тип:	легкий крейсер
Водотоннажність:	3 500 т
Повна водотоннажність:	4 000 т
Довжина:	130,6 м
Ширина:	12,8 м
Осадка:	5,3 м
Потужність:	25 150 к.с.
Двигуни:	6 парових турбін
Швидкість:	27 вузлів
Команда:	320–327
Озброєння:	7 × 100-мм гармат «Škoda 10 cm K10» 1 × 70-мм гармата «Škoda 7 cm K10» 1 × 47-мм гармата SFK L/44 2 × 450-мм торпедні апарати (1910–1916) 4 × 533-мм торпедні апарати (1916–1918)
Бронювання:	Пояс: 60 мм Палуба: 20 мм Рубка: 50 мм

«Адмірал Шпаун» (нім. SMS Admiral Spaun) — перший легкий крейсер ВМС Австро-Угорщини початку XX століття. Свою назву отримав на честь адмірала Германа фон Шпауна, командувача австро-угорським флотом протягом 1897—1904 років.

Станом на 1904 рік австро-угорський флот був здатний захистити адріатичне узбережжя, але він значно поступався середземноморським флотам Італії та Сполученого Королівства. Після призначення на посаду головнокомандувача флоту Рудольф Монтекукколі розпочав програму розширення та модернізації флоту. Початковий план складався з 12 лінкорів, чотирьох броненосних крейсерів, восьми розвідувальних крейсерів, 18 есмінців, 36 торпедних катерів відкритого моря та шести підводних човнів. Через проблеми із фінансуванням спочатку був розроблений один крейсер, «Адмірал Шпаун», крейсери типу «Новара» були збудовані дещо пізніше.

«Адмірал Шпаун» був типовим крейсером-скаутом. Передбачалось, що що театр військових дій, на якому він діятиме, буде значною мірою обмежений Адріатичним морем. Він мав діяти як швидкохідний розвідувальний крейсер, здатний виконувати місії типу «напад та втеча», а також загрожувати комунікаціям та маршрутам конвоїв. Монтекукколі вважав, що якщо Австро-Угорщина буде втягнута у більший морський конфлікт, який охоплюватиме Середземномор'я, «Адмірал Шпаун» все одно зможе успішно виконувати свою роль, і що клас лінійних крейсерів для такого сценарію не потрібен.

Крейсер «Адмірал Шпаун» був закладений 30 травня 1908 року на верфі арсеналу флоту в Полі. Спущений на воду 30 жовтня 1909 року, вступив у стрій 10 листопада 1910 року.

Силова установка корабля складалась з 6 парових турбін, які забезпечувались парою від 16 парових котлів «Ярроу». 4 турбіни були маршові, 2 - економного ходу. На випробуваннях була досягнута потужність у 25 150 к.с. і швидкість у 27,07 вузлів. Проте у повсякденній експлуатації його механізми не показували достатньої надійності.

Машинне та котельне відділення прикривав 60-мм броньований пояс висотою 2,5 м, який опускався на 0,6 м нижче ватерлінії, замкнутий траверзами такої ж товщини. Для захисту котелень та машин від поздовжнього вогню траверзу довели до рівня верхньої палуби. 20-мм палуба проходила по верхньому краю поясу. Бойова рубка та елеватори подачі боєприпасів захищались 50-мм листами. Щити гармат мали 40-мм передній лист і 8-мм борти та дах.

Озброєння корабля складалось з семи 100-мм гармат «Škoda 10 cm K10». Дві гармати були розміщені в носовій частині, чотири - в середній частині корабля, по дві з кожного борту, і одна в кормовій частині. У 1916 році була встановлена 70-мм зенітна гармата «Škoda 7 cm K10».

Початково на кораблі були встановлені два 457-мм торпедні апарати. Під час війни, у 1916 році додатково були встановлені два спарені 533-мм торпедні апарати.

7 серпня 1914 року «Адмірал Шпаун» був у складі ескадри, яка вийшла в море для прикриття можливого прориву крейсерів Гебен» та «Бреслау».

Після оголошення Великою Британією та Францією війни Австро-Угорщині 11 та 12 серпня 1914 року відповідно та поразки у битві біля Антіварі 16 серпня командувач австро-угорським флотом Антон Гаус обрав обережну тактику, метою якої було збереження флоту. Великі кораблі більшу частину війни простояли на своїх базах, натомість активно використовувались крейсери. Проте «Адмірал Шпаун» через проблеми з двигунами використовувався у бойових діях рідше, ніж інші крейсери.

Після вступу Італії у війну 24 травня 1915 року на боці Антанти крейсер разом з іншими кораблями взяв участь в бомбардуванні Анкони. Надалі він діяв в основному у Північній Адріатиці, де забезпечуючи прикриття кораблів, що здійснювали мінування та тралення.

28 грудня 1915 року крейсер «Гельголанд» та п'ять есмінців взяли участь у рейді на французькі та італійські кораблі. Під час цього рейду «Гельголанд» протаранив і потопив французький підводний човен «Монж» між Бріндізі та албанським портом Дураццо, а наступного дня атакував порт Дураццо, де було потоплено декілька кораблів. Під час операції два австро-угорські есмінці налетіли на міни, один з них затонув. На допомогу була відправлена ескадра, до складу якої входив і «Адмірал Шпаун». Їм вдалось відірватись від кораблів противника і без втрат повернутись до Каттаро.

Після торпедування броненосця берегової охорони «В'єн» 10 грудня 1917 року «Адмірал Шпаун» разом з іншими кораблями був переведений для підсилення оборони порту Трієста.

8 червня 1918 року крейсер брав участь в атаці на бар'єр в протоці Отранто, під час якої загинув лінкор «Сент Іштван». Після цієї невдачі австро-угорські кораблі повернулися на свої бази, де вони залишалися до кінця війни.

Після підписання перемир'я у Вілла Джусті італійський флот зайняв колишні австро-угорські порти і захопив всі кораблі. У 1919 році «Адмірал Шпаун» разом із лінкорами «Тегеттгофф» та «Ерцгерцог Франц Фердінанд» прибув до Венеції.

За умовами Сен-Жерменського мирного договору «Адмірал Шпаун» відійшов Великій Британії. Того ж року він був проданий на брухт і розібраний в Італії протягом 1920-1921 років.

• Conway's All the World's Fighting Ships, 1906—1921. — London: Conway Maritime Press, 1985. — ISBN 0 85177 245 5 (англ.)
• Крейсера Первой Мировой : уникальная энциклопедия / Федор Лисицын. - Москва : Яуза : Издательство «Э» . 2015. - 448 с. (Война на море) ISBN 978-5-699-84344-2 (рос.)

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: SMS Admiral Spaun