Ý

Ý
Латинська абетка
A	B	C	D	E	F	G
H	I	J	K	L	M	N
O	P	Q	R	S	T	U
V	W	X	Y	Z
Додаткові і варіантні знаки
À	Á	Â	Ã	Ä	Å	Æ
Ā	Ă	Ą	Ȧ	Ả	Ɐ	Ɑ
Ɓ	Ƀ	Ç	Ć	Ĉ	Ċ	Ȼ
Č	Č̣	Ɗ	Ď	Ð,ð	Ɖ,ɖ	Đ,đ
È	É	Ê	Ë	Ē	Ė	Ę
Ě	Ə	Ɛ	Ɠ	G̈	Ĝ	Ğ
Ġ	Ģ	Ƣ	Ɡ	Ĥ	Ħ	Ì
Í	Î	Ï	Ī	Į	İ	I
IJ	Ĵ	J̌	J̣̌	Ķ	Ḱ	Ǩ
Ƙ	Ⱪ	Ļ	Ł	Ĺ	Ľ	Ŀ
LJ	M̈	Ñ	Ń	Ņ	Ň	N̈
Ɲ	Ƞ	Ŋ	NJ	Ò	Ó	Ô
Õ	Ö	Ō	Ǫ	Ø	Ő	Œ
Ơ	P̈	Ƥ	Ɋ	ʠ	Ŕ	Ř
Ɍ	Ɽ	Ś	Ŝ	Ṡ	Ş	Š
Ṣ̌	ß	ſ	Ꞅ	Þ	Ţ	Ť
Ŧ	Ⱦ	Ƭ	Ʈ	T̈	Ù	Ú
Û	Ü	Ū	Ŭ	Ů	Ű	Ų
Ư	V̈	Ŵ	Ⱳ	Ẋ	Ý	Ŷ
Ÿ	Ɏ	Ƴ	Ẑ	Ẕ	Ȥ	Ⱬ
Ź	Ż	Ƶ	Ž	Ẓ̌	Ʒ	Ǯ

Ý, ý, або y з акутом — літера розширеного латинського алфавіту. Буква Y із акутом. Викорстовується в ісландській, фарерській, туркменській, древньоісландській, валлійській, чеській, словацькій та казахській мовах; також — староскандинавській, староіспанській, астуро-леонській мовах.

• У в'єтнамській мові — голосна [i] високого тону.
• В ісландській — довга голосна [iː]; 29-а літера ісландської абетки.

  hlýr [l̥iːr̥] «теплий»

• В іспанській мові XV — XVIII ст. — звук [і]^[1].

  Ýñigo (сучасною — Inigo)

  ýbamos (сучасною — íbamos)

• У казахській мові в 2018 — 2022 рр. — [w], [ʊw], [ʏw]; замінена 2021 року на U, u.
• У російській мові — латинізоване Ы́.

  býdlo «скот»

• У словацькій — довгий звук [iː] (українське и); 44-а літера словацької абетки.

  veľký «великий»

  rýchly «швидкий»

• У туркменській мові — приголосний /j/; на противагу Y — голосному ɯ. В старій орфографії записувалася як ¥ÿ (1993—1995), Yy (1992—1993), Йй (1940—1992), Jj (1929—1929), ﻳ (1923—1929), ی (в Ірані).

  ýürek «серце»

• У фарерській — /ʊiː/

  lýri /ˈlʊiːɹɪ/ «ліра»

• У чеській — довгий звук [y:] (українське и); 40-а літера чеської абетки.

  velký «великий»

  druhý «другий»

  být «бути» / byt «побут»

• Ýý
• Ỳỳ
• Ŷŷ
• Y̊ẙ
• Ÿÿ
• Ỹỹ
• Ẏẏ
• Ȳȳ
• Ỷỷ
• Ỵỵ
• Ɏɏ
• Ƴƴ
• Ỿỿ

• Real Academia Española y Asociación de Academias de la Lengua Española. Ortografía de la lengua española (2010). 222, 223

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ý