Ŕ
| Ŕ | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
| Латинська абетка | |||||||
| A | B | C | D | E | F | G | |
| H | I | J | K | L | M | N | |
| O | P | Q | R | S | T | U | |
| V | W | X | Y | Z | |||
| Додаткові і варіантні знаки | |||||||
| À | Á | Â | Ã | Ä | Å | Æ | |
| Ā | Ă | Ą | Ȧ | Ả | Ɐ | Ɑ | |
| Ɓ | Ƀ | Ç | Ć | Ĉ | Ċ | Ȼ | |
| Č | Č̣ | Ɗ | Ď | Ð,ð | Ɖ,ɖ | Đ,đ | |
| È | É | Ê | Ë | Ē | Ė | Ę | |
| Ě | Ə | Ɛ | Ɠ | G̈ | Ĝ | Ğ | |
| Ġ | Ģ | Ƣ | Ɡ | Ĥ | Ħ | Ì | |
| Í | Î | Ï | Ī | Į | İ | I | |
| IJ | Ĵ | J̌ | J̣̌ | Ķ | Ḱ | Ǩ | |
| Ƙ | Ⱪ | Ļ | Ł | Ĺ | Ľ | Ŀ | |
| LJ | M̈ | Ñ | Ń | Ņ | Ň | N̈ | |
| Ɲ | Ƞ | Ŋ | NJ | Ò | Ó | Ô | |
| Õ | Ö | Ō | Ǫ | Ø | Ő | Œ | |
| Ơ | P̈ | Ƥ | Ɋ | ʠ | Ŕ | Ř | |
| Ɍ | Ɽ | Ś | Ŝ | Ṡ | Ş | Š | |
| Ṣ̌ | ß | ſ | Ꞅ | Þ | Ţ | Ť | |
| Ŧ | Ⱦ | Ƭ | Ʈ | T̈ | Ù | Ú | |
| Û | Ü | Ū | Ŭ | Ů | Ű | Ų | |
| Ư | V̈ | Ŵ | Ⱳ | Ẋ | Ý | Ŷ | |
| Ÿ | Ɏ | Ƴ | Ẑ | Ẕ | Ȥ | Ⱬ | |
| Ź | Ż | Ƶ | Ž | Ẓ̌ | Ʒ | Ǯ | |
Ŕ, ŕ — літера розширеного латинського альфабету, утворена буквою R з додаванням акута. Використовується в баскській, нижньолужицькій, словацькій мовах і в проєктах української латиниці.
Вживання
Баскська мова
В ортографії баскської мови Сабіно Арани Ŕŕ використовувалося як дрижачий приголосний. Однак у стандартному баскському альфабеті r використовується в кінцевих позиціях складу, а rr — між голосними.[1]
Нижньолужицька мова
Він використовується в нижньолужицькій мові для передавання палаталізованого /rʲ/, як і в проєктах українського латинського альфабету.
Словацька мова
У словацькій мові позначає подовжений складотворний звук [ r̩ː ] (словац. dlhé er).
Українська мова
В історичному проєкті українського латинського альфабету Їречека літера Ŕŕ використосувалася на позначення м'якого звуку /rʲ/, наприклад: трьох — tŕoch.
Кодування
| Графема | HTML | Юнікод | ISO 8859-2 | TeX |
|---|---|---|---|---|
| Ŕ | Ŕ | U+0154 | C0 | \acute R
|
| ŕ | ŕ | U+0155 | E0 | \acute r
|
Див. також
Примітки
- ↑ Lecciones de ortografía del euskera bizkaino, page 32 [Архівовано 8 червня 2015 у Wayback Machine.], Arana eta Goiri'tar Sabin, Bilbao, Bizkaya'ren Edestija ta Izkerea Pizkundia, 1896 (Sebastián de Amorrortu).
Посилання
- Словацька мова на omniglot.com [Архівовано 27 травня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
