Ź
| Ź | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
| Латинська абетка | |||||||
| A | B | C | D | E | F | G | |
| H | I | J | K | L | M | N | |
| O | P | Q | R | S | T | U | |
| V | W | X | Y | Z | |||
| Додаткові і варіантні знаки | |||||||
| À | Á | Â | Ã | Ä | Å | Æ | |
| Ā | Ă | Ą | Ȧ | Ả | Ɐ | Ɑ | |
| Ɓ | Ƀ | Ç | Ć | Ĉ | Ċ | Ȼ | |
| Č | Č̣ | Ɗ | Ď | Ð,ð | Ɖ,ɖ | Đ,đ | |
| È | É | Ê | Ë | Ē | Ė | Ę | |
| Ě | Ə | Ɛ | Ɠ | G̈ | Ĝ | Ğ | |
| Ġ | Ģ | Ƣ | Ɡ | Ĥ | Ħ | Ì | |
| Í | Î | Ï | Ī | Į | İ | I | |
| IJ | Ĵ | J̌ | J̣̌ | Ķ | Ḱ | Ǩ | |
| Ƙ | Ⱪ | Ļ | Ł | Ĺ | Ľ | Ŀ | |
| LJ | M̈ | Ñ | Ń | Ņ | Ň | N̈ | |
| Ɲ | Ƞ | Ŋ | NJ | Ò | Ó | Ô | |
| Õ | Ö | Ō | Ǫ | Ø | Ő | Œ | |
| Ơ | P̈ | Ƥ | Ɋ | ʠ | Ŕ | Ř | |
| Ɍ | Ɽ | Ś | Ŝ | Ṡ | Ş | Š | |
| Ṣ̌ | ß | ſ | Ꞅ | Þ | Ţ | Ť | |
| Ŧ | Ⱦ | Ƭ | Ʈ | T̈ | Ù | Ú | |
| Û | Ü | Ū | Ŭ | Ů | Ű | Ų | |
| Ư | V̈ | Ŵ | Ⱳ | Ẋ | Ý | Ŷ | |
| Ÿ | Ɏ | Ƴ | Ẑ | Ẕ | Ȥ | Ⱬ | |
| Ź | Ż | Ƶ | Ž | Ẓ̌ | Ʒ | Ǯ | |
Ź, ź — літера латинського алфавіту, утворена від Z з додаванням гострого наголосу. Використовується в польській, чорногорській, нижньо- і верхньолужицькій, емільяно-романьольській, вимисорській та брагуйській мовах, а також у білоруській і українській латиниці та романізованому пушту.
Використання
У польській мові буква позначає дзвінкий альвеоло-піднебінний фрикативний звук ([ʑ]). Це 33 буква польського алфавіту. Його назви в мові: ziet і z z kreską. Літера також зустрічається в орграфі Dź, який вимовляється як дзвінкий альвеоло-піднебінний африкатний звук ([d͡ʑ]).
У латинському алфавіті чорногорської мови він представляє дзвінкий альвеоло-піднебінний фрикативний ([ʑ]) звук і відповідає літері zje (велика З́, маленька: з́) з кирилиці. Це 32-а і остання буква алфавіту.
У білоруському латинському алфавіті позначає звук /zʲ/ і відповідає З з кирилиці.
У нижньолужицькій мові представляє дзвінкий альвеоло-піднебінний фрикативний ([ʑ]) звук. У нижньо- та верхньолужицькій мовах виступає також у формі орграфа Dź, який вимовляється як дзвінкий альвеоло-піднебінний африкатний звук ([d͡ʑ]). У верхньолужицькій мові орграф є єдиним виглядом літери.
У романізації пушту використовується разом з орграфом Dz для позначення літери źim (ځ). Представляє дзвінкий альвеолярний африкатний звук ([d͡z]).
В алфавіті Емільяно-Романьольської мови використовується для представлення дзвінкого зубного фрикативного звуку ([ð]). Залежно від різних діалектів вимова може бути [ðz] або, за італійським впливом, [dz], але найпоширенішою вимовою є [ð].
Крім того, він використовується у венедійській мові, створеній Яном ван Стенбергеном для проєкту альтернативної історії Ill Bethisad. У мові буква являє собою дзвінкий альвеоло-піднебінний фрикативний ([ʑ]) звук.
Приклади
Вживається як зм'якшена форма z: (пол. źle, źródło, źrenice).
