Canis lupus columbianus

Canis lupus columbianus
Меланістичний C. l. columbianus, Ловер-Пост, Британська Колумбія

Мабуть у безпеці  (NatureServe)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Родина: Псові (Canidae)
Рід: Пес (Canis)
Вид:
Вовк (C. lupus)
Підвид:
C. l. columbianus
Триноміальна назва
Canis lupus columbianus
Goldman, 1941[2]
Історичне і нинішнє поширення підвидів вовка в Північній Америці
Синоніми

Canis crassodon columbianus

Canis lupus columbianus (вовк Британської Колумбії) — підвид сірого вовка, що живе у вузькій смузі, яка охоплює ті частини материкового узбережжя та прибережних островів, вкритих помірними дощовими лісами, що простягаються від острова Ванкувер, Британська Колумбія, до архіпелагу Олександра на південному сході Аляски.[3] Цю територію обмежує Береговий хребет.[4]

Таксономія

Вовка вперше класифікував як окремий підвид в 1941 році Едвард Голдман, який описав свій зразок як великого розміру, з черепом, що нагадує череп C. l. pambasileus, а хутро якого зазвичай має коричниво-брунатний відтінок.[2] Цей вовк визнаний підвидом Canis lupus у таксономічному довіднику Mammal Species of the World (2005).[5]

Дослідження, що використовують мітохондріальну ДНК, показали, що вовки прибережної південно-східної Аляски генетично відрізняються від внутрішніх сірих вовків, що відображає закономірність, виявлену й в інших таксонів.[4][6][7] Вони демонструють філогенетичний зв’язок із винищеними вовками з півдня (Оклахома), що вказує на те, що ці вовки є останніми залишками колись широко поширеної групи, яку значною мірою винищено в ХХ столітті, і що вовки Північної Америки первісно поширилися з південних рефугіумів нижче межі Вісконсинського зледеніння після дегляціації наприкінці Останнього льодовикового максимуму. Ці результати ставлять під сумнів таксономічну класифікацію C. l. nulibus, запропоновану Новаком.[4] Інше дослідження виявило, що вовки прибережної Британської Колумбії генетично та екологічно відрізняються від внутрішніх вовків, включно з іншими вовками з континентальної частини Британської Колумбії.[3] Дослідження трьох прибережних підвидів вовків виявило тісний філогенетичний зв’язок між регіональними підвидами, які є географічно та екологічно суміжними, і запропонувало визнавати C. l. ligoni, C. l. columbianus та C. l. crassodon як один підвид C. lupus.[7]

У 2016 році два дослідження порівняли послідовності ДНК 42 000 однонуклеотидних поліморфізмів у північноамериканських сірих вовків і виявили, що прибережні вовки є генетично та фенотипово відмінними від інших вовків.[8] Вони мають однакові середовище проживання та види здобичі і утворюють один із шести визначених у дослідженні екотипів — генетично й екологічно відокремлену популяцію, ізольовану від інших популяцій через відмінності типу середовища існування.[8][9] Локальна адаптація екотипу вовка найімовірніше відображає його схильність залишатися в тому типі середовища, у якому він народився.[8] Вовки, що живляться рибою та невеликими оленями у вологих прибережних середовищах, як правило, менші за інших вовків.[8]

Опис

C. l. columbianus є одним із найбільших підвидів північноамериканських вовків. Вони важать приблизно від 36 кг — 68 кг і мають довжину приблизно 152 см — 178 см. Ці вовки мають довгу шерсть, яка зазвичай чорна, часто зі вкрапленнями сірого або коричневого [10]

Примітки

  1. ↑ Canis lupus. explorer.natureserve.org. British Columbia: S4S5
  2. ↑ а б Goldman, E. A. (1941). "Three new Wolves from North America". Proceedings of the Biological Society of Washington. 54: 109–113.
  3. ↑ а б Muñoz-Fuentes, Violeta; Darimont, Chris T.; Wayne, Robert K.; Paquet, Paul C.; Leonard, Jennifer A. (2009). Ecological factors drive differentiation in wolves from British Columbia. Journal of Biogeography. 36 (8): 1516—1531. Bibcode:2009JBiog..36.1516M. doi:10.1111/j.1365-2699.2008.02067.x. hdl:10261/61670. S2CID 38788935.
  4. ↑ а б в Weckworth, Byron V.; Talbot, Sandra L.; Cook, Joseph A. (2010). Phylogeography of wolves (Canis lupus) in the Pacific Northwest. Journal of Mammalogy. 91 (2): 363—375. Bibcode:2010JMamm..91..363W. doi:10.1644/09-MAMM-A-036.1.
  5. ↑ ozencraft, W. C. (2005). "Order Carnivora". In Wilson, D. E.; Reeder, D. M. (eds.). Mammal Species of the World: A Taxonomic and Geographic Reference (3rd ed.). Johns Hopkins University Press. pp. 575–577. ISBN 978-0-8018-8221-0. OCLC 62265494. url=https://books.google.com/books?id=JgAMbNSt8ikC&pg=PA576
  6. ↑ Weckworth, Byron V.; Talbot, Sandra; Sage, George K.; Person, David K.; Cook, Joseph (2005). A Signal for Independent Coastal and Continental histories among North American wolves. Molecular Ecology. 14 (4): 917—31. Bibcode:2005MolEc..14..917W. doi:10.1111/j.1365-294X.2005.02461.x. PMID 15773925. S2CID 12896064.
  7. ↑ а б Weckworth, Byron V.; Dawson, Natalie G.; Talbot, Sandra L.; Flamme, Melanie J.; Cook, Joseph A. (2011). Going Coastal: Shared Evolutionary History between Coastal British Columbia and Southeast Alaska Wolves (Canis lupus). PLOS ONE. 6 (5) e19582. Bibcode:2011PLoSO...619582W. doi:10.1371/journal.pone.0019582. PMC 3087762. PMID 21573241.
  8. ↑ а б в г Schweizer, Rena M.; Vonholdt, Bridgett M.; Harrigan, Ryan; Knowles, James C.; Musiani, Marco; Coltman, David; Novembre, John; Wayne, Robert K. (2016). Genetic subdivision and candidate genes under selection in North American grey wolves. Molecular Ecology. 25 (1): 380—402. Bibcode:2016MolEc..25..380S. doi:10.1111/mec.13364. PMID 26333947. S2CID 7808556.
  9. ↑ Schweizer, Rena M.; Robinson, Jacqueline; Harrigan, Ryan; Silva, Pedro; Galverni, Marco; Musiani, Marco; Green, Richard E.; Novembre, John; Wayne, Robert K. (2016). Targeted capture and resequencing of 1040 genes reveal environmentally driven functional variation in grey wolves. Molecular Ecology. 25 (1): 357—79. Bibcode:2016MolEc..25..357S. doi:10.1111/mec.13467. PMID 26562361. S2CID 17798894.
  10. ↑ British Columbia Wolf. brainsonswildworld.com. {{cite web}}: символ зміни рядка в |title= на позиції 8 (довідка)


This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.