First We Take Manhattan
| «First We Take Manhattan» | ||||
|---|---|---|---|---|
![]() | ||||
| Пісня Дженніфер Ворнс | ||||
| з альбому Famous Blue Raincoat | ||||
| Випущено | 1987 | |||
| Тип | сингл | |||
| Записано | весна 1986 | |||
| Жанр | фолк-рок | |||
| Мова | англійська | |||
| Тривалість | 3:32 | |||
| Лейбл |
| |||
| Автор слів | Леонард Коен[1] | |||
| Продюсер |
| |||
| Композитор | Леонард Коен[1] | |||
| Автор пісні | Леонард Коен | |||
| Дженніфер Ворнс | ||||
| ||||
| Музичне відео | ||||
| «First We Take Manhattan» на YouTube | ||||
«First We Take Manhattan» — пісня, написана канадським фолк-співаком та автором пісень Леонардом Коеном. Спочатку її записала американська співачка Дженніфер Ворнс для свого шостого студійного альбому «Famous Blue Raincoat» (1986), який став триб'ютом Коену та повністю складався з пісень, написаних ним самим або у співавторстві з ним.
Значення
Непрямий текст пісні натякає на релігійні та есхатологічні теми з відсиланнями до молитов, значущих родимих плям та знаків у небі. У статті для «The Guardian» за 2015 рік Бен Г'юїтт звернув увагу на апокаліптичну природу лірики, уявивши Коена, який «жадібно споглядає на світове панування, немов лиходій із бондіани»[2]. Мікал Гілмор із журналу «Rolling Stone» схожим чином описав пісню як загрозливе видіння «соціального колапсу та терористичної помсти»[3]. Роберт Сандалл із «The Daily Telegraph» так само зауважив пророчий характер твору, проте наголосив на політичному висловлюванні, помістивши його в контекст останніх днів Радянського Союзу[4].
Коен дав пояснення в інтерв'ю за лаштунками у 1988 році:[5] «Я гадаю, вона означає саме те, про що в ній ідеться. Це терористична пісня. Я вважаю її відповіддю на тероризм. У тероризмі є щось таке, чим я завжди захоплювався: той факт, що там немає місця для алібі чи компромісів. Така позиція завжди дуже приваблива. Мені не подобається, коли це проявляється у фізичній площині — я не отримую задоволення від терористичної діяльності — але „психічний тероризм“. Я пам'ятаю чудовий вірш Ірвінга Лейтона, який я колись прочитав, перекажу вам його суть. Там було: „ну, ви, хлопці, час від часу підриваєте літак і вбиваєте кількох дітей тут і там“, каже він. „Але наші терористи — Ісус, Фройд, Маркс, Ейнштейн. Весь світ досі здригається“».
Версія Дженніфер Ворнс
Оригінальний запис Ворнс вирізняється характерною драйвовою партією соло-гітари, яку виконав Стіві Рей Вон. Продюсер Роско Бек був родом з Остіна, штат Техас, і товаришував із Воном. Наприкінці лютого 1986 року на щорічній 28-й церемонії вручення нагород «Греммі» в Лос-Анджелесі, штат Каліфорнія, Бек попросив Вона записати гітару для цієї пісні. В інтерв'ю 2007 року Бек згадував, що у Вона не було з собою ні гітари, ні підсилювача, тому він скористався одним зі старих стратокастерів Бека. Після розв'язання кількох технічних проблем фінальний запис був готовий за два або три дублі[6]. Згідно з офіційним сайтом Дженніфер Ворнс, Вон закінчив запис своїх дублів о 4:00 ранку[7].
Музичне відео
Режисером музичного відео на версію Ворнс «First We Take Manhattan» стала Пола Вокер. У відео, знятому в Нью-Йорку, Стіві Рей Вон грає на своїй потертій гітарі «Number One» (з характерним логотипом «SRV») на Бруклінському мосту. Коен також з'являється у кліпі разом із Ворнс. Ювілейне видання відео до 20-річчя містить вступ німецькою мовою про вибух на дискотеці в Західному Берліні[8].
Альбомна версія пісні має тривалість 3:47, тоді як сингл триває 3:32. Промо-версія на дванадцятидюймовій платівці під назвою «Jennifer Warnes — First We Take Manhattan, Radio Remix — featuring Stevie Ray Vaughan» містила подовжену та відредаговану версії.
Учасники запису
- Дженніфер Ворнс — вокал
- Стіві Рей Вон — соло-гітара
- Роббен Форд — гітара
- Роско Бек — бас-гітара
- Вінні Колаюта — ударні
- Ленні Кастро — перкусія
- Рассел Ферранте — синтезатор
- Гарі Чанг — програмування синтезатора
Версія Леонарада Коена
| «First We Take Manhattan» | ||||
|---|---|---|---|---|
![]() | ||||
| Пісня Леонард Коен | ||||
| з альбому I'm Your Man | ||||
| Випущено | лютий 1988 | |||
| Тип | сингл | |||
| Записано | 1987 | |||
| Жанр | синті-поп | |||
| Мова | англійська | |||
| Тривалість | 5:56 | |||
| Лейбл | Columbia | |||
| Автор слів | Леонард Коен[1] | |||
| Продюсер | Леонард Коен | |||
| Композитор | Леонард Коен[1] | |||
| Автор пісні | Леонард Коен | |||
| Леонард Коен | ||||
| ||||
| Музичне відео | ||||
| «First We Take Manhattan» на YouTube | ||||
Власна синті-поп-версія[9] «First We Take Manhattan» Леонарда Коена (з додатковими куплетами) була випущена в лютому 1988 року як перший трек його восьмого студійного альбому «I'm Your Man». Тодішня дівчина Коена, Домінік Іссерманн, зняла чорно-біле промо-відео для цієї версії треку.
Під час свого турне 1988 року Коен замість оригінального аранжування в стилі євродиско, характерного для студійної версії, представив нове, під впливом фанку; цей варіант запропонували його бек-вокалістки Перла Баталла та Джулі Крістенсен. Він продовжував виконувати пісню в такому стилі під час турів 1993, 2008 та 2009 років.
Студійний запис Коена звучить під час фінальних титрів супергеройського фільму «Хранителі» (2009).
Учасники запису
- Джефф Фішер — аранжування та виконання
- Леонард Коен — вокал та продюсування
- Анджані — вокал
- Пітер Кісіленко — бас-гітара
Інші кавер-версії
Пісню переспівували десятки разів. Найбільш помітною стала версія альтернативного рок-гурту R.E.M., записана для триб'ют-альбому Коену «I'm Your Fan» (1991). Їхня участь у цій збірці призвела до зміни порядку треків: в американському виданні кавер R.E.M. поставили першим номером замість пісні «Who by Fire» гурту The House of Love, яка відкривала альбом в усіх інших країнах. Також ця версія з'явилася на стороні Б деяких видань синглу «Drive». Воррен Зевон виконував пісню протягом 1992 року під час свого турне з гуртом Odds; пізніше в посмертних цифрових релізах архівних концертних записів того туру як назви було використано цитати з тексту пісні: «The Monkey and the Plywood Violin (Live 1992)» (записано в Боулдері, штат Колорадо, випущено 2021 року) та «Moving Through The Station (Live Cleveland '92)» (записано в Клівленді, штат Огайо, випущено 2022 року)[10][11][12].
Англійський співак Джо Кокер записав кавер на «First We Take Manhattan» для свого сімнадцятого студійного альбому «No Ordinary World» (1999).
Чарти
Версія Дженніфер Ворнс
| Чарт (1987) | Найвища позиція |
|---|---|
| Australia (Kent Music Report)[13] | 32 |
| Canadian Hot 100 | 43 |
| Canadian Hot Adult Contemporary Tracks | 6 |
| Italy Airplay (Music & Media)[14] | 11 |
| UK singles chart[15] | 74 |
| US Billboard Hot Adult Contemporary Tracks | 29 |
Версія R.E.M.
| Чарт (1992) | Найвища позиція |
|---|---|
| US Billboard Modern Rock Tracks[16] | 11 |
Примітки
- ↑ а б в г SOCAN Public Repertoire
- ↑ Leonard Cohen: 10 of his best songs. The Guardian. 6 травня 2015.
- ↑ Leonard Cohen: Remembering the Life and Legacy of the Poet of Brokenness. Rolling Stone. 30 листопада 2016.
- ↑ Twelve towering Cohen songs. The Daily Telegraph. 23 жовтня 2004.
- ↑ Diamonds In The Lines. Архів оригіналу за 27 лютого 2010. Процитовано 5 грудня 2016.
- ↑ 2007 XM Interview with Jennifer Warnes, Leonard Cohen and Roscoe Beck. Jenniferwarnes.com. Архів оригіналу за 5 січня 2009. Процитовано 15 лютого 2009.
- ↑ Photo of Stevie Ray Vaughan and Jennifer Warnes. Jenniferwarnes.com. Процитовано 15 лютого 2009.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ John Brunton (14 січня 2009). Jennifer Warnes: First We Take Manhattan на YouTube.
- ↑ Treble Staff (11 травня 2020). A History of Synth-Pop in 50 Essential Songs. Treble. Процитовано 27 серпня 2024.
- ↑ Zevon, Warren (2 березня 1992). Warren Zevon Live at Boulder Theater on 1992-02-03 (radio). Boulder, Colorado: KBCO. Процитовано 2 вересня 2025.
- ↑ Zevon, Warren (5 червня 2021). Warren Zevon & The Odds: The Monkey and the Plywood Violin (album) (English) . musique de lune. Процитовано 2 вересня 2025.
- ↑ Moving Through The Station (Live Cleveland '92). Процитовано 27 листопада 2025.
- ↑ Kent, David (1993). Australian Чарт Book 1970–1992 (вид. illustrated). St Ives, New South Wales: Australian Чарт Book. с. 333. ISBN 0-646-11917-6.
- ↑ European Playlist Reports: RAI - Italy (PDF). Music & Media. Т. 4, № 48. 5 грудня 1987. с. 13.
- ↑ Official Charts > Jennifer Warnes. The Official UK Charts Company. Процитовано 17 грудня 2015.
- ↑ R.E.M. - Charts & Awards – Billboard Singles. Allmusic. Rovi Corporation. Процитовано 6 травня 2011.

