U-125 (1940)

U-125
U 125
Зображення підводного човна U-505, однотипного з U-125
Верф Deutsche Schiff- und Maschinenbau, AG Weser, Бремен
Під прапором Третій Рейх Третій Рейх
Належність Крігсмаріне 1933-1945 Крігсмаріне
Порт приписки Лор'ян
Замовлення 7 серпня 1939
Закладений 10 травня 1940
Спуск на воду 10 грудня 1940
Введений до складу флоту 3 березня 1941
На службі 1940—1943
Загибель 6 травня 1943 року затоплений північно-східніше мису Ньюфаундленда у наслідок тарану британського есмінця «Орібі» та обстрілу з корвета «Сноуфлейк»
Сучасний статус затоплений
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
Кампанія в Карибському морі
Проєкт
Тип ПЧ великий океанський торпедний ДПЧ
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 18,2 вузла (33,7 км/год)
Швидкість (підводна) 7,3 (13,5 км/год)
Робоча глибина занурення 100 м
Гранична глибина занурення 230 м
Дальність плавання 64 милі (119 км) на швидкості 4 вузли (7,4 км/год) (у підводному положенні)
13 450 морських миль (24 910 км на швидкості 10 вузлів (19 км/год) (у надводному положенні)
Екіпаж 48 офіцерів та матросів
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 76,76 м
Ширина корпусу найб. 6,76 м
Висота 9,6 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,7 м
Водотоннажність надводна 1120 т
Силова установка
Дизель-електрична:
2 дизельні двигуни MAN M 9 V 40/46
2 електродвигуни Siemens-Schuckert 2 GU 345/34
Гвинти 2
Потужність 2 × 2200 к.с. (дизелі)
2 × 740 к.с. (електродвигуни)
Озброєння
Артилерія 1 × 105-мм палубна гармата SK C/32
Торпедно-
мінне озброєння
4 носових і 2 кормових ТА; 22 торпеди або 44 міни TMA чи 66 TMB
ППО 1 × 37-мм зенітна гармата SKC/30
2 (1 × 2) × 20-мм зенітні гармати FlaK 30
Історія служби
У складі 2-га флотилія ПЧ
Командувачі KptLt Гюнтер Кунке (березень — грудень 1941)
KptLt Ульріх Фолькерс (грудень 1941 — травень 1943)
Операції 7 походів
Перемоги 17 суден (82 873 GRT) затоплено
U-125 (1940). Карта розташування: Атлантичний океан
U-125
U-125
Район загибелі U-125

U-125 — німецький великий океанський підводний човен типу IXC, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 10 травня 1940 року на верфі Deutsche Schiff- und Maschinenbau, AG Weser у Бремені. Спущений на воду 10 грудня 1940 року, а 3 березня 1941 року корабель увійшов до складу ВМС нацистської Німеччини[1].

Історія служби

U-125 належав до серії німецьких підводних човнів типу IXC, великих океанських човнів, призначених діяти на морських комунікаціях противника на далеких відстанях у відкритому океані. Човнів цього типу було випущено 54 одиниці і вони дуже успішно та результативно проявили себе в ході бойових дій в Атлантиці. 3 березня 1941 року U-125 розпочав службу у складі 2-ї навчальної флотилії, а з 1 липня 1941 року — після завершення підготовки — в бойовому складі цієї флотилії ПЧ Крігсмаріне.

З липня 1941 року і до травня 1943 року U-125 здійснив 7 бойових походів в Атлантичний океан, в яких провів 439 днів. Загалом підводний човен потопив 17 суден противника сумарною водотоннажністю 82 873 брутто-регістрових тонни.

Командири

Перелік уражених U-125 суден у бойових походах

Перелік затоплених суден та кораблів[2]
№ Дата Командир ПЧ Назва Тип Належність Водотоннажність (брт) Вантаж Конвой Результат та координати Наслідки атаки для екіпажу Прим.
Третій похід (18.12.1941—23.02.1942, 68 діб; Лор'ян—Лор'ян)[3]
1 26 січня 1942 KptLt Ульріх Фолькерс West Ivis[4] суховантажне судно США США 5 666 генеральний вантаж потоплено
35°03′ пн. ш. 73°10′ зх. д. / 35.050° пн. ш. 73.167° зх. д. / 35.050; -73.167 (West Ivis)
45 (усі загинули)
Четвертий похід (4.04—13.06.1942, 71 доба; Лор'ян—Лор'ян)
2 23 квітня 1942 Lammot Du Pont[5] суховантажне судно США США 5 102 6812 тонн льону потоплено
27°10′ пн. ш. 57°10′ зх. д. / 27.167° пн. ш. 57.167° зх. д. / 27.167; -57.167 (Lammot Du Pont)
54 (19 загинули та 35 вижили)
3 3 травня 1942 San Rafael[6] суховантажне судно Домініканська Республіка Домініканська Республіка 1 973 потоплено
18°36′ пн. ш. 79°12′ зх. д. / 18.600° пн. ш. 79.200° зх. д. / 18.600; -79.200 (San Rafael)
38 (1 загиблий та 37 вижили)
4 4 травня 1942 Tuscaloosa City[7] суховантажне судно США США 5 687 7916 тонн генеральних вантажів, включаючи марганцеву руду, каучук, джут і шелак потоплено
18°25′ пн. ш. 81°31′ зх. д. / 18.417° пн. ш. 81.517° зх. д. / 18.417; -81.517 (Tuscaloosa City)
34 (усі вижили)
5 6 травня 1942 Green Island[8] суховантажне судно США США 1 946 2704 тонни генеральних вантажів потоплено
18°25′ пн. ш. 81°30′ зх. д. / 18.417° пн. ш. 81.500° зх. д. / 18.417; -81.500 (Green Island)
22 (усі вижили)
6 6 травня 1942 Empire Buffalo[9] суховантажне судно Велика Британія Велика Британія 6 404 баласт потоплено
19°14′ пн. ш. 82°34′ зх. д. / 19.233° пн. ш. 82.567° зх. д. / 19.233; -82.567 (Empire Buffalo)
42 (13 загинуло та 29 вижили)
7 9 травня 1942 Calgarolite[10] танкер Канада Канада 11 941 баласт потоплений
19°24′ пн. ш. 82°30′ зх. д. / 19.400° пн. ш. 82.500° зх. д. / 19.400; -82.500 (Calgarolite)
45 (усі вижили)
8 14 травня 1942 Comayagua[11] суховантажне судно Гондурас Гондурас 2 493 баласт потоплено
19°00′ пн. ш. 81°37′ зх. д. / 19.000° пн. ш. 81.617° зх. д. / 19.000; -81.617 (Comayagua)
42 (7 загиблих та 35 вижили)
9 18 травня 1942 Mercury Sun[12] танкер США США 8 893 93 607 барелів флотського мазуту потоплений
20°01′ пн. ш. 84°26′ зх. д. / 20.017° пн. ш. 84.433° зх. д. / 20.017; -84.433 (Mercury Sun)
35 (6 загиблих та 29 вижили)
10 18 травня 1942 William J. Salman[13] суховантажне судно США США 2 616 2730 тонн будівельного матеріалу потоплено
20°08′ пн. ш. 83°46′ зх. д. / 20.133° пн. ш. 83.767° зх. д. / 20.133; -83.767 (William J. Salman)
28 (6 загиблих та 22 вижили)
П'ятий похід (27.07—6.11.1942, 103 доби; Лор'ян—Лор'ян)
11 1 вересня 1942 Ilorin[14] суховантажне судно Велика Британія Велика Британія 815 баласт потоплено
5°00′ пн. ш. 01°00′ зх. д. / 5.000° пн. ш. 1.000° зх. д. / 5.000; -1.000 (Ilorin)
37 (33 загиблих та 4 вцілілих)
12 23 вересня 1942 Bruyère[15] суховантажне судно Велика Британія Велика Британія 5 335 6729 тонн продуктів харчування та генеральних вантажів, у тому числі паковане м'ясо, шкури, бавовна та рис потоплено
4°55′ пн. ш. 17°16′ зх. д. / 4.917° пн. ш. 17.267° зх. д. / 4.917; -17.267 (Bruyère)
51 (усі вижили)
13 29 вересня 1942 Baron Ogilvy[16] суховантажне судно Велика Британія Велика Британія 3 391 5150 тонн залізної руди потоплено
2°30′ пн. ш. 14°30′ зх. д. / 2.500° пн. ш. 14.500° зх. д. / 2.500; -14.500 (Baron Ogilvy)
40 (8 загиблих та 32 вижили)
14 30 вересня 1942 Empire Avocet[17] суховантажне судно Велика Британія Велика Британія 6 015 3724 тонни замороженого м'яса та 1225 тонн генеральних вантажів потоплено
4°05′ пн. ш. 13°23′ зх. д. / 4.083° пн. ш. 13.383° зх. д. / 4.083; -13.383 (Empire Avocet)
51 (2 загиблих та 49 вижили)
15 30 вересня 1942 Kumsang[18] пасажирське судно Велика Британія Велика Британія 5 447 7000 тонн генеральних вантажів потоплено
4°07′ пн. ш. 13°40′ зх. д. / 4.117° пн. ш. 13.667° зх. д. / 4.117; -13.667 (Kumsang)
114 (4 загиблих та 110 вижили)
16 8 жовтня 1942 Glendene[19] суховантажне судно Велика Британія Велика Британія 4 412 6900 тонн генеральних вантажів потоплено
4°29′ пн. ш. 17°41′ зх. д. / 4.483° пн. ш. 17.683° зх. д. / 4.483; -17.683 (Glendene)
43 (5 загиблих та 38 вижили)
Сьомий похід (13.04—6.05.1943, 24 доби; Лор'ян—загибель)
17 4 травня 1943 Lorient[20] суховантажне судно Велика Британія Велика Британія 4 737 баласт Конвой ONS 5 потоплено
54°04′ пн. ш. 44°18′ зх. д. / 54.067° пн. ш. 44.300° зх. д. / 54.067; -44.300 (Lorient)
46 (усі загинули)

Див. також

Примітки

Виноски
Джерела
  1. ↑ U-125. uboat.net. Архів оригіналу за 17 квітня 2021.(англ.)
  2. ↑ Ships hit by U-125. Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 30 січня 2022.
  3. ↑ Patrols by U-125. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 30 січня 2022.
  4. ↑ West Ivis. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 30 січня 2022.
  5. ↑ Lammot Du Pont. Архів оригіналу за 21 червня 2021. Процитовано 30 січня 2022.
  6. ↑ San Rafael. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 30 січня 2022.
  7. ↑ Tuscaloosa City. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 30 січня 2022.
  8. ↑ Green Island. Архів оригіналу за 6 травня 2022. Процитовано 30 січня 2022.
  9. ↑ Empire Buffalo. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 30 січня 2022.
  10. ↑ Calgarolite. Архів оригіналу за 20 червня 2021. Процитовано 30 січня 2022.
  11. ↑ Comayagua. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 30 січня 2022.
  12. ↑ Mercury Sun. Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 30 січня 2022.
  13. ↑ William J. Salman. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 30 січня 2022.
  14. ↑ Ilorin. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 30 січня 2022.
  15. ↑ Bruyère. Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 30 січня 2022.
  16. ↑ Baron Ogilvy. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 30 січня 2022.
  17. ↑ Empire Avocet. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 30 січня 2022.
  18. ↑ Kumsang. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 30 січня 2022.
  19. ↑ Glendene. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 30 січня 2022.
  20. ↑ Lorient. Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 30 січня 2022.

Джерела

  • U-125. на uboat.net. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 30 січня 2022. (англ.)

Література

  • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972). (нім.)
  • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). U-boats and Mine Warfare Vessels. German Warships 1815—1945. 2. Translated by Thomas, Keith; Magowan, Rachel. London: Conway Maritime Press. ISBN 0-85177-593-4. (англ.)
  • Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военно-историческая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)

Посилання