U-873
| U-873 | ||
|---|---|---|
| U 873 | ||
 | ||
| Німецький підводний човен U-873 під ескортом патрульного катера американської Берегової охорони «Арго» поблизу Портсмутської верфі. 16 травня 1945 | ||
| Верф | .svg.png){kind=small} AG Weser, Бремен
| |
| Під прапором | Третій Рейх
| |
| Належність |  Крігсмаріне
| |
| Порт приписки | Штеттін Фленсбург | |
| Замовлення | 25 серпня 1941 | |
| Закладений | 17 лютого 1943 | |
| Спуск на воду | 11 листопада 1943 | |
| Введений до складу флоту | 1 березня 1944 | |
| На службі | 1944—1945 | |
| Сучасний статус | 16 травня 1945 року капітулював американцям; у березні 1948 року проданий на брухт | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | великий океанський торпедний ДПЧ | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 18,2 вузла (33,7 км/год) | |
| Швидкість (підводна) | 7,3 вузла (13,5 км/год) | |
| Робоча глибина занурення | 100 м | |
| Гранична глибина занурення | 230 м | |
| Дальність плавання | 63 милі (117 км) км на швидкості 4 вузли (7,4 км/год) (у підводному положенні) 13 450 морських миль (24 910 км на швидкості 10 вузлів (19 км/год) (у надводному положенні) | |
| Екіпаж | 48 офіцерів та матросів | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 87,60 м | |
| Ширина корпусу найб. | 7,50 м | |
| Висота | 10,2 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 5,40 м | |
| Водотоннажність надводна | 1610 т | |
| Водотоннажність підводна | 1799 т | |
| Силова установка | ||
|
Дизель-електрична: 2 дизельні двигуни MAN M 9 V 40/46 2 електродвигуни Siemens-Schuckert 2 GU 345/34 |
||
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 2 × 2200 к.с. (дизелі) 2 × 740 к.с. (електродвигуни) | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 2 × 105-мм палубні гармати SK C/32 | |
| Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і 2 кормових ТА; 24 торпеди або 48 мін TMA чи TMB | |
| ППО | 1 × 37-мм зенітна гармата SKC/30 2 (1 × 2) × 20-мм зенітні гармати FlaK 30 | |
| Історія служби | |
|---|---|
| У складі |
4-та флотилія ПЧ 33-тя флотилія ПЧ |
| Операції | 1 похід |
| Перемоги | немає |
U-873 — німецький великий океанський підводний човен типу IXD2, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 17 лютого 1943 року на верфі AG Weser у Бремені під будівельним номером 1081. Спущений на воду 11 листопада 1943 року, а 1 березня 1944 року корабель увійшов до складу ВМС нацистської Німеччини[1]. Єдиним командиром човна був капітан-лейтенант Фрідріх Штайнгофф.
Історія служби
U-873 належав до серії німецьких підводних човнів типу IXD2, великих океанських човнів, призначених діяти на морських комунікаціях противника на далеких відстанях у відкритому океані. Човнів цього типу випущено 28 одиниць і вони спеціально будувалися для дій у Південній Атлантиці та Індійському океані, а ближче до закінчення Другої світової війни частина з них використовувалася як проривачі блокади для підтримання зв'язків з Японією. Вони мали найбільшу в нацистському флоті дальність плавання за рахунок іншої конструкції енергетичної установки: завдяки подовженню корпусу вдалося встановити не тільки два потужні дизелі MAN з наддувом, але і два додаткові дизелі, що використовувалися при крейсерському плаванні в надводному положенні, при цьому два дизелі з наддувом перемикалися на холостий хід для швидкого перезаряджання акумуляторів.
1 березня 1944 року U-873 розпочав службу у складі 4-ї навчальної флотилії, а з 1 лютого 1945 року переведений до бойового складу 33-ї флотилії ПЧ. З березня до травня 1945 року U-873 здійснив 1 бойовий похід в Атлантичний океан, в якому провів 48 днів. Човен не взяв жодної участі в бойових діях у цій місії та не потопив і не пошкодив жодного корабля союзників.
Підводний човен перебував у визначеному районі операцій у Карибському морі, коли Німеччина капітулювала 8 травня. О 04:30 за Гринвічем 11 травня U-873 здався американському ескортному міноносцю «Венс» 45-ї ескортної дивізії під час супроводу ним конвою UGS 90. «Венс» розмістив призовий екіпаж на борту U-873 і супроводжував трофейний німецький підводний човен до Портсмутської військово-морської верфі 16 травня. U-873 було розміщено в сухому доці для вивчення проекту підводних човнів класу IXD2 інженерами Портсмутської верфі; а пізніше було переведено до Філадельфійської військово-морської верфі. Після завершення випробувань підводний човен було знято з експлуатації і продано на брухт у березні 1948 року.
Див. також
- Le Héros (Q170)
- К-51 (1939)
- I-73
- HMS Tapir (P335)
- Ammiraglio Caracciolo (1941)
- USS Gurnard (SS-254)
Примітки
- Виноски
- Джерела
Джерела
- U-873. на uboat.net. (англ.)
Література
- Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972). (нім.)
- Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). U-boats and Mine Warfare Vessels. German Warships 1815—1945. 2. Translated by Thomas, Keith; Magowan, Rachel. London: Conway Maritime Press. ISBN 0-85177-593-4. (англ.)
- Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военно-историческая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)
Посилання
- U 873(нім.)
- Type IXD(англ.)
- Type IX U-Boat(англ.)
- НЕМЕЦКИЕ ПОДВОДНЫЕ ЛОДКИ IX СЕРИИ(рос.)
- U-873(рос.)
.svg.png){kind=small}