TAS2R16

TAS2R16
Ідентифікатори
Символи	TAS2R16, T2R16, taste 2 receptor member 16, BGLPT
Зовнішні ІД	OMIM: 604867 MGI: 2681247 HomoloGene: 9660 GeneCards: TAS2R16
Онтологія гена
Молекулярна функція	• G protein-coupled receptor activity; • GO:0001948, GO:0016582 protein binding; • signal transducer activity; • bitter taste receptor activity;
Клітинна компонента	• trans-Golgi network; • клітинна мембрана; • ендоплазматичний ретикулум; • external side of plasma membrane; • мембрана; • integral component of membrane;
Біологічний процес	• detection of chemical stimulus involved in sensory perception of bitter taste; • GO:0072468 сигнальна трансдукція; • відповідь на стимул; • sensory perception of taste; • G protein-coupled receptor signaling pathway;
	Джерела:Amigo / QuickGO
Шаблон експресії
	Більше даних
Ортологи
	50833
	387347
	ENSG00000128519
	ENSMUSG00000043865
	Q9NYV7
	P59529
	NM_016945
	NM_207022
	NP_058641
	NP_996905
	Вікідані
Див./Ред. для людей	Див./Ред. для мишей

TAS2R16 (англ. Taste 2 receptor member 16) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 7-ї хромосоми.^[3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 291 амінокислот, а молекулярна маса — 33 986^[4].

Послідовність амінокислот

10	20	30	40	50
MIPIQLTVFF	MIIYVLESLT	IIVQSSLIVA	VLGREWLQVR	RLMPVDMILI
SLGISRFCLQ	WASMLNNFCS	YFNLNYVLCN	LTITWEFFNI	LTFWLNSLLT
VFYCIKVSSF	THHIFLWLRW	RILRLFPWIL	LGSLMITCVT	IIPSAIGNYI
QIQLLTMEHL	PRNSTVTDKL	ENFHQYQFQA	HTVALVIPFI	LFLASTIFLM
ASLTKQIQHH	STGHCNPSMK	ARFTALRSLA	VLFIVFTSYF	LTILITIIGT
LFDKRCWLWV	WEAFVYAFIL	MHSTSLMLSS	PTLKRILKGK	C

A: Аланін

C: Цистеїн

D: Аспарагінова кислота

E: Глутамінова кислота

F: Фенілаланін

G: Гліцин

H: Гістидин

I: Ізолейцин

K: Лізин

L: Лейцин

M: Метіонін

N: Аспарагін

P: Пролін

Q: Глутамін

R: Аргінін

S: Серин

T: Треонін

V: Валін

W: Триптофан

Y: Тирозин

Кодований геном білок за функціями належить до рецепторів, g-білокспряжених рецепторів, білків внутрішньоклітинного сигналінгу. Локалізований у клітинній мембрані, мембрані.

Література

Fischer A., Gilad Y., Man O., Paeaebo S. (2005). Evolution of bitter taste receptors in humans and apes. Mol. Biol. Evol. 22: 432—436. PMID 15496549 doi:10.1093/molbev/msi027
The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 doi:10.1101/gr.2596504
Bufe B., Hofmann T., Krautwurst D., Raguse J.-D., Meyerhof W. (2002). The human TAS2R16 receptor mediates bitter taste in response to beta-glucopyranosides. Nat. Genet. 32: 397—401. PMID 12379855 doi:10.1038/ng1014
Montmayeur J.-P., Matsunami H. (2002). Receptors for bitter and sweet taste. Curr. Opin. Neurobiol. 12: 366—371. PMID 12139982 doi:10.1016/S0959-4388(02)00345-8
Margolskee R.F. (2002). Molecular mechanisms of bitter and sweet taste transduction. J. Biol. Chem. 277: 1—4. PMID 11696554 doi:10.1074/jbc.R100054200

Примітки

↑ Human PubMed Reference:.
↑ Mouse PubMed Reference:.
↑ HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:14921 (англ.) . Процитовано 7 вересня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑ UniProt, Q9NYV7 (англ.) . Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 7 вересня 2017.

Див. також

Хромосома 7

[1] Human PubMed Reference:.

[2] Mouse PubMed Reference:.

[HGNC-3] HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:14921 (англ.) . Процитовано 7 вересня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

[UniProt-4] UniProt, Q9NYV7 (англ.) . Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 7 вересня 2017.

[1]

[2]

[3]

[4]