TAS2R20

TAS2R20
Ідентифікатори
Символи	TAS2R20, T2R20, T2R49, T2R56, TAS2R49, taste 2 receptor member 20
Зовнішні ІД	OMIM: 613962 MGI: 2681304 HomoloGene: 107105 GeneCards: TAS2R20
Онтологія гена
Молекулярна функція	• G protein-coupled receptor activity; • signal transducer activity; • bitter taste receptor activity;
Клітинна компонента	• клітинна мембрана; • мембрана; • integral component of membrane;
Біологічний процес	• sensory perception of taste; • GO:0072468 сигнальна трансдукція; • відповідь на стимул; • detection of chemical stimulus involved in sensory perception of bitter taste; • G protein-coupled receptor signaling pathway;
	Джерела:Amigo / QuickGO
Ортологи
	259295
	353165
	ENSG00000282612; ENSG00000255837; ENSG00000273092
	ENSMUSG00000053217
	P59543
	Q7TQA8
	NM_176889
	NM_181276
	NP_795370
	NP_851793
	Вікідані
Див./Ред. для людей	Див./Ред. для мишей

TAS2R20 (англ. Taste 2 receptor member 20) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 12-ї хромосоми.^[3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 309 амінокислот, а молекулярна маса — 35 358^[4].

Послідовність амінокислот

10	20	30	40	50
MMSFLHIVFS	ILVVVAFILG	NFANGFIALI	NFIAWVKRQK	ISSADQIIAA
LAVSRVGLLW	VILLHWYSTV	LNPTSSNLKV	IIFISNAWAV	TNHFSIWLAT
SLSIFYLLKI	VNFSRLIFHH	LKRKAKSVVL	VIVLGSLFFL	VCHLVMKHTY
INVWTEECEG	NVTWKIKLRN	AMHLSNLTVA	MLANLIPFTL	TLISFLLLIY
SLCKHLKKMQ	LHGKGSQDPS	TKIHIKALQT	VTSFLILLAI	YFLCLIISFW
NFKMRPKEIV	LMLCQAFGII	YPSFHSFILI	WGNKTLKQTF	LSVLWQVTCW
AKGQNQSTP

A: Аланін

C: Цистеїн

D: Аспарагінова кислота

E: Глутамінова кислота

F: Фенілаланін

G: Гліцин

H: Гістидин

I: Ізолейцин

K: Лізин

L: Лейцин

M: Метіонін

N: Аспарагін

P: Пролін

Q: Глутамін

R: Аргінін

S: Серин

T: Треонін

V: Валін

W: Триптофан

Y: Тирозин

Кодований геном білок за функціями належить до рецепторів, g-білокспряжених рецепторів, білків внутрішньоклітинного сигналінгу. Локалізований у мембрані.

Література

Bufe B., Hofmann T., Krautwurst D., Raguse J.-D., Meyerhof W. (2002). The human TAS2R16 receptor mediates bitter taste in response to beta-glucopyranosides. Nat. Genet. 32: 397—401. PMID 12379855 doi:10.1038/ng1014
Conte C., Ebeling M., Marcuz A., Nef P., Andres-Barquin P.J. (2002). Identification and characterization of human taste receptor genes belonging to the TAS2R family. Cytogenet. Genome Res. 98: 45—53. PMID 12584440 doi:10.1159/000068546
Fischer A., Gilad Y., Man O., Paeaebo S. (2005). Evolution of bitter taste receptors in humans and apes. Mol. Biol. Evol. 22: 432—436. PMID 15496549 doi:10.1093/molbev/msi027
The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 doi:10.1101/gr.2596504
Montmayeur J.-P., Matsunami H. (2002). Receptors for bitter and sweet taste. Curr. Opin. Neurobiol. 12: 366—371. PMID 12139982 doi:10.1016/S0959-4388(02)00345-8
Margolskee R.F. (2002). Molecular mechanisms of bitter and sweet taste transduction. J. Biol. Chem. 277: 1—4. PMID 11696554 doi:10.1074/jbc.R100054200

Примітки

↑ Human PubMed Reference:.
↑ Mouse PubMed Reference:.
↑ HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:19109 (англ.) . Процитовано 11 вересня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑ UniProt, P59543 (англ.) . Архів оригіналу за 24 листопада 2016. Процитовано 11 вересня 2017.

Див. також

Хромосома 12

[1] Human PubMed Reference:.

[2] Mouse PubMed Reference:.

[HGNC-3] HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:19109 (англ.) . Процитовано 11 вересня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

[UniProt-4] UniProt, P59543 (англ.) . Архів оригіналу за 24 листопада 2016. Процитовано 11 вересня 2017.

[1]

[2]

[3]

[4]