TAS2R4

TAS2R4
Ідентифікатори
Символи	TAS2R4, T2R4, taste 2 receptor member 4
Зовнішні ІД	OMIM: 604869 MGI: 2681210 HomoloGene: 49480 GeneCards: TAS2R4
Онтологія гена
Молекулярна функція	• G protein-coupled receptor activity; • taste receptor activity; • bitter taste receptor activity; • signal transducer activity;
Клітинна компонента	• клітинна мембрана; • cell projection; • війка; • ciliary membrane; • мембрана; • integral component of membrane;
Біологічний процес	• відповідь на стимул; • detection of chemical stimulus involved in sensory perception of bitter taste; • sensory perception of taste; • respiratory gaseous exchange by respiratory system; • GO:0072468 сигнальна трансдукція; • G protein-coupled receptor signaling pathway;
	Джерела:Amigo / QuickGO
Шаблон експресії
	Більше даних
Ортологи
	50832
	57253
	ENSG00000127364
	ENSMUSG00000037140
	Q9NYW5
	Q9JKT3
	NM_016944
	NM_020502
	NP_058640
	NP_065248
	Вікідані
Див./Ред. для людей	Див./Ред. для мишей

TAS2R4 (англ. Taste 2 receptor member 4) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 7-ї хромосоми.^[3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 299 амінокислот, а молекулярна маса — 33 841^[4].

Послідовність амінокислот

10	20	30	40	50
MLRLFYFSAI	IASVILNFVG	IIMNLFITVV	NCKTWVKSHR	ISSSDRILFS
LGITRFLMLG	LFLVNTIYFV	SSNTERSVYL	SAFFVLCFMF	LDSSSVWFVT
LLNILYCVKI	TNFQHSVFLL	LKRNISPKIP	RLLLACVLIS	AFTTCLYITL
SQASPFPELV	TTRNNTSFNI	SEGILSLVVS	LVLSSSLQFI	INVTSASLLI
HSLRRHIQKM	QKNATGFWNP	QTEAHVGAMK	LMVYFLILYI	PYSVATLVQY
LPFYAGMDMG	TKSICLIFAT	LYSPGHSVLI	IITHPKLKTT	AKKILCFKK

A: Аланін

C: Цистеїн

D: Аспарагінова кислота

E: Глутамінова кислота

F: Фенілаланін

G: Гліцин

H: Гістидин

I: Ізолейцин

K: Лізин

L: Лейцин

M: Метіонін

N: Аспарагін

P: Пролін

Q: Глутамін

R: Аргінін

S: Серин

T: Треонін

V: Валін

W: Триптофан

Y: Тирозин

Кодований геном білок за функціями належить до рецепторів, g-білокспряжених рецепторів, білків внутрішньоклітинного сигналінгу. Локалізований у клітинній мембрані, мембрані, клітинних відростках, війках.

Література

Fischer A., Gilad Y., Man O., Paeaebo S. (2005). Evolution of bitter taste receptors in humans and apes. Mol. Biol. Evol. 22: 432—436. PMID 15496549 doi:10.1093/molbev/msi027
Montmayeur J.-P., Matsunami H. (2002). Receptors for bitter and sweet taste. Curr. Opin. Neurobiol. 12: 366—371. PMID 12139982 doi:10.1016/S0959-4388(02)00345-8
Margolskee R.F. (2002). Molecular mechanisms of bitter and sweet taste transduction. J. Biol. Chem. 277: 1—4. PMID 11696554 doi:10.1074/jbc.R100054200
Shah A.S., Ben-Shahar Y., Moninger T.O., Kline J.N., Welsh M.J. (2009). Motile cilia of human airway epithelia are chemosensory. Science. 325: 1131—1134. PMID 19628819 doi:10.1126/science.1173869

Примітки

↑ Human PubMed Reference:.
↑ Mouse PubMed Reference:.
↑ HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:14911 (англ.) . Процитовано 7 вересня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑ UniProt, Q9NYW5 (англ.) . Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 7 вересня 2017.

Див. також

Хромосома 7

[1] Human PubMed Reference:.

[2] Mouse PubMed Reference:.

[HGNC-3] HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:14911 (англ.) . Процитовано 7 вересня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

[UniProt-4] UniProt, Q9NYW5 (англ.) . Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 7 вересня 2017.

[1]

[2]

[3]

[4]